Оседок — окрема садиба, а також невелике селище.
Обводи — межі, кордони, околиці.
Вижа — знак, оповіщення околиць вогнем і димом.
Безліття — неврожайне літо, невдача, нещастя, біда.
Вежа — стражниця.
Тула — чохол для стріл, сагайдак.
Вервь — одиниця адміністративного поділу у стародавніх слов’ян.
Весь — село.
Заступ — розташування військ для оборони.
Стольник — слуга за княжим столом, пізніше — дипломат.
Нарочитий муж — посланець високопоставленої особи.
Протрубити путь — оголосити похід.
Вериги — залізні ланцюги, пута.
Сулиця — спис.
Гридниця — помешкання, в якому живуть чи збираються на ради гридні — охоронці резиденції чи порубіжжя.
Навікулярій — капітан, власник судна.
Солід — золота римська і візантійська монета, дорівнювала 4,55 гр.
Звідун — вивідник, розвідник, таємний вивідувач.
Тать — злодій.
Міми — вчителі акторів. Тут — власне ім’я.
Корчениця — кузня.
Корчага — посуд для вина, меду.
Братниця — чара.
Перевісище — місце, де ловлять птахів, і снасті, якими ловлять.
Ліпотний — гарний, гожий.
Поприще — міра довжини у стародавніх слов’ян, дорівнювала 2/3 верстви.
Тудун — посадник, той, що його посадив замість себе каган.
Послух — таємний вивідувач.
Інсигнії — знамена.
Ближика — родич.
Логофет — чиновник при Августіоні, що відав зовнішніми зносинами, церемоніями прийому послів.
Ойкумена — заселена людьми земля.
Маліти на силі — словосполучення, що дало згодом слово «мліти» (умаліти — умліти — мліти).
Замоложити — захмарити.
Підкліть — напівпідвал.
Вежиця — підвищення, трибуна.
Кліть — кімната.
Воседля — обряд поселення пошлюбненої молоді в оселю. Звідси й пішло сучасне «весілля» (воседля, воселля, весілля).
Перелюб — утаємничене кохання заміжньої жінки чи одруженого чоловіка.
Присуха — кохання.
Дитинець — резиденція князя в городі чи фортеці.
Ложниця — опочивальня.
Обида — богиня нещастя.
Лада — богиня шлюбу, мати любові і добра.
Рота — згода, присяга.
Обавник — спокусник.
Чадиги — чоботи.
Крутопадь — круча.
Баба — мати.
Макотер — посудина, в якій терли мак.
Таль — заложник.
Стрелище — міра довжини у стародавніх слов’ян, дорівнювала дальності польоту стріли.
Зловіщий — сич.
Ряд — договір.
Ролейний — рільничий.
Кузнь — металеві вироби — молоти, кліщі і т. ін.
Світлий день настав — відвідала радість.
Кушта — хатина.
Передліття — пора року, весна.
Вогневиця — запалення легень.
Баян — знахар, чародій.
Баяти — лікувати, заспокоювати.
Студень — стародавня назва грудня.
Червень — стародавня назва липня.
Медуша — приміщення, в якому зберігають чи торгують медом, вином.
Верета — вид покривала.
Дарствениця — внесок, заслуга.
Скітниця — скарбниця.
Місто — в первісному значенні — торгове місце поблизу города.
Оджак — родове об’єднання у тюрків-кочівників, що складалося з 30 родин.
Тангра — божество, в якому стародавні тюрки вбачали небо.
На поток і пограбування — конфіскація майна і віддання родини в рабство.
Здатель — будівельник.
Волостелин — володар неналежної общині маєтності, земельного наділу.
Бокогрій — стародавня назва місяця лютого.
Сухній — стародавня назва березня.
Почайна — струмок, першовиток ріки.
Подвірниця — присадибна ділянка, город.
Скудельник — гончар.
Окрини, опаниці — посуд.
Набіл — молоко.
Берковець — дерев’яна посудина для зберігання і вимірювання зерна.
Оловири — прикраси на шапці (з хутра).
Бесага — торбина.
Посмага — печений хліб.
Ногата — грошова одиниця в стародавніх слов’ян, дорівнювала 2,5 гр.
Вещба — чари, зваба.
Лядина — заросле після корчування та випалювання лісу поле.
Овин — клуня.
Веректа — молотьба.
Правеж правити — збирати подать.
Дикуша — гречка.
Пущениця — вигнана жінка.
Вогнищани — мешканці оселі, оседку.
Добридень, князю! Як ся маєш?
Намістя — площа.
Лімітати — прикордонне військо.
Стратиг — командир окремої частини, пізніше — правитель військово-адміністративної округи.
Діоклетіан — римський імператор (284-306 р.), походженням із Далмації. Уславився як імператор-реформатор.
Центуріон — командир маніпули.
Драмон — тип військового судна, тоді найбільш швидкохідного.
Бабина гора — давня назва Карпат.
Житниця — хлібний склад.
Августіон — резиденція імператора у Візантії.
Легіон — військове з’єднання. Складалося з когорт, когорти — з маніпул.
Охлос — чернь, той міський люд, у якого, крім робочих рук, нічого не було.
Стратег — воєначальник, полководець.
Префект — адміністратор, що очолював префектуру.
Епарх — градоначальник.
Маврусії — північноафриканські племена, що населяли територію Мавританії (пізніша назва — маври).
Комітати — воїни, що складали корпус окупаційної армії.
Ректор — адміністратор, що стояв на чолі провінції, як і презид.
Презид — адміністратор, що стояв на чолі провінції.
Погарх — адміністратор, що спостерігає за збиранням податків.
Понт Евксінський (Гостинне море) — давня назва Чорного моря.
Гломачі — західнослов’янське плем’я, мешкало між Лабою і Мульфою.
Медушниця — та, що торгує в медуші.
Басиха — знахар, чародій.
Едикт — наказ, розпорядження імператора.
Новела — указ.
Довга стіна — фортифікаційна споруда на підступах до Константинополя.
Куріали — крупні землевласники.
Гінекея — жіноча ткацька майстерня.
Ергастирія — реміснича майстерня. Ергастиріарх — майстер, наглядач за роботою в ремісничій майстерні.
Пруги — сарана.
Схоларії — ті, що належали до схол, навчального корпусу імператорської гвардії.
Трирема — військове судно з трьома рядами весел.
Квадрирема — військовий корабель з 4 рядами весел.
Зарев — стародавня назва серпня.
Бродники — збіглий люд.
Тимпан — барабан.