Примітки

[1] Магометанське літочислення, що починається з 622 року — дати переселення Магомета з Мекки до Медини. За нашим літочисленням — 1640 рік.

[2] Фреката — веслове турецьке судно.

[3] Меддах — турецький співець, оповідач.

[4] Шагін–Ґірей — татарський полководець із роду Ґіреїв, що 1624 року вигнав турецьких васалів із Кафи.

[5] Мубашири — рахівники, що відраховували данину для султана.

[6] Священний вислів пророка Магомета.

[7] Грецькі даскали — грецькі вчителі.

[8] Кизилбаші— турецькі повстанці проти султанів.

[9] Ускок — сербський повстанець.

[10] Клефт — грецький повстанець.

[11] Хаджі Бекташа — монах, який заснував у XIV ст. орден дервішів–бекташів.

[12] Такіє— дервішський монастир.

[13] Джихад — священна війна проти християн.

[14] Аксакал — сивоборода, шанована людина.

[15] Висока Порта, Високий Поріг — султанський уряд Туреччини.

[16] Шиїт — мусульманська секта, визнана в Ірані й Іраку. В Туреччині — сунніти.

[17] Хафіз — вчений богослов, що знає Коран напам’ять.

[18] Міндер — підвищення вздовж стіни для спання.

[19] Фередже — жіноче покривало поверх плаття в туркень.

[20] Тепе–оба — у перекладі з татарської — вершина–гора.

[21] Азан — заклик до молитви.

[22] Намаз — молитва.

[23] Хатиби — мусульманські проповідники.

[24] Мюрид — послушник.

[25] Оp–капу — Перекоп, у перекладі з татарської — двері фортеці.

[26] Від Бористену до Гнилого моря — від Дніпра до Сиваша.

[27] Мушарабії— ґратки на вікнах у гаремах і на галереях у мечетях, де моляться жінки.

[28] Шейх — глава дервішського монастиря.

[29] Тімар–хане — будинок для божевільних.

[30] Джаври — ґяури, погордлива назва християн.

[31] Яшмак — заслона на обличчях у мусульманок.

[32] Ґяур яман — проклятий ґяур.

[33] Ашхам хайр олсун — добрий вечір (татар.).

[34] Спаґії — воїни турецької національної кавалерії.

[35] Диван — верховна рада при султанові чи ханові.

[36] Чорбаджі — яничарський полковник.

[37] Урхан — султан Урхан Газі, який сидів на престолі у XIV ст., створив військо «йені–чері» (нове військо) з вихованих у спеціальних закладах християнських хлопчиків.

[38] Ворота Баб–і–гамаюн — ворота султанського палацу, перед якими виставляли голови страчених достойників.

[39] Кадіаскери — верховні судді обох бейлербейств — Анатолії і Румелії.

[40] Валіде — мати султана.

[41] Ода–баші— начальник яничарської казарми.

[42] Бедестан — центральний критий ринок у Стамбулі.

[43] Мангал — жаровня.

[44] Медресе — школа.

[45] Тімаріоти — турецькі землевласники, що за землю відбували службу в спаґіях.

[46] Аллах акбар — великий Боже (араб.).

[47] Тати — степові татари називають гірських татами (віровідступниками).

[48] Калга — молодший брат хана, воєнний міністр.

[49] Ак–мечеть — теперішній Сімферополь.

[50] Калям — тростинкове перо.

[51] Газелі— ліричні вірші.

[52] Чаїри — полонини і поляни.

[53] Сеймени — ханські стрільці, татарські яничари.

[54] Гетьман Грицько Чорний розгромив татар під Бурштином у 1629 році.

[55] Даї — дядько (татар.).

[56] Шагін — у перекладі з татарської — сокіл.

[57] Дастархан — килимок, на якому розкладають їжу.

[58] Чінґяне — циган (татар.).

[59] Кушак — крамовий пояс.

[60] Чауш — посланець.

[61] Ат–мейдан — іподром.

[62] Петроні — квартал Стамбула.

