Пороки — стінобитні пристрої.
Тьма — монгольський військовий корпус на 10 000 воїнів. Темник — начальник тьми.
Переяслав-Руський — тепер Переяслав-Хмельницький.
Харманкібе — Київ.
Менгу — так називали хана Мунке наші літописи.
Тумен — те що й тьма, тобто 10 000 воїнів.
Нойони — монгольські феодали.
Камча — нагайка.
Баатур — визначний воїн, витязь.
Ойє — так.
Соїл — булава, довбешка.
Арати — кочовики-простолюдини.
Терджуман — перекладач, товмач.
Кипчак — половець.
Богол — раб.
Кіш — стан, місце розташування орди чи загону кочовиків.
Канга — дерев'яна колодка на шию.
Чапан — верхній одяг.
Гутули — чоботи.
Йєка-монголи — великі монголи.
Шокпар — бойова булава з залізними гостряками
О аруах! — О дух предків!
Лядські ворота були розташовані у Хрещатому яру. Ляд, лядина — дрібний ліс, кущі, болото.
Джихангір — потомок Чінгісхана, принц крові.
Копирів кінець був розташований між теперішньою Львівською площею і вулицею Обсерваторною. З Києвом він сполучався Іудейськими ворітьми (на Львівській площі).
Желя, жля — волосяний аркан половців, яким в'язали полонеників.
Див. у “Слові”: карна і жля. Карна — гузир невода, кут, а переносно — бойовий стрій половців при нападі, оточення.
Перестріл — відстань, на яку летить стріла.
Михайло Всеволодович Чернігівський — син Всеволода Чермного, онук Святослава Київського, героя “Слова о полку Ігоревім”.
Нукер — воїн.
Поруб — темниця, яма, тюрма.
Мангуси — злі духи.
Цей вислів означав каяття і прохання про помилування.
Руссю в ті часи називалася Київська земля. Всі інші князівства часто називалися українами — Переяславська, Сіверська, Галицька, Волинська, навіть Заліська. Пізніше це слово стало власною назвою — Україна. Поняття “Росія” з'явилося в XVII ст.
Послушник — монастирський прислужник, що готується стати ченцем.
Навороп — роз'їзд, передовий загін, розвідка.
Клич (тюрк.) — довгий захалявний ніж.
Мати Бели IV була половчанкою.
Китати (монг.) — китайці, китатським — китайським.
Мстиславів город був розташований у районі Володимирської горки.
Бабин торжок — торговий майдан на Горі, у Верхньому Києві, пізніше — центральний майдан перед Десятинною церквою.
Князь Рюрик, сучасник “Слова”, помер 1215 року.
Тепер — село Дзвонкове.
Снем — нарада, збори.
Калка — тепер р. Кальчик у Донецькій області.
Це ім'я наводить у своїх записах Плано Карпіні.
Пушта — степ, пуща.
Тумак — шапка.
Обезьких — Кавказьких, абхазьких.
Низовські землі — Володимиро-Суздальські землі.
Поршани — ті, що жили по р. Росі.
Велика Угорщина — прабатьківщина угорців на південному Уралі
Котора — міжусобиця.
Куль-Оба — Керченський півострів.
Болохівська земля — невелике князівство між Київською та Галицько-волинською землями.
Бебряних — шовкових.
Княжа Гора — місто в гирлі Росі.
Дівиця — місто на Росі
Кощій — раб, полоненик.
Така традиція пішла від Чінгісхана.
Юр'їв — тепер Біла Церква.
Чорногород — с. Чорногородка на Ірпені.
Зараз від монастиря залишилася лише назва урочища — Лисівка.
Осанна (церк.) — порятунок, захист.
Торосун — горілка.
Татари вважали недостойним воїна захищати спину.
Сьорбати — від сорби, м'ясної юшки. Так приходили в нашу мову чужоземні слова.
На Княжій Горі справді ніколи вже не селилися люди.
Туг — бунчук.
Тайджі — монгольський царевич.
Міндер — подушка для сидіння.
Бай-аралла — дякую.
Бай-артай — будь здоров, до побачення.
Тархан — грамота, що видавалася князям, боярам, церквам на звільнення від податків.
Тут — Київська.
Кешикгени — гвардійці
Лашкаркаші — керівник військового походу, головнокомандувач.
3 того часу та гора називається Батиєвою.
Туленгіти — охоронці, юртаджі — ті, що вибирають місце і ставлять юрту.
Курултай — збори, свято.
Черкес до Тімур-Кахалки — Північний Кавказ до Залізних воріт (Дербента).
Улус — область, держава.
Бату — твердий, міцний.
Ясак — указ, ярлик — грамота.
Агалик — учитель, наставник.
Яса — закон.
Анда — друг, побратим, союзник.
Іудейські ворога були розташовані десь у районі сучасної Львівської площі.
Білгородські — у районі, де перетинаються сучасні вулиці Львівська та Обсерваторна. Територія між ними — Копирів кінець.
Ой вей! — О горе!
Подібного змісту листи Батий посилав багатьом князям, королям і воєводам. Деякі з них дійшли до нашого часу.
Ізяславів город був розташований у районі нинішньої Володимирської гірки.
Агой — невіглас, іновірець, язичник.
Лапсердак — довгий верхній одяг.
Пізніше Тігак з ордою перекочує з Болгари на Нижнє Подніпров'я.
Останній напад на Україну кримський хан вчинив 1769 року.
Келари — поляки.
Башкорди — угорці.
Залишки їх виявлено неподалік площі Б. Хмельницького, на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської.
Був розташований південніше сучасної Андріївської церкви.
Кархан — майстерня.
Тан — Дон.
Гора Марактан — Карпати.
Даругачі — намісник хана в завойованому місті
Мазовія — історична область Польщі по середній течії Вісли з центром у Варшаві.
Князь Михайло Чернігівський належав до вітки чернігівських Ольговичів, родоначальником яких був князь Олег Гориславич (“Слово”), онук Ярослава Мудрого, син Святослава Ярославича.
Аси — предки осетинів.
Баримта — розбій, баримтача — розбійник, месник.
Музалім — посланець для надзвичайних доручень.
Хунар-іль — рік Бика.
Угедей помер II грудня 1241 року.
Туна-дар'я — Дунай.
Раци — серби.
Бесермени — збирачі податків. Звідси наше слово “бусурмени”.
Ясак — податок.
Куремса — хан Куремші, племінник Батия.
Бірюч — глашатай.
Далай-хан — хан-океан.
Олександр Невський.
Саба — мішок для кумису.
Так це урочище в селі Новосілках Макарівського району на Київщині зветься й досі
Вони були знесені на початку XIX ст.