Клуб невиправних оптимістів - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Жан-Мішель Ґенассія (ч. notes)

Примітки

1

Рудольф Сланський (1901—1952) — генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Чехословаччини (1945—1951). Був заарештований за сфабрикованим звинуваченням в антипартійній діяльності й державній зраді та страчений. (Тут і далі прим. ред., якщо не зазначено інше.)

2

Володимир Клементіс (1902—1952) — міністр закордонних справ Чехословаччини в уряді Рудольфа Сланського. Звинувачений за участь в антидержавному заколоті («Справа Сланського»), страчений.

3

КПЧ — Комуністична партія Чехословаччини.

4

Александер Дубчек (1921—1992) — чехословацький державний і суспільний діяч, перший секретар ЦК Комуністичної партії Чехословаччини (1968—1969). Ініціатор курсу реформ, відомих як «Празька весна».

5

Людвік Свобода (1895—1979) — чехословацький військовий і державний діяч, Президент Чехословаччини (1968—1975).

6

Апатрид — особа без громадянства.

7

Андре Жид (1869—1951) — французький письменник; Давид Руссе (1912—1997) — французький письменник, колишній в’язень «Бухенвальда», відомий своїми працями про концентраційні табори різних країн, першим увів термін «ГУЛАГ» у французьку пресу.

8

Віктор Кравченко (1905—1966) — радянський урядовець. «Неповерненець» — перебуваючи у відрядженні в США, попрохав політичного притулку. У книзі «І Chose Freedom» («Я вибрав волю») описав колективізацію та голод в СРСР, викрив комуністичний режим. У рамках міжнародної кампанії з дискредитації В. Кравченка, організованої Міністерством держбезпеки СРСР, Ж.-П. Сартр написав п’єсу, у якій зобразив його агентом Центрального розвідувального управління США. Загинув В. Кравченко 1966 року за підозрілих обставин.

9

Жозеф Кессель (1898—1979) — французький письменник, активний учасник руху Опору; Жан-Поль Шарль Емар Сартр (1905—1980) — французький філософ, письменник; лауреат Нобелівської премії з літератури (1964), від якої відмовився через небажання бути чимось зобов’язаним будь-якій соціальній інституції.

10

Жан Ґабен (1904—1976), Луї Жуве (1887—1951) — французькі актори театру і кіно.

11

Як справи, Каллаґане? (англ.)

12

Пречудово! (англ.)

13

Бувай, Каллаґане! (англ.)

14

Антоніо Канова (1757—1822), Лоренцо Бартоліні (1777—1850) — італійські скульптори.

15

«Брауні Кодак» («Kodak Brownie») — простенька недорога фотокамера, вироблена компанією «Eastman Kodak».

16

Моріс Шевальє (1888—1972) — французький естрадний співак і кіноактор; Жуль-Мірер Ремю (1883—1946) — французький актор театру й кіно.

17

«Дивна війна» — період Другої світової війни (від 3 вересня 1939 року до 10 травня 1940 року) на Західному фронті, коли уряди Франції та Великої Британії не вели активних бойових дій.

18

У французькій системі освіти класи лічаться у зворотному порядку: навчання починається із шостого класу, а перший клас — випускний.

19

Білл Гейлі (Вільям Джон Кліфтон Гейлі; 1925—1981) — американський музикант, один із перших виконавців рок-н-ролу.

20

Пужадисти — прихильники П’єра Пужада, лідера руху із захисту власників крамниць і ремісників, що переріс у повстання проти капіталістів та аристократів на захист «маленької людини».

21

«Чорноногі» — алжирці європейського походження.

22

Фелах — алжирський партизан.

23

«Come On Everybody» (1958) — хіт американського співака Едді Кокрана (1938—1960).

24

«Вурлітцер» («Wurlitzer») — автомати для програвання музичних композицій, які були дуже популярні в барах і кав’ярнях.

25

Бонвіван (фр. bon vivant — той, хто живе добре) — людина, яка марнує свої сили, гроші на втіхи, розваги, гульбища тощо.

26

Трюфад — картопля, обсмажена з беконом, посипана тертим сиром, петрушкою, часником.

