ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ

РОКУ 1694*

О масляници вийшовши, орди великіе шкоди починили по селах коло Переясловля, от Иржищева и Стаек села повибирали за несправою 1 полковника переясловского молодого, же войска наши задержал, не пустивши ку Переясловлю, жалуючи ста задля коней, которим то бідним людем помочи не дали компанії, ні сердюки, которіе стояли коло Дніпра, плату беручи и хліб у людей.

Того ж року посла великого татарского, которий зоставал на Москві роков три, отпущено у свою землю з честю на Батурин.

Того ж року войско ходило полку 2 Кіевского и Переясловского и компанії под Очаков, и спустошили Очаков увесь и посаду, и килка корогвей войска турецкого збили наголову и корогви побрали, и ясиру сот на три живцем пригнали до Батурина, над которими бил старший Палій, и его войска ходили 164; а хан ходил цесару своему на помоч, бо турецкіе войска збити зостали.

Того ж року гетман Іван 3 Мазепа посилал войско немалое, над которими старшим ходил полковник черніговский Яков Лизогуб, з которим войска било болей тисячи двадцяти 4, которіе били за Дністром на Буджаку, и села попустошили, и много ясиру набрали и иной здобичи, и вцілости повернули, бо орди при турецком войску били противко цесара християнского 5. А запорожское войско ходили под Перекоп и там над Білим морем 6 вежу виняли и армат штук осм узяли и иніе річи и ясиру, и всі вцілости повернули до коша, любо и міли в отході потребу з солтаном Нурадин, которий нічого не вскурал.

* Під цим роком у сп. Козельського вміщено таке: «Року 1694. Зимою виходили орди з сином ханским и Петрик з ними под Полтаву, а почувши гетмана Мазепу, что з войском противу идет, повернулися в свою землю». Ці розповіді слід віднести до 1693 р., коли справді відбулися згадані події.

1 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «неисправкою».

2 Там же: «полков».

3 Там же: немає «Іван».

4 Там же: «двадцяти тысячь».

5 Там же: цього слова немає.

6 У літопису Граб’янки і в праці О. Рігельмана: «Гниле море».