Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими

Примітки

1

В англійській мові кома перед сполучником і в переліку з трьох або більше компонентів, щодо необхідності якої останнім часом ведуться дебати.

2

Прайд Чіґведере та ін., «Оцінюючи втрачені переваги застосування антиретровірусних препаратів у Південній Африці», Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes 49 (4), 1 грудня 2008.

3

Кайл Дропп, Джошуа Кертцер і Томас Цайтцофф, «Що менше американці знають про розташування України, то більше вони хочуть утручання США», Monkey Cage Blog, Washington Post Online, 7 квітня 2014 року.

4

На українському ринку є книжка Алексіса де Токвіля «Давній порядок і революція» («Видавництво Жупанського», 2000). — Прим. ред.

5

Хосе Ортега-і-Гассет, «Повстання мас» (Нью-Йорк: W.W. Norton, 1993), 16–18.

6

Річард Гофстадтер, «Антиінтелектуалізм в американському житті» (Нью-Йорк: Vintage, 1963), 34.

7

Ілля Сомін, «Політичне невігластво в Америці», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 163–164.

8

Дана Ґудієр, «Сира угода: Каліфорнія накрила підпільний клуб гурманів», New Yorker, 30 квітня 2012 року.

9

Ольга Хазан, «27 % хірургів усе ще думають, що Obamacare передбачає засідання смерті», Atlantic online, 19 грудня, 2013 року.

10

Kaiser Family Foundation, опитування про роль Америки в глобальному здоров’ї, 2013.

11

Це рішення в 1896 році законодавчо закріпило відповідність расової сегрегації американській конституції.

12

Генрі Блоджет, «Ось чого не розуміють денні трейдери», Business Insider, 29 березня 2010 року.

13

Див. Девід Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти», Pacific Standard онлайн, 27 жовтня 2014 року.

14

Джастін Крюґер і Девід Даннінґ, «Некомпетентні та не знають про це: як труднощі в розпізнаванні власної некомпетентності призводять до роздутої само­оцінки», Journal of Personality and Social Psychology 77(6), грудень 1999, 1121–1122.

15

Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти».

16

Sinister (англ.) — зловісний, походить від давньофранцузького sinistre або латинського слова sinister (лівий).

17

Джон Аллен Паулос, «Нечисельність: математична неграмотність та її наслідки (Нью-Йорк: Hill and Wang, 2001), 9.

18

На українському ринку є книжки Майкла Крайтона «Парк юрського періоду» та «Загублений світ» («KM-Букс», 2017). — Прим. ред.

19

Майкл Крайтон, «Паніка в простирадлах», Playboy, грудень 1991; збережено на MichaelCrichton.com

20

У статистиці є ціла тема, присвячена цьому питанню, — Баєсовий аналіз, названий на честь англійського математика ХVІІІ століття.

21

Учені, що досліджують суспільні науки, не менше за інших знають про цю проблему. Див. Чарльза Джонса «Робіть до того, як дізнаєтеся: розробка концепцій у політичних дослідженнях», American Journal of Political Science 18(1), лютий 1974 року.

22

Марія Коннікова, «Як дослідження про гей-шлюби пішло не так», New Yorker online, 22 травня 2015 року.

23

Джонатан Кей, «Чи пішло на спад розпалювання теорій змов в інтернеті?», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 138–139.

24

Так, учений Росс Чейт казав, що невдала реакція на випадки 1980-х і 1990-х мала трагічні наслідки, бо громадська думка коливалася від того, щоб завжди вірити малим дітям, до того, щоб бути дуже скептичними щодо будь-яких заяв про насильство взагалі. Та все-таки сатанинський елемент був частиною істерики, а подальші дослідження вчених та розслідування поліції не знайшли ознак таких мереж ні в дитсадках, ні в інших місцях. Див. Росс Чейт, «Історія про полювання на відьом» (Нью-Йорк: Oxford University Press, 2014).

25

Зона 51 (Area 51) — американський військовий полігон, підрозділ військово-повітряної бази Едвардс.

26

Джеф Рунер «Інструкція суперечок із тими, хто заперечує Snopes», Houston Press, 2 квітня 2014 року.

