Розділ про Цезаря зберігся не повністю: втрачено початок, як видно з тексту.
Светоній вважає, що Цезар народився у 100 р. до Христа, однак період посад, які займав Цезар, вказує на те, що він народився у 101–102 р.
Консул — вищий урядовець Римської республіки. Консулів було два, їх обирали на один рік на народних зборах. Тому й значення уривку — “наступного року”, тобто під час правління наступних консулів.
Вершники — другий (після сенаторів), не надто багатий сан аристократів, із цензом у 400 тис. сестерціїв.
Претекста — тога з облямівкою, яку носили юнаки вільних чинів до 17 років.
Луцій Корнелій Сулла (138-78 р. до р. X.), полководець і громадський діяч. У 107 р. при Марії став квестором. У 88 році відсторонений від обов’язків на користь Марія. Тоді він зібрав війська проти Рима, що було початком громадянської війни. Здобувши перемогу, проголосив себе диктатором.
Весталки — жриці богині Вести, підтримували вічний вогонь у її храмі. Зберігали обітницю цноти. Злочинців, що випадково зустрічали одну з весталок, звільняли.
Оптимати — партія у Римі.
Марій (156-86 р. до р. X.), противник Сулли, був главою народної партії.
Претор — титул вищих посадовців. Обов'язки претора — здійснення правосуддя.
Бітинія (Віфінія) — область у Малій Азії, на березі Понту Евксинського (Чорне море).
Нікомед, один з трьох бітинських царів, царював у 91–74 р. до р. X.
Клієнти вітали своїх патронів щоранку, за що користувалися їх захистом та допомогою.
Вінок давали в нагороду тому, хто врятував життя римського громадянина.
Килікія — область на південно-східному побережжі Малої Азії.
Талант — грошова і вагова одиниця (26,5 кг). У сучасному значенні (обдарованість) почала використовуватися лише у Біблії.
Мітридат (132-63 р. до р. X.), цар Понту, вів з Римом три війни (88–84, 83–81, 74–64 р.р.).
Трибун — а) військова посада: у кожному легіоні було 6 трибунів; б) народний трибун: в його обов’язки входило охороняти права плебеїв, нижчих верств населення.
Квестор — фінансовий магістрат. Обирався народом. При Цезарі їх було 40. Міські квестори завідували казною.
Ростральна трибуна в Римі між Форумом та коміцієм, прикрашена носами кораблів (рострум) на пам’ять про перемогу Гая Менія у 338 р. Також використовується в переносному значенні, як народні збори.
Йдеться про фестиваль, до якого не допускали чоловіків.
Сенат — рада старійшин, що утверджувала закони. Фактично, керувала республікою.
Сучасний Кадес.
Йдеться про Рим.
Міста поблизу річки По, такі, як Верона, Кремона та Комум, прагнули отримати права громадян, які були надані багатьом італійським містам після війни 89–88 рр.
Легіон — головний підрозділ армії. При Цезарі містив 3 тис. піхотинців, 2–3 тис. вершників. В епоху імперії легіон складався із 10 когорт, в когорті — 5 центурій.
Едил — міський магістрат, урядовець, помічник трибуна. Головні обов’язки едилів — організація народних видовищ, благоустрій міста, регулювання постачання продовольства та ін.
Консуляр — колишній консул.
Йдеться про змову 66 р., з якою був пов’язаний Красс, Катиліна і Пізон.
Листи Цезаря до Аксія не збереглися.
Тога — верхній білий офіційний чоловічий одяг вищих верств. Були різні види тоги: 1) тога чиста, без пурпурової облямівки; 2) тога чоловіча — для юнаків від 16 років; 3) тога претекста — з пурпуровою облямівкою, 4) тога білосніжна (кандида), звідси — “кандидат”, для претендентів на посаду.
Племена, що населяли Італію за річкою По.
Коміцій — висока частина форуму, місце народних зібрань.
Капітолій — один із семи пагорбів, на яких був збудований Рим. Культурний і політичний центр Рима, на ньому були храми Юпітера, Юнони, Мінерви, а також монетний двір.
Поллукс, син Тиндарея і Леди, брат Кастора.
Партія аристократів.
Германські племена.
Проскрипції — проголошення громадян поза законом. Ініціатором проскрипцій був Сулла.
Йдеться про мрію Цезаря отримати Єгипет.
Понтифік — священнослужитель. Колегія займала центральне місце у римському культі, здійснюючи нагляд за іншими жрецькими колегіями.
Триба — територіальний поділ міста (для голосування).
Курія — місце, де засідав сенат.
Йдеться про Гнея Помпея.
Ліктор — член свити вищих римських чиновників: у диктатора було їх 24, у консула — 12, у претора — 6.
Робочий одяг римських магістратів.
Фаски — пучки гілок, що символізували владу.
Йдеться про Бібула.
Переклад віршів Андрія Содомори.
Календи — перший день місяця, звідси — календар.
По суті, сучасна Франція.
Трансальпійська Галлія отримала назву через жителів, що носили довге волосся.
Легат — посланець сенату.
Тобто суплікації — дні, в які проводили почесні загальні молебні; таких днів було до двадцяти.
Йдеться про Помпея, який командував військами в Іспанії та Африці.
Трансальпійська частина — за Альпами, цісальпійська — перед.
Тобто ауспіції — віщування з польоту птахів.
Евріпід, “Фінікіянки”, 542.
Когорта — військовий загін.
Інші історики стверджують, що Цезар зумисне заплутував сліди (Плутарх, 33).
Alea jacta est — вислів став крилатим.
Йдеться про перстень як символ вершництва, громадян середнього класу.
Адріатичне море.
Сьогодні Марсель.
Йдеться про битву при Мунді.
Район у Римі.
Човни відповідно з двома, трьома та чотирма рядами весел.
Плебеї, що були відповідальні за скарбницю.
Молоді знатні римляни для ознайомлення з військовою справою прикріплялись до претора.
Tres artes liberates — риторика, граматика, філософія.
Йдеться про боргові зобов’язання.
Долабелла намагався впровадити закон про відміну виплат.
Колегії, добровільні союзи вільних громадян (за професією чи сусідством), відігравали велику роль у політичному житті країни.
Ноші, на яких раби носили вельмож.
Закон дозволяв тратити лише певну кількість грошей на день.
Широка пурпурова смуга на туніці була у сенаторів, вузька — у вершників.
Властиво, римляни не сиділи за столом, а лежали на ложах. За одягом визначали ранг та посаду особи.
Егіст, за міфом, підмовив Клітемнестру вбити Агамемнона, її чоловіка.
Був звичай жартувати над переможцем під час тріумфу, щоб той не загордився.
Корабель для подорожей з розкішними каютами.
Ціна золота на той час була дещо вищою.
Цицерон, “Брут”, 75, 261.
Ім’я мімічного актора.
Когорта мала приблизно 350 воїнів, тоді коли 4 легіони — близько 20 тис. Про цей подвиг воїнів Цезаря писало багато інших істориків.
Герой Марафонської битви.
49 рік до р. X.
Квірити — жителі сабінського міста Курес; згодом так урочисто називали римлян та повноправних громадян.
На цій колісниці возили зображення богів.
Луперк — божество стад.
У словах — двозначність: вважалося, що у серці міститься розум.
Біла стрічка — символ царської влади.
У словах Цезаря — двозначність: див. Горацій, Serm., 1, 7.
Свято на честь бога Фавна.
Квіндецимвір — (quindecimviri sacris faciundi) колегія із 15 чоловік, що відповідала за Сивіллині (пророчі) книги.
Bonum factum (sit) — формула, якою починалися едикти.
