Меч Арея

Примітки

[1]

Н а в — мрець.

[2]

Одна з найвищих посад у давній Київській Русі.

[3]

Ч а с — міра відстані, приблизно 5 км.

[4]

Сарана.

[5]

Слово «гуни» слов'янського походження і в багатьох історичних джерелах пишеться з одним «н» (авт.).

[6]

Борошном називали взагалі харчі.

[7]

Волгу.

[8]

Т а л ь - заложник.

[9]

Єгипетська.

[10]

В е р е к т и — молотити, звідси вересень — місяць молотіння.

[11]

Тепер м. Очаків Миколаївської області.

[12]

Херсонес, або Корсунь, був коло теперішнього Севастополя, влежав до Візантії.

[13]

Писар.

[14]

Тут і далі цитуються слова, залишені давньогрецьким істориком Пріском, який жив у V сторіччі й відвідував столицю Аттіли.

[15]

Західна Римська імперія зі столицею в Римі. Східна імперія, зі столицею в Константинополі, теж звалася Римською, хоч насправді була грецька.

[16]

Гра.

[17]

Персія.

[18]

Чумацький Шлях.

[19]

Аргентум — срібло (лат.). Тепер Страсбург.

[20]

Майнц.

[21]

Кельн.

[22]

Мілані.

[23]

Тепер Орлеан, місто на вигині правого берега р. Луари.

[24]

Подібну промову, за свідченням історика Йордана, Теодорік виголосив і перед боєм з Аттілою.

[25]

Тепер Шварцвальд у Західній Німеччині.

[26]

Одні з найвищих посад великокняжого двору в стародавніх русинів.

[27]

Італієць.

[28]

Флагеллум — дрюк, бич, кий.

[29]

Дослівно перекладається: Божий Бич (порівняй: Богдан Гатило).

[30]

Лев Перший (лат.).

[31]

Ходити роті — клястися, присягатися.

[32]

Шовку.

[33]

Калімера — Ласкаво прошу!

[34]

Радій, пане імператоре.

[35]

Кало — добре (грецьк.).

[36]

Життя.

[37]

Мотузка.

[38]

Бібліотеки.

[39]

Тепер там початок вул. Володимирської, трохи вище від історичного музею.

[40]

Викуп, платня.

[41]

Тепер м. Вормс на лівому Березі р. Рейну.

[42]

Викупу.

[43]

Луската різниця.

[44]

Разом з правою рукою.

[45]

Великий келих.

[46]

Варягів.

[47]

Пізніше його прозвали Чудським.

[48]

«Дика вира» — об'єднання заможних смердів серед сільської общини-громади на давній Україні.

[49]

Очерки истории Китая. — М., 1959. — С. 59, 77, 101 та ін.

[50]

Historie biscuporum. Discripta insule aretical. — IV.

[51]

Cronika Sclavorum. — Leipzig, 1836. — S. 39.

[52]

Šafařyk P.J. Slovanské starožitnosti. — Praha, 1837 — S. 270.

[53]

Там само.

[54]

Дестунис Г.С. Сказанія Приска Панийскаго / Ученыя записки второго отд. Императорской Академіи Наукъ. — СПб., 1861. — Кн. VII, вып. I — Урив. 8. — С. 33.

[55]

Там само. — С. 42.

[56]

Там само. — С. 40.

[57]

Там само. — Урив. 3. — С. 23.

[58]

Дестунис Г.С. Сказанія. — Урив. 1. — С. 19.

[59]

Там само. — С. 21.

[60]

Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 11. — С. 76.

[61]

Там само. — Урив. 8. — С. 47.

[62]

Там само. — С. 49.

[63]

Там само. — Урив. 8. — С. 51.

[64]

Там само. — С. 52, 53-54, 69.

[65]

Дестунис Г.С. Сказанія... — C. 52, 52, 53-54, 69.

[66]

Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.

[67]

Там само. — С. 52, 52, 53-54, 69.

[68]

Венелинъ Ю. Древнія болгары. — СПб., 1836. — С. 125-128.

[69]

Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 8. — С. 70.

