Моє сторіччя

Примітки

1

Schalker kreisel — футбольна тактика, яку розробили у 1920-х роках гравці німецької команди «Шальке 04» Фріц Щепан і Ернст Куцорра. Це гра короткими передачами, яка базується на шотландській методиці коротких передач. Характерною для цієї тактики є активність тих гравців, які не ведуть м’яч, а біжать поряд із тими, хто його веде, щоб дати їм якомога більше нагод для пасів і таким чином довести м’яч до воріт суперника. Нині таку тактику ще називають one-touch.

2

Альтона і Сан Паулі — райони Гамбурґа.

3

Гуґо Стіннес (Hugo Stinnes, 1870—1924) — німецький підприємець і політик, засновник одного з найбільших металургійних концернів Німеччини. Належав до найвпливовіших підприємців Європи першої чверті XX століття. Сприяв формуванню соціального законодавства Німеччини. Активний соціал-націоналіст, прихильник німецької експансії в Європі. Депутат рейхстаґу від Німецької народної партії у Веймарській республіці.

4

Ворпсведе — невеликий населений пункт неподалік Бремена. З 1899 року став відомою колонією німецьких художників, а згодом і письменників.

5

Князь Ойленбурґ — близький друг німецького кайзера Вільгельма II.

6

Мореплавство.

7

Телеграфна агенція Вольфа — найвідоміше на той час інформаційне агентство.

8

Пам’ятник Барбароссі, він же Киффгойзерський монумент — пам’ятник кайзерові Вільгельму І на горі Киффгойзер за проектом архітектора Бруно Шміца; складається з кінної статуї Вільгельма І та фігури Барбаросси.

9

Порта-Вестфаліка (Вестфальські ворота) — ущелина біля однойменного німецького міста, крізь яку тече річка Везер. На горі Віттелькіндсберґ стоїть пам’ятник кайзерові Вільгельму.

10

Пам’ятник розташований у центрі парку Тірґартен і був збудований за наказом Вільгельма І на честь перемог Пруссії у Данській (1864), Австро-Прусській (1866) та Франко-Прусській (1870—1871) війнах.

11

Пам’ятник Армінію Геруску (він же Германі Геруск) у Тевтобурзькому лісі: на цьому місці Геруск переміг римлян у 9 році нашої ери.

12

Бронзова статуя в Мюнхені, яка символізує державу Баварію. Збудована на замовлення короля Баварії Людвіґа І в 1843—1850 роках.

13

Пам’ятник на вшанування Битви народів 1813 року під Лейпциґом, у якій було остаточно переможено армію Наполеона І.

14

Адольф Гітлер.

15

Петер Пантер (Peter Panther) — псевдонім німецького письменника та публіциста Курта Тухольського.

16

Заколот консерваторів проти Веймарської республіки 1920 року під проводом одного з лідерів Німецької вітчизняної партії прусського землевласника Вольфґанґа Каппа.

17

Організація «Консул» — таємна терористична організація в Німеччині, яка здійснила низку політичних убивств у 1920—1933 роках.

18

Політика виконання — зовнішньополітична стратегія Веймарської республіки з моменту прийняття Лондонського ультиматуму 1921 року і до початку Рурського конфлікту 1923 року. В цей період Німеччина намагалася виконувати визначені західними державами репарації, які вважала завищеними, тож виконувала їх так, аби стало очевидним, що насправді виконати їх неможливо.

19

Фердинанд Фош (фр. Ferdinand Foch, 2.10.1851—20.03.1929) — французький військовий теоретик і воєначальник часів Першої світової війни, маршал Франції в 1918 році. Після початку «Весняного наступу», масштабної операції Німецької імперії з метою прориву фронту, Фош став Головнокомандувачем військами союзників.

20

Мається на увазі так званий Пивний путч: у неділю 9 листопада 1923 року Адольф Гітлер разом зі своїми спільниками вирушив із пивного залу Бюрґербройкеллер до Фельдгерренгалле, де відбулися сутички з баварською поліцією, і марш путчистів був зупинений.

21

Скапа-Флоу (Scapa Flaw) — бухта в Шотландії, де 1919 року німці добровільно затопили свій флот, який згідно з Версальським договором мали передати як репарації союзникам.

