Філософські етюди

ПРИМІТКИ

...як це чудово зображено у сцені з паном Діманшем. — Мається на увазі сцена із комедії Мольєра «Дон Жуан», у якій головний її герой спритно улещує свого кредитора.

Метьюренівський Мельмот — герой роману «Мельмот-блукач» англійського письменника-романтика Чарлза Метью-рена (1780—1824). Твір написано в традиції «готичного роману».

Деборд-Вальмор Марселіна (1785—1859) — французька поетеса доби романтизму. Бальзак був з нею у дружбі й високо цінував її поезію.

Острів Кадзант — нині цей острів не існує, у середині XVIII ст. його розмило море.

Ленні володіння — на Заході в часи феодалізму лен — земля і прибутки від неї, які васал одержував за службу у сюзерена; ленні володіння успадковувалися.

Порбус (Франсуа Порбус-молодший; 1569—1622) — фламандський живописець, який жив і працював у Франції.

Марія Єгипетська — у християнських легендах блудниця, яка розкаялась і стала подвижницею. Час її життя віднесений до V ст. н. е.

Мабузе — прізвисько нідерландського живописця Яна Госсарта (70-ті рр. XV ст. — 30-ті рр. XVI ст.), дане за назвою його рідного міста.

Карл V — імператор Священної Римської імперії (1509—1556), середньовічної німецької держави, і водночас іспанський король Карлос І (1516—1556).

Спіритуаліст — той, що дотримується спіритуалізму (від лат., spiritualis — духовний), філософської доктрини, яка визнає духовну сутність світу й заперечує первинність матерії.

Анжеліка — героїня епічної поеми «Несамовитий Роландо» Лудовіко Аріосто (1474—1533), видатного італійського поета доби Відродження.

Присвячую тій, яку й нині, і завжди кохаю. — Присвята адресована мадам де Берні (1777—1836), першому коханню Бальзака.

Ораторіанець — член церковно-чернечого ордену ораторіанців, заснованого в XVI ст.; назва походить від ораторій — молільних домів. Цей орден надавав великого значення освіті й заснував багато навчальних закладів.

Вандомський колеж — у цьому колежі навчався сам Бальзак із 1807-го по 1813 рік. Розповідаючи про перебування Луї Лам-бера у Вандомському колежі, письменник спирається на власні спогади.

Пані де Сталь, Анна Луїза Жермена (1766—1817) — видатна французька письменниця, належить до зачинателів романтизму у Франції. Відзначалася громадянською активністю, вела боротьбу проти диктаторського режиму Наполеона і майже десять років провела у вигнанні.

Як священик, котрий присягнув Революції... — Під час Великої французької революції 1789—1794 рр. від священиків вимагали присяги Республіці й революції; тих, хто відмовлявся це зробити, позбавляли священницького сану.

Битва під Аустерліцем — у цій битві, що відбулася 2 грудня 1805 р., Наполеон здобув блискучу перемогу над австрійською і російською арміями.

«Небо і пекло» — твір шведського теософа-містика Е. Сведенборга.

Сен-Мартен Клод Луї (1743—1803) — французький філо-соф-містик, мав вплив на Бальзака, який, зокрема, проявився в романах «Луї Ламбер» і «Серафіта».

ЖанеЖан Батіст (1755—1840) — французький поет, якому притаманні містичні настрої і мотиви.

...цілком поглинуті подіями 1814—1815 років. — Вступ у Францію військ коаліції і перше зречення Наполеона, Сто днів і битва під Ватерлоо, друге зречення Наполеона і вислання його на острів Святої Єлени.

...такий собі метр Жак... — У комедії Мольєра «Скупий» слуга головного героя Гарпагона, майстер на всі руки.

Жерар Франсуа — французький живописець неокласичного напрямку. Малював картини на міфологічні сюжети.

Фіхте Йоганн Готліб (1762—1814) — видатний німецький філософ, представник німецького класичного ідеалізму.

