Сталкер Київського метро

Сон усе ніяк не наближався, щось наполегливо не пускало мене у примарний світ нічних ілюзій. Втомлено перерахувавши всі слоників, я почав перераховувати верблюдів та бегемотів. За мить, наче чорний провал...

Прокинувся я від задоволеного бурчання біля вуха та акупунктурою болю кігтів на грудях. Виконавши традиційну процедуру мого пробудження, кіт Тимофій ліниво позіхнув, стрибнув на підлогу і велично пішов на кухню. Пам'ятаю, що мені всю ніч снилася якась нісенітниця. А ось що саме? Взагалі не пам'ятаю...

- Тимоха! Руда ти бестія! Доведеш мене до гріха, відправлю тебе бомжувати на вулицю, - бурчав я невдоволено, збираючись на роботу в звичайнісінький офіс, за спеціальністю найпростішого малооплачуваного менеджера.

- Такий сон не дав доглянути, зараза! – журився я голосно, та приймаючи контрастний душ, а з кухні вже став долинати ароматний запах свіжо-меленої кави, це прокинулася дружина – моя прекрасна Олена, а на столі стояли прекрасні троянди…

Паралельна реальність…

- Орс! Ти впевнений, що цей чоловік не бовдур, а виконає місію і не самозруйнується в перший же день?

- Дакр, ми не можемо бути ні в чому впевнені після того, як нас зрадили Ящери і розпочали свою власну карколомну гру.

- Найсвітліші, я пропоную зміцнити нашого випадкового посланця новими якостями, тим самим надавши нижньому світові більшої рівноваги стабільності.

- Добре Хрое, недаремно ти обраний секретарем нашого Ордену Творців - нагороди цю людину своїм даром переміщення у граней нестабільного простору.

-Я ж передам посланцю вміння самовідродження, а ти Орс, яким зі своїх чисельних якостей забезпечиш силу обраного?

- Після того, як мерзенні Ящіри підло спровокували землян на винищувальну атомну війну й намагалися вкрасти наш основний стратегічний запас золота? Навіть наразі не знаю. Люди-раби служили нам чесно, видобували цей метал протягом століть, для посилення захисного шару нашої матері-планети. Чи не поверне він ці вміння проти нас? Добре панове ризикнемо, а я нагороджу його відразу двома дарами: - не сприйняттям до радіації в будь-якому небезпечному середовищі, та вмінням викидати від себе згустки вогненної плазми.

-Та брат мій це щедро, тільки останній навик закодуй тільки в гранях переміщення, а то боюсь дров наламає, це ж люди…

- Дакр, це справді божественний подарунок, але чи впорається цей «гомо сапієнс»? Чи не помилилися ми у цьому нелегкому виборі?

-Хрое, мені неважлива тілесна сутність цього землянина, а важливий його зміст-душа.

І не забувайте шановні, Ящери не такі прості, як здаються на перший погляд. Чи пам'ятаєте? Ці нелюди першими надіслали нам свої звинувачення у винищенні четвертого за рахунком виду людства!

-У священній книзі Міжгалактичних Суддів завжди одна дорога для кожного, але різні шляхи до кінцевої мети!

- Секретар Хрое, будь-ласка нагадайте Ордену Творців, чим закінчився унікальний експеримент про впровадження нашої ДНК у земні тварини особини. Здається, Орс був головним ініціатором ідеї – клонування на наш бездоганний образ подобу і звичайно ж, безпрецедентний, революційний поділ людей на чоловічу та жіночу сутність?

-О Найсвітліші! Ніхто з наших Оракулів досі не може прорахувати ці дивовижні наслідки. Щоразу ми стикаємося з парадоксами людських стосунків. Більш того, наші земні спостерігачі самі неодноразово давали прохання на розділ своєї божественної сутності на дві людино-половини, щоб відчути повною мірою саму суть тяжіння різних статей в єдине ціле.

- Тепер це вже неактуально, чи не так месир Орс? Побайдикували й досить!

- Як же так, що ваші досвідчені спостерігачі не припинили ворожі дії Ящерів і допустили згубний апокаліпсис людського співіснування?

-О Найсвітліші! Це не їхня вина! За нашими усними домовленостями, ми безпосередньо

не втручалися у земне життя, лише давали поради земним Дивлячим скрізь час, а ті повинні були сумлінно керували державними утвореннями на цій планеті. На жаль через перенаселення людства, на Землі виникли труднощі у якості сприйняття долі цих істот, а також погіршилась якість води та їжі. Ці заможні телепні так само активно використовували і безглуздо впроваджували відсталу технологію з видобутку паливних ресурсів, від чого сильно і безповоротно постраждала вся екосистема земної кори.

- Чому ж ви не передали їм досконалі технології у використанні енергії Води, Вітру та Сонця? Що, не припали до вподоби?

- Та тому, що на всіх земних стадіях розвитку нам заважали ці невгамовні ящірки! Для їх матки-корабля, цього штучного мега-місяця, вкрай необхідні земні ресурси, що безперешкодно добуваються зх глубин і найголовне - безкоштовна робоча сила.

- Крім того, ці хвостаті пройдисвіти користуються тим, що їх станційна сфера-супутник нормалізує нестійке становище більшості планет у сонячній системі Чумацького шляху і також сприятливо діє на саму Землю.

- Як вони тоді допустили загибель цілої планети, що давали необхідні ресурси всій расі Ящерів?

– На жаль не вони, не ми до кінця так і не змогли в цьому розібратися остаточно. Спочатку чисельність населення регулювалася штучними та природними хворобами, а у найбільш родючі демографічні роки провокувалися війни чи земні катаклізми.

-Для більш гуманного винищення людей, впроваджувалися генетично модифіковані харчові продукти, що призводять до безпліддя через кілька поколінь. Погіршення загального інтелектуального способу людського життя так само плідно знижувало їхню чисельність. Але Ящери бездумно захопилися експериментами і до кінця не вивчивши людську натуру - почали зіштовхувати лобами, правителей та часових ієрархів.

- Як завжди у когось не витримали нерви і він вирішив долю всього людства простим натисканням однієї кнопки, повторивши долю нещасної Атлантиди. Бовдури та нездари!

- Але ж частина атлантів уціліла, побудувавши на дні океанів цілі міста та гектари плантацій рослинної та рибної живності о Найсвітліші!

- Так, шановні члени ради це так, а їхні нерозумні спадкоємці навіть цього не змогли зробити, тому в уцілілих землян одна доля - жити як черв'яки під землею в зруйнованих тунелях МЕТРО. Копати і рити на всі боки світу, наче земні кроти без будь-якої надії на своє майбутнє!

Величезні за розмірами прозорі кулі у яких миготіли близкавки, на мить висвітлили гіганські внеземні істоти, чимось схожі на людський мозок, що міняв як розмір так і колір, він неначе дихав, а потів все зникло…