Комедії

ПРИМІТКИ

Дійові особи. — Майже всі дійові особи комедії названі іменами акторів групи Мольєра: Лагранж, Дюкруазі, Мадлон, Като, Жодле. Екзотичне ім’я Альманзор запозичене Мольєром з одного із преціозних романів.

Кір, Мандана, Аронс, Клелія — головні персонажі романів модної на той час письменниці Мадлени де Скюдері (1607–1701) «Артамен, або Великий Кір» і «Клелія, або Римська історія». Ці багатотомні сентиментально-мелодраматичні твори із щасливою розв’язкою довгий час користувалися успіхом у колах аристократичних читачів і були навіть перекладені на деякі інші мови.

Карта Країни Ніжності — наведена у першому томі роману «Клелія, або Римська історія» і являє собою алегоричну подорож закоханих через різні перешкоди до кохання. У свою чергу, запозичена з середньовічного народного «Роману про Троянду». Використовувалася у світських салонах як галантна гра дворян.

Поліксена, Амінта. — Подібними іменами називалися постійні відвідувачі салону маркізи Рамбуйє (себе вона називала Артемізою).

… якась щаслива пригода відкриє таємницю мого високого походження. — Ця думка підказана Мадлон галантними романами, у яких герой чи героїня не знали про своє аристократичне походження і таємниця розкривалася лише в кінці твору.

… по «Великому Сіріусу» … — Маротта перекручує назву роману «Великий Кір», плутаючи планету Сіріус (фр. Сіріюс) з ім’ям царя Кіра (фр. Сірюс).

Портшез — закритий з усіх боків стілець-ноші. За часів Мольєра портшези були у великій моді, користуватись ними вважалося серед аристократів добрим тоном.

Лувр — колишня паризька резиденція французьких королів. Будівництво Луврського палацу розпочав 1204 р. король Філіпп II Завойовник. Палац кілька разів добудовувався за Франціска І, Генріха II, Генріха IV, Людовіка XIII, Людовіка XIV і Наполеона III; закінчений 1848 р. Тепер — один з найбільших музеїв світу. Вечірній прийом у Луврі — прийом у короля.

Амількар — один з персонажів роману М. Скюдері «Клелія, або Римська історія», ніжний і галантний коханець, протилежність «брутальному» коханцю Коклесу.

«Збірник вибраних творів». — Ідеться про збірники творів тогочасних модних поетів П. і Т. Корнелів, Шаплена, Скюдері, Бенсерада, Буаробера та інших вельможних дотепників, відвідувачів салону маркізи Рамбуйє.

Ви можете почути в кращих паризьких альковах… — За часів Мольєра в аристократичних колах існувала мода, щоб господиня приймала відвідувачів і вислуховувала новини, лежачи в ліжку.

Загадки. — Розгадування віршів-загадок було улюбленою грою в салоні маркізи Рамбуйє.

Портрети — короткі вірші, у яких давалися характеристики якимось особам.

… намагаюся передати в мадригалах всю римську історію. — Мольєр глузує із салонних поетів, які намагалися у форму мадригалів, салонних віршів любовного змісту, ввести серйозні сюжети.

… щось хроматичне… — Хроматизм — зниження або підвищення голосу на півтону. Мадлон вживає «учений» вираз, не розуміючи його значення.

… великим акторам… — тобто акторам Бургундського готелю, гру яких Мольєр висміює за її неприродність і надмірний пафос. Це був перший критичний випад драматурга проти своїх постійних ворогів.

Пердріжон — власник наймоднішого в Парижі галантерейного магазину.

… зблід на виду… — жартівливий натяк на те, що Жодле, як комічний актор, за традицією виступав з обсипаним мукою обличчям.

… командував кавалерійським полком на мальтійських галерах — іронічний натяк Мольєра на кримінальне минуле Маскаріля і Жодле. «Кавалеристами» Мольєр жартівливо називає бліх, що заїдали галерних веслярів.

Шампань, Пікар… — Більшість цих імен, традиційно вживаних у фарсах, означали або походження з якоїсь французької провінції, або рослину.

… дати натхнення нашим ногам… — салонний вираз, що означає «влаштувати танці».

Куранта… — модний у XVII ст. швидкий, темпераментний танець.

Дійові особи. — Мольєр створив ім’я «Тартюф», в основу його поклавши старофранцузьке слово «truffe» — обман, облуда. Ім’я «Лояль», яким названо продажного судового пристава, по-французькому означає «законний», «чесний».

… двір царя Пето… — тобто дім, у якому панує безладдя.

Катон (Катон Старший, 234–149 рр. до н. е.) — давньоримський політичний діяч, консул, захисник старовинних традицій; відзначався особливою суворістю в питаннях моралі.

Ви помиляєтесь, я не філософ… — Інколи монолог Клеанта вважають виразом думок самого Мольєра. Насправді ж цим монологом він хотів відвести від себе підозру у вільнодумстві, обвинувачення в якому було тоді дуже небезпечним.