27

«Стад де Реймс» («Stade de Reims») — французький футбольний клуб з міста Реймс; «Рейсінґ Клуб де Франс» («Racing Club de France») — французький спортивний клуб різних видів спорту, заснований у Парижі.

28

Жуст Фонтен (нар. 1933), Роже П’янтоні (нар. 1931) и Раймон Копа (нар. 1931) — знамениті французькі футболісти, які свого часу грали за «Стад де Реймс». Р. Копа 1956 року пішов із «Реймсу» в команду «Реал Мадрид» («Real Madrid Club de Futbol»), хоча 1959 року повернувся.

29

Базіка (італ.).

30

«Книга року» («Livre de l’année») — перелік переможців щорічної літературної премії «Найкращі книжки року».

31

Поль Бурже (1852—1935) — французький критик і романіст, відомий насамперед своїми психологічними романами.

32

У французьких ліцеях четвер — день, вільний від занять.

33

«Леґард і Мішард» («Lagarde et Michard») — ілюстрований підручник, антологія, що містить біографії та вибрані тексти французьких авторів, а також замітки, коментарі й запитання для студентів; став основою для викладання французької мови у Франції та інших франкомовних країнах.

34

Ерже, Жорж Проспер Ремі (1907—1983) — бельгійський франкомовний художник і журналіст, автор коміксів. Тентен — головний герой коміксів Ерже.

35

«Туди-назад» — метод удару в кікері: дуже швидко гойднути фігурку футболіста вперед, відтак назад і знову вперед. Гравця, який устигав виконати такий маневр, вважають асом.

36

«Великий усний» — сорокап’ятихвилинний диспут, частина вступного іспиту, упродовж якого іспитнику можуть поставити будь-яке запитання, зокрема про його погляди, вподобання й особисте життя.

37

Ідеться про Луї Антуана Сен-Жуста (1767—1794) — видатного діяча Великої французької революції.

38

Ідеться про композицію «Blue Suede Shoes» («Сині замшеві черевики»; 1956) у виконанні Карла Перкінза (1932—1998).

39

«Провина абата Муре» («La faute de l’abbé Mouret»; 1875) — роман Еміля Золя (1840—1902).

40

«Hound Dog» (1952) — пісня Джеррі Лейбера (1933—2011) і Майка Столлера (нар. 1933).

41

«The Platters» — вокальна група з Лос-Анджелеса, утворена 1953 року.

42

«Буаяр Маїс» («Boyard mais») — сорт сигарет, у виготовленні яких використовують кукурудзяний папір; їх дуже полюбляв Ж.-П. Сартр.

43

Цит. за: Бредбері Рей. «451° за Фаренгейтом» / Пер. з англ. Є. Д. Крижевича. — К.: Веселка, 1985. — 367 с.

44

Ґай Монтеґ — головний герой антиутопічного роману Рея Бредбері «451° за Фаренгейтом».

45

Аускультація — метод дослідження, що полягає у вислухуванні звукових явищ, які виникають в організмі людини чи тварини.

46

«Форт Аламо» («The Alamo»; 1960) — американський фільм про битву за форт Аламо часів Техаської революції (1836). Джон Вейн (1907—1979) — режисер і продюсер цієї кінострічки, а також виконавець однієї з головних ролей.

47

Деві Крокетт (1786—1836) — американський мандрівник, військовий і політик.

48

«Умови людського існування» («La condition humaine»; 1933) — роман французького письменника Андре Мальро (1901—1976).

49

«На останньому подиху» («À bout de souffle»; 1960) — дебютний повнометражний фільм Жана-Люка Ґодара (нар. 1930). Одна з найвідоміших картин «французької нової хвилі» — напряму французького кінематографу 1950—1960 років, позначеного впливом італійського неореалізму та класичного голлівудського кіно з притаманним йому різким відходом від панівного на той час стилю знімання та передбачуваного розвитку подій на екрані.

50

Джин Сіберґ (1938—1979) — американська кіноактриса, яка стала одним із символів «французької нової хвилі».

51

«Пустеля Тартарі» («Il deserto dei Tartan»; 1940) — роман Ліно Буццаті (1906—1972). Лейтенант Джованні Дроґо — головний герой роману.

52

Національна визвольна армія (НВА) (фр. L’Armée de libération nationale — ALN) — військова організація часів війни проти французької колоніальної присутності в Алжирі, створена 1954 року.