22

Шуплаттлер (Schuplattler) — баварський народний танець, у якому чоловіки плескають себе по стегнах, колінах і підошвах, танцюючи довкола нерухомих дівчат.

23

Інші назви: «Операція Колібрі», Путч Рьома (нім. Röhm-Putsch) — назва чисток, здійснених у СА (парамілітарній організації НСДАП у Німеччині) з 30 червня до 2 липня 1934 року. Гітлер вдався до чисток в СА та стратив її лідера, Ернста Рьома, оскільки вбачав у цій організації та її лідері загрозу своїй особистій владі. За час операції було страчено 85 осіб, однак остаточна кількість загиблих може сягати сотень, понад тисячу було заарештовано. Більшість страт була здійснена підрозділами СС (нім. Schutzstaffel) та гестапо (нім. Geheime Staatspolizei). Чистка зміцнила владу Гітлера. Також вона забезпечила юридичні умови для нацистського режиму, оскільки суди у прагненні довести свою лояльність режимові скасували перепони для позасудових переслідувань.

24

Перша танкова дивізія СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер» — елітна німецька танкова дивізія у складі військ Ваффен-СС, яка під час Другої світової війни брала участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах.

25

У перекладі з німецької Stahlkopf — сталева голова.

26

Еріх Мюзам (1878—1934) — поет, драматург, публіцист. Відразу після захоплення влади нацистами був убитий ними в концтаборі Оранієнбурґ.

27

Und setzet ihr nicht das Leben ein, nie wird euch das Leben gewonnenn sein, — Фрідріх Шіллер, остання сцена з драми «Табір Валленштайна».

28

Галуцці (Haluzzen) — жіночі загони опору у Варшавському гетто. «Галуцц» у перекладі з івриту — авангард.

29

Natura і figura (лат.) — всередині та зовні.

30

Підрозділи у німецькому Юнґфольку: Юнґеншафт (Jungenschaft) — до нього входили приблизно 15 хлопчиків; Юнґцуґ (Jungzug) — об’єднував приблизно три юнґеншафти; Фенляйн (Fähnlein) — приблизно чотири юнґцуґи (через поділ за роками народження); Юнґштамм (Jungstamm) — чотири фенляйни (залежно від регіону) та Юнґбанн (Jungbann) — п’ять юнґштаммів (теж залежно від регіону).

31

Дуденівське товариство — Товариство учених-лінгвістів. Конрад Дуден (1829—1911) — упорядник і видавець численних німецьких словників.

32

Розенмонтаґ (Rosenmontag) — найважливіший день карнавалу, коли відбувається процесія. Він завжди припадає на понеділок за 48 днів перед Великоднем. В одному з пояснень назву перекладають як «Трояндовий понеділок», буцімто через те, що свого часу Папа Римський у цей день освятив золоту троянду і передав її заслуженій особі. Інше трактування етимології цієї назви веде до середньовічного слова «Rasenmontag», яке у кьольнському діалекті означає «божевільний», «шалений».

33

Haus Vaterland (у букв. перекладі з нім. — «Дім Вітчизни») — у 1928—1943 роках палац із ресторанами та розважальними закладами на Потсдамській площі в Берліні. Після пожежі 1943 року був відновлений лише частково, а 1953-го — закритий остаточно.

34

Вірш Бертольда Брехта «Der Nachgeborene», 1920.

35

Вірш Ґотфріда Бенна «Mann und Frau gehn durch die Krebsbaracke», 1912.

36

Бехер (Becher) — у перекладі з німецької — склянка, Броннен (Bronnen, або Brunnen) — колодязь.

37

Вірш Бертольда Брехта у перекладі Петра Рихла.

38

Гайнріх фон Кляйст (1777—1811) — німецький письменник, драматург, поет і публіцист. Вчинив самогубство на березі озера Ваннзеє у Берліні. Застрелився разом зі своєю подругою Генрієттою Фоґель, яку намовив на спільне самогубство.

39

У Буков розташований заміський будинок Бертольда Брехта, на Шіффбауердамм — театр «Берлінер ансамбль», яким він керував.

40

І Бертольд Брехт, і Ґотфрід Бенн померли влітку 1956 року.

41

«Amt Blank» — управління Теодора Бланка, який за дорученням Конрада Аденауера займався питаннями створення армії. У 1955—1956 роках Бланк був міністром оборони.