Піко делла Мірандола Джованні (1463—1494) — італійський гуманіст доби Відродження, філософ і письменник.

Паскаль Блез (1623—1662) — видатний французький вчений, філософ і письменник.

...епопея про інків — автобіографічний епізод, про який згадує у своїх спогадах і сестра Бальзака Лора де Сюрвіль. Інки — народ у давнім Перу, який створив державу й своєрідну культуру доколумбової Америки, зруйновану іспанськими конкістадорами.

Корінна — тут мається на увазі пані де Сталь за іменем героїні її роману «Корінна».

«Прокажений з долини Аости» — роман французького письменника-романтика Ксав’є де Местра (1763—1852), вийшов у 1811 р.

Беме Якоб (1575—1624) — німецький філософ-пан-теїст, його натурфілософія і містика пройняті стихійно-діалектичними ідеями. Мав значний вплив на німецький романтизм.

Кай Гракх (153—121 до н. е.) — давньоримський політичний діяч, трибун, який захищав інтереси народу в боротьбі з аристократією.

Кюв’є Жорж (1769—1832) — французький вчений-зоолог, один з реформаторів порівняльної анатомії, палеонтології і систематики тварин. Установив принцип «кореляції органів», на основі якого здійснював реконструкцію будови вимерлих тварин.

Месмер Франц Антон (1733—1815) — австрійський лікар, творець теорії «тваринного магнетизму», до якої Бальзак виявляв великий інтерес.

Лафатер Йоганн Каспар (1741—1801) — швейцарський письменник і проповідник, його творчість має релігійне спрямування.

Біша Марі Франсуа Ксав’є (1771—1802) — французький анатом, фізіолог і лікар.

Скалігер Юлій Цезар (Бордоні Джуліо; 1484—1558) — італійський філолог і поет, автор «Поетики в семи книгах», яка мала значний вплив на формування класицизму. Писав латиною, тривалий час жив у Франції.

Еразм Роттердамський (1469—1536) — видатний нідерландський гуманіст, вчений-філолог і письменник. Писав латиною, відіграв велику роль у розвитку «північного Відродження».

Браге Тіхо (1546—1601) — данський астроном, реформатор практичної астрономії.

Генріх III — французький король (1574—1589) у часи релігійних (гугенотських) війн.

Медічі Марія — французька королева з флорентійського роду Медічі, дружина короля Генріха IV.

Канцлер Бекон — видатний англійський філософ Френсіс Бекон (1561—1626), зачинатель англійського матеріалізму. Був лордом-канцлером за правління Джеймса І.

Марій Гай (бл. 157—86 до н. е.) — римський полководець, суперник Сулли в боротьбі за диктаторську владу в Римі, зазнав у війні з ним поразки й помер у вигнанні.

Кімври — германські племена, які наприкінці ІІ ст. до н. е. разом з тевтонами вторглися в Римську державу й були розгромлені Марієм у битві під Верцеллами (101 р. до н. е.).

Кардано Джеральдо (1501—1576) — італійський філософ, математик і лікар, схильний до містицизму; передрік день своєї смерті і фактично заморив себе голодом, щоб передбачення здійснилося.

Аполлоній Тіанський (І ст. до н. е.) — грецький філософ-міс-тик, мав репутацію провидця.

Плотін (205—270) — грецький філософ-ідеаліст, зачинатель неоплатонізму.

Порфирій (бл. 233 — бл. 304) — грецький філософ, учень Плотіна і його послідовник, коментатор Платона й Арістотеля.

...він подав би діалог між Суллою й Евкратом так само сильно, як і Монтеск’є. — В діалозі «Сулла і Евкрат», де видатний французький просвітник Шарль Монтеск’є (1689— 1755) викриває деспотизм.

Лукулл (106—56 до н. е.) — римський державний діяч, який уславився своїми бенкетами та розкішшю.

