Біс Плоті

[1] Влохи — італійці (Тут і далі примітки автора).

[2] Шибениця — гойдалка.

[3] Куща — халупа, хижа.

[4] Лашт — міра сипучих.

[5] Коберець — килим

[6] Тертички — дощечки.

[7] Шермувати — фехтувати.

[8] Нікефорос — Переможна.

[9] Арейя — Войовнича.

[10] Басілея — Царственна.

[11] Таласія — Покровителька.

[12] Пелагія — Морська.

[13] Анадіомена — Та, що вийшла з піни.

[14] Із черцем — з червоними смугами.

[15] Фарботи — мережива.

[16] Дедикую — тут: викладаю.

[17] Хльорка та фіндюрка — жінки легкої поведінки.

[18] Походня — смолоскип.

[19] Тинини — дошки.

[20] Єрмаяк — сіряк.

[21] Автор хоче застерегти читача: коли він знайде (в повісті «Кам’яна луна» і в оповіданнях «Мокрі паркани» та «Притча про Івана Походячого» та ін.) подібний портретний опис однієї із житомирських відьом (а вони є не тільки конотопські, київські чи диканські), то це сталося не через недогляд і самоповтор, а навмисне: баба Пуця чи ж Шумеїха була, певне, прямим нащадком Домни Щенявської; дехто із сусідів навіть казав, що баба Пуця ніколи не народжувалася і не вмре, жила з віковічних часів і житиме, доки житиме світ, тільки в часі змінює одежу, але обличчям і постаттю лишається така ж. Отож якщо повірити цій неймовірній версії, баба Пуця і Домна — одна й та ж персона, тільки змінила прізвище, ім’я — ні, баба Пуця також звалася Домна, а прізвище змінила, бо в часі виходила заміж за все нових чоловіків.

[22] Фалендиш — сукно.

[23] Кнафлі — ґудзики.

[24] Синет — перстень із печаткою.

[25] Утефрин — тонке сукно.

[26] Конфіденти — шпигуни.

[27] Оршак — загін.

[28] З травою — тобто навесні, коли буде паша для коней.

[29] Встеклий — скажений.

[30] Чвертьквадранс — п’ятнадцять хвилин.

[31] У той час існував звичай: зловленому на перелюбстві врізували полу одежі.

[32] Приватне право (лат.).

[33] Власною рукою (лат.).

[34] 3 пошани (лат.).

[35] Людська річ помилятися (лат.).

[36] Позбавлений вогню та води (лат.) — формула вигнання у стародавньому Римі.

[37] Знову те саме (лат.).

[38] Людська річ помилятися (лат.).

[39] Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням (лат.).

[40] Людина людині хай буде Богом (лат.).

[41] Я людина, і ніщо людське не має мені бути чуже (лат.).

[42] Із сумнівом (лат.).

[43] Всього потроху, а взагалі нічого (лат.).

[44] Змішай (лат.) — так писалося й говорилося при змішуванні різних компонентів ліків.

[45] Милосердя і абсурд, нонсенс (лат.).

[46] 3 нічого можна мати ніщо. Людині властиво помилятися (лат.).

[47] 3 ласки Божої (лат.).

[48] Від супротивного (лат.).

[49] Тернистим шляхом до зірок (лат.).

[50] Краще бути обережним, ніж потім каятися (лат.).

[51] В попередньому стані (лат.).

[52] Через незаперечність факту (лат.).

[53] За козячу шерсть (дрібниці) (лат.).

[54] Про все та деякі інші речі (лат.), власне, розмова без плану.

[55] Вигук у честь Вакха (лат.).

[56] Даю, щоб і ти давав (лат.).

[57] Із службового обов’язку (лат.).

[58] Ось стежка до зірок (слави) (лат.).

[59] Дурно, безкоштовно (лат.).

[60] Ласка родить ласку (лат.).

[61] Убозтво примушує людину багато чого навчитися (лат.).

[62] Нова людина (лат.).

[63] Пошана накладає обов’язки (лат.).

[64] Відси ті сльози (лат.).