Лелі, лелі, лелі. Колискова

Ця книга БЕЗКОШТОВНА і не може ніким використовуватися для продажу.

©Усі права належать Ганні Рось.

Ілюстрації автора в обробці ШІ від ChatGPT4.

В електронних книгарнях можна зустріти платну версію 2018 року випуску з обкладинкою Видавництва Андронум.

Ганна Рось

Лелі, лелі, лелі

( Колискова )

Сонце вже сідає низько,

Спи, моє малятко,

Ковдрою накрийся в ліжку,

Радісне дівчатко.

Колискову заспіваю,

Сон хай поглинає.

Голос тихий, як струмочок,

В тиші пролунає.

Прилетіли сизі гулі,

Крильцями махають,

Гулі, гулі, не будіть ви,

Чадо засинає.

Сонце теж лягає спати,

День за днем минає,

А моя красуня-доня

Трішки підростає.

Місяць сонце як проводить,

Зірочки засяють,

Я про гарну дівчиноньку

Пісню заспіваю.

Помолюся за дитинку,

Бог хай помагає,

Хай твій Янгол-охоронець

Завжди захищає.

Хай дасть Бог тобі здоров’я

І щасливу долю,

Процвітай, мов ніжна квітка

У садку на волі.

А як виростеш красуня,

Сонце в небі зійде,

Добрий парубок до тебе

Свататися прийде.

Дзвоники дзвенять на трійці,

Коні весело іржуть,

То красуню молодичку

Вже вінчатися везуть.

В хаті добрій господиня,

За віконцем солов’ї,

Будуть в тебе, моя доню,

Гарні діточки свої.

Будеш діткам ти співати

Колискову перед сном.

Гулі-гулі не турбуйте,

Не воркуйте під вікном.

*

Так матусенька співала

Колискову слобідську,

Та вона іще не знала

Доленьку гірку мою.

Що мій любий з козаками

Піде скоро у похід,

І в бою нерівнім, грізнім

Він положить свій живіт.

Я не встигла народити

Від коханого маля.

Як мені вже далі жити?

Гірка доленька моя.

Я блукаю безпорадна,

Весь мені не милий світ,

І я сохну, ніби квітка,

Опаду, як маків цвіт.

*

Молодичка сумувала

І до річки підійшла,

Та побачила раптово

У човні мале дитя.

- Ой, малятко неслухняне,

Ти ж по річці упливеш,

Де твій дім, де тато й мама,

Чом додому не ідеш?

Узяла вона дитину

І до хати привела.

- Ой, спасибі, молодичка,

Що бешкетника знайшла.

Дуже раді баба з дідом,

Вмить онука цілувать,

А подалі на крилечку

Іще четверо сидять.

Два хлопчиська, дівчинонька,

І іще одне маля.

А старі собі сумують:

- Ой, не впоратись з п’ятьма.

- Чи усі то ваші дітки?

- Наші, сироти вони,

Не встигаємо дивиться,

Бо моторні та прудкі.

- Двох синів уся малеча,

Двох синочків-козаків.

Ось на пам’ять нам дісталась

Ціла зграйка голубків.

- Може вам допомогти чимсь?

- То ти, може, кудись йшла?

- Та куди, сама не знаю,

До вас доля привела.

Дуже раді баба з дідом:

- Залишайся, мила, в нас.

- Для усіх достатньо хлібу,

Ти прийшла у добрий час.

- Як зовуть тебе, дівчино,

Чи не снишся уві сні?

- Лелею матуся звала,

Народилась навесні.

*

Залишилась Леля з ними,

Місце є, просторий дім,

Все клопоче молодиця,

Помічниця є старим.

В хаті прибрано та чисто,

Пахне м’ятою кругом,

Подоїла вже корівку,

Пригостила молоком.

Дітки чисті і умиті,

І смакують калачі.

Леля вранці борщ зварила,

Достигає хліб в печі.

Не нарадуються сиві,

В хаті помічниця є,

Їхню старість доглядає,

Ще і діток береже.

А у Лелі спів на серці,

Хоч і клопітке життя,

Та тепер у неї дітки

І велика є сім’я.

Напрацюється трударка,

Бо все треба устигати,

А під вечір прясти сяде,

Колискову заспівати.

*

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі,

А вже треба спати,

Очка закривати.

Прилетять здалека

Молоді лелеки,

Будуть крильцями махати.

Сон на діток навівати.

А ще щастя принесуть,

Дітки не хворітимуть,

Будуть дітоньки здорові,

Жити в щасті та любові.

А Миколка чом не спить,

Ніби в човнику сидить,

Вже пора лягати спати,

Очі карі закривати.

Будеш, милий, рибаком,

Мати хатку зі ставком,

В ньому рибку розводити,

Потім з човника ловити.

Рибку зловиш діду, бабі,

А ще й Гнатику й Богдану,

Вірі та малій Маричці,

Рибки всім наловиш в річці.

