Горить свіча

1

Пороки — стінобитні пристрої.

2

Тьма — монгольський військовий корпус на 10 000 воїнів. Темник — начальник тьми.

3

Переяслав-Руський — тепер Переяслав-Хмельницький.

4

Харманкібе — Київ.

5

Менгу — так називали хана Мунке наші літописи.

6

Тумен — те що й тьма, тобто 10 000 воїнів.

7

Нойони — монгольські феодали.

8

Камча — нагайка.

9

Баатур — визначний воїн, витязь.

10

Ойє — так.

11

Соїл — булава, довбешка.

12

Арати — кочовики-простолюдини.

13

Терджуман — перекладач, товмач.

14

Кипчак — половець.

15

Богол — раб.

16

Кіш — стан, місце розташування орди чи загону кочовиків.

17

Канга — дерев'яна колодка на шию.

18

Чапан — верхній одяг.

19

Гутули — чоботи.

20

Йєка-монголи — великі монголи.

21

Шокпар — бойова булава з залізними гостряками

22

О аруах! — О дух предків!

23

Лядські ворота були розташовані у Хрещатому яру. Ляд, лядина — дрібний ліс, кущі, болото.

24

Джихангір — потомок Чінгісхана, принц крові.

25

Копирів кінець був розташований між теперішньою Львівською площею і вулицею Обсерваторною. З Києвом він сполучався Іудейськими ворітьми (на Львівській площі).

26

Желя, жля — волосяний аркан половців, яким в'язали полонеників.

Див. у “Слові”: карна і жля. Карна — гузир невода, кут, а переносно — бойовий стрій половців при нападі, оточення.

27

Перестріл — відстань, на яку летить стріла.

28

Михайло Всеволодович Чернігівський — син Всеволода Чермного, онук Святослава Київського, героя “Слова о полку Ігоревім”.

29

Нукер — воїн.

30

Поруб — темниця, яма, тюрма.

31

Мангуси — злі духи.

32

Цей вислів означав каяття і прохання про помилування.

33

Руссю в ті часи називалася Київська земля. Всі інші князівства часто називалися українами — Переяславська, Сіверська, Галицька, Волинська, навіть Заліська. Пізніше це слово стало власною назвою — Україна. Поняття “Росія” з'явилося в XVII ст.

34

Послушник — монастирський прислужник, що готується стати ченцем.

35

Навороп — роз'їзд, передовий загін, розвідка.

36

Клич (тюрк.) — довгий захалявний ніж.

37

Мати Бели IV була половчанкою.

38

Китати (монг.) — китайці, китатським — китайським.

39

Мстиславів город був розташований у районі Володимирської горки.

40

Бабин торжок — торговий майдан на Горі, у Верхньому Києві, пізніше — центральний майдан перед Десятинною церквою.

41

Князь Рюрик, сучасник “Слова”, помер 1215 року.

42

Тепер — село Дзвонкове.

43

Снем — нарада, збори.

44

Калка — тепер р. Кальчик у Донецькій області.

45

Це ім'я наводить у своїх записах Плано Карпіні.

46

Пушта — степ, пуща.

47

Тумак — шапка.

48

Обезьких — Кавказьких, абхазьких.

49

Низовські землі — Володимиро-Суздальські землі.

50

Поршани — ті, що жили по р. Росі.

51

Велика Угорщина — прабатьківщина угорців на південному Уралі

52

Котора — міжусобиця.

53

Куль-Оба — Керченський півострів.

54

Болохівська земля — невелике князівство між Київською та Галицько-волинською землями.

55

Бебряних — шовкових.

56

Княжа Гора — місто в гирлі Росі.

57

Дівиця — місто на Росі

58

Кощій — раб, полоненик.

59

Така традиція пішла від Чінгісхана.

60

Юр'їв — тепер Біла Церква.

61

Чорногород — с. Чорногородка на Ірпені.

62

Зараз від монастиря залишилася лише назва урочища — Лисівка.

63

Осанна (церк.) — порятунок, захист.

64

Торосун — горілка.

65

Татари вважали недостойним воїна захищати спину.

66

Сьорбати — від сорби, м'ясної юшки. Так приходили в нашу мову чужоземні слова.

67

На Княжій Горі справді ніколи вже не селилися люди.

68

Туг — бунчук.

69

Тайджі — монгольський царевич.

70

Міндер — подушка для сидіння.

71

Бай-аралла — дякую.

72

Бай-артай — будь здоров, до побачення.

73

Тархан — грамота, що видавалася князям, боярам, церквам на звільнення від податків.

74

Тут — Київська.

75

Кешикгени — гвардійці

76

Лашкаркаші — керівник військового походу, головнокомандувач.

77

3 того часу та гора називається Батиєвою.

78

Туленгіти — охоронці, юртаджі — ті, що вибирають місце і ставлять юрту.

79

Курултай — збори, свято.

80

Черкес до Тімур-Кахалки — Північний Кавказ до Залізних воріт (Дербента).

81

Улус — область, держава.

82

Бату — твердий, міцний.

83

Ясак — указ, ярлик — грамота.

84

Агалик — учитель, наставник.

85

Яса — закон.

86

Анда — друг, побратим, союзник.

87

Іудейські ворога були розташовані десь у районі сучасної Львівської площі.

88

Білгородські — у районі, де перетинаються сучасні вулиці Львівська та Обсерваторна. Територія між ними — Копирів кінець.

89

Ой вей! — О горе!

90

Подібного змісту листи Батий посилав багатьом князям, королям і воєводам. Деякі з них дійшли до нашого часу.

91

Ізяславів город був розташований у районі нинішньої Володимирської гірки.

92

Агой — невіглас, іновірець, язичник.

93

Лапсердак — довгий верхній одяг.

94

Пізніше Тігак з ордою перекочує з Болгари на Нижнє Подніпров'я.

95

Останній напад на Україну кримський хан вчинив 1769 року.

96

Келари — поляки.

97

Башкорди — угорці.

98

Залишки їх виявлено неподалік площі Б. Хмельницького, на розі вулиць Володимирської та Великої Житомирської.

99

Був розташований південніше сучасної Андріївської церкви.

100

Кархан — майстерня.

101

Тан — Дон.

102

Гора Марактан — Карпати.

103

Даругачі — намісник хана в завойованому місті

104

Мазовія — історична область Польщі по середній течії Вісли з центром у Варшаві.

105

Князь Михайло Чернігівський належав до вітки чернігівських Ольговичів, родоначальником яких був князь Олег Гориславич (“Слово”), онук Ярослава Мудрого, син Святослава Ярославича.

106

Аси — предки осетинів.

107

Баримта — розбій, баримтача — розбійник, месник.

108

Музалім — посланець для надзвичайних доручень.

109

Хунар-іль — рік Бика.

110

Угедей помер II грудня 1241 року.

111

Туна-дар'я — Дунай.

112

Раци — серби.

113

Бесермени — збирачі податків. Звідси наше слово “бусурмени”.

114

Ясак — податок.

115

Куремса — хан Куремші, племінник Батия.

116

Бірюч — глашатай.

117

Далай-хан — хан-океан.

118

Олександр Невський.

119

Саба — мішок для кумису.

120

Так це урочище в селі Новосілках Макарівського району на Київщині зветься й досі

121

Вони були знесені на початку XIX ст.