53

Альбер Камю (1913—1960) — французький письменник і філософ, один із лідерів екзистенціалізму.

54

Рокамболь — персонаж циклу авантюрних романів XIX століття французького письменника Понсона дю Террайя (1829—1871); загальне ім’я для авантюриста.

55

ФКП — Французька комуністична партія.

56

Від ідиш kibitz — стежити за грою (у карти, шахи), напоумляючи гравців; утручатися в чужі справи, надокучати порадами, яких ніхто не питав. Тут: уболівати, бути вболівальником.

57

«Пастіс-51» («Pastis-51») — анісова настоянка, ароматизована локрицею та карамеллю, назва якої пов’язана із 1951 роком, коли, через кілька років по війні, у Франції знову було дозволено виробництво алкоголю з анісом міцністю 40°.

58

«Канар аншене» («Le Canard enchaîné») — французька сатирично-політична щотижнева газета, одне з найстаріших, найпопулярніших і найпливовіших видань.

59

Морван Лебеск (1911—1970) — французький журналіст.

60

Французьке таро — розповсюджена у Франції та франкомовній Канаді картярська гра зі взятками для чотирьох гравців із використанням традиційної колоди таро на 78 карт.

61

Ідеться про одну з карт таро.

62

П’єр Френе (1897—1975), Мішель Сімон (1895—1975) — актори театру та кіно; Тіно Россі (1906—1983) — співак і кіноактор.

63

Жорж Брассанс (1921—1981) — французький поет, автор і виконавець пісень.

64

Грюєр — традиційний швейцарський твердий жовтий сир без дірок.

65

Марешалісти (петеністи) — прибічники маршала Петена. Анрі Філіпп Петен (1856—1951) — голова колабораціоністського уряду Віші під час Другої світової війни.

66

Поль Клодель (1868—1955) — французький поет, драматург, есеїст.

67

Белот — картярська гра.

68

Ідеться про перший курс колежу.

69

«Береніка» («Bérénice»; 1670) — трагедія французького драматурга Жана Расіна (1639—1699).

70

Озброєна секретна організація (ОАС) (фр. Organisation de l'année secrète — OAS) — створена 1961 року підпільна національна терористична організація, яка намагалася не допустити надання Алжиру незалежності.

71

«Драгстор» («Drugstore») — американський спеціалізований аптекарський магазин із дешевим баром, продажем морозива, кави, преси тощо.

72

Юні красуні — звабні хитруні, їх розуміння — як вітровіння… (італ., пер. Ю. Отрошенка) — пісенька герцога з опери Джузеппе Верді (1813—1901) «Ріґолетто» («Rigoletto»; 1851).

73

«Ліп Презідент» («Lip Président») — годинник фірми «Lip», заснованій у місті Безансоні 1867 року годинникарем Еммануелем Ліпманном. Забастовки, які відбулися в цій компанії, стали символом конфлікту між робітниками і керівництвом у Франції.

74

BKT — Всесвітня конфедерація праці.

75

Бертон Стівен «Берт» Ланкастер (1913—1994) — один із найуспішніших акторів в історії американського кіно, володар премії «Оскар» (1960) і призу Венеційського фестивалю (1962). Американський інститут кінематографії вважає Ланкастера однією із зірок класичного голлівудського кіно.

76

Ішіас — запалення сідничного нерва.

77

Поліфем — у давньогрецькій міфології один із циклопів, син Посейдона й німфи Фооси. Був закоханий у морську німфу Галатею, яка відкинула його й уподобала красеня вівчаря Акіда. Поліфем роздавив Акіда скелею, а Галатея перетворила свого загиблого коханого на річку.

78

«Позивачі» («Les Plaideurs»; 1668) — комедія Жана Расіна (1639—1699), у якій автор висміяв звичаї паризького Палацу правосуддя.

79

Одигітрія — тип ікони, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям.

80

Ідеться про схожість на Бастера Кітона (1896—1966) — американського комедійного актора, режисера, сценариста і каскадера, якого вважають одним із найвидатніших коміків усіх часів.

81

Ідеться про давню книгарню в Латинському кварталі.