27

Алі Махмуді та ін., «Упередження рівності погіршує колективне ухвалення рішення в різних культурах», нотатки Національної академії наук, 24 березня 2015 року.

28

Кріс Муні, «Наука захищати почуття людей: чому ми прикидаємося, наче всі думки рівні», Washington Post online, 10 березня 2015 року.

29

Карл Таро Ґрінфілд, «Прикидаючись культурно грамотним», New York Times online, 24 травня 2014 року.

30

Процитовано в Кріса Муні, «Ліберали теж заперечують науку», Washington Post online, 28 жовтня 2014 року.

31

Єдиною різницею було те, що консерватори активніше реагували на дані, які суперечили їхнім поглядам, але дослідники припускають, що це тому, що «питання, які кидають виклик консерваторам, наразі більше поляризують суспільство». Автори зробили ці та наступні коментарі в прес-релізі університету Огайо, який називався «Як ліберали, так і консерватори можуть мати упередження щодо науки», 9 лютого 2015 року.

32

Деніел Дрезнер, «Конфлікт між адміністрацією та студентами в Єлі став вірусним», Washington Post online, 9 листопада 2015 року.

33

Дослідження Educational Testing Service, групи, що керує тестом академічної придатності (SAT) для студентів коледжу з’ясувало, що не було жодного зростання можливостей студентів, яке було б пов’язане зі збільшенням їхньої кількості. Див. Educational Testing Service, «Виклик навичок для Америки: міленіали та майбутнє» (Прінстон: Educational Testing Service, 2015).

34

Бен Кассельман, «Замовкніть щодо Гарварду», FiveThirtyEight.com, 30 березня 2016 року.

35

Джеймс Пірсон і Наомі Шефер Рілі, «Виправні фінанси: завелика ціна ігор в академічні доганялки», Weekly Standard online, 9 травня 2016 року.

36

Роберт Г’юз, «Культура скарг» (Нью-Йорк: Time Warner, 1993), 68.

37

Валері Штраусс, «Я б хотіла викладати, але...», Washington Post online, 31 грудня 2013 року.

38

Емма Браун, «Колишній декан Стенфорду пояснює, чому “гелікоптерне виховання” руйнує покоління студентів», Washington Post online, 16 жовтня 2015 року.

39

Меґан Макардл, «Захищені студенти йдуть у коледж, уникають освіти», BloombergView.com, 13 серпня 2015 року.

40

Джеффрі Селінґо, «“Гелікоптерні батьки” — це не єдина проблема. Коледжі теж бавлять студентів», Washington Post online, 21 жовтня 2015 року.

41

Роббі Соав, «Студенти Єлю кажуть професорам припинити викладати англійську літературу: забагато білих поетів-чоловіків», Reason.com, 1 червня 2016 року.

42

Джонатан Ґлетер, «Кому: professor@university.edu Тема: Чому у всьому винен я», New York Times online, 22 лютого 2006 року.

43

Джеймс Шелл, «Інший спосіб учитися» (Сан-Франциско: Ignatius, 1988), 30–37.

44

Девід Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти», Pacific Standard online, 27 жовтня 2014 року.

45

Невеличкий Каслтонський коледж у Вермонті тепер «університет». Це один із багатьох прикладів лише в Новій Англії. Ліза Ратке, «Перетворення коледжу на університет може означати більше грошей і більше студентів», Huffington Post, 12 липня 2015 року.

46

Кетрін Ремпелл, «Зростання “джентльменської п’ятірки” та гонитва за середнім балом», Washington Post online, 28 березня 2016 року.

47

Річард Арум, «Випускники коледжів: задоволені, але без керма та вітрил», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 68.

48

Дані 2016 року були продовженням досліджень, здійснених професорами Стюартом Ройстачером і Крісом Гілі, які продовжили збирати дані про оцінки після того, як написали статті на цю тему в 2010-му та 2012-му. Вони підтримують базу даних на www.gradeinflation.com.

49

«Джентльменська С» — натягнута «трієчка», яку ставлять студентові (зазвичай із заможної родини), просто щоб не змушувати його перескладати предмет.

