Абіссінець

Інформація видавця

Зміст

І. Наказ потерпілого • 5

II. Подорож до Абіссінії • 105

III. Вірча грамота • 247

IV. Королівське вухо • 346

V. Неопалима купина • 445

Епілог • 546

Жан-Крістоф Руфен народився у 1952 році в Буржі.

Професія лікаря дісталася майбутньому письменнику в спадщину від діда, котрий лікував вояків ще під час Першої Світової війни, а під час Другої — був ув'язнений у Бухенвальді за те, що переховував у своєму будинку в Буржі учасників французького Опору.

Писати Ж.-К. Руфен почав у 1997 році, і за перший свій роман «Абіссінец» — історичне полотно у стилі Дюма та дусі Дідро, або, інакше кажучи, проповідь принципів гуманізму у вигляді захоплюючого пригодницького роману — отримав премію Гонкур за перший роман, а також премію Медітеране.

Двадцять років свого життя Ж.-К. Руфен — доктор медичних наук, віце-президент «Лікарів без кордонів» — провів, працюючи у гуманітарних організаціях у Нікарагуа, Афганістані, Філіппінах, Руанді та Балканах. Цей досвід дозволив йому добре дослідити роль подібних структур у конфліктних ситуаціях. Цій проблематиці присвячені есе «Гуманітарна пастка» та другій роман Ж.-К. Руфена «Програні справи» /«Les causes perdues»/, відзначений у 1999 р. премією Інтеральє.

У 2000 р. письменник удостоюється Гонкурівської премії за роман «Червона Бразилія».

^{* Гонкурівська премія за перший роман та Премія Медітеране за «Абіссінець», 1997 р.}

^{* премія Interralié за «Програні справи», 1999 р.;}

^{* Гонкурівська премія за «Червона Бразилія», 2001 р.}

Та, що грає в го

«Та, що грає в го» — роман тридцятиоднорічної письменниці китайського походження, яка останні тринадцять років живе в Парижі і пише французькою. У 2001 році, він отримав «Гонкура від журі ліцеїстів».

Дія відбувається у Маньчжурії в 30-і роки, у період японської окупації. Непарні глави роману написані від імені шістнадцятирічної дівчини, що грає в го, а парні — від імені японського офіцера — сталевого самурая, — який одного разу став її партнером по грі на площі Тисячі Вітрів у маленькому місті на півночі Маньчжурії… Усе розділяє закоханих: релігія, звичаї, країни, війна. Вони зустрічаються, вони люблять один одного, без жесту, без слова, без кінця, у той час як Китай хитається під ударами загарбника… Мрії і мовчання плетуть нить цього роману.

Риба любові

Роман молодого французького прозаїка, драматурга і критика, відзначеного багатьма літературними преміями, Дідьє ван Ковелара «Риба любові» написано напрочуд просто, легко й вишукано. Звичайні слова складаються якось так, що занурюєшся в книжку з головою.

Під час аукціону, Філіп, безтурботний молодик, без тями закохується у незнайомку: Беатріс. Вона баскетболістка і відвідувачка в'язниці, живе у своїх бабусь і зберігає піранью у формаліні, на пам'ять про свого батька, який зник в Амазонії. «Риба», від пригод, що почалися з непорозуміння, веде незвичайну пару до Венесуели… Ця пронизана гумором епопея кохання, вибудована рельєфними, яскравими персонажами, змушує розсміятися, але й замислитися.

Роман «Риба любові» у 1994 році відзначено Премією Роже Німьє.

Саботаж кохання

«Саботаж кохання» — історія одного справжнього безмежного почуття, яке може народитися тільки у семилітньому сердечку — блискуча спроба проникнення до потаємних куточків людської душі, розповідь, сповнена літературних алюзій вищого порядку.

Роман отримав три літературні премії, а Амелі Нотомб увійшла до когорти найбільш багатообіцяючих письменниць нового покоління.

Авторка любить провокувати, шокувати і говорити гранично відверто. У неї японське дитинство і китайська юність. Амелі Нотомб вважає, що письменство — це продовження дитинства та засіб позбутися самотності.

Озеро

«Озеро» — це сучасний постмодерний шпигунський роман зі стеженнями, зникненнями, викраденнями. Для героїв роману (науковця, що вивчає мух; чиновника, який одного дня загадково зникає; художника, якому для передавання інформації достатньо пензля) шпигунство — повсякденність. Проте, завдяки іронічному викладенню, їхня історія починає грати барвами, часом зовсім несподіваними для читача. Автор усміхається й глузує тому роман стає легким і розважальним.

Ешноз з легкістю сприймає життя. Втім, його герої — зовсім непрості істоти. Вони, не моргнувши оком, переживають різні непередбачувані події. Письменник перетворюється на кінорежисера, а його гостре перо стає камерою, яка знімає найдорожчі для нього теми: втеча, доля, таємниця жінки. Камера безпристрасно фіксує численні деталі: від макро- до мікроскопічних. Вона сягає самої суті речей.

Жан Ешноз, проголошений французькою пресою «прозаїком вісімдесятих», — лауреат найпрестижніших літературних премій: Гонкурівської, Медічі та Арістейон.

Самарканд

Амін Маалуф — сучасний французький письменник, виходець з Лівану, лауреат Гонкурівської премії — у романі «Самарканд» зводить трьох надзвичайно цікавих персонажів: Омара Хайяма — перського поета і математика XI століття, мудрого візира Персії і фанатичного засновника Ордена Вбивць.