82

«Ля Монне» — одна з мереж французького Опору, створена в травні 1941 року.

83

Французькі внутрішні сили (FFI) — військова бойова організація, утворена 1944 року внаслідок об’єднання трьох ланок французького руху Опору: FTPF (вільних стрільців і французьких партизанів), ORA (організації Опору армії) і AS (таємної армії).

84

Моріс Крігель-Вальрімонт (1914—2006) — один із трьох членів Комітету дії (КОМАК), у компетенції якого були військові питання Французьких внутрішніх сил.

85

Чотириста двадцять одно — популярна у Франції салонна гра в кості.

86

Ідеться про французьку армію періоду Третьої республіки, яка не мала права брати участі у виборах до 1945 року (за іншими джерелами — до 1940 року). (Прим. пер.)

87

Шері Бібі — «шляхетний каторжник», герой популярного циклу романів французького письменника Ґастона Леру (1868—1927). Шері Бібі, засуджений за злочини, яких він не скоював, утік з каторги й став ватажком банди, захисником безталанних і, зрештою, поліціянтом.

88

«Віва, Сапата!» («Viva Zapata!»; 1952) — кінофільм режисера Еліа Казана (1909—2003) про життя і діяльність одного з лідерів Мексиканської революції Еміліано Сапати. Марлон Брандо за роль Сапати отримав приз кращого актора Каннського кінофестивалю 1952 року.

89

Ідеться про Угорську революцію 1956 року (23 жовтня — 9 листопада) — збройне повстання проти режиму Матяша Ракоші, якого прозвали «кращим учнем Сталіна». Повстання було придушене радянськими військами.

90

Жорж Фейдо (1862—1921) — французький комедіограф, що розвив і посилив жанр водевілю.

91

Бела Лугоші (Бела Ференц Деже Блашко; 1882—1956) — американський актор угорського походження.

92

Фронт національного визволення (фр. Front de libération nationale — FLN) — соціалістична політична партія Алжиру, яка в роки війни за незалежність (1954—1962) була на чолі національно-визвольного руху.

93

«П’ять останніх хвилин» («Les Cinq Derníeres Minutes»; 1958—1996) — французький детективний серіал.

94

«Аталія» («Athalie»; 1691) — трагедія Жана Расіна (1639—1699), музику до постановки якої 1845 року написав Фелікс Мендельсон (1809—1847).

95

«Рюї Блаз» («Ruy Blas»; 1838) — романтична драма в п’яти діях французького письменника, поета й драматурга Віктора Гюґо (1802—1885).

96

«Добра мати» («La Bonne Mère»; 1785) — п’єса французького письменника Жана-П’єра Флоріана (1755—1794).

97

Паризький район Сантьє називають кварталом ткачів і швачок. Донедавна він був місцем розташування швейних фабрик, завдяки яким Париж зажив слави столиці моди.

98

Тут: ідеальний глядач.

99

Ім’я Дезіре (від латин. desideratus) означає «жаданий».

100

Ботвинник Михайло Мойсейович (1911—1995) — радянський шахіст, шостий чемпіон світу з шахів.

101

Кіров — народна скорочена назва Ленінградського державного академічного театру опери й балету ім. С. М. Кірова. (Прим. пер.)

102

Константінійська глушина — околиці міста Константіна (Алжир). (Прим. пер.)

103

Жокарі — гра з ракеткою та м’ячем, подібна до бадмінтону, у якій можуть брати участь від двох до чотирьох людей.

104

Привіт, Каллаґане, як справи? (англ.)

105

Дуже добре (англ.).

106

Казба — фортеця в багатьох населених пунктах країн Північної Африки. В Алжирі назву було перенесено на все Старе місто.

107

Плюровий папір — тонкий прозорий літографічний папір, з одного боку вкритий клейовим шаром.

108

Ідеться про стрічку «Альфавіль — дивна пригода Леммі Коушена» («Alphaville, Une étrange aventure de Lemmy Caution»; 1965), зняту режисером Жан-Люком Ґодаром (нар. 1930). Леммі Коушен — агент ФБР, герой романів британського письменника Пітера Чейні (1896—1951). Едді Константін (1917—1993) — французький співак і кіноактор.

