Тать — злодій.
Оджак — родове об’єднання у тюрків-кочовиків, що складалося з 30 родин.
Кметь — у кутригурів та утигурів — привідця роду та його збройних сил.
Набіл — молоко.
Аер — повітря.
Воседля — обряд поселення пошлюбленої молоді в нову оселю. Звідси й пішло сучасне «весілля» (воседля — воселля — весілля).
Взяти під накриття — взяти під захист, одружитися.
Вогнищанка — господиня оселі, вогнищани — мешканці оселі, оседку.
Добролика — гарна на вид.
Маліти на силі — словосполучення, що дало згодом слово «мліти» (умаліти — умліти — мліти).
Ложниця — опочивальня.
Обводи — межі, кордони.
Під — невелике озерце в степовій улоговині.
Почайна — струмок, першовиток ріки.
Вогневиця — запалення легень.
Баян — знахар, чародій.
Передліття — пора року, весна.
Поліття — осінь.
Безліття — неврожайне літо, невдача, нещастя, біда.
Овид — видноколо, горизонт.
Колони — спадкоємні раби землі. Ділилися на прикріплених і вільних.
Звідун, вивідник — таємний вивідувач, розвідник.
Кавхан — у кутригурів — найвищий воєначальник після хана.
Сулиця — спис.
Гостинна путь — у давнину по прикордонню залишалася незаймана земля, якою вільно було їздити торговому люду —гостям, як і всім іншим, надто переселенцям.
Ряд — договір.
Ближика — родич.
Волостелин — володар не належної общині маєтності, земельного наділу.
Непраздна — вагітна.
Вежа — стражниця.
Пруги — сарана.
Гридниця — помешкання, в якому живуть чи збираються на ради гридні — охоронці княжої резиденції чи порубіжжя.
Нарочитий муж — посланець високопоставленої особи.
Бесага — торбина.
Солід — золота римська і візантійська монета, дорівнювала 4,55 г.
Августіон — резиденція імператора у Візантії.
Військо палатійське — на відміну від провінційного, квартирувало в метрополії і було підвладне безпосередньо імператорові.
Легіон — військове з’єднання. Складалося з когорт, когорти —з маніпул.
Префект — адміністратор, що стояв на чолі префектури.
Едикт — наказ, розпорядження імператора.
Ойкумена — заселена людьми земля.
Охлос — чернь, та частина міського люду, в якої, крім робочих рук, нічого не було.
Аерикон — податок на повітря, що його впроваджували у Візантії.
Дарственниця — внесок, заслуга.
Манихеї, монтаністи, монофісити, самаритяни — релігійні ухили в тодішньому візантійському суспільстві.
Істр — римська і візантійська назва Дунаю.
Скіфія — візантійська провінція при Дунаї, заселена слов’янами.
Стрелище — міра довжини у стародавніх слов’ян, дорівнювала дальності польоту стріли.
Брачина, байберек — жіночий одяг.
Стратиг — командир окремої частини, пізніше — правитель військово-адміністративної округи.
Братниця — чара.
Довга стіна — фортифікаційна споруда на далеких підступах до Константинополя.
Танга — божество, в якому стародавні тюрки вбачали небо.
Намістя — площа.
Схоларії — ті, що належали до схол, навчального корпусу імператорської гвардії.
Парасанг — міра довжини у візантійців.
Заступ — розташування військ для оборони.
Крутопадь — круча.
Центуріон — командир маніпули.
Стратег — великий воєначальник, полководець.
Вижа — знак, оповіщення околиць вогнем і димом.
Поприще — міра довжини у стародавніх слов’ян, дорівнювала 2/3 верстви.
Пристанище — гавань, порт.
Замоложити — захмарити.
Оседок — окрема садиба, а також невелике селище.
Овин — клуня.
Веректа — молотьба.
Вервь — одиниця адміністративно-територіального поділу у стародавніх слов’ян.
Кушта — хатина.
Вериги — кайдани.
Подвірниця — присадибна ділянка, город.
Ролейний — рільничий.
Підкліть — напівпідвал.
Дитинець — взагалі — резиденція князя в городі, фортеці. Тут — і власна назва.
Місто — в первісному значенні — торгове місце поблизу города.
Ошуюю — ліворуч.
Одесную — праворуч.
Буян — за первісними уявленнями слов'ян про світобудову — царство Сонця, Місяця, зірок, острів по другий бік світового океану, що був житлом для богів і славився постійним теплом, вічною зеленню, благодаттю.
Донатії — хабарі за дрібні послуги.
Корзно — плащ.
Лада — богиня шлюбу, мати любові і добра.
Житниця — хлібний склад.
Залубні — сани.
Світлий день настав — відвідала радість.
Платити вражду — оплачувати нанесені родові збитки.
Навікулярій — капітан, власник судна.
Драмон — тип військового судна, найбільш швидкісного на ті часи.
Епарх — градоначальник.
Скітниця — скарбниця.
Дикуша — гречка.
Протрубити путь — оголосити похід.
Оловири — прикраси на шапці (з хутра).
Сита — напій, підсолоджена медом вода.
Корчага — посуд для вина, меду.
Опаниця — посуд.
Пипели, сопелі, дуди, перегудниці — музикальні інструменти.
Кабот — верхній одяг князів.
Дибадж — оксамит.
Кліть — кімната.
Перевісище — місце, де ловлять птахів, і снасті, якими ловлять.
Куріали — крупні землевласники.
Обида — богиня нещастя.
Доки дихаю, сподіваюсь (лат.).
Солодко й почесно вмерти за батьківщину (лат.).
Епіболе — насильне приєднання пустуючої землі до володінь землевласника.
Діаграфе — додатковий, екстравагантний податок, що його брали у Візантії з якогось міста чи провінції.
Домен — володіння імператора.
Логофет — чиновник при Августіоні, що відав зовнішніми зносинами, церемоніями прийому послів.
Інсигнії — знамена.
Рота — згода, присяга.
Басиха — знахарка, чародійка.
Паволока — один із видів візантійських тканин.
Лядина — заросле після корчування та випалювання лісу поле.
Тимпан — барабан.
Зловіщий — сич.
Вежиця — підвищення, трибуна.
Ефталіти — одне з гуннських племен, розбите тюрками в 563-567 рр.
Верета — вид покривала.
Гінекея — жіноча ткацька майстерня.
Стадій — старовинна одиниця виміру відстаней у Римі, Візантії, на Близькому сході (від 195 до 230 м).
Понт Евксинський (Гостинне море) — давня назва Чорного моря.
Тривіум — три предмети, що їх вивчали у вищій школі Середньовіччя: граматика, риторика, діалектика.
Квадривіум — підвищений курс освіти в середньовічній школі. За цим курсом передбачалося вивчення чотирьох предметів: музики, арифметики, геометрії, астрономії.
Баяти — лікувати, заспокоювати.
Скудельник — гончар.
Окрини — посуд.
Лагвиця — посуд.
Посмага — печений хліб.
Ногата — грошова одиниця в стародавніх слов’ян, дорівнювала 2,5 г.
Обавник — спокусник.
Пропонтида — Мраморне море.