Це слово означає долю, призначену богами.
Шумерський образ: найвищий вияв емоцій — втекти у пустелю, подалі від людей.
Ознака жалоби за померлим, характерна для багатьох народів.
Бог сонця й справедливості, у вавилонян — Шамаш.
Дуже складний термін шумерської філософії, що означає ідеї, категорії буття, що сходять з неба.
Ім’я перекладається, як «весела жінка». Так називали блудниць у Шумері. Однак, дослідники вважають, що це власне ім’я, оскільки воно супроводжується словом harimtu, що означає блудниця. Шамхат — персонаж Епосу про Ґільґамеша, жінка, яка приручила дикого чоловіка Енкіду.
Так називали потойбічний світ.
Гашанна жіночою мовою ім’я богині Інанни (вавилонська Іштар), богині-діви, що опікується коханням і війною. Покровителька Урука. Тут йдеться про її храм.
Демон хвороби.
Країна мертвих, якою правили Нерґаль і Ерешкіґаль (жіноча форма імені — Ґашінґаль). Цей світ знаходився під землею, і його освітлював Уту тоді, коли на землі був день.
Сестра Інанни.
Мертвим було нелегко перейти у той світ. Вони повинні були платити сторожам.
Аманкі (чоловіча форма — Енкі), бог прісних вод. Існує міф, нібито в образі бика бог вилив своє сім’я, і звідти постала ріка Тігр, що текла під стінами Урука.
Енсі(ен) — титул вождя, правителя міста-держави, якою був Урук.
Ан (Ану) — бог Неба, хранитель священних ме. Найбільш віддалений від земної суєти, Ан не втручається ні в справи богів, ні в справи людей, втілюючи у собі мудрість Всесвіту. Покровитель Урука.
Мулліль — жіноча форма імені одного з верховних богів Енліля, що перекладається як «володар + повітря», панує над тим, що знаходиться між небом і землею. У віруваннях шумерів уособлював стихію природи. Наслав на людей потоп.
Перекладається як «володар + землі». Покровитель прісних і підземних вод, творець людей і суперник Енліля. Його ще називали Великий Брат Богів.
Абзу — підземні води.
Нанше — богиня морської води.
Означає «той, хто знайшов життя». Більш відомий, як Утнапішті, цар міста Шуруппака, що пережив потоп і єдиний з людей разом з дружиною отримав безсмертя.
Більґамес — Ґільґамеш, цар Урука, син царя Луґальбанди і богині Нінсун. Дехто з істориків вважає, ніби така особа жила приблизно 2800—2700 р. до Р.Х. Ім’я означає «предок-герой», або «старий-юнак», як називали Сонце. Покровителем Більґамеса був Уту.
Енкіду — дикий чоловік, який зійшов з гір. Боги послали його, щоб втихомирити Більґамеса, який не мав рівних серед людей. Архетипічний образ: дикун, якого цивілізують. Щось на зразок Каспара Гаузера, П’ятниці. Ім’я вказує на зв’язок з Енкі: можна перекласти, як «той, кому сприяє Енкі», «улюбленець Енкі». Більґамес символізує вогонь, Енкіду — воду. Відтак можна зрозуміти складний характер їхніх стосунків.
Шумери не мали слова на означення Всесвіту, й називали його Небо-Земля. Згадаймо українську колядку «Небо і Земля нині торжествують».
Шумери вірили, що число мертвих не повинно перевищувати число живих. Тому смерть вважалася доцільною, а коли хто зумів вирватися з підземного світу, мусив знайти людину, яка погодилася б піти туди замість нього. Цей мотив часто можна зустріти в казках багатьох народів.
Вираз, що означає працю жінки, яку призначили їй боги, і тільки жінка може її виконувати. Інанна була покровителькою жінок, і вона ж навчила їх жіночого діла. У даному випадку йдеться про ремесло блудниці, яке вважалось в Шумері священним. Блудниці були трьох типів: жриці, храмові блудниці, і просто міські «веселі жінки». Шамхат належала до останньої категорії.
Вважалося, що боги створили людей з глини, щоб ті їх годували. Однак не всі боги так вважали, зокрема Енкі й Інанна.
Бити в барабани, а вони були різних видів, означає скликати на війну або громадські роботи (будівництво гребель, мурів, риття каналів).
Нінурта — бог війни.
Очевидно, Більґамес користувався правом першої ночі.
Тобто забирав воювати, або на будову громадських споруд.
