Червоне і чорне

1

С. 18. У зверненні до читача, яким починається роман «Червоне і чорне», є слова: «подальші сторінки були написані 1827 року». Це не відвовідає істині. Процес Берте, матеріали якого були використані для написання роману, почався тільки у грудні 1827 року, а страта відбулася лише 23 лютого 1828 року. Крім того, в романі часто згадуються події 1829 року і першої половини 1830 року аж до початку Липневої революції.

2

3

Флері (1640–1723) – відомий французький історик церкви.

4

Пані де Монтессон (1737–1806) – дружина герцога Орлеанського (діда короля Людовіка-Філіппа); цей шлюб був таємний, хоча й широко відомий. Пані де Монтессон була автором численних драматичних творів.

5

Пані де Жанліс (1746–1830) – французька письменниця, автор романів та педагогічних творів, була вихователькою герцога Орлеанського (згодом короля Людовіка-Філіппа).

6

Дюкре (1747–1824) – брат пані де Жанліс, автор кількох творів з економіки, суднобудування і т. ін., деякий час перебував на службі у герцога Орлеанського, батька короля Людовіка-Філіппа; Пале-Рояль був фамільним палацом герцогів Орлеанських.

7

Чи ж винен я, що так воно є? Макіавеллі (італ.).

8

«Меморіал святої Єлени». – Цей щоденник належить перу Ласказа (1800–1854), який поїхав разом з Наполеоном І, засланим у вигнання на острів Св. Єлени, і прожив там аж до листопада 1816 року. Твір цей вийшов у світ 1823 року і являє собою щоденний запис усіх життєвих подій і розмов Наполеона під час його переїзду на острів і першого року проживання на ньому. Наполеон зображений у цьому творі як ліберальний монарх.

9

Загаянням врятував справу. Енній (лат.).

10

Енній – давньоримський поет III–II ст. до н. є. Процитовані слова стосуються стратегії римського полководця Фабія Кунктатора під час Другої пунічної війни.

11

«Про папу» – книга реакційного філософа Жозефа де Местра, вийшла друком 1819 року, користувалась популярністю серед ультрароялістів.

12

…бої біля мосту Лоді, під Арколем і Ріволі… – перемоги Наполеона Бонапарта над австрійськими військами під час італійської кампанії 1796–1797 років.

13

«Конституціоналіст» («Constitutionnel») – газета ліберально-буржуазного спрямування, що відігравала значну політичну роль під час Реставрації.

14

15

Безанваль (1722–1791) – автор мемуарів про часи Людовіків XV і XVI, де докладно описано скандальну хроніку і придворні події тієї доби.

16

Наочно (лат.).

17

«Щоденна газета» («Quotidienne») – друкований орган ультрароялістів, який проповідував найреакційніші заходи і білий терор.

18

Переклад віршованих текстів тут і далі В. Струтинського.

19

«Трагічна історія Габрієлі» – Габрієль де Вержі, героїня середньовічної легенди, яку переказано у романі XIII століття. Рено де Кусі, лицар і поет, закоханий у Габрієль де Вержі і смертельно поранений у битві з сарацинами, просить послати коханій його серце. Ревнивий чоловік Габрієлі віднімає це серце в гінця і дає його у вигляді вишуканої страви з'їсти дружині. Габрієль, дізнавшись про те, яку страву вона з'їла, відмовляється від їжі і помирає з голоду.

20

Годар (1775–1823) – французький натураліст, автор книги «Історія лускокрилих у Франції».

21

«Дідона». – Картина художника-класика Герена (1774–1833) «Дідона і Еней» була виставлена в Салоні 1817 року.

22

Штромбек – знайомий Стендаля, що служив 1806 року при Брауншвейзькому дворі.

23

Карл Сміливий (1433–1477) – герцог Бургундський.

24

25

26

27