109

«24 години Ле-Мана» («24 Heures du Mans») — гра на основі найвідоміших автомобільних перегонів на витривалість, що відбуваються щорічно неподалік міста Ле-Ман (Франція). (Прим. пер.)

110

Ґевюрцтрамінер — сорт білого вина.

111

Марі Бенар (1896—1980), на прізвисько Чорна вдова з Лудена, — французька землевласниця, звинувачувана в отруєнні 12 родичів і сусідів (зокрема обох чоловіків, власних батьків, свекра і свекрухи) з метою заволодіння їхнім майном. Суд її виправдав через брак доказів.

112

Анрі Дезіре Ландрю (1869—1922), на прізвисько Синя Борода із Гамбе, — французький серійний убивця, звинувачуваний в 11 вбивствах самотніх жінок. Засуджений на смерть.

113

Північно-Алжирська зона (ПАЗ). У 50-х Франція поділила Алжир на 3 зони: водночас громадянські і військові. Тут мається на увазі військова частина/корпус, закріплена за цією зоною. (Прим. пер.)

114

Гугельхупф (нім. Gugelhopf) — ванільний пиріг із дріжджового тіста, часто з родзинками, популярний в австрійській кухні. Назва побутує в південній Німеччині, Австрії, Швейцарії та в північному французькому регіоні Ельзас, столицею якого є Страсбург. У слов’ян страва відома під назвою ромова бабка.

115

Баб-ель-Уед — квартал в Алжирі, на узбережжі Алжирської затоки, один із найкрасивіших у Старому місті.

116

Жак Еміль Массю (1908—2002) — французький генерал, учасник Другої світової, а також Індокитайської, Суецької та Алжирської воєн. Марсель Біжар (1916—2010) — французький офіцер, учасник Другої світової, Індокитайської та Алжирської воєн. Автор книжки «Прощавай, моя Франціє» («Adieu ma France»; 2006).

117

Ізабелла Арчер — героїня роману Генрі Джеймса (1843—1916) «Жіночий портрет» («The Portrait of a Lady»; 1881). Джейн Ейр — героїня роману Шарлотти Бронте (1816—1855) «Джейн Ейр» («Jane Еуге»; 1847). Маргарита Ґотьє — героїня роману Александра Дюма (сина) (1824—1895) «Дама з камеліями» («La Dame aux Camélias»; 1848).

118

Іллюшин Сергій Володимирович (1894—1977) — видатний радянський авіаконструктор.

119

«Штука» (нім. Junkers Ju 87 «Sturzkampfflugzeug») — німецький пікірувальник і штурмовик «Юнкерс Ю-87» часів Другої світової війни.

120

Розмін — хід у шахах, під час якого відбувається обмін на таку саму або рівноцінну фігуру супротивника.

121

1924 року почали випускати першу радянську горілку — в народі «риковку» (за ім’ям тодішнього голови Раднаркому Олексія Рикова). До слова, низькоякісну (принаймні таку продавали пролетаріату). Тоді 0,5 літра «риковки» коштував 1 рубль. Звідси й вислів. (Прим. пер.)

122

Дофеніст (сленг.) — байдужа, холодна людина, що апатично ставиться до всього, що відбувається; пофіґіст.

123

Константіна — місто в Алжирі, столиця однойменної провінції, розташоване на висоті близько 640 метрів над рівнем моря.

124

«Серцедер» («L’Arrache-cœur»; 1953) — роман французького письменника Бориса Віана (1920—1959).

125

Кокпіт — кабіна пілота.

126

Аджудан — звання збройних сил Франції.

127

Ідеться про гриль-бар, де їжу готують на деревному вугіллі.

128

Тимошенко Семен Костянтинович (1895—1970) — радянський воєначальник, Маршал Радянського Союзу (1940), Народний комісар оборони СРСР (1940—1941).

129

1960 року у зв’язку з інфляцією було запроваджено новий франк, що дорівнював 100 старих франків. Деякий час на банкнотах писали «новий франк». (Прим. пер.)

130

«Мьоріс» (1838) — готель класу люкс для привілейованих верств суспільства, один із найстаріших готелів Парижа, утілення французької пишноти.

131

Стен Лорел (1890—1965) і Олівер Гарді (1892—1957) — американські кіноактори-коміки, один з найпопулярніших комедійних дуетів в історії кіно.