50

Так у деяких країнах називають повоєнне покоління, народжене в період між 1940-ми та 1964 роком.

51

Див. лише два з багатьох звітів і реакцій як від консерваторів, так і від лібералів: Кеті Волдмен, «Студенти Єлю вибухають гнівом через те, що керівництво коледжу більше переймається свободою слова, аніж безпечним простором», Slate, 7 листопада 2015 року; Шошанна Вейсманн, «Як роблять діток», Weekly Standard, 10 листопада 2015 року.

52

Мара Роуз Вілльямз, «Расові протести в університеті Міссурі могли зупинити вступ нових студентів», Kansas City Star online, 13 cічня 2016 року.

53

Конор Фрідерсдорф, «Нова нетолерантність студентської активності», Atlantic online, 9 листопада 2015 року.

54

Ґленн Рейнолдз, «Після Єлю, Міссурі час підняти вік для голосування до 25», USA Today online 16 листопада 2015 року.

55

Едріенн Ла Франс, «Вершники загубленого інтернету», Atlantic online, 14 жовтня 2015 року.

56

Ніколас Карр, «Чи робить гугл нас тупими?», Atlantic online, липень/серпень 2008 року.

57

Кейтлін Дьюї, «Що було фейком в інтернеті цього тижня: нащо нам це треба, серйозно», Washington Post online, 30 жовтня 2015 року.

58

Кейтлін Дьюї, «Що було фейком в інтернеті цього тижня: чому це — остання колонка», Washington Post online, 18 грудня 2015 року.

59

Даміан Томпсон, Counterknowledge (Нью-Йорк: W.W. Norton, 2008), 11.

60

Аллен Вест, «Америка Обами: дивіться, що змушують робити наші війська у святий ісламський місяць», allenbest.com, 28 червня 2015 року.

61

Вільям Рендольф Герст — американський медіамагнат, який прославився епатажними «жовтими» заголовками.

62

Майкл Міллер, «Ґвінет Пелтроу не піхво-експертка, кажуть лікарі», People online, 29 січня 2015 року. Блог лікаркиа Ґантер: drjengunter.wordpress.com

63

Лаура Гупер Бек, «Я пішла в спа для матки, і ось моя історія», FastCompany.com, 27 січня 2015 року.

64

Френк Бруні, «Каліфорнія, Камелот і вакцини», New York Times online, 4 липня 2015 року.

65

«”Припиніть гуглити ваші симптоми”, — сказала неповнолітня жертва раку перед смертю», Daily Telegraph, 16 червня 2015 року.

66

Метью Фішер та ін., «Шукаючи пояснень: як інтернет роздуває внутрішню оцінку знань», Journal of Experimental Psychology 144(3), червень 2015, 674–687.

67

Том Джейкобс, «Пошук в інтернеті створює ілюзію знань», Pacific Standard online, 1 квітня 2015 року.

68

Це та подальші посилання зі статті CIBER Університетського коледжу Лондона «Покоління гугл: інформаційна поведінка дослідника майбутнього», 11 січня 2008 року.

69

Роберт Епстейн, «Як гугл міг запустити вибори-2016», Politico, 19 серпня 2015 року.

70

Джеймс Суровєцкі, «Мудрість натовпу» (Нью-Йорк: Anchor, 2005), xii-xiii.

71

Процитовано в: Том Саймоніт, «Спад Вікіпедії», MIT Technology Review, 22 жовтня 2013 року.

72

Там само.

73

Камера відлуння — поняття з теорії медіа, яке описує ситуацію, коли певні твердження й переконання циклічно повторюються в закритій системі однодумців, заглушаючи будь-які протилежні думки.

74

Андреа Пітерсон, «Ліберали ймовірніше видалять вас із друзів через політику — як онлайн, так і офлайн», Washington Post online, 21 жовтня 2014 року.

75

Е. O. Скотт, «Усі критики. І так і має бути», New York Times Sunday Review online, 30 січня 2016 року.

76

Ендрю Салліван, «Демократіям настає кінець, коли вони надто демократичні», New York online, 1 травня 2016 року.

