Листи темних людей

р. 4. ■

³ Косдріель ... С.тарніал — імена духів, таємних сил, які впливали на людське життя.

43

¹ Особа вигадана.

² Матф., 19, 28.

³ Йоганн Рейсс, уродженець, Вюрцбурга,— доктор богослов’я, знаменитий проповідник, прозваний другим Ціцероном і Августином (помер 1517 р.).

⁴ Оккаміст — прихильник філософської системи Вільяма Окка-ма, учня Дунса Скота (1270—1349), одного з найвидатніших авторитетів серед схоластів, званого Доктором Непереможним.

⁵ Провінціал — високий чернечий сановник, якому підлягали всі монастирі певної округи (провінції).

⁶ Матф., 18, 6.

44

¹ Особа вигадана.

² Мова про латинський переклад «Іліади» Гомера, виданий в Римі 1474 р.

³ Грецький текст поем Гомера появився у Венеції 1504 р.

45

¹ Особа вигадана.

² Латинське прислів’я. Див-. Ціцерон, «Про дружбу», 17.

³ Цезарій, Буш, Гесс, Апербах — гуманісти, які згадувались уже в попередніх листах: див. примітки 2, 8, 8 до листів 33, 9, 38 першої частини і примітку 17 до листа 9 цієї ж частини.

46

¹ Особа вигадана. Див. лист 19 цієї ж частини.

² Псалтир, 115, 5—6.

³ «Формальні» лекції — такі, які полягали в тлумаченні текстів латинських авторів; «матеріальні»—полягали в обговоренні коментарів і диспутах у бурсах.

⁴ Петро Іспанський — див. примітку 2 до листа 11 першої частини.

⁵ «Основи логіки» — твір Петра Іспанського.

⁶ «Частини» — мається на увазі граматичний твір Александра Вілладьє «Доктринал» про частини мови.

⁷ «Путівник» і «Граматичні настанови для хлопців» — згадувані вже раніше підручники латинської граматики; див. примітку 3 до листа 23 цієї ж частини і примітку 3 до листа 20 першої частини.

⁸ Див. примітку 4 до листа 20 першої частини.

⁹ «Думки про першу і другу частини Александра» — граматичний трактат Йоганна Цінтена (помер у 1498 р.), вчителя Еразма в Девентерській школі, про дві частини граматичного підручника Александра Вілладьє.

¹⁰ Тобто близько 1480 р.

¹¹ Трояндовий парк (по-німецьки Розенгартен) в Лейпцігу — улюблене місце прогулянок городян Лейпціга.

¹² Іоанн, 11, 50.

¹ Особа вигадана. Щоправда, серед кельнських богословів був не Беиедикт, а Фома з Шотландії, який відстоював непорочне зачаття діви Марії.

² Тобто 29 вересня.

³ Святий Фома чи святий Домінік — маються на увазі Фома Аквінський і Домінік, засновник ордену домініканців.

⁴ Матф., 10, 24.

⁵ Діомед і Прісціан — римські граматики IV—V ст. и. е., названі тут «новими», бо гуманісти часів Відродження, нехтуючи середньовічними підручниками граматики, давали перевагу античним граматикам у той час, як «темні люди» середньовічних авторів граматики називали «старими». З цього безглуздого протиставлення насміхалось багато гуманістів, у тому числі й Еразм Роттер-дамський.

⁶ Катони — 1) Марк Порцій Катон (234—149 рр. до н. е.) — політичний діяч і письменник; 2) Катон Утіцький (95—46 рр. до н. е.) — філософ-стоїк, фанатичний республіканець; схоласт виявляє повну неграмотність, називаючи їх царями.

48

¹ Особа вигадана.

² Про цього слона, улюбленця папи Льва X, згадується в листі

12 цієї ж частини. Папа спонукав навіть поета Барабалло написати похвальний вірні на честь слона.

³ Йдеться про мирний договір, укладений між французьким королем Фраициском І та імператором Карлом V 13 серпня 1516 р. Взагалі французький король Фраициск І протягом 20 років чотири рази воював з імператором Священної Римської держави Карлом V за владу над Міланом і Бургундією.