Зараз, хлопчику, заснеш,

Трішки, мабуть, підростеш.

Дітки тихо сплять в оселі,

Лелі, лелі, лелі, лелі.

*

Задрімали й баба з дідом,

Тихо в хаті, дітки сплять,

Гнат, Богдан, Миколка, Віра,

Ще Маричка – рівно п’ять.

Леля теж загасить свічку,

Треба трішечки поспати,

Розчесала косу довгу

І у ліжко спочивати.

*

Вранці знову є турбота -

Каші діткам наварити,

Ще попоратись в городі,

І корівку подоїти.

Треба крізь встигати Лелі,

На ріку гусей погнати,

Накосити коням сіна,

І курчам трави нарвати.

Ще – засмажити індичку,

Та за тістом слідкувать,

А ще – діточкам попрати,

Їх у Лелі рівно п’ять.

А у вечері малеча,

Як помиється, щоб спати,

Сяде Леля близь віконця

Колискову заспівати.

*

Люлі, люлі, люлі,

Прилетіли гулі,

Стали крильцями махати,

Чарівні сни навівати.

Люлі, люлі, люлі,

Діточки заснули,

Вчора хлібом пригощали,

Щоб вночі поворкували.

Люлі, люлі, люлі,

Ви чудові, гулі,

Завтра вам дадуть зернятка

Хлопчики малі й дівчатка.

Що ж Богданчику не спить,

Скраєчку собі лежить.

Люлі, люлі, люлі, спи,

Прийде коник уві сні.

Коник, коник, довга грива,

Ще вуздечечка красива,

Сів Богданчик на коня,

Та скоріше підганя.

Ой, який лихий козак,

Хоч малий, уміє як!

Буде землю боронити,

Щоб усім щасливо жити.

Добрий коник, підожди,

У сон інший приходи,

Наш козак солодко спить,

Треба й конику спочить.

*

Леля влітку працювала,

Бабі й діду помогла,

А муки намолотили

Три мішки і два відра.

І квасолі назбирали,

І цибулю, і горох,

Ще заквасили капусту,

Та зібрали свій медок.

Рідний дім, як повна чаша,

У коморі є усе,

Одтепер старим не страшно,

Як зима в село прийде.

*

Люлі, люлі, дітки сплять,

У печі дрова тріщать,

Де ти, котику, ходив,

Сірий хвостик холодив?

Під бочок скоріш лягай,

Діточок ти зігрівай.

Казочку свою мурлич,

Хай малятко спить всю ніч.

А чом Вірочка не спить?

Її котик сторожить,

Котик добрий заспівай:

«Баю, Вірочка, бай-бай».

Буде в Вірочки свій дім,

Буде котик жити в нім,

Ще й комори сторожити,

Господарю догодити.

Як усіх мишей зловити,

Буде Мурчик діток вчити,

Білого, чорненького,

І, як він, сіренького.

Милі в нього кошенята,

Тільки трішки малувато,

Щоб мишей усіх спіймати

У коморі й біля хати.

Буде в Вірочки свій дім

І багато діток в нім,

З котиками будуть грати,

Молочком їх годувати.

Будуть котики мурчати,

Як малим лягати спати.

Любий Мурчику, мурлич,

Хай малятка сплять всю ніч.

*

Врешті решт зима настала,

Снігу вдосталь намела,

Всі доріжки завалила,

От радіє дітвора!

Вмить на вулицю гуляти,

І скоріше до гори,

На санчатах щоб з'їжджати,

Кращої немає гри.

Цілий день в сніжки гуляли,

А замерзли, то на піч,

Уп'ятьох, ще й кіт в додаток,

Хай солодко сплять всю ніч.

*

Їм присниться свято в домі,

Вікна снігом занесе,

А Микола Чудотворець

Подарунки принесе.

Ще насниться день різдвяний,

Як селом усі підуть,

І колядки заспівають,

Ясну зірку понесуть.

Чом Ігнатику не спить,

На віконце чом глядить,

Взимку треба міцно спати,

Хліборобам спочивати.

Як Ігнатик підросте,

В школу вчитися піде.

Потім буде він господар,

Щедрої землі володар.

Будуть дітки та хатинка,

А в подвір’ї гарна жінка.

Будуть сіяти пшеницю,

Випікати паляниці.

Ось Ігнатик позіхнув

І солодким сном заснув.

Дорогі малята сплять,

В небі зірочки горять.

Місяць в вікна заглянув,

І собі ледь не заснув,

Іншим разом завітай,

Баю, батюшки, бай-бай.

*

Сива вже зима минула,

Сонечко сіяє,

Дід старенький вже до плугу

Коней запрягає.

Усією ми сім’єю

Будемо орати,

Сіяти зернятка в землю

Та пісні співати.