Арістон, Оронт, Періандр, Алсідам, Полідор, Клітандр — грецькі імена персонажів різних творів сучасників Мольєра; ці герої відзначалися добротою, справедливістю та іншими чеснотами.

… а я вже мушу йти до в’язнів… — натяк на те, що Тартюф належав до Товариства святих дарів; його члени хизувалися своєю добродійністю.

… скриньку мій нещасний друг Аргас… до рук віддав мені… — Очевидно, Аргас брав участь у Фронді, соціально-політичному угрупованні феодалів проти абсолютистської монархії (1648–1653). Після розгрому Фронди Людовіком XIV частина її учасників була змушена втекти з Франції.

Що б там не казав Арістотель… — Сміючись із псевдоученості Донжуанового слуги, Мольєр примушує його виголошувати абсурдні думки. Арістотель (384–322 рр. до н. е.) нічого не міг знати про тютюн, бо в Європу його завезли тільки в кінці XVI ст.

Епікурейський кабан. — Епікур (341–270 рр. до. н. е.) — давньогрецький філософ-матеріаліст, якого католицька церква обвинувачувала у пропаганді розбещеності.

Сарданапал — легендарний ассірійський цар, що прославився своїми оргіями і схильністю до чуттєвих насолод.

… як Олександр… — Мається на увазі Олександр Великий (356–323 рр. до н. е.), македонський цар, визначний завойовник.

Командор — одне з вищих звань у рицарських орденах.

Су — французька дрібна монета.

Медицина — одна з найбільших помилок людства. — Мольєр не вірив у середньовічну медицину, схоластичні традиції якої продовжували його сучасники-лікарі; в багатьох комедіях («Любов-цілителька», «Лікар мимоволі», «Хворий, та й годі» та ін.) він зображував їх шахраями і шарлатанами, які лише шкодили здоров’ю людей.

Касія — багаторічна рослина, листя й стручки якої використовують як проносне.

Блювотне вино — настояне на деяких рослинах вино, винайдене на початку XVI ст. Кілька разів заборонялося медичним факультетом Паризького університету і парламентом. 1658 р. дозволене як лікувальний засіб після того, як воно нібито допомогло королю Людовіку XIV.

«Чорний монах» — за народною легендою, примара, яка темними ночами лякала і навіть лупцювала людей.

Дублон — старовинна золота монета вагою 7,5 гр.

… в «Школі для мужів» намалював Мольєр… — Ідеться про головних персонажів комедії «Школа чоловіків», братів Сганареля і Аріста, які додержуються протилежних поглядів на життя.

Сонет. — Сонет Оронта написаний на модну в той час тему, а його закінчення являє собою невдале повторення французьких пісень.

Коли б король… — Походження цієї пісеньки невідоме, можливо, вона написана самим Мольєром. Дехто з дослідників припускає, що вона виникла при дворі Генріха IV наприкінці XVI ст.

… нігтем він вас довгим полонив… — За короля Людовіка XIII серед франтів-дворян поширилася мода відрощувати довгий ніготь на мізинці.

У Луврі бути я в вечірній маю час. — Лувр — колишня паризька резиденція французьких королів. Будівництво Луврського палацу розпочав 1204 р. король Філіпп II Завойовник. Палац кілька разів добудовувався за Франціска І, Генріха II, Генріха IV, Людовіка XIII, Людовіка XIV і Наполеона III; закінчений 1848 р. Тепер — один з найбільших музеїв світу. Вечірній прийом у Луврі — прийом у короля.

Маршальство (Маршальська Рада) — заснований 1651 р. у Парижі надзвичайний трибунал, у який входили всі французькі маршали і який розглядав особливо важливі справи, що стосувалися сварок між військовими й цивільними з вищих кіл дворянства і могли закінчитися поєдинком. Дрібні справи розглядав голова Ради, до послуг якого був штат офіцерів-виконавців. Один з них і прибуває до Альсеста з запрошенням.

Між люди він пустив злочинну книжечку… — натяк на одну із спроб політичних ворогів Мольєра очорнити його в очах короля і громадськості. Один з біографів драматурга писав: «Лицеміри були так роздратовані «Тартюфом», що надрукували в Парижі жахливу книжку, яку приписали Мольєрові».

Жовтий з зеленим одяг. — Одяг зеленого й жовтого кольору носили середньовічні блазні, пізніше він перейшов до блазнів італійської комедії.

… прибутки з усієї Боси. — Боса — родюча долина, що простяглася на південь від Парижа між містами Етамп і Орлеан. Її врожаї стали символом багатства.

Гіппократ (460–377 рр. до н. е.) — уславлений давньогрецький лікар-учений, природознавець, один із засновників античної медицини.

… до… утруднення орудувати язиком спричинилися певні соки… — Схоластична медицина всі захворювання пояснювала шкідливими соками, що збираються в людському організмі.

Cabricias аг сі thuram… — набір латинських і псевдолатинських слів, якими Сганарель доводить свою «ученість».

Armyan, nasmus, cubile і т. д. — «учені» слова, вигадані Сганарелем.

