[1] Магометанське літочислення, що починається з 622 року — дати переселення Магомета з Мекки до Медини. За нашим літочисленням — 1640 рік.
[2] Фреката — веслове турецьке судно.
[3] Меддах — турецький співець, оповідач.
[4] Шагін–Ґірей — татарський полководець із роду Ґіреїв, що 1624 року вигнав турецьких васалів із Кафи.
[5] Мубашири — рахівники, що відраховували данину для султана.
[6] Священний вислів пророка Магомета.
[7] Грецькі даскали — грецькі вчителі.
[8] Кизилбаші— турецькі повстанці проти султанів.
[9] Ускок — сербський повстанець.
[10] Клефт — грецький повстанець.
[11] Хаджі Бекташа — монах, який заснував у XIV ст. орден дервішів–бекташів.
[12] Такіє— дервішський монастир.
[13] Джихад — священна війна проти християн.
[14] Аксакал — сивоборода, шанована людина.
[15] Висока Порта, Високий Поріг — султанський уряд Туреччини.
[16] Шиїт — мусульманська секта, визнана в Ірані й Іраку. В Туреччині — сунніти.
[17] Хафіз — вчений богослов, що знає Коран напам’ять.
[18] Міндер — підвищення вздовж стіни для спання.
[19] Фередже — жіноче покривало поверх плаття в туркень.
[20] Тепе–оба — у перекладі з татарської — вершина–гора.
[21] Азан — заклик до молитви.
[22] Намаз — молитва.
[23] Хатиби — мусульманські проповідники.
[24] Мюрид — послушник.
[25] Оp–капу — Перекоп, у перекладі з татарської — двері фортеці.
[26] Від Бористену до Гнилого моря — від Дніпра до Сиваша.
[27] Мушарабії— ґратки на вікнах у гаремах і на галереях у мечетях, де моляться жінки.
[28] Шейх — глава дервішського монастиря.
[29] Тімар–хане — будинок для божевільних.
[30] Джаври — ґяури, погордлива назва християн.
[31] Яшмак — заслона на обличчях у мусульманок.
[32] Ґяур яман — проклятий ґяур.
[33] Ашхам хайр олсун — добрий вечір (татар.).
[34] Спаґії — воїни турецької національної кавалерії.
[35] Диван — верховна рада при султанові чи ханові.
[36] Чорбаджі — яничарський полковник.
[37] Урхан — султан Урхан Газі, який сидів на престолі у XIV ст., створив військо «йені–чері» (нове військо) з вихованих у спеціальних закладах християнських хлопчиків.
[38] Ворота Баб–і–гамаюн — ворота султанського палацу, перед якими виставляли голови страчених достойників.
[39] Кадіаскери — верховні судді обох бейлербейств — Анатолії і Румелії.
[40] Валіде — мати султана.
[41] Ода–баші— начальник яничарської казарми.
[42] Бедестан — центральний критий ринок у Стамбулі.
[43] Мангал — жаровня.
[44] Медресе — школа.
[45] Тімаріоти — турецькі землевласники, що за землю відбували службу в спаґіях.
[46] Аллах акбар — великий Боже (араб.).
[47] Тати — степові татари називають гірських татами (віровідступниками).
[48] Калга — молодший брат хана, воєнний міністр.
[49] Ак–мечеть — теперішній Сімферополь.
[50] Калям — тростинкове перо.
[51] Газелі— ліричні вірші.
[52] Чаїри — полонини і поляни.
[53] Сеймени — ханські стрільці, татарські яничари.
[54] Гетьман Грицько Чорний розгромив татар під Бурштином у 1629 році.
[55] Даї — дядько (татар.).
[56] Шагін — у перекладі з татарської — сокіл.
[57] Дастархан — килимок, на якому розкладають їжу.
[58] Чінґяне — циган (татар.).
[59] Кушак — крамовий пояс.
[60] Чауш — посланець.
[61] Ат–мейдан — іподром.
[62] Петроні — квартал Стамбула.