77

Серед інших Брендан Найген, дослідник Дармутського коледжу, здійснював протягом кількох років дослідження, чому люди посилюють свої позиції, коли їм доводять, що вони неправі. Джо Кіогейн, «Як факти стріляють у відповідь: дослідники знайшли неочікувану загрозу демократії — наш мозок», Boston Globe online, 11 липня 2010 року.

78

Девід Даннінґ, «Усі ми впевнені ідіоти», Pacific Standard online, 27 жовтня 2014 року.

79

Меґан Макардл, «Ваші оцінки виборів абсолютно неправильні», Forbes online, 14 квітня 2016 року.

80

Ґонзо-журналістика — стиль суб’єктивної журналістики, коли репортер часто є безпосереднім учасником подій і описує їх емоційно, від першої особи та без претензій на об’єктивність.

81

Сара Каплан, «Як і чому журналіст надурив медіа, змусивши їх думати, що шоколад робить вас стрункішими», Washington Post online, 28 травня 2015 року.

82

Моллі Гемінґвей, «Слоганом Vox має бути «Пояснюємо новини неправильно, не раз», TheFederalist.com, 17 липня 2014 року.

83

Елізабетта Поволедо, «Папа Римський закликає до “миру у всьому світі” в першому великодньому зверненні», New York Times online, 31 березня 2013 року.

84

Дослідницький центр Pew, «Вік байдужості: дослідження того, як молоді американці бачать новини», 28 червня 1990 року, 1.

85

Річард Арум, «Випускники коледжів: задоволені, але без керма та вітрил», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 73.

86

Джеймс Шорт, «Скільки медіа? Звіт про американських споживачів», 2013. Інститут управління комунікаційними технологіями, Бізнес-школа Маршалла, Університет Південної Каліфорнії, classic.marshall.usc.edu/assets/161/25995.pdf.

87

Ян Зверіна, «Споживання медіа американцями зросте до 15,5 години на день — на людину, до 2015 року», новинний центр університету Сан-Дієго, 6 листопада 2013 року.

88

Процитовано в Бенджаміна Маллен, «Викуп наносить удар по Dallas Morning News», Poynter.org, 7 липня 2015 року.

89

Процитовано в Джеремі Пітерза, «Деякі газети, які слідкують за читачами онлайн, змінюють тематику», New York Times online, 5 вересня 2010 року.

90

Пітерз, «Деякі газети, які слідкують за читачами онлайн, змінюють тематику».

91

National Journal Group, «Вашингтон в інформаційну епоху», 2015, Вашингтон.

92

Стівен Метц, «Поки більшає розумників серед зірок, страждає політика з національної безпеки США», World Politics Review, 14 серпня 2015 року.

93

Абревіатура від Cable-Satellite Public Affairs Network — американська мережа кабельного та супутникового телебачення.

94

Абревіатура від Headline News — новини, варті заголовків.

95

Міндіч у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind, 101.

96

Р. Р. Рено, «Трампаґеддон!», First Things online, 20 лютого 2016 року.

97

Еліот Коен, «Доба Трампа», American Interest online, 26 лютого 2016 року.

98

Енн Плута, «Прихильники Трампа виявилися не однаковими, а однаково непоінформованими», FiveThirtyEight.com, 7 січня 2016 року.

99

Джастін Маккарті, «Довіра до медіа сягає найнижчих за всі часи показників», Gallup.com, 17 вересня 2014 року.

100

Пол Фаргі, «Наскільки упередженими насправді є медіа?», Washington Post online, 27 квітня 2012 року.

101

Дейл Магарідж, «Історії людей: що відбувається, коли ніхто вже не хоче друкувати їх слова?», Nation online, 2 березня 2016 року.

102

Майкл Нанез, «Хочете знати, що насправді думає фейсбук про журналістів? Ось що сталося, коли він їх винайняв», Gizmodo.com, 3 травня 2016 року.

103

Вілл Сейлтан, «Нездорова фіксація», Slate.com, 15 липня 2015 року.

