- Люба´ - любов, кохання.
- Через те, що храм тягнеться декілька днів (річне свято, як ось Великдень - Великодні святки, Різдво - Різдв'яні святки), то й Гуцули вживають тут множини.
- Редуплікована (здвоєна) форма - то.
- Парубки (мадяр.).
- Весняних.
- Лядський бік - Галичина, волоський бік - Буковина; Галичан дражнять іще буковинські гуцули Сусиками тому, що вони вітаються словами: “Слава Ісусу Христу”, а такого вітання буковинці не знають.
- Навіть (ром.).
- Все це села вижницького повіту на Буковині; Шипіт і Молдовиця належали перед війною до кімполюнзького повіта.
- Сторонець-Путивлів - місце вродження Федьковича.
- Те, що по моск. - піхта.
- Зелене, май.
- Aqua vitae.
- Глиниця - село під Черпівцями, заселене осілими Циганами, дуже добрими музиками.
- Пласката (деревляна) пляшка.
- Дзьобня, дзьобенька - гарна вовняна торбинка, яку носять на крайках почерез плечі.
- Мішки на дорогу, їх буває два; звисають вони зверха на коневі по обох боках.
- Широкий повстяний (чорний) гуцульський бриль.
- Вузька доріжка, вуличка.
- Опісля.
- Завсігди.
- Гостям на привітання.
- Бочечка на бриндзю.
- Додому.
- Битий шлях, звичайно: мурований.
- Ґенерал.
- Оглядини (нім. Musterung)
- Сватання.
- Доглядати (ром.).
- Парубок (ром.).
- Дозирав, доглядав.
- Старшого брата звуль у сім'ї бадікою та ще й йому викають.
- Скорочене: а дивіть!
- Таки.
- Гордовитий (ром.), фудулія - гордощі (fiducia).
- Їй-Богу.
- Покоління.
- Протопіп.
- З білого полотна (нім. Reintuch).
- Гуцулки носять замісць спідниці дві опинки: одну зпереду, другу - ззаду.
- Ринський, дві короні (ром. Leu).
- Довбуш - гуцульський герой, опришок, який жив при кінці XVIII ст. й займався нападами на багачів та панів. Зібрані з них гроші віддавав бідним. Польський уряд не міг собі з ним дати ради й визначив на його голову велику нагороду. Тільки за зрадою Дзвінки, жінки, до якої занадився Довбуш, польському урядові вдалося Довбуша дістати у свої руки. Про нього й досі ходить проміж Гуцулами багато леґенд (як про Кармелюка), співають пісні, й ім'я його кожний Гуцул вимовляє з великою пошаною.
- Яблониця - село недалеко Сторонця.
- Укладаються, готовляться.
- Довгополе - село в горах.
- Дуже.
- Трохи - ром. слово, вживається при другому ступні прикметника, н. пр., май гарний - гарніщий (трохи гарніщий), а часто й без значіння, для скріплення попереднього слова.
- На цьому місці: бочечки.
- Давай, далі.
- Ціпок із держаком у формі сокири, багато цяткований ріжним намистечком.
- Багато.
- Гарно (нім. fein).
- українські.
- З рушниці (кріс - креса або кріса).
- Те, що звичайно кажеться: воно, це.
- Не звертає увани.
- Найвища гора, а власне група гір у східних (гуцульських) Карпатах - народ оповідає, що там похований Довбуш, але не вмер, а тільки спить і колись прокинеться і пімститься за всі кривди Гуцулів на кривдниках.
- Не знати, що.
- У гірських діялєктах форми: му, меш, ме... ставляться й перед дієсловом, із яким творять будучий час.
- Хусточка.
- Тужно, сумно; банувати - тужити, сумувати.
- “Але” в похвальному розумінню - так - то як слід, так - то я розумію.
- Ромунські (волоські) пісні дуже сумні, протяжливі (дойни).
- Принукують, припрошують (ром.).
- Попід пахи.
- В комірку.
- Постілка.
- Сіни.
- Коштівав, пробував.
- Почав (яти, йму).
- Лайкою, дошкулюванням (ром.), фричити - лаяти, дошкулювати.
- Обгороджена (ром.).
- Слово - змова, неофіціяльні заручини, слово пити - запивати після заручин на доказ, що ті, що змовилися, додержать слова, та ще з радощів, щось як могорич.
- Село на Гуцульщині.
- Штудерну.
- З вовни молодих ягнят; мицька - вовна молодих ягнят.
- Стьожкою.
- Як у них заряджено, який звичай.
- З грубого полотна.
- Фалди.
- Зрадитися.
- Таки (поль).
- Грубе покривало з овечої вовни, зішите з ліжників (вузьких килимів), - домашньої роботи.
- Вивідатися.
- Міра, більша за літру.
- Напоминає.
- Гуцули часто називний відмінок скорочують, наприклад: бра! (брате), Пе! (Петре), Пала! (Палажко), хло! (хлопче) і т. д.
- На миг (польськ.).
- Добре, добре (знак згоди).
- Мені назустріч.
- Просто, напроти.
- Волохата шапка з кожуха.
- Не у свойому селі.
- Свідомий, хиба я що про те знаю.
- Молодчий дружко (дружба) на весіллі.
- Тільки, вже (ром.).
- Доловешки.
- У коршмі.
- Дувидку-серце, дай же йому доброї горілки (жид.).
- Здвоєна форма - отсей, отсесь.
- навпаки, у значінню згоди (поль.).
- Недавно.
- Сховай.
- Ланцюжки.
- Вогнива.
- Випалене (згарище) поле.
- Заки (поль.).
- Де ж таки!
- Жарти, штучки, фокуси.
- Тини (вориннє).
- До того ж.
- Не почуваю сил, не можу (ром.).
- Наперекір, навмисне.
- Клептух (пиж).
- Суниці.
- Життя, існування (ром., народн. етимол.).
- Джерело (старе укр. слово).
- Заткнув.
- Наскрізь пройшло, зворушило.
- Не відказує, не жаліється.
- Хвилинку.
- Направду, справді.
- Гуцульське сідло (дерев'яне).
- Півні, тут півняче пір'я, яке затикають за кресані, побіч пав'ячого.
- О-плече, побіч (ром.).
- В оселі, в садибі.
- Вижниця - місто на Буковині, на кордоні з Галичиною.
- Так сильно, так дуже, так багато.
- Більше.
- Заряджай (нім. laden)
- Квітками, закосичитися - заквітчатися.
- З білого тонкого полотна.
- Невже, дійсно (ром.).
- Груба волічка.
- Металічні бляшечки - жовтенькі або як срібло; їх нашивають на узорах на Буковині.
- Нова форма двійні: двоє очей.
- Щадничої каси (Sparkasse).
- Заридає голосно.
- Ономатопеїчні слова на німецьку мову; є ще в Федьковича слово: чварснути (Три як рідні брати).
- Трьома паворотами.