ЖУРНАЛ ВОЕННЫХ ДЕЙСТВИЙ...
Вперше надруковано у журн. «Киевская старина», 1900, кн. 12, стор. 336—346.
Автограф на 8 аркушах in folio з рядом авторських поміток і поправок зберігається у відділі рукописів Державної публічної бібліотеки ім. Салтикова-Щедріна в Ленінграді («Архивн. сб.» ІV.551).
Подається за автографом.
У 1796—1808 рр. Котляревський перебував на військовій службі.
На початку воєнних дій з Турцією у 1806 р. його було призначено ад'ютантом генерала Мейєндорфа. Армія генерала І. Міхельсона, до складу якої входив і 2-й корпус під командуванням генерала Мейєндорфа, окупувала Молдавію і Бессарабію. В середині листопада 1806 р. 2-й корпус російської армії форсував Дністер біля Дубосар, оволодів Бендерами і разом з іншими частинами російської армії підійшов до Ізмаїла. Під час цього переходу штабс-капітан Котляревський, виконуючи важливі доручення командування, «отличил себя,— за словами генерала Мейєндорфа,— неустрашимостью». Особлива заслуга Котляревського у перший період воєнної кампанії, як записано в його формулярних списках, у «склонении буджацких татар(Буджацькі татари населяли південну частину теперішньої Молдавії.-Ред.) быть приверженными России, в чем успел и атаманов их привел в российский стан, за что всемилостивейше пожалован орденом св. Анны 4-го класса».