Отруєні пейзажі

Примітки

[1]* Joachim Ritter, Landschaft. Abgedruckt in: Derselbe, Subjektivität. Sechs Aufsätze (Йоахім Ріттер. Ландшафт / Той самий. Суб’єктивність. Шість нарисів), Frankfurt am Main, S. 150.

[2] Арденнська операція (16—25 грудня 1944) — контрнаступ німецьких військ в Арденнах проти англо-американських армій. Битва на Соммі (1 липня — 18 листопада 1916) — наступальна операція англо-французьких військ проти німецьких на р. Сомма (Північна Франція), була однією з найбільших у ході війни і пов’язана з гігантськими втратами. Битви при Ізонцо — 12 кривавих битв Першої світової між італійською та австро-угорською арміями у долині річки Ізонцо, сучасна Словенія. — Прим. перекладачки.

[3] Ґорлицька битва (2—15 травня 1915) — наступальна операція німецько-австрійських військ під час Першої світової війни, в результаті якої російські війська були змушені покинути Галичину. — Прим. перекладачки.

[4] Оссуарій — скриня, урна чи будівля для зберігання скелетованих останків. — Прим. перекладачки.

[5] Битва народів, або битва під Ляйпцигом (16—19 жовтня 1813) — битва між військами імператора Наполеона і його союзників (Польща, Райнський союз) та союзними арміями Австрії, Пруссії, Росії і Швеції, вважається найбільшою битвою у світовій історії до початку Першої світової війни. Завершилася поразкою Наполеона. — Прим. перекладачки.

[6] Верденська битва (21 лютого — 18 грудня 1916) — найтриваліша та найзапекліша битва Першої світової, відбулася у Північно-Східній Франції; в ній кожна зі сторін втратила понад 300 тис. осіб. Увійшла в історію як «верденська м’ясорубка». — Прим. перекладачки.

[7] Ґоттфрід Келлер (1819—1890) — швейцарський письменник, класик німецькомовної літератури. Роман «Зелений Гайнріх» вийшов 1855 року, у другій редакції — у 1879— 880 роки. — Прим. перекладачки.

[8] Белжець — табір смерті на українсько-польському кордоні біля однойменного села, бл. 70 км на північний захід від Львова. Діяв у 1940—1943 роках. — Прим. перекладачки.

[9] Hans Richard Brittnacher, Leben auf der Grenze. Klischee und Faszination des Zigeunerbildes in Literatur und Kunst (Ганс Ріхард Бріттнахер. Життя на межі. Кліше і чарівність образів циган у літературі й мистецтві), Göttingen 2012, S. 219.

[10] Simon Geissbühler, Blutiger Juli. Rumaniens Vernichtungskrieg und der vergessene Massenmord an den Juden 1941 (Зімон Ґайссбюлер. Кривавий липень. Винищувальна війна у Румунії і забуті масові вбивства євреїв 1941), Paderborn 2013, S. 75, 76, 79.

[11] Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche (Патрік Десбуа. Забутий Голокост: вбивство українських євреїв. Пошук слідів), Berlin 2009.

[12] Ibid. — S. 53.

[13] Ibid. — S. 74.

[14] Ibid. — S. 143.

[15] Драму Ельфріди Єлінек «Рехніц (янгол-винищувач)» було вперше поставлено 2008 року. — Прим. перекладачки.

[16] Див.: Поллак Мартін. Мрець у бункері. Історія мого батька / М. Поллак; пер. з нім. Н. Ваховська; передм. Т. Снайдер = Der Tote im Bunker. Bericht über meinen Vater / Martin Pollak.— Чернівці: Книги — ХХІ, 2014. — 248 с. — (Бібліотека німецькомовної літератури “Меридіан серця”). — Прим. редакторки.

[17] Mitja Ferenc/Mehmedalija Alić/Pavel Jamnik, Huda jama. Skrito za enajstimi pregradami (Мітя Ференц/Мехмедалія Аліц/Павел Ямнік. Худа Яма. Схована за одинадцятьма перепонами), Ljubljana 2011.

[18] Міклош Горті (1868—1957) — регент Королівства Угорщина (1920—1944), контр-адмірал австро-угорського флоту (1918), авторитарний і жорсткий політик, під керівництвом якого Угорщина 1932 року зблизилася з фашистською Італією та Третім Райхом, а угорські війська стали союзниками Вермахту в нападі на Югославію і Радянський Союз. — Прим. перекладачки.

[19] Lászlo Végel, Sühne. Texte unterwegs (Ласло Веґель. Відплата. По-дорожні нотатки), Berlin 2012, S. 107—108.

[20] Члени Партії схрещених стріл (угор. Nyilaskeresztes párt) — націонал-соціалистичної партії Угорщини, заснованої Ференцом Салаші 1937 і заборонененої 1945 року. Сучасні правоекстремістські та напівфашистькі партії Угорщини вважають себе її наступницями; найбільша з них — урядова «Партія за кращу Угорщину». — Прим. перекладачки.