132

Кері Ґрант (Арчибальд Александер Ліч; 1904—1986) — англо-американський актор, утілення дотепності, незворушності й байдужості.

133

Енігма — щось таємниче; загадка, головоломка.

134

Що відбувається, любий? (англ.)

135

МДБ — Міністерство державної безпеки СРСР (1946—1953).

136

«Армія тіней» («L’Armée des ombres»; 1969) — воєнний фільм Жан-П’єра Мельвіля (1917—1973) про діяльність французького Опору. Екранізація роману Жозефа Кесселя, що вийшов друком 1943 року.

137

«Супер Констеллейшн» (англ. Super Constellation L-1049 — «Супер-сузір’я») — пасажирський далекомагістральний авіалайнер США. Розроблений та вироблений корпорацією «Lockheed».

138

Кабіли — народ півночі Алжиру.

139

Тлемсен — місто у північно-західному Алжирі.

140

Самум — спекотний, сухий, поривчастий і короткотривалий вітер, найчастіше трапляється в пустелях Північної Африки, Аравійського півострова і прилеглих районів. (Прим. пер.)

141

Уджда — місто на північному сході Марокко, розташоване за 15 км від державного кордону з Алжиром і за 60 км від Середземного моря.

142

Харкі — солдати з місцевих військових формувань алжирських мусульман (арабів, берберів), що перейшли на службу до французької армії у 1957—1962 роках під час Алжирської війни.

143

«Вітрило долі» («Fortune carrée»; 1932) — роман Ж. Кесселя.

144

Ліцей Генріха IV розташований на землях колишнього абатства, заснованого королем франків із династії Меровингів Хлодвіґом (466—511), на території якого у XII столітті звели церкву із дзвіницею, яка нині й має назву вежа Хлодвіга. (Прим. пер.)

145

«Леон Морен, священик» («Léon Morin, prêtre»; 1952) — роман французької письменниці бельгійського походження Беатріс Бек (1914—2008), нагороджений Гонкурівською премією. Кількаразово екранізований.

146

Базіка (італ.).

147

Термін «ідемпотентність» означає властивість, яка виявляється в тому, що повторна її дія над будь-яким об’єктом уже не змінює результату.

148

Закон Мерфі — жартівливий універсальний філософський принцип, за яким якщо яка-небудь неприємність може статися — вона таки станеться; «закон бутерброда».

149

Тарама — ікра вобли, ляща чи іншої частикової риби.

150

Ідеться про бони державної скарбниці, казначейські бони — документи, які видає особа або установа на право одержання пред’явником певної суми грошей або інших цінностей.

151

Марсель Бріон (1895—1984) — французький історик і письменник, член Французької академії.

152

«Свідок з-поміж людей» (фр. «Témoin parmi les hommes», 1968—1970) — шеститомна збірка спогадів Ж. Кесселя, яскравий літопис подій та звичаїв XX століття.

153

Чжоу Еньлай (1898—1976) — політичний діяч Китаю, перший прем’єр Держради КНР з моменту її утворення 1949 року і до своєї смерті.

154

Фетс Доміно (Антуан Домінік Доміно; нар. 1928) — американський піаніст і вокаліст у стилі ритм-енд-блюз, один із батьків рок-н-ролу.

155

Арени Лютеції — давньоримський амфітеатр, найдавніша будівля, що збереглася на території Парижа.

156

Фляжоле — сорт квасолі.

157

Нікос Казандзакіс (1883—1957) — грецький письменник, класик новогрецької літератури.

158

«Забуті» («Olvidados»; 1950) — фільм-драма іспанського та мексиканського режисера Луїса Бунюеля (1900—1983) про життя мексиканських підлітків-безпритульних. Стрічку внесено ЮНЕСКО до реєстру «Пам’ять світу».

159

Рауль Волш (1887—1980) — американський кінорежисер, актор, сценарист, продюсер. Один зі співзасновників Американської академії кіномистецтв. Стрічку «Круті хлопці» він зняв 1955 року.

160

Літанія — богослужіння, молитва. Тут — молитовні наспіви, бубоніння.

161

Захист Каро — Канн — початкова стадія шахової партії, названа на честь австрійського шахіста Маркуса Канна і німецького Гораціо Каро, які проаналізували її 1886 року.