Ой, дивіться, любі дітки,

То летять лелеки,

У село ось прилетіли,

Вочевидь, здалеку.

Значить, буде щастя й доля,

Буде гарний урожай.

Просять діточки у Лелі:

- Про лелеку заспівай.

*

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі

І усі здорові,

Хліб є у коморі.

Лелі, лелі, лелі

Облетіли землі,

Просимо, гніздіться,

З нами залишіться.

А он наш лелека,

Здалеку, здалека,

До оселі прилетів,

На гніздечко рідне сів.

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі,

Ми вам дуже раді,

Будемо багаті.

Буде щедрий урожай

І здоров’я через край,

Будемо про вас співати,

І завжди оберігати.

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі

І усі здорові,

Хліб є у коморі.

*

Днем напрацювалися,

Спати повлягалися,

Просять діти колискову

Лелю проспівати знову.

Баю, баю, баю,

Пісню заспіваю.

Хай малята добре сплять,

Їх у мене рівно п’ять.

Прилетіли навесні

Різні пташечки малі,

Цілий день комах шукали,

На деревах щебетали.

А як тільки ніч настала,

Спати птахи посідали,

Тихо у гніздечку сплять,

І пташині сни глядять.

Соловейко лиш не спить,

Пісенька його звучить,

Тихше, пташечка, співай,

Сплять маляточка, бай-бай.

*

А Марічка чом не спить,

І на ліжечку сидить?

Очка, мила закривай,

Та скоріш відпочивай.

Цілий день маленька грала,

Животинку доглядала,

Цуценя і кошеня,

Гуску, качечку, ягня.

Як Маричка підросте,

То учитися піде,

Буде добре ліки знати,

Щоб скотинку лікувати.

І корівку, і коня,

І кролицю, і кроля,

І барана, і вівцю,

І козу, ще й горлицю.

Будуть всі тебе любити

І до себе в дім просити

Животинку лікувати,

Зараз треба засинати.

Спи, моя дитинка, спи,

Ти побачиш уві сні

Друзів всіх, і цуценя,

Гуску, качечку, ягня.

*

Так роки, як день, минали,

Вже і дітки підросли,

Хатки свої збудували,

Господарство завели.

Народили малих діток,

Просять Лелю:

- Покачай,

Їм без тебе не заснути,

Колискову заспівай.

*

Льолі, льолі, льолі,

В полі три тополі,

А на них гніздечко,

В плямочку яєчка.

Хто поклав яєчка

До свого гніздечка?

Сіра пташечка летить,

У гніздечку вмить сидить.

- Ти куди літала?

- Пір’ячко збирала,

Щоби укривати,

Діток зігрівати.

Діточки зігрілися,

Дзьобиком пробилися,

Просять маму їсти,

Ротики барвисті.

Тут татуся прилетів,

На своє гніздечко сів,

Ще метеликів приніс

Кожен з діток щоб підріс.

Годували увесь день,

Працювали день-у-день,

Сонечко сідало,

Пташечка співала.

Льолі, льолі, льолі,

В полі три тополі,

А на них гніздечко,

Тихо спить малеча.

*

Так росли маленькі діти,

Рідна Леля день-у-день

Колискові їм співала,

Як же без її пісень.

Вже село велике стало,

Аж до ставу й поза ним,

В хатах, де маля, лунає

Лелин чудний, ніжний спів.

*

Баю, баю, баю,

Пісню заспіваю

Для маленьких янголят.

Все село моїх малят.

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі,

А вже треба спати,

Очка закривати.

Люлі, люлі, люлі,

Прилетіли гулі,

Стали крильцями махати,

Чарівні сни навівати.

Льолі, льолі, льолі,

В полі три тополі,

Коник там під ними спить,

І малеча сни глядить.

Тихо сплять малятка в ліжку,

Тільки носики соплять,

Добрий сон малечі сниться,

Хай вони солодко сплять.

*

Восени одного разу,

Як лелекам вже летіти,

Піднялись вони у небо,

Щоб місцевість огледіти.

Покружляли понад ставом,

Над селом, понад полями,

Широко розкривши крила

Полетіли над садами.

Леля також птахом стала

І у небо полетіла,

Дав їй Бог політ високий,

А іще пташині крила.

Лелі, лелі, лелі,

Чом ви невеселі?

Лелі, лелі, лелі,

Щастя вам в оселі.

*

А зима як промайнула,

І як дні тепліші стали,

Всім селом весну гукали,

І лелек приліт чекали.

І вони не забарились,

Зграя знову прилетіла,

А одна собі лелека

У гніздо на хаті сіла.

- Подивись, то наша Леля!

А лелека стрекотала,

Ніби мову розуміла,

Ніби рідних упізнала.

Лелі, лелі, лелі,

Щастя у оселі,

Лелі, лелі, лелі,

Діточки веселі.

В щасті та любові

Будуть всі здорові.