Цезар впровадив тримісячний термін для посади консула, що було незвичним.
Іди — 15й день березня, травня, червня та жовтня, 13й усіх решти.
В оригіналі фраза грецькою мовою. Існує версія, що Брут був сином Цезаря.
При храмі Вести було шість весталок.
Другорядні спадкоємці призначалися на випадок смерті перших.
Булли — медальйони, що носили діти до повноліття.
За годину до заходу сонця.
Місто у південному Лації, сучасне Велетрі.
Це вважалося порушенням традиції.
Племена на Балканському півострові.
Місто в Лації, сьогодні Риція.
Місто Нерул на півдні Італії.
23 вересня 63 р.
Палатин — один із 7 пагорбів, на яких був збудований Рим.
Лари та Пенати — божества, що охороняли дім.
Авгур — жрець, віщун по птахах.
Augeo — збільшувати.
avium gestu gustusve.
Кочові племена: даки — поблизу скіфських, парфійці — поблизу іранських.
“Omandum tollendumque” — має два значення: 1) прославити та вихвалити, як переможця, і 2) розрубати та винести, як мертвого.
Ряди, призначені для вершників.
Легкі швидкохідні судна.
Нікополь — Місто Перемоги.
Раб, який підказував господареві імена гостей чи зустрічних.
Альпійські племена.
Йдеться про Германські племена. Деякі інші історики також підтверджують такі факти (Тацит).
Цей храм був закритий під час миру та відкритий під час війни.
2 серпня 9 р. Б.
Так називав воїнів Цезар.
Крісло преторів та консулів.
Республіканський Форум та Форум Цезаря.
Перед тим такі рішення ухвалювали на Капітолії.
Районів стало 14, блоків — 265.
Пророчі книги, до яких зверталися за порадою у важкі для республіки дні.
Взяття Александрії — серпень (Augustus), 30 р.
В обряд набирали дівчаток до 10 років, після чого вони 30 років повинні були зберігати невинність. Відповідно, охочих було небагато.
Жерця Юпітера не було від часу, коли Сулла позбавив Цезаря цього сану.
Проводилися кожні 110 років.
Проводився на честь богів Ларів.
Лари стояли на перехрестях доріг.
Ергастули — в'язниці для рабів-робітників.
Декурія — група із десяти чоловік.
Закон Паппія (9 р.) дозволяв річну перерву між шлюбами, згодом дозвіл було продовжено до трьох років.
Передні ряди в театрі для сенаторів.
Йдеться про загальні бенкети для сенаторів, що проводилися на Капітолії щороку.
Сотницький суд (із 105 чол.) розглядав справи про власність, десятницький — про громадянство.
Турма — загін вершників із 20–30 чол.
Тріумфальні відзнаки — одяг, вінок, статуя та курульне крісло.
Toga virilis — одяг, що носили повнолітні.
Сенаторська тога.
В курії проводилися засідання сенату.
Загін кінноти, прибл. 300 воїнів.
Вершники проїжджали перед цензором.
Ценз — оцінка майна римського громадянина, на основі якої кожен відносився до певного ордена. Вершницький ценз був не нижчим за 400 тисяч сестерціїв, сенаторський — удвічі більший.
Темний плащ — ознака нижчого класу, бідноти.
Вергілій, “Енеїда”, 1, 282. Переклад М. Білика.
Конгіарії, певна кількість продуктів (хліб, олія, вино), що видавалася простому народові; згодом їх замінили грошима.
Септи — відгороджене місце на Марсовому полі.
Torquetum — браслет.
Пульвінар — ложа в цирку для цезарів.
Актори були неповноправними громадянами.
Три театри — Помпея, Бальба, Марцелла.
Головна кімната будинку.
Латинське громадянство відрізнялось від римського: останнє було повніше.
Кожен високопосадовець мав певну кількість людей, що вітали його щоранку та супроводжували на вулицях, їх називали “клієнтами”. Останні отримували за це певні блага від своїх покровителів, і чим більше клієнтів хтось мав, тим багатшим вважався.
Ескулап — фессалійський цар, вважався одним із перших лікарів, згодом — бог лікарів.
Звичай всиновлення, за яким той, хто всиновлює когось, три рази стукає монетою по вазі: тричі куплений виходить з-під влади батька.
Інший обряд всиновлення — коли всиновлювали вже старших.
“Іліада”, III, 40.
Лат. orbis має кілька значень, і тут — їх гра: барабан — світ.
Коринт славився мідним посудом.
Точне значення слова невідоме.
У грудні на Сатурналії були дозволені всі ігри.
Римляни грали довгими костями, і “псом” називався кидок, коли випадали усі “1”. “Венера” — найкращий кидок.
Квінкватрії — свято у другій половині березня.
Будинок Мецената був на Есквіліні.
Светоній писав цю книгу на початку II ст.
Обід із шести страв уважався скромним.
Секстарій — 1/6 конгія, тобто 0,55 л.
Очевидно, Август страждав на хронічну шкірну хворобу, можливо, екзему.
Альбулінська вода, насичена сіркою, отримала назву місцевості.
Вільні науки, чи мистецтва — діалектика, граматика, риторика (дискурсивні науки); сім вільних мистецтв — до цих додавалися аритметика, геометрія, музика, астрономія (математичні). Остаточно сформувалися у час раннього середньовіччя.
Аякс (трагедія Софокла) — герой троянської війни, загинув, кинувшись на меч; губкою поети стирали написаний твір із дощечки. Тож тут — гра слів, що вказує на дотепність Августа та й зрештою, на його самокритику.
У грецькому календарі не було поняття “календи”.
Август вводив у літературну мову діалектизми, тому й переклад цих виразів дуже приблизний.
Сон приснився його лікареві.
Вважалося, що у такий спосіб можна було позбутися проклять.
Нундини, базарний день, неробочий останній, 9-й день римського восьмиденного тижня.
Нони — 5-й день березня, травня, червня, жовтня та 7-й день усіх решти місяців, дев’ятий (звідси й назва) день перед Ідами. Очевидно, Августові не подобалася цифра 9.
30 р. до Христа.
Лібер — староіталійський бог запліднення, згодом ототожнений із грецьким Вакхом.
Каменями позначали відстань: їх ставили кожну милю.
В інших текстах — образ богині Роми.
Очевидно, що тут помилка: час, коли це сузір’я стоїть у зеніті, не збігається із часом народження Августа.
Евтихій — молодець.
Нікон — переможець.
Посадовці давали клятви на 5 років та зобов’язувалися їх виконувати.
С — лат. centum — сотня.
Етруски — корінні жителі Італії.
У дослівному перекладі з греки — “місто нероб”.
Ктист — (гр. ktizo) — будівничий, засновник.
Досі збереглися залишки будівлі мавзолею Августа.
За традиційною хронографією — 504 рік.
Промову старого Аппія похвально згадував навіть Цицерон.
У 264 р.
Тобто належав до колегії “десяти”.
Плебеї покинули Рим у 449 р.
249 р.
У 143 р. Аппій Пульхер самовільно справляв тріумф після перемоги над альпійськими племенами.
Кельтське плем’я.
Золото дійсно заплатили Сенонам (390 р.); Каміл — персонаж легендарний.
Лівій Друз.
Дослівно, pilleum — шапка, яку одягали на вільних рабів.
Лакедемон — Спарта.
Ігри, присвячені Діонісу.
Рудиарії, гладіатори, що відслужили свій строк та отримали руди — палицю для навчання новаків.
Про це йшлося уже в Августа, 32.
Так називалася трансальпійська Галлія (comata); південна називалася “briccata” — “у штанцях”; цісальпійська — “тогата”.