[63] Селямлик — чоловіча половина турецького дому, султанського палацу.
[64] Дефтердар — міністр фінансів.
[65] Бостанджі–баша — шеф субашів — охоронців громадського порядку в османській Туреччині.
[66] Орта — яничарський полк.
[67] Улем — вище юридичне духовенство.
[68] Кизил ельмада герюшюрюз! — Ми зустрінемося в країні золотого яблука! (турецьк.)
[69] Тюрбе — гробовець.
[70] Тюрбедар — цвинтарний сторож.
[71] Фатиха — перша сура Корана.
[72] Каурма — суп із баранини.
[73] Якши джигіт, біюк бакшиш — хороший юнак, великий бакшиш.
[74] Оджак — яничарський корпус.
[75] Яничарка — яничарська рушниця.
[76] Пищаль — ручна гарматка — зброя яничарів.
[77] Корпус яничарів ділився на три з’єднання — булуки. Стамбульський булук складався з 60 орт.
[78] Аджем–оґлани — іноземні юнаки (турецьк.).Яничари–школярі.
[79] Сардар — полководець. Так називали яничара–аґу.
[80] Чаушлар — наглядач за поведінкою яничарів у бою. Чаушлари їздили на фарбованих конях, щоб виділятися серед воїнів.
[81] Бесмеле — постійний вступ до сур Корану, до проповідей.
[82] Моакіт — відаючий годинниками при мечетях.
[83] За мусульманською демонологією, мерці перетворюються на вурдалаків.
[84] Чардак — балкон, галерея.
[85] Рахіб–хоне — послушниця дервішського монастиря.
[86] Кет–худа — сільський староста.
[87] Каїш–башак — напівлюдина, напівчорт (татар. демонологія).
[88] Мекіри, оджу — злі джини, що перетворюються на собак, цапів.
[89] Сабаних хайр олсун — доброго ранку! (татар.)
[90] Алла раз олсун, дост–ака — спасибі, брате (татар.).
[91] Каймак — твердий овечий сир.
[92] Степи Узухри — так ногайці називали степи між Дніпром і Доном.
[93] Кара–су — Чорна вода (татар.).
[94] Ескі–Кирим — Старий Крим — перша столиця татарського ханства.
[95] Театр Кара–ґез — театр на зразок вертепу.
[96] Шекер — цукор (турецьк.).
[97] Пашмаклик — віно для султанських жінок.
[98] Капиджії — сторожа воріт султанського палацу.
[99] Вислів Селіма Грізного (1512–1520): «Панувати — це суворо карати».
[100] Грецькі папаси — грецькі священики.
[101] Шаріат — мусульманське право.
[102] Узенчик — у перекладі з татарської — річка.
[103] Ярлик — ханська грамота.
[104] Баскак — татарський збирач податків (у перекладі: той, що давить за горло).
[105] Джіз’є — земельний податок з немусульманського населення і подушне.
[106] Бешур — міра сипучих тіл, восьмина.
[107] Кіш — стійло для овець.
[108] Ашики — дитяча гра в кості.
[109] Еклізі–бурун — найвищий шпиль Чатирдаґу.
[110] Хизр — покровитель подорожніх і пастухів.
[111] Харт–ана — бабуся.
[112] Ібліс — злий демон, сатана.
[113] Уруш–кіш — місце перебування отамана чабанів.
[114] Танґ атар — світає (татар.).
[115] Джаханнам — пекло.
[116] Єлдиз — зірка (татар.).
[117] Мезарташ — надмогильний пам’ятник.
[118] Ватажки повстань проти османського уряду на початку XVII ст.
[119] Аталик — вихователь ханича.
[120] Сотня капи–кулу — сейменів, що формувалися у Криму на зразок турецьких яничарів, називали капи–кулу (в перекладі — дверними рабами).
[121] Кисея — тонкий прозорий крам.
[122] Паша–каписи — канцелярія великого вождя.
[123] Рамазан — мусульманський осінній місяць посту.