[63] Селямлик — чоловіча половина турецького дому, султанського палацу.

[64] Дефтердар — міністр фінансів.

[65] Бостанджі–баша — шеф субашів — охоронців громадського порядку в османській Туреччині.

[66] Орта — яничарський полк.

[67] Улем — вище юридичне духовенство.

[68] Кизил ельмада герюшюрюз! — Ми зустрінемося в країні золотого яблука! (турецьк.)

[69] Тюрбе — гробовець.

[70] Тюрбедар — цвинтарний сторож.

[71] Фатиха — перша сура Корана.

[72] Каурма — суп із баранини.

[73] Якши джигіт, біюк бакшиш — хороший юнак, великий бакшиш.

[74] Оджак — яничарський корпус.

[75] Яничарка — яничарська рушниця.

[76] Пищаль — ручна гарматка — зброя яничарів.

[77] Корпус яничарів ділився на три з’єднання — булуки. Стамбульський булук складався з 60 орт.

[78] Аджем–оґлани — іноземні юнаки (турецьк.).Яничари–школярі.

[79] Сардар — полководець. Так називали яничара–аґу.

[80] Чаушлар — наглядач за поведінкою яничарів у бою. Чаушлари їздили на фарбованих конях, щоб виділятися серед воїнів.

[81] Бесмеле — постійний вступ до сур Корану, до проповідей.

[82] Моакіт — відаючий годинниками при мечетях.

[83] За мусульманською демонологією, мерці перетворюються на вурдалаків.

[84] Чардак — балкон, галерея.

[85] Рахіб–хоне — послушниця дервішського монастиря.

[86] Кет–худа — сільський староста.

[87] Каїш–башак — напівлюдина, напівчорт (татар. демонологія).

[88] Мекіри, оджу — злі джини, що перетворюються на собак, цапів.

[89] Сабаних хайр олсун — доброго ранку! (татар.)

[90] Алла раз олсун, дост–ака — спасибі, брате (татар.).

[91] Каймак — твердий овечий сир.

[92] Степи Узухри — так ногайці називали степи між Дніпром і Доном.

[93] Кара–су — Чорна вода (татар.).

[94] Ескі–Кирим — Старий Крим — перша столиця татарського ханства.

[95] Театр Кара–ґез — театр на зразок вертепу.

[96] Шекер — цукор (турецьк.).

[97] Пашмаклик — віно для султанських жінок.

[98] Капиджії — сторожа воріт султанського палацу.

[99] Вислів Селіма Грізного (1512–1520): «Панувати — це суворо карати».

[100] Грецькі папаси — грецькі священики.

[101] Шаріат — мусульманське право.

[102] Узенчик — у перекладі з татарської — річка.

[103] Ярлик — ханська грамота.

[104] Баскак — татарський збирач податків (у перекладі: той, що давить за горло).

[105] Джіз’є — земельний податок з немусульманського населення і подушне.

[106] Бешур — міра сипучих тіл, восьмина.

[107] Кіш — стійло для овець.

[108] Ашики — дитяча гра в кості.

[109] Еклізі–бурун — найвищий шпиль Чатирдаґу.

[110] Хизр — покровитель подорожніх і пастухів.

[111] Харт–ана — бабуся.

[112] Ібліс — злий демон, сатана.

[113] Уруш–кіш — місце перебування отамана чабанів.

[114] Танґ атар — світає (татар.).

[115] Джаханнам — пекло.

[116] Єлдиз — зірка (татар.).

[117] Мезарташ — надмогильний пам’ятник.

[118] Ватажки повстань проти османського уряду на початку XVII ст.

[119] Аталик — вихователь ханича.

[120] Сотня капи–кулу — сейменів, що формувалися у Криму на зразок турецьких яничарів, називали капи–кулу (в перекладі — дверними рабами).

[121] Кисея — тонкий прозорий крам.

[122] Паша–каписи — канцелярія великого вождя.

[123] Рамазан — мусульманський осінній місяць посту.

