Немов скаженіі собаки...


Немов скаженіі собаки,

що грізно виють в небуття,

порвали. Все - троянди, маки...

Кохання міф. Як ті лайдаки.

В душі мерзенне відчуття.


За віщо?

Що кому я винен?

Все не второпаю ніяк...

За небокраєм пісня лине.

І журавлі прощальним клином.

А я - один. Як неборак...

Загрузка...