Бернар Самюель (1651—1739) — французький фінансист за часів правління Луї XIV

Божон Нікола (1718—1789) — французький банкір, який прагнув здобути репутацію мецената й благодійника.

...доведена до нескінченності територіальна подрібненість. — Кодекс Наполеона відмінив систему майорату, тобто успадкування маєтності старшим сином, і це призводило до подрібнення дворянських земельних володінь. Бальзак обстоював систему майорату.

Шиваїзм, вішнуїзм і брахманізм — релігійні культи індуїстських богів Шиви, Вішну й Брахми — верховної тріади індуїстського пантеону.

Магізм — релігія, що виникла у Мідії в VI ст. до н. е. серед племені манів, які одні лише мали право бути її жерцями. Цій релігії був притаманний дуалізм, тобто визнання двох пер-шоначал — доброго і злого.

Маздеїзм — релігія давніх персів, заснована на дуалістичному культі доброго бога Агура-Мазди (Ормузда) і злого бога Арімана.

Кабіризм — культ кабірів, богів родючості, поширений у давні часи в Малій Азії, звідки проник і до Греції.

Мітру (Мітра) — в давньоіранській і давньоіндійській міфології божество сонця.

Конфуцій (Кун-цзи; 551—479 до н. е.) — давньокитайський мислитель, засновник етико-політичного вчення конфуціанства, яке стало в Китаї одним з поширених віровчень. Ґрунтується на культі предків і принципі безумовної покори підлеглих правителям.

Зороастр (Заратустра) — пророк і реформатор давньоіранської релігії, названої зороастризмом. Жив десь між X і VI ст. до н. е.

Теократія — влада релігії або церкви.

Левіти — служителі релігійного культу у давніх євреїв.

Палімпсести — рукописи, писані на пергаменті по змитому або зіскобленому тексту.

...прагну пальмового вінка слави... — Луї Ламбер тут говорить про бажання стати академіком. Парадні мундири академіків прикрашало зображення пальмового листя.

Великий мартиролог — список мучеників католицької церкви, складений за розпорядженням папи Григорія XIII і опублікований у 1536 р.

Оріген — богослов кінця II й початку III ст. н. е., який, за легендою, сам себе осліпив, щоб, не бачачи жінок, проповідувати їм Святе Письмо.

Спіноза Барух (1632—1677) — видатний голландський філософ, прихильник пантеїзму. Визнаючи божественне начало, вважав, що Бог — це сама природа.

Панна Дюпюї — вірна подруга лорда Болінгбро-ка (1678—1751), англійського державного діяча і філософа.

Ганзейський союз — торговельний і політичний союз північнонімецьких міст Пізнього Середньовіччя (заснований у середині XIV ст., розпався в середині XVII ст.), до якого входили також міста інших країн Північної Європи.

Батавські форми — в давні часи на території Фландрії жило германське плем’я батавів, звідси давня назва країни — Батавія.

Королівство Леон — королівство в Іспанії Раннього Середньовіччя, яке згодом ввійшло до складу королівства Кастилія і стало однією з іспанських провінцій. Тому правильніше було б говорити про земельні володіння в провінції Леон.

Свято Геяна — старовинне свято в місті Дуе, пов’язане з міфічним велетнем Геяном, покровителем міста. Можливо, що прототипом Геяна був народний герой Фландрії Жан Гелон (XI ст.), який прославився в боротьбі з норманами.

Артевелде Якоб (1290—1345) — ватажок руху городян у Фландрії, спрямованого проти феодального панування графа Гентського. Очолив міське самоуправління Гента на початку Столітньої війни (1337—1453).

...проступали ґулі, в яких Галль поміщав поетичні світи. — Австрійський лікар, творець френології Франц Йозеф Галль (1758—1828) запропонував теорію локалізації психічних функцій в корі великих півкуль головного мозку.

Ясновидець Сведенборгової церкви. — В деяких країнах створилися в той час секти послідовників Сведенборга.