⁴ «Готові казання на всілякі нагоди і про святих» — збірник зразкових казань латинською мовою на неділі і свята, призначений як посібник для католицьких священиків.

⁵ Див. примітку 10 до листа 31 першої частини.

49

¹ Особа вигадана.

² Листа папі Льву X Еразм написав 1 лютого 1516 р.

³ «Новий завіт» грецькою мовою з латинським перекладом і присвятою папі Льву X видав Еразм Роттердамський в Базелі у 1516 р.⁴

⁴ Магістр папського двору, тобто начальник папського двору (magister sacri palatii). Був ним тоді (приблизно у 1516 р.) домініканець Сільвестро Маццоліні де Пріеріо.

⁵ Йоганн фон дер Вік — доктор правознавства, палкий нрихиль-ник Рейхліна, захищав його справу у Ватікані, сипдик міст Бремена і Мюнстера, по-звірячому закатований мюистерськими богословами в 1533 р. як поборник Реформації і єретик.

⁶ Мартін Гронінген — див. примітку 2 до'листа 10 цієї ж частини.

50

¹ Особа вигадана. Див. лист 25 цієї ж частини.

² До У. Гуттена. / ~

³ Йоганн Ліхтенберг (XV ст.) — астролог при дворі німецького імператора Фрідріха III; його віщування, опубліковані в книзі «Віщування, або Практична астрологія», мали багато перевидань латинською мовою і багатьма сучасними європейськими мовами; сам він називав себе «пустельником Рут», маючи на увазі самотній спосіб життя, який він вів довгі роки на горі Клермои в Ельзасі, запозичивши ім’я з біблійної «Книги Рут», названої так ім’ям її героїні — моавітяики Рут (моавітяни — семітське плем’я, яке в давнину населяло східний берег Мертвого моря).

⁴ Софонія, 1, 12.

⁵ Му ціан Руф (латинізована форма Конрада Рута) — див. примітку 20 до листа 9 цієї ж частини.

⁶ Тобто навернути гуситів.

⁷ Еразм Ротгердамський видав твори блаженного Ієроніма в 1516—1518 роках.

⁸ Новий завіт, виправлений Еразмом Роттердамським, вийшов у світ 1516 р.

⁹ Петро з Равенни — див. примітку 3 до листа 20 цієї ж частини.

¹⁰ Старця...— Рейхліну 22.11 1515 р. виповнилось 60 років (народився він 1455 р.).

¹¹ Перше послання апостола Павла до корінфян, 2, 9.

¹² Констанцське єпископство — в Швейцарії, назва походить від міста Констанци.

¹ Особа вигадана. Схоласт, який по-німецьки називається Гель-феріиг — «помічник», порівнює своє прізвище з ім’ям римського верховного бога Юпітера, яке в середні віки, неправильно етимологізуючи, пояснювали як «помічний батько».

² Конрад Цельтіс (1459—1508 рр.) — славетний німецький поет-лауреат доби Відродження.

³ Сібут — див. примітку 1 до листа 3 першої частини.

⁴ Корінна, Лесбія, Цінтія — героїні любовних віршів Овідія, Катулла і Пронерція.

⁵ Вілібалрд, Герман Буш, Яків Вімпфелінг і Себастьян Брант згадувались уже раніше. Див. примітки 15, 39 і 35 до листа 9 цієї ж частини та примітку 8 до листа 9 першої частини (Герман Буш).

⁶ Антихрист — грецьке слово (досл. «противник Христа», «той, хто не вірить у Христа»); за «Одкровенням» Іоанна, перед приходом Ісуса Христа на страшний суд з’явиться на світі Антихрист, який буде винищувати християн, поки його нарешті не переможе і не зииїцить Христос.

⁷ Картузіанець — чернець ордену картузіаиців, заснованого в XI ст. у Франції і найбільш поширеного в цій країні. Назву свою орден узяв від французької місцевості Шартрез (у латинізованій формі Картузія), що біля Гренобля.

⁸ Невідомо, хто такий згаданий тут Рілла.

52

¹ Особа вигадана.