104

Джон Боганнон, «Я надурив мільйони, змусивши думати, що шоколад допомагає схудненню. Ось як», io9.Gizmodo.com, 27 травня 2015 року.

105

Джошуа Фоуст, «Народження (та смерть) мема: штатні журналісти не завжди розуміють, про що йдеться», Columbia Journalism Review online, 10 вересня 2008 року.

106

Шейла Коронел, Стів Колл, Дерек Кравітц, «Розслідування Rolling Stone: “помилка, якої можна було уникнути”», Columbia Journalism Review online, 5 квітня 2015 року.

107

Емілі Йоффе, «Виправлення зґвалтування в коледжі», Slate.com, 7 грудня 2014 року.

108

Процитовано в Ґреґа Джаффе, «Дослідження Адміністрації з питань ветеранів з’ясувало, що більше ветеранів чинять самогубство», Washington Post online, 1 лютого 2013 року.

109

Брендон Фрідман, «Суїциди серед військових перевищують бойові втрати — але лише тому, що війни закінчуються», Time online, 16 січня 2013 року.

110

110 Гелен Томпсон, «Дівчинка-підліток учить професора щодо знаків «Ірландців просимо не турбувати”», Smithsonian.com, 5 серпня 2015 року.

111

Джоффрі Норман, «Чи смію я з’їсти яйце», The Weekly Standard online, 16 березня 2015 року.

112

Пітер Воріскі, «Наука пропускати сніданок: як урядові фахівці з дієтології могли помилитися», Washington Post online, 10 серпня 2015 року.

113

Северин Біалер і Джан Афферіка, «Рейган і Росія», Foreign Affairs, зима 1982–1983 років, 263.

114

Стівен Мейєр, «Свідчення перед Комітетом сенату з питань міжнародних відносин»: Теодор Карасік, Russia and Eurasia Armed Forces Review Annual 15, 1991 (Gulf Breeze, FL: Academic International Press, 1999), 348.

115

Річард Нед Лебов і Томас Ріссе Каппен, «Вступ»: Річард Нед Лебов і Томас Ріссе Каппен, «Теорія міжнародних відносин і кінець холодної війни» (Нью-Йорк: Columbia University Press, 1995), 2.

116

Десять із них — це Сполучені Штати, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея, Ізраїль (неоголошено) та Південна Африка (відкликано). Арсенал Південної Африки був демонтований, коли режим апартеїду, що створив його, утратив владу.

117

Ян Ліпкін, «Божевілля антивакцинації не припиниться», Wall Street Journal online, 3 квітня 2016 року.

118

Див. Річард ван Ноорден, «Проблема політичної науки та етики досліджень», Nature online, 29 червня 2015 року; Браян Мартінсон, Мелісса Андерсон і Реймонд де Вріс, «Науковці, що погано поводяться», Nature 435 (9 червня, 2005): 737–738.

119

Карл Ціммер, «Різке збільшення відкликання спонукає до заклику реформ», New York Times online, 16 квітня 2012 року.

120

Бенедикт Кері, «Багато з результатів психологічних праць не такі надійні, як, уважається, ідеться в дослідженні», New York Times online, 27 серпня 2015 року.

121

Процитовано в Рейчел Ґросс, «Психологи критикують дослідження, що критикує галузь психології», Slate.com, 3 березня 2016 року.

122

Деніел Енґбер, «Дослідження раку дефективне», Slate.com, 19 квітня 2016 року.

123

Ґаррет Еппс, «Справжні вчені християнства приборкують некерованого колегу», Atlantic online, 10 серпня 2012 року.

124

«Роль актрис у питаннях фермерства викликає критику», Los Angeles Times, онлайн-архів, 3 травня 1985 року.

125

Джессіка Ґолдстайн, «Чи помиляється Ґвінет Пелтроу щодо всього? Цей учений думає, що так», ThinkProgress.com, 21 квітня 2016 року.

126

Александра Петрі, «Доктор Карсон, це не нейрохірургія», Washington Post online, 5 листопада 2015 року.

127

Це взято зі статті Пола Оффіта «Міф про вітаміни: чому ми думаємо, що нам потрібні добавки», Atlantic online, 19 липня 2013 року.