[124] Мосахир — барабанщик, вуличний сторож.

[125] Тугра — державна печатка.

[126] Дабірство — риторичне мистецтво.

[127] Пастирма, баклава — страви з баранячого м’яса.

[128] Гамали — носильники.

[129] Кяшкуль — мисочка з кокосового горіха.

[130] Вейсі і Нефі — турецькі поети–сатирики початку XVII ст.

[131] Капу–аґа — церемоніймейстер.

[132] Султан–мезади — султанське торжище.

[133] Капудан–баші— адмірал флоту.

[134] Юк — турецька міра грошей (100 тисяч акче).

[135] Салердар–аґа — начальник придворних зброєносців.

[136] Дост–ака — рідний брате (татар.).

[137] Огли–калям — інтелігенція (турецьк.).

[138] Клепсидра — водяний годинник.

[139] Гашник — чоловічий шовковий пояс.

[140] Коп! Іаша! — Встань! Живи! (татар.)

[141] Острів Кандія — Крит, належав Венеції.

[142] Шертна грамота — договірна грамота.

[143] Йстер!— Досить! (турецьк.)

[144] Санджак — прапор (турецьк.).

[145] Намазний день — день молитов за померлі душі.

[146] Хийгач — паляниця на курдючному салі.

[147] Бекеча — наложниця.

[148] Кябін — весілля.

[149] Вай, вай, анам!— Ой, ой, мамо! (татар.)

[150] Шаламаджа — турецький шовковий крам.

[151] Чонґар — інструмент, схожий на гітару.

[152] Бакчибаша — сторож базару.

[153] Хто хотів звернутися до султана на вулиці, тримав засвіченого факела над головою.

[154] Ямаки — гарнізонні яничари.

[155] Магріб — молитва при заході сонця.

[156] Купець–касапчі — різник (татар.). Так татари називали російських купців.

[157] Меним оглим, яш ярем — мій синочку, молоденька половинко (татар.).

[158] Хан–джамі — ханська мечеть.

[159] Ермене–маале — вірменська вулиця в Бахчисараї.

[160] Аяк–капу — ханський придворний, що вводить послів.

[161] Драгоман — тлумач, перекладач.

[162] Аманат — заручник (татар.).

[163] Граф де Брежі — французький посол у Польщі за часів Хмельниччини.

[164] Ялан — брехня (татар.).

[165] Ата — батько (татар.).

[166] Назджаз — ніжна моя! (татар.)

[167] Недим — султанський товариш по чарці, що мав право заходити до султана в неприйомні дні.

[168] Касида — панегіричний вірш.

[169] Кейф — розваги, безділля.

[170] Яничари–секбани — у перекладі — ловчі, псарі (яничарська орта, з якою султан ходив на полювання).

[171] Чугадар — посланець–скороход.

[172] Караджа–оґлан — турецький поет першої половини XVII ст.

[173] Йолюм — смерть (турецьк.).

[174] Аман — помилуй (турецьк.).

[175] Шахзаде — султанський син.

[176] Девширме — система, за якою набирали іноземних хлопчиків у яничари.

[177] Аджем — чужинець (турецьк.).

[178] Джеляд–одаси — кімната катів.

[179] Балик–хане — рибальський дім.

[180] Азраїл — архангел смерті.

[181] Маш Аллах! — Оце так! (татар.)

[182] Бахмати — малі татарські коні.

[183] Вай харин — гаразд (татар.).

[184] Хікмети — повчання (татар.).

[185] Пшевудці — провідники (польськ.).

[186] Quasi alter rex — ніби другий король (лат.).

[187] Баглай — лінивець.

[188] Koniec Polski — кінець Польщі (польск.).

[189] Co pan mowi!— Що пан каже? (польск.)

[190] 1621 року гетьман Сагайдачний разом з польським військом розбив турків під Хотином.

[191] Шукайте жінку! (франц.)

[192] Фара — перший клас у колегії.

[193] Quo vadis, Domine? — Куди йдеш, Господи? (лат.)

Загрузка...