² Згадана книга Гійома Дюрана (по-латині Гвілельма Дуранда), великого авторитета в галузі канонічного права, була однією з найперших друкованих книжок ї як звід знань з літургіки займала важливе місце в богословській літературі. Див. також примітку 16 до листа 5 (46).

³ Нюрнберг— місто на річці Заале (тепер ИДР).

, 53

¹ Особа вигадана.

² Такими словами («Ісход», 3, 14) відкривається бог Мойсею. В устах Гохштрата звучать вони як явне блюзнірство.

³ Псалтир, 19, 8.

⁴ Ісайя, 45, 8.

⁵ Див. примітку 5 до листа 49 цієї ж частини.

⁶ Див. примітку 4 до листа 10 цієї ж частини.

⁷ ...після диспуту тут голосували...— 2 липня 1516 р. призначені папою судді-експерти на відкритому засіданні виправдали Рейхліна від закиду в єресі.

54

¹ Можливо, мається на увазі богослов Фома Брікот, професор Сорбонни, коментатор творів Арістотеля, Петра Іспанського та інших.

² Див. лист 8 цієї ж частини.

³,Лист лувеиських богословів папі Льву X про книги Рейхліна був написаний 23 травня 1515 р.

⁴ Псалтир, 114, 2.

¹ Особа вигадана. Можливо, це ім’я утворене, щоб передати гру імен: Грацій і Гріцій.

² Див. лист 11 першої частини.

³ Філіп Кейльбах — франкфуртський вчений, однодумець Рейхліна.

⁴ Про цих братів нічого невідомо, імовірно, це гуманісти, близькі до майнцського єпископа.

⁵ ...під час священного дійства...— Про це «священне дійство» згадується в листі 27 першої частини: 15 жовтня 1513 року домініканці на чолі' з Гохштратом задумали спалити «Очне дзеркало» Рейхліна як єретичну книгу, але архієпископ майнцський не дозволив цього вчинити.

⁶ Див. примітку 60 до листа 9 цієї ж частини.

⁷ Див. примітку 61 до листа 9 цієї ж частини.

⁸ Евхарій (Галліиарій) Геннер — учень Вімпфелінга, магістр філософії, канонік в Шцейєрі.

⁹ Див. примітку 59 до листа 9 цієї ж частини.

¹⁰ Генріх Бруманн — товариш Гуттена із студентських років.

¹¹ Адуларій Шван — про нього нічого не відомо.

¹² Особа вигадана.

¹³ Віганд фон Сольмс— особа невідома.

¹⁴ Вернер — домініканець, доктор теології, настоятель ордену домініканців у Базелі, причетний до скандалу з «чудом» у Берні, згаданим у листі 22 першої частини.

¹⁵ Варфоломій Цеендер (у латинізованій формі Дециматор) згадується в листі 27 першої частини.

56

¹ Особа вигадана. Справжній Ж. Порретоній був єпископом у французькому місті.Пуатьє в 1141—1154 рр. і відомим у свій час ученим-схоластиком.

² Ф. Аккурсій (по-італійському Франческо Аккорсо)—славнозвісний італійський юрист XIII ст., автор глоси, тобто пояснень до юридичного кодексу імператора Юстініана. Етимології, наведені у цьому листі, походять з глоси Аккурсія; з наукового погляду вони хибні, тому автор листа (Ульріх фон Гуттен) наводить їх як зразок схоластичної науки.

³ Широка пурпурова смужка (по-латині latus clavus) на туніці була ознакою римських сенаторів.

⁴ Абак — стіл або лічильний прилад.

⁵ Корінфський посуд славився в античності своїми високими якостями; цю назву тут Аккурсій виводить від слова «кора».

⁶ «Півень галлінацький» (по-латииі gallus gallinacius) просто означає «півень».

⁷ Центумвіри — латинське слово (досл. «сто чоловік») — у Стародавньому Римі колегія із ста суддів, яка займалась цивільними справами.

57

¹ Особа вигадана. Падеборнський від міста Падеборна у Вест-фалії (тепер (ФРН).

² Чехія, внаслідок виступу Яна Гуса, мала славу єретичної країни.

³ Про погрози домініканців на адресу папи римського згадує Герман Буш у листі до Рейхліна від ЗО вересня 1514 р.