128

Гелен Калдікотт, «Ракетна заздрість» (Нью-Йорк: Bantam, 1985), 235; Гелен Калдікотт, «Якщо ви любите цю планету» (Нью-Йорк: W.W. Norton, 1992), 156.

129

Існує заява, яка циркулювала в численних статтях про Крісвелла протягом років, що він таки зробив одне далеке передбачення з вражаючою точністю. Кажуть, що Крісвелл заявив телеведучому Джеку Пару в березні 1963 року, що президент Кеннеді не переобиратиметься в 1964-му, бо з ним щось станеться в листопаді 1963-го. Це, проте, може бути ще одним міфом, принаймні поки хтось не покаже старий відеозапис чи записану на кіноплівку передачу (якщо вони є).

130

Карл Бялік, «Більшість фахівців із опитувань каже, що їхня репутація погіршилася», FiveThirtyEight.com, 28 грудня 2015 року.

131

Клів Томпсон, «Чи може теорія ігор передбачити, коли Іран отримає бомбу?», New York Times Magazine online, 12 серпня 2009 року.

132

Насім Талеб, «Чорний лебідь» (Нью Йорк: Random House, 2010), xxiv-xxv.

133

Книжка Насіма Талеба «Чорний лебідь. Про (не)ймовірне у реальному житті» вийшла друком у видавництві «Наш Формат» 2017 року. — Прим. пер.

134

На українському ринку є книжка Дена Гарднера та Філіпа Тетлока «Суперпрогнозування. Мистецтво та наука передбачення» («Наш Формат», 2018). — Прим. ред.

135

Філіп Тетлок, «Фахові політичні судження» (Прінстон: Princeton University Press, 2005), 20.

136

Тетлок, «Фахові політичні судження», 20.

137

Джеймс Суровєцкі, «Мудрість натовпу» (Нью-Йорк: Anchor, 2005), 31.

138

Тетлок, «Фахові політичні судження», 21.

139

Тетлок, «Фахові політичні судження», 101–103.

140

На українському ринку є книжка Нейта Сілвера «Сигнал та шум. Чому більшість прогнозів виявляються хибними» («KM-Букс», 2018). — Прим. ред.

141

Див., наприклад, Тіна Нґуєн, «Як Нейту Сілверу на вдалося передбачити Трампа», Vanity Fair, 1 лютого 2016 року.

142

Ноа Ротмен, «Чому вони вважають, що Трамп може перемогти в листопаді?», Commentary online, 27 квітня 2016 року.

143

Тетлок, «Фахові політичні судження», 23.

144

Див. Джеймс Трауб, «Спочатку вони прийшли за фахівцями», Foreign Policy, 7 липня 2016 року.

145

Процитовано в Майкла Дікона, «Інструкція Майкла Ґоува до найбільшого ворога Британії... до фахівців», Telegraph online, 10 червня 2016 року.

146

Процитовано в Стівена Кастла, «Вигравши, деякі агітатори за Брекзит починають давати задній хід», New York Times online, 26 червня 2016 року.

147

Процитовано в Ніка Ґасса, «Трамп: “фахівці жахливі”», Politico.com, 4 квітня 2016 року.

148

Девід Даннінґ, «Психологічний трюк, що пояснює, чому вам подобається Дональд Трамп», Politico.com, 25 травня 2016 року.

149

Див., наприклад, Дженніфер Керр, «Що криється за різним рівнем освіти під час гонитви республіканців за Білим домом», Associated Press, 3 квітня 2016 року; Макс Еренфронд, «Дивовижні теорії змови, у які вірять багато з прихильників Трампа», Washington Post online, 5 травня 2016 року; Скотт Клемент, «Дональд Трамп небачено розділяє голоси в Білому домі», Washington Post online, 31 травня 2016 року.

150

Так, журналіст Джеффрі Ґолдберґ заявляв, що Семюельс використав цю статтю, щоб звести з ним особисті рахунки. Див. Джеффрі Ґолдберґ, «Бен Родес і «продаж» угоди з Іраном», Atlantic online, 9 травня 2016 року.

