Дівчинка прокинулась раптово, сіла на ліжко. Будиночок більше не витав у повітрі, а приземлився та стояв на місці. У вікно проникало яскраве сонячне світло. Дороті одразу кинулася до дверей і виглянула назовні.
Там було так красиво! Яскраво зеленіла трава, на деревах дозрівали соковиті плоди, навколо розкинулись чарівні квіти. Пурхали дивовижні птахи неймовірної вроди, дзюрчав та миготів на сонці струмок.
Дороті помітила, що до будиночка наближається дивакувате товариство: троє чоловіків і одна жінка. Вони були майже одного з нею зросту, але виглядали зовсім старенькими. А одягнені як чудернацько! На голові у них були високі загострені капелюхи, на полях яких бриніли дзвіночки. Чоловіки були зодягнені в синє, а жінка – у білосніжне плаття, що виблискувало немов коштовне каміння. Дороті вирішила, що чоловіки напевно віку дядечка Генрі: у них он які бороди! Натомість маленька жіночка здавалася набагато старшою.
Побачивши Дороті, чоловіки зупинилися і почали перешіптуватись, все не наважуючись наблизитися. Одна лиш старенька підійшла до неї, та низько вклонившись, привітно заговорила:
– Ласкаво просимо в Країну Жувачів, о найблагородніша чарівнице! Жувачі висловлюють тобі найщирішу подяку за те, що ти вбила Лиху Чаклунку Сходу і звільнила їх від рабства.
Тоді старенька вказала на ріг будинку. Дороті поглянула у той бік і злякано скрикнула. З-під її домівки виглядали дві ноги в срібних гостроносих черевичках.
– Я – Добра Чаклунка Півночі, подруга Жувачів, – проводжувати жінка. На Півдні також живе ще одна Добра Чаклунка. Однак на Заході та Сході оселилися злі чарівниці. Ось одну з них ти і вбила, але залишилася друга – остання Лиха Чаклунка Країни Оз.
Тут Жувачі, які до цього все відмовчувались, голосно закричали, показуючи на кут будинку, яким придавило Лиху Чаклунку. Ноги чарівниці раптом щезли, і єдине, що від неї залишилось – пара срібних черевичок: сама ж вона просто випарувалася на сонці.
Тож Добра Чаклунка взяла черевички і вручила їх Дороті.
– Чаклунка Сходу надзвичайно пишалася своїми черевичками, – сказав один з Жувачів. – Кажуть, у них прихована чарівна сила, але ми, на жаль, не знаємо, яка саме.
Та найбільше на світі Дороті хотіла повернутися додому, тому вона запитала Жувачів, чи зможуть вони допомогти їй відшукати дорогу назад, в Канзас.