58

¹ Особа вигадана. Ім’я Ір почерпнуте з «Одіссеї» Гомера, в якій він змальований як жебрак із схильністю до пияцтва й обжерливості, і стало воно синонімом жебрацтва, набравши загального значення.

² Петро Шаде Мозеллан (згаданий у листі 9 цієї ж частини) викладав після Річарда Крока грецьку мову в Лейпцігському університеті з 1517 р.

³ Див. примітку 2 до листа 6 першої частини.

⁴ Довголатальський (по-німецьки Лаигшнейдер). Див. лист 1 першої частини. Можливо, що тут мається на увазі Людвіг Ланг-шнейдер, який був ректором Лейпцігського університету в 1507

і в 1528 роках.

⁵ Магістр Негелін — див. лист 18 першої частини.

⁶ Пічник — див. лист 38 першої частини.

⁷ Арнольд Вюстенфельд — ректор Лейпцігського університету в 1507, 1519 і 1533 роках.

⁸ Ієронім Дунгесгейм з Оксенфурта — богослов, домініканець, ректор Лейпцігського університету в 1510 р.

59

¹ Особа вигадана.

² Мова про Річарда Крока. Див. лист б першої частини.

³ Каспар Урсин Вель (1493—1538) — уродженець Сілезії, німецький поет-лауреат, писав вірші латинською і давньогрецькою мовами.

⁴ Названі у цьому листі гуманісти згадувались уже в попередніх листах: Мурнер (II, 3, 9), Герман Буш (І, 9, 39; II, 45, 51), граф фон Нейєнар (II, 9, 20), Вілібальд Піркгеймер (II, 9, 51), Еобан Гесс (І, 38; II, 45), Петрей Апербах (II, 9, 45), Вадіан (II, 9, ЗО), Філіп Мелаихтон (II, 9), Яків Вімпфелінг (II, 9, 51), Беат Ренан (І, ЗО), Гербелій (II, 9), Павло Ріцій (II, 12), Йоганн Кус-нініан (II, 9, ЗО), Конрад Пейтінгер (II, 9) і Конрад Муціан (11,9),

¹ Особа вигадана.

² Червона зала — так називалася зала в Кельнському університеті, в якій відбувались екзамени.

61

¹ Особа вигадана.

² Гарц — гірський кряж у Німеччині.

³ Про етимологію прізвища «Грацій» див. ще лист 38 першої частини.

⁴ Гальбериїтадт — місто біля Магдебурга (тепер НДР). Гальбер-штадтський кат з прізвищем Грацій є автором листа 62 цієї ж частини.

³ Не Матфей, а Іоанн, 3, 5.

62

¹ Див. примітку 4 до попереднього листа.

² Див. примітку 8 до листа 22 першої частини. У Берні 1509 року було спалено як єретиків чотирьох домініканців.

³ Таке переконання побутувало серед народу.

ДОДАТОК ДО ДРУГОЇ ЧАСТИНИ

1 (63)

¹ Особа вигадана. ЦІ в ейнф у рт — місто у Баварії (тепер ФРН).

² Ортуїн Грацій не викладав класичних мов у Девентері (там він народився), а в Кельнському університеті.

³ Папа Лев X наказав обом сторонам, а не тільки одному Рейх-ліиу, утриматись від полеміки.

⁴ Іоаин, 5, 14.

⁵ Матф., З, 9.

⁶ Факультет артистів, тобто семи вільних мистецтв.

⁷ Петро Тартарет, або Татерет — магістр семи вільних мистецтв, послідовник філософії Дунса Скота, ректор Паризького університету в 1485 р., автор багатьох творів на філософські теми.

⁸ Жаи Версор—доктор філософії, дослідник і коментатор творів Арістотеля, Фоми Аквінського і Петра Іспанського, ректор Паризького університету в 1485 р.

⁹ Перверсор—(досл. «знищувач», «руйнівник»)—невідомо, чи йдеться про реальну особу з таким прізвищем, чи вигадану. Знищувачем науки назвав Ортуїна Грація Рейхлін у своєму «Очному дзеркалі». Можливо, під словом «Перверсор» і мається на увазі Ортуїн Грацій.