Гельвецій Клод Андріан (1715 —1771) — французький філософ-матеріаліст доби Просвітництва, представник сенсуалістичного матеріалізму.

Якби дружина Генріха VIII була негарна... — Йдеться про Анну Болейн, третю дружину англійського короля Генріха VIII (1509—1547), яка була страчена за його наказом нібито за подружню зраду. Анна Болейн — мати королеви Єлизавети І.

...перша дружина Наполеона — Жозефіна Богарне (1763—1814). Наполеон розлучився з нею 1809 року для того, щоб одружитися з дочкою австрійського імператора й таким чином зміцнити становище заснованої ним династії.

Того польського дворянина звали Адам Верхівня. — Цього героя роману Бальзак наділив прізвищем, яке є назвою українського села, де був маєток Ганських і де він сам прожив майже два роки під кінець життя (1847—1848; 1848—1850).

...панна Буріньйон — як і письменники ілюмінати та квієтисти... — Буріньйон Антуанетта (1616—1680) — авантюристка, яка оголосила себе «нареченою Святого Духа» і його провісницею; написала кілька релігійно-містичних творів. Ілюмінати — релігійно-містична течія, що проповідувала моральну чистоту й засуджувала офіційну церкву, її прибічники створювали таємні товариства, які в XVIII ст. поширилися в Західній Європі. Квієтисти — релігійно-містична течія, яка сповідувала пасивність і самозречення, розчинення людського духу в релігійному спогляданні.

Фенелон Франсуа (1651—1715) — французький письменник, автор філософсько-дидактичного роману «Пригоди Телемака», був прибічником квієтизму.

Гійон Жанна-Марі — релігійна письменниця, автор релігійно-містичних книг.

...перед картиною Гвідо... — Мається на увазі італійський живописець Гвідо Рені (1575—1642), представник Болонської академії. Майстерність композиції поєднував з холодною ідеалізацією.

...війна Ста днів, вторгнення чужоземних військ... — Ідеться про події 1815 року: Сто днів Наполеона і війна з Англією та Пруссією, яка завершилася його поразкою у битві при Ватерлоо, після чого ворожі війська вступили в північно-східну Францію.

...як оті негри, що вранці продають дружину за ковток горілки, а ввечері плачуть за нею. — Парафраза новели П. Меріме «Таманго» (1829), яка з’явилася незадовго перед тим, як Бальзак почав роботу над «Пошуками Абсолюту».

«Все царство за коня!» — Вигук протагоніста історичної хроніки Шекспіра «Річард III» у фінальній сцені, де зображена битва при Босворті (1485), в якій Річард ІІІ зазнав поразку і був убитий.

Тальма Франсуа Жозеф (1763—1828) — видатний французький актор класицистичного театру.

Барон де Померель — друг сім’ї Бальзаків, у його домі письменник жив літом 1828 р. і працював над романом «Шуани».

...як Тюренн крутив генералом Монтекукулі... — Тю-ренн Анрі де ла Тур д’Овернь (1611—1675) — французький полководець, відзначився у війнах, які вів Луї з коаліцією західноєвропейських держав. Монтекукулі (1609—1681) — австрійський генерал. Бальзак має на увазі воєнну операцію Тюренна в 1675 р., коли той маневрував протягом чотирьох місяців, не вступаючи в битву.

...нинішній суспільний договір. — Іронічне обігравання відомого трактату Ж.-Ж. Руссо «Суспільний договір», у якому великий просвітник виклав проект досконалого суспільного устрою.

...бо я рівний Тому-хто-дарує-світло. — Тобто Люциферові (лат. lux — світло + ferre — носити, буквально: «носій світла»).

Карбонарії — члени таємних товариств в Італії, які боролися за звільнення вітчизни від австрійського панування та її об’єднання в республіку. У Франції карбонарії боролися проти режиму Реставрації.

...про який розповідають усі космогонії. — Власне космогонічні міфи, тобто міфи про створення світу.

Дмитро Наливайко