[70]

Йордан. О происхождении и деяниях готов. — М., 1960. — Розд. 258. — С. 327.

[71]

Там само.

[72]

Исторія Льва Діакона. — СПб., 1820. — Кн. IV. — Розд. 6.

[73]

Повість временних літ (ПВЛ). Вступ. (До речі термін «русин» уже в X сторіччі був дуже поширений, про що свідчать Нестор та інші літописці. Див. ПВЛ: В літо 912 і далі).

[74]

Нідерле Л. Славянскіе... — С. 41.

[75]

Myrinacus Agathias. Historiae. — Bonn. — V. 11.

[76]

Cassius Dio. Historia Romana. — Berlin, 1901. — 55, 1.

[77]

Йордан. О происхождении. — Розд. 26.

[78]

Нідерле Л.Славянские... — С. 74.

[79]

Далинъ О. Исторія шведскаго государства. — СПб., 1908. — С. 80.

[80]

Raoul-Rochette D. Peintures antigueis medites. — Paris, 1836.

[81]

Вельтман А.Ф. Аттила и Русь IV — V веков. — СПб., 1860.

[82]

Там само.

[83]

Тацит. Германия. — Розд. 46.

[84]

Luden G. Geschichte des deutscen Volke. — Jena, 1827.

[85]

Гейер Э.Г. Исторія шведскаго народа. — СПб., 1857. — С. 153.

[86]

Там само. — С. 154.

[87]

Йордан. О происхождении... — С. 58-59.

[88]

Amade Tierrie. Histoir d'Attilla et de ses successeur. — Paris, 1864. — P. 78.

[89]

Йордан. О происхождении... — Розд. 253.

[90]

Там само. — Розд. 265.

[91]

Прокопий. Война... — IV, 5, 28.

[92]

Йордан. О происхождении... — Розд. 229-230.

[93]

Нідерле Л. Славянские... — С. 111.

[94]

Мерцеллінъ Амміанъ. Исторія. — XXXI, 2, 25.

[95]

Флавій Йосиф. Про іудейську війну. — VII, 7, 4.

[96]

Лукіан. Токсарид. — Розд. 51.

[97]

Птолемей. — III, 5, 7.

[98]

Марцеллінъ Амміанъ. Исторія. — XXXI, 2, 21-23.

[99]

Знойко О.П. Міфи Київської землі... — К.: Молодь, 1989.

[100]

Исторія Льва Діакона... — Кн. X. — Розд. 11.

[101]

Нідерле Л. Славянские... — С. 184-185.

[102]

Тацит. Сочинения: О происхождении германцев. — Л., 1969.

[103]

Греческо-русский словарь. — К., 1901.

[104]

Птолемей. — III, 5, 10.

[105]

Докладніше про це див. у знаданій праці О. Вельтмана.

[106]

Нідерле Л. Славянские... — С. 157.

[107]

Геродотъ. Исторія. — М., 1888. — Т. II. — Кн. IV. — Розд. 7.

[108]

Там само. — Розд. 56.

[109]

Там само. — Розд. 71.

[110]

Геродотъ. Исторія. — Розд. 56.

[111]

Мавродин В.В. Образование древнерусского государства. — Л., 1945. — С. 50, 83.

[112]

Петров В.П. Скіфи. Мова і етнос. — К., 1968.

[113]

Геродотъ. Исторія. — IV, 6.

[114]

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. — М., 1981. — С. 96, 104,126, 220, 225, 332, 565, 569. Його ж: Язычество древней Руси. — М., 1987. — С. 11, 62.

[115]

Нідерле Л. Славянские... — С. 130.

[116]

Геродот. История. — Л., 1972. — IV, 59.

[117]

Дестунис Г.С. Сказанія... — Урив. 8.

[118]

Там само.

[119]

Йордан. О происхождении... — Розд. 178, 182.

[120]

Там само. — Розд. 257.

[121]

Карамзинъ Н.М. Исторія государства Россійскаго: Примітки. — СПб., 1816-1829. — Т. I. — С. 10.

[122]

Исторія Льва Діакона. — Кн. IX. — Розд. 11.

[123]

Геродот. История. — IV, 17.