Квестором був у 23 р. (до Христа)., консулом — у 13. Майже безперервно — сказано з перебільшенням, щоб підкреслити невідповідність віку та проміжків між посадами.
Плащ та сандалі — одяг простих греків, на противагу тозі й черевикам.
Місто в Кошлатій Галлії, де Тиберій був намісником.
Йдеться про Гая.
Сучасна Падуя.
Тали — жеребки для ігор.
Аристократичний район, на західному боці Есквіліну.
В оригіналі — “peculium”, тобто майно, яке надавав власник у користування синові чи рабові під своїм контролем: технічно це майно належало власнику.
4–6 р.
Тиберій був названим сином Августа.
Бруктери — войовниче плем’я.
Зазвичай ворожих ватажків садили у карцер, що був біля підніжжя Капітолію. Равенна відтоді стала місцем заслання високопоставлених ворогів.
Іліада, 10, 246. Переклад Бориса Тена.
Грецьке прислів’я.
Таких частин Тиберій бачив три — Рим, провінції та військо.
Клемент видавав себе за Агриппу.
Сецеспіта, ритуальний ніж для жертвоприношень, мав довге гостре лезо, загострене з обох боків.
Йдеться про клятву на вірність усім справам, які вчинив та вчинить імператор: таку клятву давали Августові щорічно.
Уперше надали Августові як спасителю всіх громадян.
Квінт Гатерій, що виступив із саркастичною промовою проти Тиберія.
Магістрат — посада громадянських службовців; сенат — верховна рада республіки.
Тобто про надання окремим особам чи компаніям виняткових прав продавати певні товари. Заборонено у Кодексі Юстина, 4. 59. 1.
Військові справи сенат зазвичай не розглядав.
Йдеться, очевидно, про зловживання службовим становищем (Див. Цицерон, Про закони, 3, 18).
Тиберій.
Консуляр — легат з консульським рангом.
Припис полягав у побажанні здоров’я і т. д.
Виглядає, що термін “субота” на той час уже став широковживаним.
Тобто на кінцях округлої лави, для того, щоб залишити місце преторові посередині (курульне місце).
Риба, що дорого цінувалася (Mullus barbatus).
За древнім звичаєм, харчі мали готуватися тільки вдома.
Із міркувань гігієни та моралі.
Подарунок на щастя.
За давнім переконанням, покаранням було уже визнання провини.
Липневі календи, 1 липня, був строком поновлення договорів на оренду житла.
Жеребкування відбувалося для призначення провінцій та обов’язків. Одружені мали певні привілеї, наприклад те, що їх залишали на місці.
Місто в Лігурії, поблизу Коттійських Альп.
Тобто членів місцевого сенату.
Йдеться про отримання прихистку в храмах та святих місцях задля уникнення покарання за злочини. Про це говорить Августин, “Про Місто Боже”, 1, 1.
Таке ж прислів’я зустрічаємо в Цицерона (До Аттіка, XIII, 12, 3).
Такі переконання, зрозуміло, базувалися на віщуваннях.
Тацит говорить, що Тиберія прикрив своїм тілом Сеян (Аннали, IV, 59).
Суддівські колегії.
Керівники легіонів.
Керівники кінноти.
Консульські легати керували імператорськими провінціями.
Тиберій Клавдій Нерон — повне ім’я, що жартома переробили: Біберій — від лат. “bibere” — “пити”, “caldum” — тепле вино, “mero” — від “merum”, чисте нерозведене вино. Греки та римляни завжди розводили вино водою.
Про це згадує й Сенека (Листи до Луцілія, 83).
Амфора (майже 40 л.), звичайно, перебільшення.
Із грец., “зв’язка”.
Еротичні книги.
Caprineus.
Ексодій — кінцевий дивертисмент на виставі.
Зневажливе звертання.
Август піклувався про відновлення римських родин. Сам Август надав його дідові, Гортензію, маєток, але майно згодом конфіскували. (Див. Август, 41, 1).
Такі пожежі траплялися у 27 та 36 р., при чому друга була також на Авентинському пагорбі.
Йдеться про фінансову кризу 33 р. Про це говорить Тацит (Аннали, 4, 64).
Тацит говорить, що це зробив сенат (Аннали, 4.64), оскільки статуя Тиберія залишилася неторкнутою посередині палаючого району.
Зазвичай на військових знаменах під орлом (чи іншим знаком) був образ імператора.
Ветеранам платили пенсію.
Звинувачували їх у тому, що ці гроші вони тримали для потреб заколоту. Цезар встановив ліміт, який можна було тримати — 60 000 сестерціїв.
Родовища корисних копалин спочатку були приватними, а потім перейшли у власність імперії.
Сховище, де зберігалися цінні документи.
Каторжні роботи на водяних колесах для зрошення полів уважалися одними з найважчих.
Іліон — інша назва Трої.
Єгипет уважався власністю імператора, і тому жоден сенатор не мав права туди їхати без дозволу.
Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба.
Це був знак, що його засудили до смертної кари: мотузка була для того, аби його задушити, а гак — щоб затягнути тіло до Тибру.
Можливо, йдеться про клоунів, які часом брали участь у похоронних процесіях.
Подвійне значення слова “debitum” — борг, або належне.
Усі члени партії підпадали під проскрипції.
Зробив це Граній Марцел, щоб встановити голову Тиберія.
Вершники повинні були мати певний капітал — сто тисяч сестерціїв; Тиберій, оскільки був пасинком Августа, не мав майна (див. р. 15).
Тобто не був навіть Римським громадянином, адже вигнання означало втрату громадянства.
Тут мова йде про різні віки на землі — спочатку був золотий вік, найкращий, а згодом — залізний, вік зброї.
Римляни зазвичай чистого вина не пили — це вважалося непристойним: вино завжди пили розведене.
Ромул — звертання до римського народу.
Сулла прийняв прізвисько “Фелікс” — “щасливий”.
Йдеться про захоплення Рима.
Священні дні присвячувалися небесним богам, святкові — підземним.
Поет — Мамерк Скавр, історик — Кремуцій Корд. Страти вони не дочекалися, завбачливо покінчивши самогубством.
Сходи Ридань — спуск з Капітолійського пагорба: покараних стягали униз гаками в Тибр по сходах, вирубаних на цьому пагорбі.
Йдеться про доньку Сеяна.
Трасилл переконав Тиберія, що той переживе його на десять років, забезпечивши таким чином свою недоторканність.
Пріам — цар Трої.
Йдеться про храм Фортуни Первородної. На дерев’яних табличках були написані пророцтва.
Тиберій обіцяв Сеянові свою онучку Юлію.
Оскільки Тиберій та Сеян були консулами у цьому році, то йдеться тут про консулів, призначених наступниками на період року (consules suffecti), очевидно з 1 липня.
Подібні знаки застосовували ще під час Троянської війни, посилаючи вістки до Мікен про загибель Трої. Про це йдеться в “Агамемноні” Есхіла. Такий же “телеграф” застосовували й козаки.
У Тиберія на Капрі було 12 вілл.
Місця сенаторів у театрі, звідси — й “оркестр”.
У 32 р. Лист цитує також Тацит в “Анналах”, 6, 6.
Йдеться, очевидно, про зміну в його характері та наслідки цього.
Опис зовнішності Тиберія стосується молодих років; згодом Тацит описує його інакше. Жестикулювання пальцями вважалося поганою манерою, про що говорить Цицерон.
Слова грецького походження — “монополія”, “емблема” не мали (та й не мають) латинських (як і у багатьох інших мовах) відповідників.
33 та 35 роки.
Трирема — корабель із трьома рядами весел.
Водойма була штучна, яку зробив Цезар для показу морських битв.
У Цирцеї стояли війська.