¹⁰ Жан Бурідан (XIV ст.)—учень Вільяма Оккама, викладач філософії в Паризькому і Віденському університетах.

¹¹ Георгій Брюссельський (XV ст.) •— середньовічний філософ номіналістичного напряму, дослідник логіки Арістотеля і Петра Іспанського.

¹² Мар сілій Інгенський (помер 1398 р.) — доктор теології, учень Оккама, ректор Паризького .університету, потім перший ректор новозасиованого Гейдельберзького університету.

¹³ Твір невідомого автора.

¹⁴ Твір Петра Іспанського. Див. примітку 2 до листа 11 першої частини.

¹⁵ Яків Вімпфелінг згадується в 9 і 61 листах цієї ж частини.

¹⁶ Павло Ланг — чернець ордену бенедиктинців, знавець Біблії, близький до гуманістів; причиною зарахування його до схоластів послужило те, що він посперечався з Вімпфелінгом.

¹⁷ Рейнгардсбрун — місцевість у Тюрінгії (тепер ФРН), відома монастирем бенедиктинців.'

¹⁸ Римський граматик IV ст. Донат у середні віки став синонімом граматичної вченості, а Петро Іспанський — символом логіка.

¹⁹ Яків Штурм (1489—1553) — магістр семи вільних мистецтв, учень Вімпфелінга, знавець теології і юриспруденції. Високо цінував його Еразм Роттердамський.

20 Оттомар Лусціній (по-німецьки Нахтігаль) (народився 1487 р.) — учень Вімпфелінга, людина вчена і талановита, але хистких поглядів.

²¹ Йдеться про постанови папи Григорія IX.

²² Лука Батодій (по-німецьки Гакфург) — вчений-чериець, гуманіст, працював учителем у Страсбурзі, прихильник Реформації.

²³ Йоганн Русер — гуманіст з літературного гуртка, заснованого Вімпфелінгом у Страсбурзі.

²⁴ Див. примітку 43 до листа 9 цієї ж частини.

²⁵ Яків Тритемій (1462—1516) — бенедиктинець, людина високоосвічена, цікавився астрологією і алхімією, знавець Біблії й філософії, латинської, грецької і єврейської мов, абат монастирів у Шпангеймі і Вюрцбурзі.

²⁶ Ієронім Тунгерсгейм з Оксенфурта (1465—1540)—вчений-до-міиіканець, ректор Лейпцігського університету в 1510 р.

²⁷ Слова з листа блаженного Ієроніма до Рустика (Лист 125, 11).

²⁸ Рейхлін або Вімпфелінг.

²⁹ Мова про кравця Етцера, якому чотири домініканці в Берні заподіяли п’ять ран і зробили з нього нового святого Фраициска. Це так зване бернське чудо, про яке не раз згадується в «Листах темних людей».

³⁰ Згадані: Ебергард (де Кампіс), Павло Вольц, Ротгер (Рут-гер) Сікамбр, ПІурер, Йоганн ГІіемоптан (по-німецьки Бутцбах),

Сіберт — це тогочасні високі чернецькі сановники — пріори монастирів, абати тощо.

³¹ Вімпфеліпг, Бебелій, Гербелій, Штурм, Шпігель, Репан, .Jlyc-цінїй (Иахтігаль), Русер, Сапід, Батодій (Гакфурт), Гвід — тогочасні прогресивні гуманісти, прихильні Рейхліну; майже всі вони згадувались у попередніх листах.

³² ІПнерсгейм — невелике місто в Ельзасі.

2 (64)

¹ Особа вигадана.

² У Притчах Соломонових таких слів немає, вони — вигадка гуманіста, який написав цього листа.

³ Послання апостола Павла Тіту, 1, 12, але там мова йде про жителів острова Кріт, які вже в античності славились брехунами, а не про греків взагалі.

⁴ Ангелін із Вімпфена — особа вигадана. Вімпфен — місто в землі Баден-Вюртемберг (тепер ФРН),

⁵ Тобто в Кельні.

