Кримські відгуки

III

Гори багрянцем кривавим спалахнули,

3 промiнням сонця захiдним прощаючись, -

Так моє серце жалем загорiлося,

3 милим, коханим моїм розлучаючись.

Геть понад морем, над хвилями синiми

В'ються, не спиняться чаєчки бiлi.

Де тебе мають шукати на безвiстi,

Милий мiй, думи мої бистрокрилiї?

В себе на вежi вогонь запaлила я,

Любий, твого ворiття дожидаючись,

Хай вiн просвiтить по морю дорiженьку,

Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись.

Свiте мiй! буду тебе дожидатися,

В чорну, смутну фереджiю* повитая,

I посаджу кипарисову гiлочку,

Буде щодня вона слiзьми политая.

А як повернешся, я покажу тобi

Той кипарис мiй в садочку квiтчастому,

Здiйметься вiн над всiма мiнаретами

В краї сьому, на мечетi багатому. * Ф е р е д ж i я - покривало магометанок.

Ялта, 5. ХI. 1897