Помістя належало багатієві Лукуллу.
Відома статуя Аполлона у передмісті Сиракуз, про яку згадує Цицерон (Проти Верреса, 2, 4, 119).
Храм Августа на західній частині Палатину освятив згодом Калігула.
Душі померлих.
Про Ателлу говориться тому, що жителів цього міста вважали нахабами, наполовину спалити — у знак неповаги, в амфітеатрі — тобто на втіху глядачам.
Тобто без займання проміжних посад едила й претора: перерва між квесторством та консульством був усього п’ять років (7-12 р.).
Мабуть, тут помилка Светонія, оскільки у Вірменії на той час царя не було. Деякі коментатори ставлять “надав” замість “переміг” (dedisset — devicisset).
У 15 р. поховали останки загиблих у Тевтобургському лісі.
Такі замовляння часто писали на свинцевих таблицях.
10.10.19 р.
Лари — боги домашнього вогнища.
Як народжених у нещасливий день.
Титул царя Персії, що згодом перейшов царю Парфії.
Сатурналії — 17–19 грудня.
Місце впадання р. Мозеля у Рейн, сучасний Кобленць.
Йдеться про Acta publica — офіційні публікації про визначні події. Це були багатотиражні видання на зразок газет, оригінали яких зберігалися в архівах.
У Тибурі Геркулесові був присвячений храм.
Слово у написі.
лат. puella.
лат. puer.
Зменшувальне від лат. “caliga” — військовий черевик. Це прізвисько Гая Цезаря в офіційних документах не зустрічається.
Тобто незважаючи на свій молодий вік.
Фаетон — за міфом, син бога Сонця, Геліоса, викрав у батька вогненну колісницю й не справився з керуванням…
Ius et arbitrium — тобто законодавча й судова влада.
На табличках, що ставилися у храмах.
Урна, в якій був прах Агриппіни, й досі зберігається у Палаці консерваторів у Римі.
Princeps iuventutis — почесний титул молодих представників імператорської родини. Первинно був титулом голови вершників до 45 р. та на службовому становищі. Згодом надавався спадкоємцям трону.
Консул під час внесення пропозицій до сенату починав із встановленої формули, бажаючи успіху імператорові, чи навіть раніше — державі.
Див. Тиберій, 43.
Див. Август, 35.
Укр. “публікація” походить від латинського, що означає “онароднення”, “оприлюднення”. Згодом слово змінило своє значення.
Вибори посадовців відмінив Тиберій, перенісши їх із народних зборів у сенат.
Податок встановив Август для військових потреб.
Комагена стала римською провінцією у 17 р., у 38 р. вона стала царством Антіоха, потім Калігула позбавив Антіоха царських повноважень, а ще пізніше Клавдій відновив їх.
На щиті було зображення Калігули.
Парилії — свято на честь богині Палес, 21 квітня.
Інші джерела вказують, що він був консулом у 39, 40 та 41 роках.
Сатурналії — народне свято, яке при Калігулі тривало 5 днів.
Див. Август, 43.
Щоб натовп бився за них.
Під колір двох партій.
Будинок на Палатині над Цирком.
Будинок з балконами, що примикав до Цирку, названий за Меніном, що, як вважають, почав будувати такі балкони.
Точне розташування моста невідоме.
Сенека пише, що через нестачу кораблів, які привозили продовольство, у Римі почався голод (“Про короткість життя”, 18).
Тобто на зразок одягу Александра Македонського.
Міст через Геллеспонт мав 1,3 км.
Див. Тиберій, 55.
Див. Тиберій, 6.
Залежно від міри покарання.
Див. Тиберій, 74.
Будівництво водопроводу розпочали у 38 р. і завершили у 52 при Клавдії (див. Клавдій, 20).
Величезний Дидимейський храм Аполлона почали будувати ще у 300 р. до н. е.
Його намагався прокопати ще Цезар (див. Цезар, 44).
Іліада, ІІ, 204 — 205. Пер. Бориса Тена.
За Калігули так званий “принципат” став абсолютною монархією.
Йдеться про статую Зевса роботи Фідія.
Кастора й Поллукса Калігула називав своїми двірничими.
Йому були присвячені латинські ігри.
Іліада, 23, 724. Пер. Бориса Тена.
Див. Август, 41.
Стола — характерний одяг римських матрон, як тога — чоловіків. Одіссей латинською — Уліс, слово походить із грецьких діалектних форм.
За всиновленням.
Виправдовуючи свої стосунки із сестрами, Калігула посилався на Юпітера, з яким себе порівнював.
Божество називалося Пантея, у Римі їй прислуговувало 20 жерців.
Після страти Емілія Лепіда їх заслали на Понтійські острови.
Йдеться про Лівію.
Грецький плащ.
3 усіма Калігула розправився.
Так ходили раби-прислужники.
Простолюд, в оригіналі — плебс.
Точне значення латинського слова “decima” невідоме.
Точне значення латинського слова “paegniarii” невідоме. Мабуть, вони мали несправжню зброю (anna lusoria).
Табличка, на якій була написана причина покарання.
Вислів став прислів’ям.
Див. Август, 60.
Гр. adiatrepsia — слово не вживалося або вживалося вкрай рідко. Одна із стоїчних чеснот.
Антицира славилася чемерицею (елебор), лікарською рослиною, що використовувалася як заспокійливий засіб.
Інша назва Галатії, яку населяли нащадки галлів.
Акцій, “Атрей”, 203.
Див. 15, 4.
Вимагали, щоб він бився на арені.
Ретинарії — легкоозброєні гладіатори із сітками (звідси й назва) та тризубами; секутори — важкоозброєні гладіатори у повному обладунку.
Наказ убити — великий палець униз.
Див. 19.
Мірміллон — гладіатор у галльському озброєнні із зображенням рибки на шоломі. Переважно боролися із ретинаріями.
Помічник жерця вбивав жертву молотом або обухом, а потім культрарій перерізував жертві горло.
Йдеться про знаряддя катування, коли шнурами розтягували тіло.
Платон засуджує Гомера у “Державі”, 3, 1–5.
Торкват, лат. “браслет”, когномен у роді Манліїв, веде свій початок від того, коли Манлій зняв з убитого галла браслет (300 р. до Христа). Див. Август, 43.
Цинцинат, лат. “кучерявий”, коса — їх родинна цінність. Цинцинати були консулами й диктаторами.
Див. 26.
Сам Гай був лисий (див. 1).
Колос та Ерос.
Легкоозброєні гладіатори — “фракійці”.
Важкоозброєні — “гопломахи”.
Йдеться про жерця Діани Арицийської, на посаді якого завжди був раб-втікач, що переміг у двобої попередника.
Візничий (еседарій) — гладіатор, що змагався на британській колісниці.
Юлієва базиліка — будівля судової палати на форумі.
Лібурнські галери мали один або два ряди весел і славилися швидкістю.
Тобто якщо хтось отримав додаткові прибутки до свого доходу від останнього перепису майна (цензу), Калігула звинуватив його у тому, що він подав неправдиві свідчення цензорам, і відповідно, отримав можливість конфіскувати майно.
Центуріони (сотники) переважно були несімейними, що мало значення при розподілі спадщини.
Йдеться про двір Августа й Тиберія.
Публікани — відкупники державних доходів, головно податків.
Форум тут вживається у такому ж значенні, що й гр. агора, тобто майдан, або навіть і базар.
Поділ, лат. синус, нижня частина тоги, яку часто використовували як кишеню.
Місцина славилася красою (Пліній, Листи, 8, 8). Там був древній храм Юпітера.
Батави — германське плем’я поблизу Рейну, зберігало вірність Римові до 69 р.