162

Трифекта — вид ставки, за якого гравець намагається вгадати переможця, а також другого й третього призерів у перегонах.

163

«Роллейкорд» («Rolleicord») — двохоб’єктивні дзеркальні фотоапарати, які випускала з 1933 по 1976 рік німецька компанія «Franke & Heidecke», згодом — «Rollei».

164

До складу Французької академії входить 40 членів, за кожним із яких закріплюється свій номер крісла. (Прим. пер.)

165

Трюїзм (англ. truism) — загальновідома, заяложена істина; банальне твердження. Трюїзмом вважається дещо безсумнівне, настільки очевидне, що може бути лише нагадуванням.

166

У кожного члена Французької академії власна особлива шпага, що її виконують за ескізами спеціально запрошеного художника.

167

«Ранок магів» («Le Matin des magiciens»; 1960) — праця Жака Берж’є й Луї Повеля, мікс науки, окультизму, астрології, наукової фантастики, написаний у популярному дусі.

168

«Привіт, смутку!» («Bonjour tristesse»; 1954) — роман Франсуази Саґан (1935—2004).

169

Робер Ле Віґан (1900—1972) — французький актор.

170

«Полароїд» («Polaroid») — фотоапарат, який робить моментальні знімки.

171

Бигуден — традиційний жіночий головний убір в однойменній місцевості на південному заході Бретані у Франції.

172

Марш «Пісня африканців» нині сприймається як гімн самоідентифікації «чорноногих» — прибічників Французького Алжиру.

173

Ідеться про Французьку національну лотерею. У 1930-х білети коштували порівняно недорого, що значно розширило клієнтуру. Зокрема їх скуповували ветерани Першої світової, а саме так звані «Розбиті обличчя». (Прим. пер.)

174

Карл Теодор Дрейєр (1889—1968) — данський кінорежисер-новатор, один із найвизначніших майстрів європейського кінематографа; Ясудзіро Одзу (1903—1963) — японський кінорежисер і сценарист, один із класиків японської та світової кінорежисури; Луїза Брукс (1906—1985) — американська танцівниця, модель, актриса німого кіно; Фріц Ланґ (Фрідріх Крістіан Антон Ланґ, 1890—1976) — німецько-американський кінорежисер, сценарист, продюсер і актор, представник німецької школи експресіонізму в кіномистецтві, майстер темряви.

175

Жан-Батист-Ґаспар Дебюро (1796—1846) — французький актор-мім, творець образа П’єро. Про його життя знято шедевр французького кінематографу — фільму Марселя Карне (1906—1996) «Діти райка» («Les Enfants du paradis»; 1945), в якому роль міма зіграв Жан-Луї Барро (1910—1994).

176

Ліцей Фенелона — навчальний заклад, що носить ім’я письменника, філософа, педагога Франсуа Фенелона (1651—1715), перший у Парижі, у якому дівчата мали змогу здобути середню й вищу освіту. Від 1970-х років до нього можуть вступати як дівчата, так і хлопці.

177

Антуан Блонден (1922—1991) — французький письменник.

178

«Мавпа взимку» («Un singe en hiver»; 1962) — французький фільм, знятий режисером Анрі Вернеєм (1920—2002) за однойменним романом Антуана Блондена.

179

Цит за: Керуак Джек. На дорозі / Джек Керуак; пер. з англ. Б. Павличко. — K.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2010. — 304 с.

180

Логорея — симптом патології мовлення; багатослів’я, «мовленнєве нетримання».

181

Гарамон — друкований шрифт.

182

Жан-Клод Бріалі (1933—2007) — французький актор театру та кіно, режисер, продюсер.

183

Марк Шаґал (1887—1985) 1964 року розписував плафон (стелю) в Ґранд-опера — Паризькій національній опері.

184

У Франції вислів «це Березина» свідчить про крах, цілковиту катастрофу. Походження вислову пов’язане з битвою біля річки Березини в листопаді 1812 року, у якій Наполеон І зазнав поразки.