42

Прикордонний контрольно-пропускний пункт на Фрідріхштрассе.

43

На вулиці Ґльокенґассе в Кьольні розташований так званий «пахучий дім» — музей знаменитого одеколону «4711».

44

Забуття Буття або Забутість Буття (Seinsvergessenheit, або Seinsverlassenheit) — термін філософії Мартіна Гайдеґґера. Забуття Буття виражається для Гайдеґґера насамперед у тому, що не враховується онтологічна диференція, тобто різниця між Буттям і Сущим (Sein і Seiende).

45

Якоб Таубес (1923—1987) — теолог, філософ, юдаїст. Походив з родини рабина. Викладав теологію в Нью-Йорку та Єрусалимі, у Гарвардському та Прінстонському університетах. З 1966 року працював у Вільному університеті Берліна.

46

«Die Kehre» — поняття, яке Мартін Гайдеґґер застосовував для періоду відходу від своїх поглядів, сформульованих у праці «Буття і час».

47

Достеменність (Eigentlichkeit) — філософський термін, введений у вжиток Гайдеґґером. «Жаргон достеменності. До питання німецької ідеології» — праця Теодора Адорно про критику ідеологізованої мови, 1964 рік.

48

Ганс-Юрґен Краль (1943—1970) — відомий активіст студентського руху 1968 року, член Соціалістичної спілки німецької молоді, учень Теодора Адорно.

49

БМ — «Баадер-Майнгоф», спецзагін поліції, створений для боротьби з терористами групи RAF (у буквальному перекладі — «Фракція Червоної армії»).

50

Адміністрація Ґаука (Gauk-Behoerde) — орган, утворений після 1990 року, який давав можливість громадянам колишньої НДР ознайомитися з матеріалами Штазі (Служби державної безпеки), де йшлося про них.

51

No future (з англ. «без майбутнього») — гасло англійського панківського руху, яке походить із пісні «God Save the Queen» («Боже, бережи королеву») групи «Sex Pistols». Ці два слова стали виразом песимізму та зневіри, а також символом певного стилю життя, в якому нормою вважаються зловживання алкоголем і наркотиками (Live fast, die young). У самій же пісні це гасло виражало протест проти панівних консервативних еліт, утіленням яких в Англії є королева — як аристократичний релікт минулого. Альбом із піснею був записаний у травні 1977 року, коли святкували 25-річний ювілей з дня коронації Єлизавети II, тому пісня й присвячується королеві.

52

Люди в човнах (англ. boat people) — назва пішла від в’єтнамських біженців, які тікали морем під час трьох індокитайських воєн. Найбільша кількість таких біженців припала на період із 1978 до 1980 року. У наш час термін вживається на позначення біженців у човнах із будь-якої країни.

53

Подвійне рішення НАТО — система прийнятих лідерами США, Англії, Франції та ФРН військово-стратегічних рішень від 12 грудня 1979 року в рамках НАТО про застосування двох паралельних і взаємодоповнюючих підходів: зміцнення оборонних потужностей і сприяння переговорам щодо роззброєння та контролю за озброєнням.

54

Серія масових мирних політичних демонстрацій у Лейпциґу в 1989—1990 роках, із закликом до демократизації НДР.

55

У кнайпі «Адлер» у Ґроссгольцльойте 1958 року зібралася «Група 47».

56

Розмовна назва корупційного скандалу довкола підкупу баварського політика Макса Штрайбля та інших членів партії ХДС, який призвів 1993 року до відставки Штрайбля. Відтоді назва «аміґо-афера» вживається в німецькій мові як загальна — на означення корупційних скандалів.

57

Натяк на трастові фонди, за допомогою яких здійснювалися ці незаконні оборудки: німецькою «траст» — Treuhand, буквально: treu — вірний, die Hand — рука.

58

У німецьких назвах селищ приховані значення, які окреслюють ці місця як затуркані та забуті: Fürstenau — Панське, Gottgetreu — Богобоязне, Hemmschuh — Гамівний Черевик.

59

Treuhandgesellschaft — німецька назва товариства з обмеженою відповідальністю (трасту), яке було створене після 1990 року і поставило собі за мету передати всю державну власність колишньої НДР у приватні руки; при цьому було здійснено чимало незаконних трансакцій.