Октафори переважно використовувалися для жінок.
Триарії — найдосвідченіші воїни у легіоні.
Що було половиною від суми, яку встановив Август.
Цар південної Британії.
Переважно колісницям заборонялося їздити по вулицях у денний час, а лише перед сходом сонця або у дві останні години дня.
Див. Август, 29.
Трофеї — стовпи, прикрашені ворожою зброєю.
У спеціальних школах навчали дітей германських вождів-заручників.
Тобто Юпітеру Капітолійському й Аполлону Палатинському.
Фароський маяк (звідси “фара”) при вході в Апександрію вважався чудом світу.
Див. Август, 24.
Це ставило б сенат вище, аніж він сам.
У 390 р. гальське плем’я Сенонів захопило Рим.
У шовку ходити було заборонено.
Котурни — високі черевики на каблуках, у яких виступали актори, щоб здаватися вищими.
Солдатські чоботи, точніше, чоботи, що носила охорона імператора, каліги, звідси й прізвисько Гая.
Кадуцей — жезл Меркурія, обвитий двома зміями.
Калігулі навіть помилково приписували підручник з красномовства.
Фестиваль, що святкувався різними танцями та іграми.
Ніч поділялася на 4 віґілії (чування), тобто приблизно опівночі.
Властиво, йдеться про високі дерев’яні підошви з ударним пристосуванням всередині, які використовували актори й танцюристи.
Верхній святковий довгий жіночий одяг.
У такому одязі виконувалися непристойні танці.
Не вміти плавати вважалося ганебним та означало бути зовсім нерозвиненим.
Калігула не любив мурміллонів, оскільки вони змагалися із фракійцями, його фаворитами. Гладіатори-фракійці мали на озброєнні щит і кривий меч, а мурміллони — повне важке озброєння.
Колумб — голуб (грец.).
Колісниці в цирку поділялися на чотири партії, що вирізнялися кольорами: червона, біла, синя й зелена. Згодом Доміціан додав ще дві.
Властиво, “стайня” була свого роду клубом, де містилися помешкання візничих та стійла коней. Господар на обіді переважно давав подарунки гостям, які вони могли б забрати з собою (звідси гр. apophoreta).
У 39 та 40 рр.
Кассій Херея і Корнелій Сабін. За ними стояли вищі сенатори та консул. Змова була добре й широко організована, убили також Емілія Регула й Аннія Мінуціана (46 р.).
Ігри на честь Августа.
Пріап — бог садів, тут у переносному значенні — похітлива людина, член.
Очевидно, із натяком на Гая, оскільки у жертву приносили переважно малих тварин.
Очевидно, йдеться про вбивство Юлія Цезаря.
У 336 році на іграх, присвячених весіллю доньки, вбили Филипа. Трагедія називалася “Цинір”, легенду переповідає Овідій у “Метаморфозах” (10, 298).
Трагедія про відомого злочинця, а вторинні актори розважали глядачів після вистави, пародіюючи головного актора.
Частина ритуалу жертвоприношення, коли той, хто вбивав жертву, піднімав сокиру, запитуючи: “Чи маю зробити?”, на що жрець відповідав: “Роби це”.
Тобто в ім’я Юпітера отримати раптову смерть — сповнення бажань.
Носії лектик мали палиці для того, щоб носити їх.
На Есквілінському пагорбі.
Тобто ідеєю республіки.
Храми Цезаря й Августа.
Гай Юлій Цезар Страбон (загинув у 87 р. до Христа).
Друзові канали, дві милі довжиною, поєднують Рейн та Іссель, створюючи прохід до Північного моря.
Претор виконував верховну судову владу.
Насправді Друз упав з коня, зламав таз і невдовзі помер.
Йдеться про клерків-квесторів, які були найважливішими службовцями при магістраті. Вони складали корпус із шести декурій, які очолювали шість головних начальників, що називалися “шість перших кураторів”.
Такі забіги описано ще в “Енеїді” (11, 188). Після пробігу в повному озброєнні воїни кидали у вогонь військові нагороди, які вони прийняли від імператора.
Зброя та обладунок ворожих полководців, відібрана у поєдинку.
Гай та Луцій Цезарі (Див. Тиберій, 23).
Тобто на річницю присвячення, яка була у 12 р. до Христа.
Тобто віку, з якого звільнявся від опіки (tutella).
Тобто без родичів та друзів.
Тобто Лівія.
Святкувалися двічі на рік на честь Марса, запровадив їх Август у 12 р.
Колишній імператор.
Тобто Клавдієм.
Тут і далі в деяких інших місцях Август використовує грецькі слова.
Бенкет для жерців влаштовували після ігор, відповідали за це епулони.
Гора в Лації, сьогодні — Monte Cavo.
21 та 22 грудня, продовження Сатурналій, коли був звичай дарувати подарунки (sigilla).
Колегію цих жерців заснував Тиберій для служіння Божественному Августу, їх було 21 і, окрім них, — Тиберій, Германік, Друз та Клавдій.
Йдеться про будинок, що згорів.
Таким чином вказав на належність Клавдія до імператорської родини.
Гай призначив кількох консулів одночасно, які жеребкуванням визначали рік свого консульства. Цього разу жеребкування випало на Клавдія, оскільки були й інші кандидатури.
Фігляр — клоун, жартівник.
Щоб заплатити внесок за цю посаду, Клавдій позичив гроші з громадської казни під заставу свого майна, проте не зміг повернути їх вчасно, і його майно продали з торгів. Точне значення слова vacuum (тут — беззастережно) передати важко: спочатку майно призначали до продажу на пільгових засадах, а згодом — беззастережно.
Щось на зразок балкона чи тераси, що була на даху будинку.
Слабка віра у те, що стане імператором, але мав сподівання: був ще живий.
Тобто відновлення республіки.
Очевидно, Клавдій налякався великого натовпу, війська й непевної ситуації.
Тобто Клавдія.
Слонів було чотири, на колісниці було зображення Лівії. Зображення такої колісниці збереглося навіть на монетах. Див. Калігула, 15, 1.
Германіка.
Комедію написав Германік (див. Калігула, 3).
У курію не дозволялося заходити воїнам; прокуратори завідували казною у провінціях.
В оригіналі — “нундини”, тобто “дев’ятиденки” — базарні дні, неробочі, що були у кінці римського восьмиденного тижня. Згодом слово почало означати базар.
Орлів (знаки війська) прикрашали вінками та змащували олією; за поганий знак вважалося, коли було важко витягнути знамена із землі.
Йдеться про привілеї, які надавав закон, одним з яких було звільнення від обов'язків судді.
Тогу носили тільки римські громадяни.
З 22 р. цю посаду на себе частково приймали імператори, офіційно на неї посадовці не призначалися. Звідси й слово в оригіналі — “inteimissa”.
У цензовому списку.
Йдеться про вулицю чи квартал.
Тобто Клавдій не приймав значної участі у ньому.
Тут Светоній нечіткий. Мабуть, Берцій, якого вигнали з острова під час революції, переконав Клавдія послати туди військо. Можливо, йдеться про втікачів, про яких згадується у Каліг., 44.
Острови поблизу Марселя.
За 16 днів дійшов до Темзи.
Морський вінок був золотий, мирянський — дубовий.
Передмістя Рима на півночі міста, поза міською стіною.
Великий будинок на Марсовому полі, де підраховували голоси. Один із найбільших будинків міста.
Виданий у 9 р. після провалу Августового закону про одруження між орденами.
Латини — жителі імперії з частковим громадянством.
В оригіналі — квірити, почесна назва римлян, тобто громадянство. Первісно — жителі сабінського міста Курес.