Все, чим я можу вам служити, — це зробити вас глухим… — Дотеп Сганареля, а також увесь процес лікування Люсінди запозичені Мольєром з роману Ф. Рабле «Гаргантюа і Пантагрюель».

Муфтій — на Сході вчений юрист і богослов, що санкціонував усі закони і стежив за їхньою відповідністю законам корану.

Дервіш — мусульманський жебрущий монах.

Що ви скажете про цей індійський халат? — У XVII ст. з Індії привозили ситець, що був тоді предметом розкоші.

… однієї прехорошої пісеньки. — Пісенька Журдена запозичена Мольєром із збірки народних пісень XVII ст.

Пастораль — ліричний або музичний твір, у якому головними героями виступають закохані пастухи й пастушки на фоні ідеалізованого сільського життя. Стала модним жанром у театрі XVI–XVII ст.

Клавесин — старовинний музичний інструмент клавішно-струнного типу.

Ритурнель — коротка музична фраза в акомпанементі.

Морська сурма — духовий інструмент з сильним і різким звуком.

Менует — старовинний французький танець.

Кварта, терс — фехтувальні терміни.

Сенека Люцій Анней (4 до н. е. — 65) — римський філософ-стоїк. Вчив приборкувати людські пристрасті.

Ювенал Децім Юній (60-128) — видатний римський сатиричний поет, прославився своєю суворою критикою розбещеної моралі імператорського Риму.

Універсалії — філософський термін середньовічної схоластики.

Barbara, Celarent і т. д. — умовні терміни схоластичної логіки.

… від ребра Людовіка Святого… — Старовинні аристократичні родини Франції вели своє походження від часів короля Людовіка IX, прозваного Святим (1214–1270).

Брама Святого Інокентія — брама одного із старовинних паризьких цвинтарів з тією ж назвою, що існував з 1186 р. У 1786 р. на його місці розмістився ринок, а з 1855 р. — великий сквер з фонтаном.

Акчіам крок солер і т. д. — набір псевдотурецьких слів.

«Мамамуші» — вигадане Мольєром слово, яким згодом почали називати пихатих вельмож.

Паладин — мандрівний рицар, носитель рицарської доблесті.

Анабаптиста, цвінгліста і т. д. — перелік справжніх і вигаданих Мольєром віросповідань.

Комедія закінчується балетом. — Музику до цього балету, а також до інших творів Мольєра написав відомий французький композитор Жан-Батіст Люллі (1632–1687), перший класик французької опери.

Скапен — французька форма італійського ім’я Скаппіно, хитрого й спритного слуги в комедії дель арте. Мольєр надає своєму героєві суто французьких рис.

Таранто — приморське місто на південному сході Італії, засноване давньогрецькими колоністами у VIII ст. до н. е.

… як у театрі королі ходять… — натяк на гру акторів Бургундського готелю, які поводилися на сцені бундючно й неприродно.

… завезе вашого сина в Алжір. — У XVI ст. місто Алжір було завойоване турками і відтоді протягом трьох століть було центром піратства і работоргівлі.

Зербінетта. — Роль Зербінетти в трупі Мольєра виконувала молода актриса Боваль, яка спочатку не сподобалася Людовіку XIV своїм дзвінким сміхом. Мольєр спеціально для неї написав цю сцену, що переконала Людовіка XIV в її таланті.

… летить згори величезний каменотесний молоток… Мольєр приписав Скапенові поранення, від якого загинув його сучасник, талановитий письменник Сірано де Бержерак (1619–1655).

Дійові особи. Пургон — прізвище лікаря походить від французького purger — давати проносне. Бонфуа — прізвище нотаріуса утворене від слів bonne foi — сумлінність. Полішинель (від італ. Пульчінелла) — популярний персонаж комедійного народного театру маріонеток. Його ознаками були два горби, смугастий одяг і гостроверхий ковпак. Арії Полішинеля і старої жінки написані італійською мовою.

Безоар — кам’янисті відклади, що утворюються в шлунках деяких тварин; середньовічна медицина вважала його дійовим засобом проти отруєнь і захворювань серця.

Звичай того не дозволяє. — На півночі Франції віддавалася перевага звичаям перед державними законами, тому при вирішенні судових справ насамперед враховувались народні традиції.

… статуя Мемнона гармонійно бриніла… — Величезна статуя міфічного царя Мемнона біля Фів, за легендою, ніжно бриніла під теплом сонячного проміння.

… відкриття нашого віку щодо кровообігу… — Йдеться про славнозвісне відкриття Гервея (1619), що привело до перевороту у медичній науці.

Розлад спленічної паренхіми. — Визначення мовою середньовічних медиків хвороби Аргана безглузде з точки зору наукової медичної термінології.

… Існує тісний зв'язок і т. д. — Ці слова свідчать про повне незнання Діафуарусами анатомії людського тіла.

Брадипепсія, диспепсія, апепсія, лієнтерія, дизентерія, гідропізія — назви, частково застарілі, різних шлункових хвороб.

Вадим Пащенко