Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

423

20. Коновалець Євген (1891–1938) — український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, Верховний комендант УВО (1920–1934), Голова Проводу ОУН (1929–1938). Родом з с. Заліків (Львівська область). У студентські роки — представник студентства в ЦК Української національно-демократичної партії. Брав участь у бойових діях під час Першої світової війни в складі австро-угорської армії, у 1915 р. потрапив у російський полон. Восени 1917 р. в Києві став одним з організаторів формації Січових Стрільців, потім — командир куреня, полку, дивізії, корпусу та групи СС. Під час антигетьманського повстання 20.11.1918 р. був призначений начальником Осадного корпусу, що наступав на Київ. В Армії УНР — командир дивізії, корпусу, армійської групи; полковник Армії УНР. Після саморозпуску СС 6.12.1919 р. перебував у польському таборі для інтернованих у Луцьку. З 1922 р. — в еміграції. Ініціатор створення Української військової організації (УВО, 1921 р.) та Організації українських націоналістів (ОУН, 1929 р.). Перший голова її Проводу. Вбитий у Роттердамі 23.05.1938 р. агентом НКВС.