[21] Вказівкою на цей опис я завдячую американській історикині Марсі Шор, яка порекомендувала мені книжку Вайдлінґера.

[22] David Blackbourn, Die Eroberung der Natur. Eine Geschichte der deutschen Landschaft (Девід Блекборн. Оволодіння природою. Історія німецьких ландшафтів), München 2008.

[23] Цитата з вальсу Йоганна Штрауса-сина «На прекрасному голубому Дунаї» (1866). — Прим. перекладачки.

[24] Прекмур’я — найсхідніший регіон Словенії, межує з Угорщиною на північному сході, Австрією на північному заході, Хорватією на півдні. Протягом майже тисячі років регіон належав до Королівства Угорщина, тому має багато спільних мовних, культурних та релігійних особливостей. — Прим. перекладачки.

[25] Jan Tomasz Gross, wspołpraca Irena Grudzińska-Gross, Złote żniwa. Rzecz o tym, co się działo na obrzeżach zagłady Żydow (Ян Томаш Ґросс, Ірена Ґруджінська-Ґросс. Золоті жнива. Що відбувалося на околицях Голокосту), Krakow 2011, S. 109.

[26] Michaela Christ, Die Dynamik des Tötens. Die Ermordung der Juden in Berditschew (Міхаела Хріст. Динаміка вбивства. Винищення євреїв у Бердичеві). Frankfurt am Main 2011, S. 180.

[27] Simon Geissbühler, Blutiger Juli. Rumaniens Vernichtungskrieg und der vergessene Massenmord an den Juden 1941 (Зімон Ґайссбюлер. Кривавий липень. Винищувальна війна у Румунії і забуті масові вбивства євреїв 1941), Paderborn 2013, S. 23.

[28] Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche (Патрік Десбуа. Забутий Голокост: вбивство українських євреїв. Пошук слідів), Berlin 2009, S. 64.

[29] Jan Tomasz Gross, wspołpraca Irena Grudzińska-Gross, Złote żniwa. Rzecz o tym, co się działo na obrzeżach zagłady Żydow (Ян Томаш Ґросс, Ірена Ґруджінська-Ґросс. Золоті жнива. Що відбувалося на околицях Голокосту), Krakow 2011, S. 109.

[30] Michaela Christ, Die Dynamik des Tötens. Die Ermordung der Juden in Berditschew (Міхаела Хріст. Динаміка вбивства. Винищення євреїв у Бердичеві). Frankfurt am Main 2011, S. 195—196.

[31] Гора у землі Бурґенланд. — Прим. перекладачки.

[32] Замосць — місто в Люблінському воєводстві Польщі з населенням бл. 66 тис. людей, з 1992 року включене до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. — Прим. перекладачки.

[33] Юзеф Клеменс Пілсудський (1867—1935) — польський політичний і державний діяч, перший голова відродженої польської держави, засновник польської армії, маршал Польщі. — Прим. перекладачки.

[34] Jan Tomasz Gross, wspołpraca Irena Grudzińska-Gross, Złote żniwa. Rzecz o tym, co się działo na obrzeżach zagłady Żydow (Ян Томаш Ґросс, Ірена Ґруджінська-Ґросс. Золоті жнива. Що відбувалося на околицях Голокосту), Krakow 2011, S. 51.

[35] Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche (Патрік Десбуа. Забутий Голокост: вбивство українських євреїв. Пошук слідів), Berlin 2009, S. 59.

[36] Оксана Забужко. Музей покинутих секретів: Роман. Вид. 2-е, доп. — К.: Факт, 2009. — С. 78.

[37] Там само. — С. 516—517.

[38] План Шліффена — стратегічний план Великого Генерального штабу Німецької кайзерівської імперії щодо ведення операцій на початку Першої світової війни на два фронти: проти Франції і проти Росії. — Прим. перекладачки.

[39] Karl Schlögel, Im Raume lesen wir die Zeit. Über Zivilisationsgeschichte und Geopolitik (Карл Шльоґель. У просторі ми читаємо час. Про історію цивілізації і геополітику), Frankfurt am Main 2011, S. 89.

[40] Ibid. — S. 93.

[41] Patrick Desbois, Der vergessene Holocaust: Die Ermordung der ukrainischen Juden. Eine Spurensuche (Патрік Десбуа. Забутий Голокост: вбивство українських євреїв. Пошук слідів), Berlin 2009, S. 82.

[42] Християнське свято на честь мудреців Каспара, Мельхіора і Бальтазара, які принесли дари новонародженому Ісусу Христу. У католицькій традиції відзначається 6 січня. — Прим. перекладачки.

[43] Pawel Smolenski, Beisetzung eines Mordbrenners (Павел Смоленський. Похорони одного підпалювача). In: Martin Pollack (Hrsg.): Von Minsk nach Manhattan. Polnische Reportagen (Від Мінська до Мангеттена. Польські репортажі / упорядник Мартін Поллак), Wien 2006.

Частина ІІ

Частина ІІІ