⁶ Мова про справу Йоганна Рухрата з Везеля (у латинізованій формі Везалій), обвинуваченого в єресі, його книги вирішено було спалити в 1479 р. Сам Везалій змушений був покаятись і відмовитись від своїх тверджень та творів. Див. також примітку 7 до листа 6 (47).

3 (65)

¹ Особа вигадана.

² У «Листах темних людей» Ортуїну Грацію не раз робиться закид у чорнокнижництві; див. листи 34 і 41 першої частини та лист 42 цієї ж частини.

³ Нижче Бертольд Пугач нібито написав без чорнила заклинання, яке Ортуїн Грацій, наділений особливим чуттям і обізнаний

з чорнокнижництвом, зможе легко відгадати. Ясна річ, що це один

із жартів гуманістів, якими рясніють «Листи темних людей».

⁴ Рупрехтсау — місцевість біля Страсбурга.

4 (66)

¹ Особа вигадана.

² Альгауські гори — частина Альп у південно-західній Баварії між Бодоиським озером і річкою Лех.

³ Топоніми вигадані.

⁴ Мається на увазі війна 1516 р. між венеціанцями й імператором Максимідіаиом. І.

⁵ Гейльброн — місто на річці Неккар в землі Баден-Вюртемберг у Німеччині (тепер ФРН).

⁶ Вімпфен місто на північ від Гейльброиа із монастирем домініканців. Див. примітку 4 до листа 2 (64).

⁷ Йоганн Грейфер — невідома особа.

⁸ «Тrent-uno»— гра в кістки, ще й сьогодні практикована в Італії.

⁹ Георгій Спікул — особа вигадана.

¹⁰ Ззаду наперед' — тобто справа наліво, як у староєврейських книгах, або зашифровано для втаємничених осіб.

¹¹ Рефекторій — кімната для відпочинку.

5 (67)

¹ Особа вигадана. Калабрія — одна з південних областей Італії.

² Не Притчі Соломонові, а Притчі Ісуса, сина Сіраха, 40, 20. Там написано: «Вино і музика веселять серце, але кращим від них є любов до мудрості».

³ Орден Святого Духа був заснований у 1178 році.

⁴ Марсілій — див. примітку 12 до листа 1 (63).

⁵ Гра слів, яка полягає на двозначності дієслова «supponere» — «підкладати», «підчиняти», «злягатись».

⁶ Йоганн Амфоратик — особа ближче незнана, але, очевидно, реальна.

6 (68)

¹ Можливо, йдеться тут про Йоганна Мернаха, який вивчав юридичні науки й філософію в Базелі, у 1508 р. став доктором правознавства, був деканом філософського і юридичного факультетів.

² Особа вигадана.

³ Стефан Фліск (XV ст.) — граматик, автор підручників з граматики і стилістики латинської мови.

⁴ Див. примітку 4 до листа 38 першої частини.

⁵ Див. примітку 13 до листа 7 першої частини.

⁶ Фацет (по-німецьки Рейиер, 1155—1230) — чернець ордену бенедиктинців, автор книжки латинською мовою «Книга Фацета, яка вчить про звичаї людей, особливо молоді», де мова йшла про зразкову поведінку в товаристві.

⁷ Флорет, як і Фацет,— автор віршового твору повчального змісту, пересипаного сентенціями і моральними приписами.

⁸ Рейхлін написав латинською мовою трактат «Про кабалістичне мистецтво» в 3 книгах, присвячений папі Льву X і надрукований у 1517 р.

⁹ «Корабель дурнів» написав Себастьян Брант, а не Еразм Рот-тердамський. Про видання творів «отця церкви» Ієроніма Еразмом Роттердамським див. примітку 7 до листа 50.

¹⁰ Лев X.

¹¹ Карл V (1519-1556).

¹² Вислів цей належить не Александру Вілладьє, а Вергілію («Буколіки», еклога 3, р. 93).

¹³ Доктор Святий — Фома Аквінський.

¹⁴ Доктор Глибокодумний — Дуне Скот.

⁴⁵ Див. примітку 7 до листа 6 (47).

7 (69)

¹ Особи вигадані. Йоганн Дзеньд ге лепський — звуконаслідувальне прізвище.

