ЛЮБА-ЗГУБА

Notes

1

- Люба´ - любов, кохання.

2

- Через те, що храм тягнеться декілька днів (річне свято, як ось Великдень - Великодні святки, Різдво - Різдв'яні святки), то й Гуцули вживають тут множини.

3

- Редуплікована (здвоєна) форма - то.

4

- Парубки (мадяр.).

5

- Весняних.

6

- Лядський бік - Галичина, волоський бік - Буковина; Галичан дражнять іще буковинські гуцули Сусиками тому, що вони вітаються словами: “Слава Ісусу Христу”, а такого вітання буковинці не знають.

7

- Навіть (ром.).

8

- Все це села вижницького повіту на Буковині; Шипіт і Молдовиця належали перед війною до кімполюнзького повіта.

9

- Сторонець-Путивлів - місце вродження Федьковича.

10

- Те, що по моск. - піхта.

11

- Зелене, май.

12

- Aqua vitae.

13

- Глиниця - село під Черпівцями, заселене осілими Циганами, дуже добрими музиками.

14

- Пласката (деревляна) пляшка.

15

- Дзьобня, дзьобенька - гарна вовняна торбинка, яку носять на крайках почерез плечі.

16

- Мішки на дорогу, їх буває два; звисають вони зверха на коневі по обох боках.

17

- Широкий повстяний (чорний) гуцульський бриль.

18

- Вузька доріжка, вуличка.

19

- Опісля.

20

- Завсігди.

21

- Гостям на привітання.

22

- Бочечка на бриндзю.

23

- Додому.

24

- Битий шлях, звичайно: мурований.

25

- Ґенерал.

26

- Оглядини (нім. Musterung)

27

- Сватання.

28

- Доглядати (ром.).

29

- Парубок (ром.).

30

- Дозирав, доглядав.

31

- Старшого брата звуль у сім'ї бадікою та ще й йому викають.

32

- Скорочене: а дивіть!

33

- Таки.

34

- Гордовитий (ром.), фудулія - гордощі (fiducia).

35

- Їй-Богу.

36

- Покоління.

37

- Протопіп.

38

- З білого полотна (нім. Reintuch).

39

- Гуцулки носять замісць спідниці дві опинки: одну зпереду, другу - ззаду.

40

- Ринський, дві короні (ром. Leu).

41

- Довбуш - гуцульський герой, опришок, який жив при кінці XVIII ст. й займався нападами на багачів та панів. Зібрані з них гроші віддавав бідним. Польський уряд не міг собі з ним дати ради й визначив на його голову велику нагороду. Тільки за зрадою Дзвінки, жінки, до якої занадився Довбуш, польському урядові вдалося Довбуша дістати у свої руки. Про нього й досі ходить проміж Гуцулами багато леґенд (як про Кармелюка), співають пісні, й ім'я його кожний Гуцул вимовляє з великою пошаною.

42

- Яблониця - село недалеко Сторонця.

43

- Укладаються, готовляться.

44

- Довгополе - село в горах.

45

- Дуже.

46

- Трохи - ром. слово, вживається при другому ступні прикметника, н. пр., май гарний - гарніщий (трохи гарніщий), а часто й без значіння, для скріплення попереднього слова.

47

- На цьому місці: бочечки.

48

- Давай, далі.

49

- Ціпок із держаком у формі сокири, багато цяткований ріжним намистечком.

50

- Багато.

51

- Гарно (нім. fein).

52

- українські.

53

- З рушниці (кріс - креса або кріса).

54

- Те, що звичайно кажеться: воно, це.

55

- Не звертає увани.

56

- Найвища гора, а власне група гір у східних (гуцульських) Карпатах - народ оповідає, що там похований Довбуш, але не вмер, а тільки спить і колись прокинеться і пімститься за всі кривди Гуцулів на кривдниках.

57

- Не знати, що.

58

- У гірських діялєктах форми: му, меш, ме... ставляться й перед дієсловом, із яким творять будучий час.

59

- Хусточка.

60

- Тужно, сумно; банувати - тужити, сумувати.

61

- “Але” в похвальному розумінню - так - то як слід, так - то я розумію.

62

- Ромунські (волоські) пісні дуже сумні, протяжливі (дойни).

63

- Принукують, припрошують (ром.).

64

- Попід пахи.

65

- В комірку.

66

- Постілка.

67

- Сіни.

68

- Коштівав, пробував.

69

- Почав (яти, йму).

70

- Лайкою, дошкулюванням (ром.), фричити - лаяти, дошкулювати.

71

- Обгороджена (ром.).

72

- Слово - змова, неофіціяльні заручини, слово пити - запивати після заручин на доказ, що ті, що змовилися, додержать слова, та ще з радощів, щось як могорич.

73

- Село на Гуцульщині.

74

- Штудерну.

75

- З вовни молодих ягнят; мицька - вовна молодих ягнят.

76

- Стьожкою.

77

- Як у них заряджено, який звичай.

78

- З грубого полотна.

79

- Фалди.

80

- Зрадитися.

81

- Таки (поль).

82

- Грубе покривало з овечої вовни, зішите з ліжників (вузьких килимів), - домашньої роботи.

83

- Вивідатися.

84

- Міра, більша за літру.

85

- Напоминає.

86

- Гуцули часто називний відмінок скорочують, наприклад: бра! (брате), Пе! (Петре), Пала! (Палажко), хло! (хлопче) і т. д.

87

- На миг (польськ.).

88

- Добре, добре (знак згоди).

89

- Мені назустріч.

90

- Просто, напроти.

91

- Волохата шапка з кожуха.

92

- Не у свойому селі.

93

- Свідомий, хиба я що про те знаю.

94

- Молодчий дружко (дружба) на весіллі.

95

- Тільки, вже (ром.).

96

- Доловешки.

97

- У коршмі.

98

- Дувидку-серце, дай же йому доброї горілки (жид.).

99

- Здвоєна форма - отсей, отсесь.

100

- навпаки, у значінню згоди (поль.).

101

- Недавно.

102

- Сховай.

103

- Ланцюжки.

104

- Вогнива.

105

- Випалене (згарище) поле.

106

- Заки (поль.).

107

- Де ж таки!

108

- Жарти, штучки, фокуси.

109

- Тини (вориннє).

110

- До того ж.

111

- Не почуваю сил, не можу (ром.).

112

- Наперекір, навмисне.

113

- Клептух (пиж).

114

- Суниці.

115

- Життя, існування (ром., народн. етимол.).

116

- Джерело (старе укр. слово).

117

- Заткнув.

118

- Наскрізь пройшло, зворушило.

119

- Не відказує, не жаліється.

120

- Хвилинку.

121

- Направду, справді.

122

- Гуцульське сідло (дерев'яне).

123

- Півні, тут півняче пір'я, яке затикають за кресані, побіч пав'ячого.

124

- О-плече, побіч (ром.).

125

- В оселі, в садибі.

126

- Вижниця - місто на Буковині, на кордоні з Галичиною.

127

- Так сильно, так дуже, так багато.

128

- Більше.

129

- Заряджай (нім. laden)

130

- Квітками, закосичитися - заквітчатися.

131

- З білого тонкого полотна.

132

- Невже, дійсно (ром.).

133

- Груба волічка.

134

- Металічні бляшечки - жовтенькі або як срібло; їх нашивають на узорах на Буковині.

135

- Нова форма двійні: двоє очей.

136

- Щадничої каси (Sparkasse).

137

- Заридає голосно.

138

- Ономатопеїчні слова на німецьку мову; є ще в Федьковича слово: чварснути (Три як рідні брати).

139

- Трьома паворотами.