Ми простежимо неймовірну історію рукопису Омара Хайяма «Самарканд». Через тисячоліття після її написання молодий американець присвятить своє життя пошуку цієї священної книги, а читач піде за ним через середньовічні Персію, Багдад, сучасні США. Амін Маалуф — прекрасний оповідач — у романтичній манері зображує великі історичні події, місця, що захоплюють дух. І не випадково у 1988 році цей роман було визнано гідним Премії Мезон де ла Прес.

Швидше тікай та скоро не повертайся

У двох кроках від вокзалу Монпарнас, у вік супутників, електронної пошти й Інтернату, Джосс працює глашатаєм. Зазвичай, це декларації любові чи ненависті, оголошення кварталу чи обурення з приводу осінньої негоди. Однак, у плині декількох днів, дивні вкраплення з'являються в кумедному марнослів'ї горланя. Речення на старофранцузькій, що тривожать і бентежать як Пророкування нещастя.

Зрештою, відповідно до невблаганної логіки, Варгас збирає усю свою, написану елегантно і з гумором, головоломку. Не випадково сьогодні у Франції Фред Варгас називають королевою детективу.

Буря

Де Прада визначив цей роман як вільний, романтичний, супротивний реалізму. Це твір, у якому йдеться про мистецтво як релігію почуття, роман про владу почуттів та невмолимий полон спогадів.

Алехандро Бальєстерос прибуває до Венеції, міста, що втомилось від снігу та повеней, для вивчення «Бурі» — таємничої картини художника епохи Відродження Джорджоне. Упродовж якихось чотирьох днів Бальєстерос стає свідком убивства відомого фальсифікатора творів мистецтва, закохується у виняткову жінку і знайомиться з темними персонажами, що поєднані спільним злочином. І все це відбувається у місті, в якому життя й мистецтво переплетені, і ніхто не схожий на себе самого.

Роман «Буря» отримав премію «Планета» 1997 року та міжнародне визнання. Його перекладено французькою, німецькою, італійською, англійською, голландською, шведською, данською, норвезькою, фінською, грецькою і турецькою мовами.

Журнал «Нью Йоркер» обрав Праду одним з шести найзначніших європейських письменників, молодших за 35 років.

Тремтіння та заціпеніння

В Амелі Нотомб японське дитинство і китайська юність. Вона працювала в Японії. А тепер написала роман, у якому Амелі-сан працює в японській компанії «Юмімото».

Амелі Нотомб невимушено й по-дитячому розповідає: що бути японкою — це мужність, що вона не розуміє, як це японські жінки всі й разом не кінчають життя самогубством, що дурна іноземка в японській фірмі спроможна працювати тільки в туалеті. Та й ту роботу виконує так, що наражається на докори начальства. І начальство з червоним і розлюченим обличчям несеться на бідну дівчинку, кричить і махає руками. «Пам'ятаю тільки, що встигла подумати: „Зараз згвалтує й уб'є. Що буде спочатку? Краще б убив!“»

«Тремтіння та заціпеніння» — роман, за який у 1999 р. Французька Академія присудила Амелі Нотомб Гран-прі — не міг не стати бестселером. Три години запійного читання.

Сьогодні Амелі Нотомб читають більш ніж у 20 країнах світу.

Левінас Е.

Етика і Безконечність:

діалоги з Філіпом Немо.

Переклад з французької Олега Білого, докт. філософ, наук.

Мальбранш Н.

Про пошук істини:

Міркування про природу людського розуму й спосіб, у який його слід використовувати аби уникати заблудження в науках.

Переклад з французької Олега Хоми, докт. філософ. наук.

Руссо Ж.-Ж.

Про суспільну угоду,

або Принципи політичного права.

Переклад з французької Олега Хоми, докт. філософ. наук.

Замовлення надсилайте за e-mail: port-royal@oldbank.com

Лауреати літературних премій

Літературні премії Франції

Prix Goncourt

Prix Médicis

Prix Renaudot

Prix Femina

Prix Interallié

Prix Méditerranée

Prix de l'Académie Française

Prix Décembre

Prix du Livre Inter

Prix des lectrices de Elle

Prix France-Culture

Prix de l'Imaginaire

Prix de Flore

Prix des Deux Magots

Prix Chardonne

Prix Roger Nimier

Prix Paris Première

Prix Del Duca

Жан-Крістоф Руфен

АБІССІНЕЦЬ

2007

Port Royal

ББК 89.8

P-52

Переклад з французької Уляни Новокрещенової

Редагування Лесі Жадан

Художнє оформлення Юлії Колактіонової

Cet ouvrage a été publié dans le cadre du Programme d'Aide à la Publication «SKOVORODA» de l'Ambassade de France en Ukraine et du Ministère français des Affaires Étrangères.

Це видання здійснене в рамках Програми сприяння видавничій справі «СКОВОРОДА» Посольства Франції в Україні та Міністерства закордонних справ Франції.

Переклад здійснено з видання:

Jean-Christophe Rufin, «L'Abyssin»

ISBN 966-7068-19-6

© Éditions Gallimard, 1997

© Видавництво «Port-Royal», 2007

Руфен Жан-Крістоф

Р — 52 Абіссінець. — К.: Пор-Рояль, 2007. — 560 с. — (Серія «Лауреати літературних премій»).

ISBN 966-7068-19-6

Руфен Жан-Крістоф

Абіссінець

Роман

Відповідальний редактор Олександр Жадан

Макет і верстка Юлії Колактіонової

Коректори: С. Кучкінова, О. Павленко

Здано до набору 17.05.07. Підписано до друку 31.05.07.

Формат 70x100/32. Папір книжковий Classic.

Гарнітура «Minion Cyrilic». Друк офсетний.

Ум.-др. ар. 17,50. Ум-вид. ар. 17.

Видавництво «Port-Royal»

Адреса для листування: Київ, вул. В. Васильківська 45, 8

port-royal@oldbank.com