Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

459

57. Оскілко Володимир Пантелеймонович (1892–1926) — український військовий і політичний діяч, підполковник російської армії, публіцист. Генерал-хорунжий Армії УНР. Народився на Волині в учительській родині. Учасник Першої світової війни. На початку 1918 р. — рівненський повітовий комісар УНР. За Української Держави — начальник охорони залізниць Козятинського району. У листопаді 1918 р. виступив організатором протигетьманського повстання на Волині. З наказу Директорії УНР створив 40-тисячну Північну групу військ УНР, згодом — призначений командувачем Північно-Західного протибільшовицького фронту. 29.04.1919 р. при підтримці Української партії соціалістів-самостійників і Української народно-республіканської партії здійснив спробу державного перевороту, заарештувавши у Рівному членів кабінету Б. Мартоса. Після поразки заколоту виїхав до Польщі. Перебував у таборі полонених в Домб’є, а згодом — у таборі інтернованих українських вояків у Щипйорно. У 1924–1926 рр. редагував друкований орган Української народної партії «Дзвін». Загинув за нез’ясованих обставин. За деякими даними, вбивство було здійснене з наказу Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Залишив спогади «Між двома світами» (1924). Автор багатьох публіцистичних статей.