Епітет на означення сонця, яке заходить. Натяк на те, що Шамхат думає про смерть.
Нанна — бог місяця.
Вирушити в далеку дорогу — померти.
Деякий час шумери клали в могили померлих челядь і худобу. Їх поїли сонним зіллям, а тоді вбивали.
Дикий осел.
Очерет шанувався, як і кожна рослина, в небагатому на флору Шумері. Знаком Інанни був сніп очерету. Пор. у Блеза Паскаля: «Людина — усього лиш очеретинка, але це очеретинка мисляча».
Оскільки дерево було дороге, для зберігання речей, в тому числі коштовних, шумери мали глиняні посудини. До речі, у багатших були столи, стільці й ліжка.
Полотно з льону було значно дорожче, ніж вовняна тканина.
Богиня-мати, яка зліпила перших людей з глини. Енкіду виліпила вона пізніше.
В Шумері дахи були з плоскою покрівлею. Всередині дому був внутрішній двір з басейном. Така форма житла й досі характерна для країн Близького Сходу.
Громадський устрій Шумеру нагадував чимось, як зауважує В. Ємельянов, воєнний комунізм. Члени общини змушені були працювати на громадських роботах, оскільки рабів було небагато. То правда, що блудниці варили страву для будівельників, якщо йшлося про великі роботи.
Перед смертю Енкіду, терплячи жахливі муки, прокляв Шамхат і мисливця, які привели його до Урука. Він шкодував за тим, що долучився до цивілізації. Уту переконав забрати прокляття назад, описавши принади цивілізованого життя.
Зцілителі виконували функції лікаря, були, як правило, жерцями. Лікування складалося з ворожіння на нутрощах жертовних тварин, замовлянь, ароматотерапії, і, властиво, самих ліків.
Шумери вважали, що по душу небіжчика приходить демон.
У Шумері навчалися тільки хлопчики. Школа називалась Дім табличок (е-дуб-ба). Навчання тривало з 5 до 20 років. Готували общинних і храмових писарів. То була досить високооплачувана робота. Є відомості, що письма навчали також жінок-жриць при храмах.
Царя порівнювали з пастухом стада.
Щорічна церемонія, яка передувала сівбі. Священний шлюб здійснювався між правителем Урука, який одночасно був верховним жерцем Ана, і верховною жрицею Інанни.
Священне місто Ніппур було центром культу бога повітря Енліля.
Охоронець царства Нерґаля.
Звичайні витрати на похорон.
Тіла незаможних просто вкидали у ріку.
Ім’я означає «лев».
Означає «скорпіон».
Таке порівняння зустрічається в шумерській поезії.
Намагаючись дістати барабанні палички, які Більґамес впустив у підземний світ, Енкіду пішов туди, і смертельно захворів. Палички Більґамес впустив, почувши крик дівчинки, яка чогось злякалась.
Світ мертвих був непривабливим. Його мешканці сиділи в пилюці й чекали на жертви живих.
Різновид тополі. З цього дерева на прохання Інанни Більґамес зробив для неї ложе, а для себе барабан і палички.
Йдеться про пастуха Думузі, якого покохала Інанна й зробила царем. Щоб визволити Інанну з царства Нерґаля, слід було знайти їй заміну. Думузі замінив Інанну, але не з власної волі, а тому, що не надто журився, коли Інанна перебувала в Країні без вороття.
Видіння Шамхат показує їй, як Більґамес, покинувши Урук після смерті Енкіду, після довгих блукань знайшов на дні моря траву вічної молодості. Пораду дав йому безсмертний Зіусудра.
Змія вкрала у сонного Більґамеса траву, і той втратив свій шанс на безсмертя.
Одним зі священних імен Енліля було Цап-вожак Неба-Землі.
Судді у Царстві мертвих. Звичайно, вважалось, що їх семеро, але називають і інші цифри. Можливо, звідси походить леґенда про сім мудреців.
Конфлікт між Інанною і Більґамесом виник через його відмову одружитись з нею. Більґамес і Енкіду вбили оскаженілого небесного бика, якого Інанна наслала на Урук. Бик тут символізує стихію жіночого гніву.
Бога Місяця зображали у вигляді пастуха, який поганяє зірки на небі.
Мури Урука, які частково збереглися, вражають своїми розмірами. Вони збудовані з двох видів цегли: висушеної на сонці, й випаленої у печі.
Ішуллану був садівником, який відмовив закоханій у нього Інанні. За це вона перетворила його на павука.
Ґалла — демони смерті й помсти.