Примітки

1

Далі літерою «С.» позначено «Скорботні елегії», або «Скорботи» («Tristia»); літерою «Л.» — «Любовні елегії», або «Любощі» («Amores»); літерою «М.» — «Мистецтво кохання» («Ars amatoria»). Римська цифра тут і далі означає книгу; наступні, арабські, — порядковий номер твору та віршованого рядка.

2

З Овідієм погоджується Б. Бжезінський у своїх польських фрашках: «Наші серця — для Амура мішені, / Тільки влучає він часто в кишені».

3

Коханці — безумці; хіба що так можна передати цю неперекладну гру слів.

4

Подібно — й у третій книзі (11, 33;38): «Ба! Але серце мені поривають любов і ненависть…»; «Блуду сахаюсь, але — тіло однако люблю».

5

Ripert, E. Ovide, poète de l’amour, des dieux et de l’exil. — Paris, 1921. — P. 45.

Загрузка...