[124] Мосахир — барабанщик, вуличний сторож.
[125] Тугра — державна печатка.
[126] Дабірство — риторичне мистецтво.
[127] Пастирма, баклава — страви з баранячого м’яса.
[128] Гамали — носильники.
[129] Кяшкуль — мисочка з кокосового горіха.
[130] Вейсі і Нефі — турецькі поети–сатирики початку XVII ст.
[131] Капу–аґа — церемоніймейстер.
[132] Султан–мезади — султанське торжище.
[133] Капудан–баші— адмірал флоту.
[134] Юк — турецька міра грошей (100 тисяч акче).
[135] Салердар–аґа — начальник придворних зброєносців.
[136] Дост–ака — рідний брате (татар.).
[137] Огли–калям — інтелігенція (турецьк.).
[138] Клепсидра — водяний годинник.
[139] Гашник — чоловічий шовковий пояс.
[140] Коп! Іаша! — Встань! Живи! (татар.)
[141] Острів Кандія — Крит, належав Венеції.
[142] Шертна грамота — договірна грамота.
[143] Йстер!— Досить! (турецьк.)
[144] Санджак — прапор (турецьк.).
[145] Намазний день — день молитов за померлі душі.
[146] Хийгач — паляниця на курдючному салі.
[147] Бекеча — наложниця.
[148] Кябін — весілля.
[149] Вай, вай, анам!— Ой, ой, мамо! (татар.)
[150] Шаламаджа — турецький шовковий крам.
[151] Чонґар — інструмент, схожий на гітару.
[152] Бакчибаша — сторож базару.
[153] Хто хотів звернутися до султана на вулиці, тримав засвіченого факела над головою.
[154] Ямаки — гарнізонні яничари.
[155] Магріб — молитва при заході сонця.
[156] Купець–касапчі — різник (татар.). Так татари називали російських купців.
[157] Меним оглим, яш ярем — мій синочку, молоденька половинко (татар.).
[158] Хан–джамі — ханська мечеть.
[159] Ермене–маале — вірменська вулиця в Бахчисараї.
[160] Аяк–капу — ханський придворний, що вводить послів.
[161] Драгоман — тлумач, перекладач.
[162] Аманат — заручник (татар.).
[163] Граф де Брежі — французький посол у Польщі за часів Хмельниччини.
[164] Ялан — брехня (татар.).
[165] Ата — батько (татар.).
[166] Назджаз — ніжна моя! (татар.)
[167] Недим — султанський товариш по чарці, що мав право заходити до султана в неприйомні дні.
[168] Касида — панегіричний вірш.
[169] Кейф — розваги, безділля.
[170] Яничари–секбани — у перекладі — ловчі, псарі (яничарська орта, з якою султан ходив на полювання).
[171] Чугадар — посланець–скороход.
[172] Караджа–оґлан — турецький поет першої половини XVII ст.
[173] Йолюм — смерть (турецьк.).
[174] Аман — помилуй (турецьк.).
[175] Шахзаде — султанський син.
[176] Девширме — система, за якою набирали іноземних хлопчиків у яничари.
[177] Аджем — чужинець (турецьк.).
[178] Джеляд–одаси — кімната катів.
[179] Балик–хане — рибальський дім.
[180] Азраїл — архангел смерті.
[181] Маш Аллах! — Оце так! (татар.)
[182] Бахмати — малі татарські коні.
[183] Вай харин — гаразд (татар.).
[184] Хікмети — повчання (татар.).
[185] Пшевудці — провідники (польськ.).
[186] Quasi alter rex — ніби другий король (лат.).
[187] Баглай — лінивець.
[188] Koniec Polski — кінець Польщі (польск.).
[189] Co pan mowi!— Що пан каже? (польск.)
[190] 1621 року гетьман Сагайдачний разом з польським військом розбив турків під Хотином.
[191] Шукайте жінку! (франц.)
[192] Фара — перший клас у колегії.
[193] Quo vadis, Domine? — Куди йдеш, Господи? (лат.)