[1] Обозний у польському війську закладав воєнний табір, дбав про земляні укріплення тощо.
[2] Ранґи подано за чергою — від найвищої до найнижчої.
[3] У XVIII от. він носив військову хоругву попереду відділу, що звався «надвірною хоругвою».
[4] Гетьманський бунчук із 1676 р. виглядав ось як: мичка кінського білого волосся, зверху обшита волосяним плетеним шнурком; держак закінчений вгорі мідяним позолоченим яблуком.
[5] Деякі польські джерела (Корзон) подають число українського війська під Збаражем у неправдоподібній висоті 460 000 люда. Кубаля подає, що окремі розвідувальні загони під Збаражем нараховували 30 000 люда. Ці цифри видимо перебільшені вдесятеро. Найбільші числом оперативні й нерозвідувальні загони складалися з 100–200 «старих» козаків і якої тисячі охотників. Повноцінну зброю мали лише козаки.
[6] Цей відділ, як опісля виявилося, Хмельницький знищив дотла.
[7] Chrzszcz J. Е.: Pierwszy okres buntu Chmielnickiego w wietle uczstnika otowodskiej wyprawy.
[8] Архив Юго-Западной России III, VI.
[9] Ґурський подає 2346 гусарів і 11161 козаків.
[10] Кубаля за Осьвєнцімом і далі — польські військові історики — подають, що на чолі цих хоругов стояв Я. Вишневецький і називають цю атаку «славною». Та виявилося, що ні атака не була така славна, ні Вишневецького там не було (Ґурка).
[11] М. Маркевич: История Малороссии, 1842. Kubala: Szkice historyczne, І-VІ.
[12] Грушевський: Історія України, том IX, 1, стор. 299. Такі описи знаходимо в багатьох тогочасних книжках, як і теж в Theatrum Europaeum.
[13] АЮЗР III, VI; («Тиміш, син Хмельницького, — це незвичайна