Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника

«§ 6 Завданням Державного Інспекторапгу є:

а) стежити за своєчасним і точним виконанням всіх наказів Центральної Військової Влади, перестеригати і в пні винищувати демагогічність, саботаж, розпусту, піяцтво, мародерство, грабіжництво, та недбале відношення до служби, а також за тим, щоб не було господарських зловживань в частинах та інституціях;

б) стежити за політичним настроєм козаків і старшин і вживати всіх заходів, аби військові частини та інституції були щиро демократичні і національно виховані. Про весь ворожий та не певний елемент інспектори своєчасно повідомляють відповідних муштрових начальників; в крайньому випадку ворожий та непевний елемент Інспектор може негайно усунути з армії, рівночасно повідомляючи про це відповідне начальство, Правительство та Головного Отамана, а коли Правительство й Головний Отаман не найдуть поважної причини для усунення, інспектор попадає під відповідальність по закону 26-го січня про надзвичайні суди згідно § 20 цього положення;

в) допомагати муштровій владі в справі зміцнення дісціпліни серед вояцтва, розвивати між козаками та старшинами почуття слухненности та братерства і доглядати, аби жадна провина не проходила безкарно винному;

г) вживати всіх заходів до підвищення войовничого настрою проти всіх ворогів Республіки і боротись з дезертирством;

д) брати участь у всіх військових нарадах муштрової та адміністративної влади: командний склад веде оперативні та адміністративні справи самостійно, але з відома інспекторів, інспектори ж не мають права втручатись у ці справи;

е) налагоджувати й керувати просвітною й культурною працею в військових частинах та інституціях і піклуватися про розвиток національної свідомости серед вояцтва, для чого інспектори улаштовують школи, лекції, розмови на сучасний мент, засновують книгозбірні, читальні, військові просвіти, драматичні гуртки, організують хори, оркестри і т. д.»