185

Насправді це звичайний вокзал неподалік Дому Інвалідів. У 60—70-х роках поруч був розташований офіс «Ер Франс», там досі автобусний термінал авіакомпанії, де курсують рейсові автобуси до аеропорту Орлі. Через те що абсолютна більшість пасажирів прибували на вокзал, щоб дістатися саме Орлі, парижани стали називати вокзал аеровокзалом (бо він таким частково і став з 1948 року через автобусний термінал). (Прим. пер.)

186

Слово, вигадане сатиричною газетою «Канар аншене» як прізвисько генерала де Ґолля. Так разом і пишеться «Mongénéral». (Прим. пер.)

187

Загальний бакалаврат поділяється на секції з чотирьох напрямів. Зокрема гуманітарний «А» («А1» — філологія, математика; «А2» — лінгвістика; «A3» — філологія, предмети художнього циклу). Тут йдеться про «A3». (Прим. пер.)

188

Квіпрокво (латин. quiproqu) — фразеологізм латинського походження, притаманний романським мовам. Означає «непорозуміння, плутанина». Не варто плутати з висловом quid рго quo — «послуга за послугу». (Прим. пер.)

189

Ґроґґі (від англ. groggy — п’яний, нестійкий) — миттєве погіршення стану боксера, що стоїть на ногах, після отримання удару в підборіддя.

190

До 1954 року частина Індії була французькою колонією. (Прим. пер.)

191

Алія — це повернення євреїв до країни предків.

192

Мортадела — варена ковбаса з Болоньї.

193

Натяк на «Таємницю жовтої кімнати» («Le mystère de la chambre jaune»; 1908), детективний роман французького письменника Ґастона Леру (1868—1927), твір, у якому йдеться про розкриття «неможливого» злочину — убивства в замкненому приміщенні.

194

Кнейдлах — галушки з подрібненої маци, які відварюють у бульйоні; страва єврейської кухні.

195

Марани — так в Іспанії та Португалії в XIV—XV століттях називали євреїв, яких навернули в християнство. Через те що марани потай і далі сповідували юдаїзм, на них полювала іспанська інквізиція. Седер — єврейська ритуальна трапеза — пасхальна вечеря, яку слід провести відповідно до традиції.

196

Автор помиляється. 1952 року метро в Ленінграді ще не було. Першу чергу ленінградського метрополітену запустили 1955 року.

197

Символи свята розкладають на блюді у певному порядку: по центру кладуть три маци, угорі праворуч кладуть м’ясо на кісточці — символ пасхальної жертви; ліворуч від неї — круте яйце, яке символізує звичайне святкове жертвоприношення; у центрі, під двома верхніми символами, викладають гірку зелень, під якою розташовують харосет (напій з мигдалю, горіхів, вина й води), поруч, лівіше, — карпас (овочі). У центрі внизу знову кладуть гірку зелень. Насамкінець у лівому нижньому кутку ставлять чашу з підсоленою водою — символом сліз, що євреї пролили в рабстві.

198

Під час Седера в кожній оселі біля святкового стола залишали вільний стілець — для бідних і для тих, хто досі в рабстві. За певних часів виникла традиція ставити ще один стілець і прибор — для євреїв Радянського Союзу.

199

Пасхальна Агада — збірка молитов й пісень, пов’язаних із темою виходу євреїв з Єгипту. Її обов’язково читали в ніч свята Песах.

200

13 січня 1953 року у газеті «Правда» було опубліковано повідомлення ТАРС про арешт групи лікарів-шкідників, де йшлося про викриття терористичної організації лікарів, які шляхом шкідливого лікування прагнули вкоротити віку активним діячам СРСР. Серед названих був і один з видатних кардіологів професор Яків Етингер. 2 березня 1951 року після допитів і тортур він помер у Лефортівській в’язниці.

201

Ідеться про орден Червоного Прапора. (Прим. пер.)

202

Каше (від фр. cacher — «ховати, затуляти») — картонний екран, що розташовується перед об’єктивом і затуляє частину поля зору фотоапарату, або металева пластина, що поміщається безпосередньо перед плівкою. Застосування таких затулок називають кашируванням (кашетируванням) світлового потоку.

203

«Америка, Америка» («America America»; 1963) — фільм режисера Еліа Казана (1909—2003), знятий ним за власного книжкою. Картина нагороджена премією «Оскар» за кращу роботу художника-постановника.