За правом чотирьох дітей вільновідпущениці отримували свободу від патрона.
Цей корабель, за описом Плінія, був чудом античного кораблебудування.
Помпей розташував храм Венери Переможниці у верхній частині театру, тому й ряди глядачів створювали підхід до нього.
Термін, який обрав Клавдій, збігався з 800-річчям легендарного заснування Рима.
Там був цирк, який збудував Гай.
Заїздів у цирку зазвичай було 10, але Клавдій збільшив їх число до 24.
Перегородки були влаштовані для кожної колісниці, їх було приблизно дванадцять, і стояли вони так, що відстані від них до воріт, чи “мет” були однаковими для кожного ряду. Як тільки починалися перегони, перегородки забирали. Воротами слугували три конічні стовпи в іншому кінці цирку, попри які колісниці проїжджали визначену кількість разів, переважно сім.
“Перекусками” (sportula) називали гостинці, які роздавав патрон своїм клієнтам.
Для імператора вважалося неприпустимим тримати ліву руку відкритою — вона завжди мала бути покрита тогою.
Символ звільненого від служби гладіатора.
Тобто ті, кого він вибирав, мали бути гідними посади.
Служники та раби, оскільки не були громадянами, не мали права брати участь у зборах.
До того опікунів призначали претори.
Прокуратори були агентами імператора, що виконували різні адміністративні обов’язки в імперії. Вони були членами вершницького ордену й поділялися на 4 розряди залежно від річної оплати.
Причиною для відмови від статусу сенатора була причетність до торгівлі та бізнесу, що сенаторам заборонялося.
Державна скарбниця, розташована у храмі Сатурна, що був на Форумі.
На знак поваги.
Тобто якщо їх власний вільновідпущеник виявився невдячним та вони хотіли розпочати судову справу проти нього.
Острів на Тибрі поблизу Рима, на якому був храм Ескулапа, бога лікування.
Йдеться про родові прізвиська, як Клавдій, Корнелій та інші. Зрештою, іноземці часто відмовлялися від своїх прізвиськ, приймаючи лише латинські імена.
Частина Есквілінського пагорба по обидва боки Сервійської стіни, місце для страт було поза Есквілінськими воротами.
Іліной, друга назва Трої, з якої утік Еней та дав початок Римському народу, згідно із легендою.
Коментатори (М. Гаспаров, Дж. Рофле) вказують, що йдеться не про християн, хоча достеменно невідомо. Час подій наводить на протилежні думки.
За легендою, цей храм заклав Еней.
Фетіали — жерці, що наглядали за точністю виконання обрядів.
Тобто розлучення Клавдія з Ургуланиллою.
Декоративний спис був без наконечника.
На бильця лож (фулькра) ставили подушки.
Очевидно, Клавдій мав із цим проблеми, згадаймо про його шлунковий біль.
Бенкети, що влаштовували салійські жерці у храмі Марса 1 березня, славилися пишністю.
Ретиарії, гладіатори із сітями, не мали шоломів, тому можна було бачити їх лиця.
За Плінієм, дичина, убита ножем, яким убили людину, була засобом від епілепсії.
Йдеться про гладіаторів, що змагалися під час обідньої перерви: змагалися вони без обладунків (Див. Сенека, “Листи”, 7).
У театрі використовували механічні пристрої для зміни декорацій.
Табір преторіанців, що був у північно-східній частині міста.
Тобто Нарцисові.
Йдеться, мабуть, про чоловіка, відомого своєю глупотою.
В оригіналі — грекою.
Тит Лівій, відомий історик.
Оскільки сам заїкався.
27–29 р. до Христа.
Його бабуся була вдовою, а матір — донькою Марка Антонія.
Тобто, F — для позначення звуку u, що читався як приголосний, літеру Е, що позначала грецьке v, та літеру С, що відтворювала грецький звук ps.
Одіссея, 21, 133. Пер. Бориса Тена.
Вираз походить з історії про Телефа, якого поранив Ахілл, і оракул провістив, що вилікувати його може лише сам Ахілл іржею із свого списа.
Тут двозначність: по-перше, Британік був справжнім сином, а не прийнятим, і мав бути достойним самого імені.
13 жовтня 54 року.
Йдеться про юнаків Кастора й Поллукса, яким був присвячений храм у Римі; перемога при Регільському озері у 498 р. до Христа. Агенобарб у дослівному перекладі — “міднобородий”.
Тут Светоній плутає двох Доміціїв, тому що алоброгів переміг батько Гнея (122 р. до Христа), а його син був трибуном і провів вищезгаданий закон (104 р. до Христа).
Призначали фіктивних скупників майна для того, щоб після смерті вони могли виплатити необхідні суми спадкоємцям.
Здобув нагороду за те, що першим із римських полководців переправився через Ельбу (7 р. до Христа).
У 39 р.
15 грудня 37 р. Різні перекладачі по-різному трактують останнє речення.
Обряд очищення справлявся на 9-й день народження хлопчика і на 8-й день народження дівчинки, при цьому дітям давали імена.
Ім’я Клавдія було Тиберій, однак Агриппі воно не сподобалося, і вона назвала малого Нероном.
Тобто до 17 р.
Деякі коментатори (Гаспаров, Ліпсій, Удендорп) вказують тут на помилку, тобто йдеться про 13 років (50 р).
Йдеться, мабуть, про Калігулу.
Клавдій же й всиновив Нерона.
Ювенали — юнацькі ігри, на яких виступали переважно недосвідчені юнаки. Влаштував їх Нерон на честь першого гоління своєї бороди.
До того часу це було лише у театрі.
Канат натягували навскоси через арену.
В оригіналі — “тогата”, побутова комедія.
Тессери — жеребки, на яких було написано, скільки чого кому належить.
Просценій — ложа над передньою частиною сцени.
Тобто музикантів та тих, що відповідали за рух сценічних пристроїв.
Йдеться, очевидно, про штучне озеро для морських боїв.
Тобто ефеби, грецькі танцівники та пантомімники.
Пазифея — донька легендарного царя Міноса, що покохала бика й народила Мінотавра.
Поміст в амфітеатрі був платформою близько до арени, на якій сиділа родина імператора, курульні магістрати, діви-весталки.
Тобто, включаючи музику, поезію та ораторство.
Купальні, “Неронові терми”, були на Марсовому полі, поблизу Пантеону. Гімнасій був приєднаний до купалень.
Тиридат, вірменський цар. Війна Рима із Парфією відбувалася на території Вірменії і хоча закінчилася перемогою Парфії, все ж Тиридат мав прийняти владу в Римі, з рук Нерона.
Тиара — м’який східний головний убір.
Йдеться про Помпеїв театр.
Звання імператора в епоху республіки було почесним званням полководця після перемоги і до тріумфу.
Див. Юлій, 76.
Після пожежі у 64 р.
Щоб відвідувачі не затримувалися довго.
Християн було звинувачено у підпалі Рима.
Таблички були восковими, по них писали патичком (стилосом), який з одного боку був гострий, з другого — широкий, щоб стирати написане. Таблички для заповіту складались із трьох листів, два з яких були зв’язані докупи та скріплені печаткою. Заповіт писали двічі — на відкритому та на закритому листі. Якщо виникали питання про достовірність документу, печатку зривали у присутності підписувачів та порівнювали дві версії.
Рекуператори — судова комісія. Раніше ці справи стосувалися префектів скарбниці.
Йдеться про Клавдія, що всиновив його.
Канал намагалися перекопати різні правителі, у тому числі й Цезар, однак починання завжди закінчувалися невдачею.
Йдеться про Кавказ. Мета походу — підкорити Албанію.
