Якщо...

Якщо не втратиш глузд, як всі без міри

Втрачають свій, і бруд на тебе ллють,

Повіриш в себе попри недовіру

І стримаєш на недовіру лють;

Не втомишся від вічного чекання

Не збрешеш, як про тебе брешуть всі,

Не маючи ненависті бажання

Знай міру красномовству і красі;

Як мрії не панують над тобою

І думку не поставиш за мету,

Якщо готовий нарівно й без бою

Сприйняти Перемогу і Біду;

Як стерпиш ти коли з твоєї правди

Дурисвіт робить пастку простакам,

В руїнах вздриш усе, що збудував ти,

І зможеш знов життя збудити там;

Якщо збереш докупи власні статки

І їх на кін поставиш без жалю,

Програєш, і, почавши все спочатку,

Промовчиш ти про втрату цю свою;

Якщо примусиш серце, нерви й жили

Тобі служити ще й тоді, коли

В тобі усе згниє — додасть лиш сили

Бажання, що кричатиме: «Живи!»

Як зможеш з людом розмовляти гоже,

І з Королем не втратиш простоти,

Якщо завадити тобі не зможе

Ні друг ні ворог досягти мети;

Якщо хвилину, що біжить невпинно

Ти сповниш змістом, ось тоді радій,

Земля в твоє перейде володіння

Й людиною ти станеш, сину мій.