151

Девід Семюельс, «Честолюбний романіст, який став гуру міжнародної політики Обами», The New York Sunday Magazine online, 5 травня 2016 року.

152

У серії класичного фільму «Зоряний шлях», що вперше вийшов на екрани в 1968 році, була показана спроба професора з добрими намірами (звісно) заснувати цілу планету на базі досвіду нацистів. Усе завершується катастрофою, але умираючий професор усе одно називає нацистську Німеччину «найефективнішою державою, що коли-небудь існувала на Землі», а містер Спок, голос здорового глузду в серіалі, продовжує: «Таки правда». Насправді нацистська Німеччина була корумпованою та неефективною, і багато провідних учених та інтелектуалів утекли з країни після 1933 року. Проте багато американців усе ще вірять у міф ефективності нацистів.

153

Деніел Лібіт, «Як Трамп і Сандерс переграли клас фахівців», CNBC.com, 12 травня 2016 року.

154

Сюзан Джейкобі, «Америка, що тупіє», Washington Post online, 17 лютого 2008 року.

155

Фрідріх Гайєк, «Конституція свободи: фінальне видання», (Чикаго: University of Chicago Press, 2011), 378.

156

На українському ринку є книжка Генрі Кіссінджера «Світовий порядок. Роздуми про характер націй в історичному контексті» («Наш Формат», 2019). — Прим. ред.

157

Еван Томас, «Чому нам потрібна еліта в міжнародній політиці», New York Times online, 8 травня 2016 року.

158

Ендрю Бацевіч, «Раціоналізуючи божевілля: інтелектуал на службі в держави», Huffington Post, 8 травня 2015 року.

159

Філіп Тетлок, «Фахові політичні судження» (Прінстон: Princeton University Press, 2005), 231–232.

160

На українському ринку є такі книжки Малколма Гладуелла: «Неординарні. Історії успіху» («КСД», 2016), «Спалах! Сила несвідомих думок, або Як не заважати мозку приймати рішення» («КСД», 2017), «Поворотний момент. Як дрібні зміни спричиняють великі зрушення» («КСД», 2017) та «Давид і Голіаф: Аутсайдери, невдахи і мистецтво перемагати гігантів» («КСД», 2017). — Прим. ред.

161

Малколм Гладуелл, «Маленька зміна: чому революцію не твітитимуть», New Yorker, 4 жовтня 2010 року.

162

Ілля Сомін, «Політичне невігластво в Америці», у виданні Марка Бауерлейна та Адама Беллоу, The State of American Mind (West Conshohocken, PA: Templeton, 2015), 166.

163

Нітцан Ціммерман, «Кіммел дурить прихильників Гілларі, підкидаючи їм податковий план Трампа», The Hill, 30 вересня 2015 року.

164

Аріель Едвардс-Леві, «Республіканцям більше подобаються ідеї Обами, коли вони думають, що ті Трампові», Huffpost Politiсs, 1 вересня 2015 року.

165

Нік Саффран, «Приберіть цю посмішку з ваших самовдоволених облич, прогресивні спеціалісти з опитувань», TheFederalist, 29 грудня 2015 року.

166

Дерек Колер, «Чому людям незрозуміло те, що насправді думають фахівці», New York Times online, 14 лютого 2016 року.

167

Джейкобі, «Америка, що тупіє».

168

Клайв Льюїс, «Листи Скрутейпа» (Нью-Йорк: Image, 1981), 136–139.

169

Хосе Ортеґа-і-Ґассет, «Повстання мас» (Нью-Йорк: W.W. Norton, 1993), 18.

170

Див. Лібіт, «Як Трамп і Сандерс переграли клас фахівців» та Джулі Бек, «Американці вірять у науку, але не в її результати», Atlantic online, 29 червня 2015 року.

171

171 Джеймс Трауб, «Настав час елітам повстати проти нетямущих мас», Foreign Policy, 28 червня 2016 року.

172

Ендрю Салліван, «Демократіям настає кінець, коли вони надто демократичні», New York online, 1 травня, 2016 року.