Перша назва — за звуком аплодування, друга — долоні вигинали пучком, третя — як падаючі по черзі цеглини.
Тобто дві години до заходу сонця.
Вихователі забороняли говорити про видовища.
Вершники на змаганнях були одягнені у різнокольоровий одяг (Див. Калігула).
Гектора волочив за собою Ахілл.
На знак початку змагань.
Хустинкою користуватися було заборонено.
Властиво, гіпокрит, тобто актор, що грав на флейті, коли виконавець декламував текст.
Вісники, чи оголошувачі на великі свята або фестивалі вибиралися на змаганнях.
Грецький термін “гіероніки” вказує на релігійне походження змагань.
Йдеться, очевидно, не про повну незалежність, а про локальне самоврядування.
Олімпійський вінок із оливкового листя, піфійський — із лавру.
Птахів, очевидно, із натяком на голос Нерона, всі інші подарунки також типові для його мистецтва.
Юлій Монтан.
На цих бенкетах роздавали шовкові хустинки та трояндову воду.
Факел несли попереду шлюбної церемонії.
Тобто Неронового батька.
Образів.
Відомі мавританські вершники.
Статуя, за переказом, перевищувала навіть статую Зевса Олімпійського, яка мала 100 футів.
В оригіналі нічого не говориться про стелю, а лише про кімнату, але очевидно, що саме стеля у кімнаті могла бути круглою й обертатися, як небозвід.
Квінквереми мали п’ять рядів весел.
Тобто вільновідпущеники, належність яких до родів не прослідковувалася.
Тобто ті, що не згадали правителя у заповіті.
Раніше судили тільки за злочинні дії.
Тобто міста дарували Неронові вінки, а він із вдячності давав їм грошову винагороду.
Тобто аметисту й тирійського пурпуру.
Неперекладна гра слів засновується на довготі й короткості голосних: morari із коротким голосним означає затримуватися, а з довгим — бути дурнем.
Місце спалення вважалося таким же святим, як і місце поховання.
Закон проти вбивства (включно з отруєнням) видав Сулла й відновив Цезар.
За попередні злочини.
Винахідником був Аніцет, вільновідпущеник.
Свято Мінерви.
Бенкет влаштовував майбутній імператор Отон.
Капітани човна.
Тобто, коли він стане чоловіком: перше гоління бороди було символічною дією, навіть церемонією у 21 рік. Тацит (Аннали, 14. 15) говорить, що Нерон зголив бороду у 59 р.
Гра слів: так само, як тріумфальні нагороди надавали замість тріумфу, а консульські відзнаки замість дійсної посади.
Йдеться про Паласа й Дорифора (Тацит, Аннали, 14, 65).
Тацит згадує про дві комети — 60 та 64 р. (Аннали, 14, 22). Комету Галлею бачили у 66 році, що було ближче до Неронового кінця.
Слуги, що носили книги та записники дітей у коробці (капсі).
Сенат у таких випадках згадували завжди, див. попередні тексти.
Рядок із втраченої трагедії Евріпіда “Беллерофон”.
Йдеться про багатоквартирні будинки, помешкання в яких винаймали.
Вежа, що була поблизу будинку та садів Мецената на Есквіліні.
Твір написав сам Нерон.
У храмі Венери-Лібітіни велися списки померлих.
У 62 р.
Кініки — одна з філософських течій.
Навплій, міфічний герой, відімстив грекам за невинно вбитого сина під Троєю.
Тобто наближається смерть.
61 рік.
Натяк на перстень Полікрата (Геродот).
Тут видно, наскільки Нерон не усвідомлював реальної загрози.
Консульські відзнаки.
Тобто у Галлію.
Тобто не власникам помешкань, а імператорові.
Тобто перевірене на вогні.
Місце не зовсім зрозуміле: дрібний пісок з узбережжя Нілу, яким посипали арену (звідси — й назва), особливо цінувався, хоча, можливо, йдеться про те, що Нерон привіз пісок, а не зерно, незважаючи на потреби загалу, або ж підмінив зерно на пісок, продавши зерно дорожче.
Пруття на голові, очевидно, було насмішкою на довге волосся, яке він мав у подорожі до Греції.
У міх запихали батьковбивців (див. попер.).
Гра слів: латиною “галли” означає також “півні”, а “співати” — також “кукурікати”.
Також гра слів: “Віндекс” (ім’я ватажка повстання) означає “заступник”.
Іспанська порода.
Властиво, викрадав її Плутон, що було недобрим знаком.
Першого січня давали обітниці за імператора й республіку.
Очевидно, у подвійному значенні.
Вергілій, “Енеїда”, 12, 646. Пер. М. Білика.
Кип’ячена вода, охолоджена у снігу — вигадав таке сам Нерон.
Маленька кімнатка для рабів.
Вода потрібна для обмивання трупа, дрова — для спалювання, мармур — для могили.
Двома палями у формі V.
В оригіналі — грекою.
Іліада, 10, 535. Пер. Бориса Тена.
Мається на увазі білий мармур із Луни.
На жіночий лад.
Носили такий одяг жінки під час Сатурналій.
Геліос правив колісницею.
Атаргатіс, головне божество Північної Сирії, що ототожнювалася із Великою Матір’ю та Целестою.
7 серпня 68 р.
Каптур-шапка, яку одягали раби, коли їх відпускали на волю, символ свободи.
Псевдо-Неронів було згодом троє.
Нерон був останній, хто носив це ім’я, оскільки був споріднений з родом Августа, і після нього це ім’я набуло статус титула.
Доказів цього на збережених статуях немає.
Ґальбан — смола сирійського дерева.
Про нього згадує навіть Цицерон у промові “Проти Брута”.
Повстання проти Рима, 150–140 р. до Христа.
В оригіналі — грекою.
Звична процедура, щоб відвернути поганий знак.
Тобто “коли рак на горі свисне”.
Фортуна.
Передня кімната у будинку.
У 31 р.
Див. Калігула, 26, 2.
Переважно проконсулів призначали за жеребом.
Модій — 8,75 л.
Квіндецимвіри — колегія “п’ятнадцяти”; Титії — давнє братство, що підтримувало сабінський культ; Августали — жерці Августа.
Щоб мати можливість негайно полишити країну.
Такі пророцтва, наче відповіді оракулів, були віршованими, тому й в оригіналі — “пісні”.
Замість імператора, як колись.
Перстень — ознака вершницького сану, волонтерами називали тих, які добровільно продовжували службу.
Очевидно, заощадливість Ґальби виглядала скупістю у порівнянні з Нероном. Із власної скарбниці — мається на увазі, що не з державної.
Педагог, з грец., “той, хто водить дитину”.
Тобто посади префекта преторіанців.
Троє дітей надавали певні переваги, згідно із законом Паппія-Поппея.
Йдеться про військові сенаторські посади та вершницькі — прокураторів.
Йдеться про його подорож до Рима.
За звичаєм, вогонь мав горіти, молодий чоловік у білому мав стояти біля жертовника, ладан та вино мало бути у дорогому посуді.
Йдеться про Пізона.
Які досі ніколи не давав.
Йдеться про германців після Александрійського переходу.
Криниця на форумі, отримала назву від Курція, який кинувся туди.
Одіссея, 21, 426. Пер. Бориса Тена.
Не зовсім зрозуміле місце: різні перекладачі й коментатори подають його по-різному.
Светоній не згадує про цей замах серед інших замахів на Клавдія.
28 квітня 32 р.
Забава називалася “сагація”, від “сага” — військовий плащ.
За вимагання грошей виганяли з сенату.
Йдеться про всиновлення Пізона.
Тобто Ґальбу.
Між всиновленням Пізона і смертю Ґальби було п’ять днів.
