ІСТОРИЧНІ ПІСНІ

Зажурилась Україна

Зажурилась Україна,

Бо нічим прожити:

Витоптала орда кіньми

Маленькії діти,

Котрі молодії – у полон забрато;

Як заняли, то й погнали

До пана, до хана.

Годі тобі, пане-брате,

Ґринджоли малювати,

Бери шаблю гостру, довгу.

Та йди воювати!

Ой ти станеш на воротях,

А в закаулку

Дамо тому стиха лиха

Та вражому турку!

Ой ти станеш з шабелькою,

А я з кулаками,

Ой щоб слава не пропала

Проміж козаками.

Ой козак до ружини,

Бурлака до дрюка:

Оце ж тобі, вражий турчин,

З душею розлука!

Загрузка...