² Рорбах — назва, очевидно, вигадана, бо в иайдокладніптому німецькому географічному атласі її нема.

³ Словники «Католикон» і «Перлина з перлин» не раз згадуються в «Листах темних людей». Словник францисканця Вільгельма Бритоиа (помер 1356 р.) являв собою компіляцію з різних творів філологічного й богословського змісту.

⁴ Друга книга твору Рейхліна «Про кабалістичне мистецтво» майже повністю розглядала Піфагора як знавця кабалістики.

⁵ Пародійні посилання на параграфи юридичних кодексів.

⁶ «Фізика» Арістотеля налічує 8 книг, а не 9, як пише схоласт — автор листа.

⁷ Доктор Ісус — прізвисько домініканця Йоганна Буркарда, доктора богослов’я, декана Страсбурзької капітули, який славився скандальною поведінкою.

⁸ Александр — тобто Александр Вілладьє, автор популярного в середньовіччі підручника латинської мови. Див. примітку 8 до листа 7 першої частини.

8 (70)

¹ Тут, правдоподібно, мається на увазі Фелікс Гаммерліп (по-латині Малеолус, 1389—1457) — доктор канонічного права, який за викривання розбещеності духівництва і чернецтва був переслідуваний церковними властями й засуджений на довічне ув’язнення. В цьому листі гуманісти— автори «Листів темних людей» — скинули із себе маску і недвозначно дали зрозуміти, що це твір, спрямований проти обскуратизму богословів. Ті схоласти, які в добрій вірі сприймали «Листи темних людей» як твір, написаний на їхній захист, а спрямований проти Рейхліна та його однодумців, тепер нарешті зрозуміли його сатиричну спрямованість.

² Псалтир, 1, 1.

³ Кульгавий Ліпсій — так прозвали Вольфганга Поліха із Мел-лерштадта, магістра семи вільних мистецтв і доктора медицини, який жив у Лейпцігу (XVI ст.). Про гейдельберзького кульгавого Ліпсія нічого невідомо, очевидно, йдеться тут про вигадку гуманіста — автора листа.

ЗМІСТ

Примітки. Йосип Кобів і Юрій Цимбалюп .... 221

Серия «Вершини мировой литературьі»

ПИСЬМА ТЕМНЬІХ ЛЮДЕЙ

Перевод с латинского И. У. Кобова и Ю. В. Цьімбалюка

Том 61 (На упраинском язипе)

Киев, издательство художественной литературьі «Днипро»,

1987

Редактор В. Г. Струтинський. Художник В. Т. Гончаренко. Художній редактор В. А, Кононенко. Технічні редактори С. М. ІЗеличко, J1. М. Смолянюк. Коректори Г. Г. Білецьпа,

О. С. ЗінченНо.

Інформ. бланк № 3200

Здано до складання 03.03.87. Підписано до друку 04.06.87.

Формат 84хі08^!/з2. Папір друкарський № 3. Гарнітура звичайна нова. Друк високий. Умови, друк. арк. 14,28. Умови, фарбовідб. 16,275. Обл.-вид. арк. 15,989. Тираж 30 000 пр.

Зам. № 7-112. Ціна 1 крб. ЗО к.

Видавництво художньої літератури «Дніпро». 252601, Київ-МСП, вул. Володимирська, 42.

Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе, 310057,

Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8.

JI63 Листи темних людей. / Перекл. з латин. Й. Кобів і Ю. Цимбалюк; Переди. Й. Кобова.— К. : Дніпро, 1987.—272 с. (Вершини світового письменства, том 61).

«Листи темних людей» — визначна пам’ятка німецької літератури початку XVI ст., яка являє собою сатиричний твір, написаний латинською мовою видатними гуманістами К. Рубеаном, У. фон Руттеном і, як гадають, іншими нібито від імені кліриків (за традицією, автори не вказуються). Листи-пародії висміюють неуцтво, тупість, релігійний фанатизм і моральну убогість богословів і церковників, викривають пороки папського Рима, дармоїдство і розпусту ченців.

4703000000—161 ₁₆₁ з? 84.4Г

М205(04)—87