На цьому позолоченому бронзовому стовпі, який встановив Август у 20 р. до Христа, були написані назви всіх головних міст імперії та відстань від них до Рима. Усі дороги мали сходитися у цьому місці.
Вислів означає заміритися на якусь надто велику справу.
До Остії.
Неясний уривок тексту. Тацит подає ці події дещо інакше (Історія, 1, 80).
Із храму Марса процесія несла щити вулицями, і починати якийсь захід вважалося невдало.
24–30 березня.
Тацит говорить (Історія, 2.24), що там був храм Кастора й Поллукса.
3 вузькою облямівкою на туніці, знак розрізнення військових трибунів і плебеїв.
Легендарне давньоіталійське плем’я.
Команда в цирку.
За те, що покинули Ґальбу задля Отона.
Римляни не пили чистого вина: це вважалося непристойним. Вино завжди розводили з водою.
Сучасний Кельн.
Довгий плащ вищих санів.
Короткий військовий плащ.
Вода з оцтом (posca) — поширений напиток простолюду.
За кілька місяців правління Вітелій витратив на бенкети 900 мільйонів сестерціїв (М. Гаспаров).
Очевидно, стосується статуї Афіни на Акрополі в Афінах. Пліній говорить (Історія, 163), що страва обійшлася в мільйон сестерціїв, і щоб її зробити, вибудували окремо величезну піч на відкритому просторі.
Риба, що дорого цінувалася в гастрономії.
Тобто від східних до західних меж імперії.
Астрологи.
Вітелій, очевидно, надіявся на ворожнечу між братами.
Кинджал — символ влади страчувати й милувати.
20.12.69.
Див. Отон, 9.
Знатні родини, головно патриції, виставляли портрети предків у передпокої родинного дому.
Див. прим. Ґальба, 10, 3.
Податки на ввіз, що складали сорокову частину.
Гелвети — плем’я на території сучасної Швейцарії.
Посаду надавали тільки досвідченим та надійним воїнам.
За річкою По.
17 листопада 9 р.
Неподалік Рима.
Запобігач (anteambulo) — раб чи клієнт, що йшов перед ношами господаря.
Йдеться про Лепіда і Ґетуліка (див. Клавдій, 11).
Тобто перед сенатом.
Судова комісія, що створювалася для пришвидшеного розгляду справ.
У Тацита маємо протилежне — Веспазіана сприймали негативно через його поведінку (Історія, ІІ, 97).
Тобто у Греції.
Рука — символ влади.
Єгипет мав стратегічну важливість — постачав зерно у Рим.
Аналогії з Новим Завітом.
Вони служили як пожежні загони, що охороняли склади пшениці.
Після пожежі у 69 р.
Колізей.
Тобто громадянин може відповісти на образу іншого громадянина, незважаючи на орден.
Через громадянські війни.
Центумвіри (105 чол.) розглядали справи, пов’язані з власністю.
Владу трибуна отримав 1 липня 69 р., в той день, коли військо проголосило його імператором. Інші коментатори вказують інший час (М. Гаспаров).
Звичай обшукувати клієнтів запровадив Клавдій.
Муціан вихвалявся, що сам володів законом і дав його Веспазіанові.
Кініки — із гр. собака.
В оригіналі — “морбовія”, тобто “на всі чотири сторони”, складене із двох слів — “недуга” і “дорога”.
Йдеться про статую Венери в храмі Миру, що була копією Венери Коської Праксителя. Колос — статуя Нерона, яку Веспазіан переробив на статую Сонця.
На одні свята вітали чоловіків (Сатурналії), на другі — жінок (Матроналії).
Із грец. продавець соленої риби.
В оригіналі буквально — “квадратний”, що згідно із Цельсієм було добрими пропорціями — ані худий, ані товстий.
Кімната при бані.
Форма “плостра” є первинною формою, але згодом її вживав лише простолюд (візок).
Іліада, 7, 213. Пер. Бориса Тена.
Менандр, 223, 2.
Йдеться про мавзолей Августа.
Відомий тільки один, Авла Цеціни і Епірія Марцелла.
Тит Флавій Веспазіан.
41 р.
Семиповерхова будівля.
Дослівно, метопоскоп, віщун, що ворожив по лобах.
6 серпня 70 р.
Коли випустили воду.
Вдаючи сварку з тими, що вболівали за інших гладіаторів.
Щодо рабства, то ці слова є не у всіх рукописах; щодо різних законів, тобто якщо одну особу не вдалося засудити за одним законом, інший застосовувати не дозволялося; права померлого — спори про його громадянство, тобто чи міг він розпоряджатися своїм майном.
Можливо, звинувачення Доміціана було правдиве (див. Дом. 2,3). Можливо, Тит жалів, що не покарав брата і залишив йому імперію.
Дослівно, Пунічне Яблуко (Malum Punicum).
Згодом Доміціан побудував на цьому місці храм. Сторож був клієнтом Веспазіана.
Тобто більшу, аніж надав Тит, його брат.
Стилос — прародич пера (звідси — стиль).
Колісниці з двома і чотирма кіньми.
Не дочекавшись встановленого терміну.
Точніше, йдеться про: 1) звичайних кифаредів, тобто тих, що виконували віршові речитативні твори під супровід кифари, 2) хорових кифаредів та 3) кифаредів, що не співали, а лише грали на кифарі.
Свято на честь перших поселень на території Рима.
Спочатку — в 69, потім у 80 р.
Нерва добудував його. Також він звався Перехідним форумом, бо з'єднував форум Августа з форумом Миру.
Будівля для музичних вистав і музичних змагань.
Воїни на час військової служби вкладали свої кошти в казну.
Підвищив суму до дванадцяти золотих (золотий містив 12 сестерціїв).
Тобто як цензор.
Тобто ті, що ходили серед простолюду.
За зневагу до Венери.
Весталки мали обітницю дівочості.
Весталок замуровували живими у склепі, а це не вважалося смертною карою.
Вергілій, “Георгіки”, ІІ, 537.
В оригіналі — Клодієвий закон, однак це лиш відмінність у вимові між простонародною і класичною латиною (Див. Веспазіан, 24). Закон забороняв сенаторам займатися бізнесом.
Майно засуджених конфісковували на користь казни.
Зміст жарту в тім, що імператор більше любив мурміллонів.
Із щитом, тобто прихильник гладіаторів-фракійців, які мали щити.
Утримуватися рекомендували співакам.
В оригіналі — грекою: говорити грекою у римських родинах вважалося престижно.
Римський історик.
Див. Нерон, 49.
Тит наклав податок на юдеїв як плату за вільне сповідання обрядів.
Очевидно, тут йдеться про християн, яких римляни ототожнювали з юдеями.
Іліада, II, 204. Пер. Бориса Тена.
В оригіналі — пульвінар, подушка, на якій носили зображення богів на церемоніях.
Див. Август, 53: Август ненавидів таке звертання.
Гра слів, яку перекласти неможливо: напис був грецькою, “arkei”, що співзвучне з латинським (та й українським) “арка” і означає “досить”.
Тобто в тогах, оздоблених пурпуровими смужками.
Блискучий камінь, відомий під назвою “місячний” (гр. phengites = selenites), винайдений в Каппадокії під час правління Нерона.
Тобто спалити тіло, за звичаєм.
Помічник центуріона.
18 вересня 96 р.
Іліада, XXI, 108. Пер. Бориса Тена.
Римляни не зараховували лук до збройних мистецтв.
Бібліотеки у Римі постраждали під час пожежі у 80 р.
Солодощі, приготовані за рецептом Матія, друга Августа, який написав книгу про кулінарію.
Тарпейська скеля була на розі Капітолію.