Рŏмени, Ромени!
Рŏмени мої!
В яворі у мене
Спогади свої!
Сорому і світлу
Відкриваю дах.
Ані мрій, ні вітру,
Ані сивих птах!
Я не знаю в чому
Тут моя журба -
Від роменських чобіт,
До киян стовпа?
Хай нестерпний захід
Поринає в схід,
Ми живем, як птахи.
Нижче - білий світ!
За пустельним оком
Іншого нема -
Тільки повним кроком!
Мрії - недарма!
Рŏмени ,Ромени…
В пагорбах, горбах…
Спогади про мене
В мріях і журбах!
Осінь 2009р