Ця книга вперше вийшла в світ англійською мовою під назвою «The Liberators»; таку назву збереглося в більшості зарубіжних видань книги. — Прим. ред.
Під такою назвою вийшло перше видання книги в Росії. — Прим. ред.
Перше видання книги російською мовою вийшло в світ в 1986 році у видавництві OPI (Париж) під назвою «Розповіді визволителя». — Прим. ред.
Див. зображення листівки на сторінці 1 вклейки 1, розміщеної між сторінками 80 і 81. — Прим. Ред. (Тут і далі — тексти посилань оригінальні (як в книзі), однак всі фото в кінці — Автор електронної версії, «Сотник Крук»)
Це поняття вперше і відразу в негативному контексті з’явилося в офіційному повідомленні «В Раднаркомі РСР і Союзу ЦК ВКП(б)» 27 січня 1936 р. де засуджувалися «Помилкові історичні погляди, властиві так званій “історичній школі Покровського”». У зв’язку з такою постановкою питання були знищені не тільки учні Покровського, а й ті історики, що активно критикувалися Покровського за життя. — Прим. ред.
Щоденникові записи, які Бунін робив в Москві та Одесі з 1918 по 1920 рік і в яких він висловлював крайнє неприйняття більшовиків і їхніх вождів, видані у вигляді книги «Окаянные дни». — Прим. ред.
Щоб не нашкодити своїм товаришам, в попередніх виданнях цієї книги я змінив місце і час дії, змінив імена та прізвища. Зараз можна назвати справжні імена. Сержант Макєєв — мій добрий приятель Толя Магаляс, старший сержант, заступник командира 2-го взводу 4-ї роти. Після випуску наші дороги розійшлися. Ми обидва потрапили в Прикарпатський військовий округ, тільки в різні дивізії. Потім зустрілися в Військово-дипломатичній академії Радянської Армії, про існування якої ніколи відкрито не повідомлялося. Він завершив службу генерал-майором ГРУ. — Прим. автора.
Імена тих, кого щадити було нічого, я не міняв. Першим заступником командувача військами Київського військового округу дійсно був генерал-полковник Чиж Володимир Пилипович, той самий, який в 1954 році в Тоцьких таборах командував 128-м стрілецьким корпусом на навчаннях з реальним застосуванням ядерної зброї (докладніше про це читайте в книзі «Її ім’я було Татьяна» (К: Гамазин, 2013. Серія «Нетабачна історія»)); начальником київської гарнізонної гауптвахти в описуваний період був капітан Март’янов, його заступником був молодший лейтенант Кірічок, найлютішим з постійного складу був єфрейтор Алексєєв. Не я один запам’ятав цих славних охоронців порядку на все життя. — Прим. автора.
Під такою назвою в Росії вийшло перше видання цієї книги. — Прим. ред.
Це добре видно в одному з фрагментів документального фільму «Служу Радянському Союзу», який знятий Центральної студією документальних фільмів на навчаннях «Дніпро-67» і вийшов на екрани в 1968 році. Цей та інші фрагменти фільму, що ілюструють розповідь автора про ці навчання, можна подивитися в інтернеті, пройшовши посиланням https://www.youtube.com/watch?v=V4zMxktcniE — Прим. ред. (Посилання робоче — автор електронної версії, «сотник Крук»)
Державна Безпека (Государственная Безопасность — рос.)
Ракетні війська стратегічного призначення — РВСП (РВСН, Ракетные войска стратегического назначения — рос.)
ГСВГ — Группа советских войск в Германии (рос.)
СГВ — Северная группа войск (рос.)
ЮГВ — Южная группа войск (рос.)
СпН — Специального Назначения (рос.)
Помічник начальника штабу. — Прим. автора.
Апаратура засекречування зв’язку, засекречивающая аппаратура связи (рос.). — Прим. ред.
СГМ — модернізований станковий кулемет Горюнова калібру 7,62 мм; точні абревіатури бронетранспортерної і танкової модифікацій — СГМБ і СГМТ. — Прим. ред.
Заступник командира взводу. — Прим. автора.
Відмінним вважався підрозділ, в якому три чверті особового складу мали тільки відмінні оцінки на випускній інспекторській перевірці, а решта — оцінки «добре» і «відмінно». — Прим. автора.
Номер розрахунку артилерійської гармати великого калібру, який обслуговує гарматний затвор. — Прим. автора.
Влітку 1972 року США і СРСР підписали Договір про обмеження систем протиракетної оборони. У 1974 році був підписаний додатковий протокол до цього Договору, згідно з яким кожна країна могла мати тільки одну таку систему для захисту одного з життєво важливих об’єктів. — Прим. ред.
Цю класифікацію придумав не я. Нас так вчили. Коли нам показували трофейні зразки західної зброї, викладачі незмінно відносили кожен з них до однієї з цих категорій. — Прим. автора.
Рухливість — це сукупність властивостей танка, які характеризують його здатність до самопересування в заданих умовах чи придатність до перевезення транспортними засобами. Розрізняють тактичну, оперативно-тактичну і стратегічну рухливості.
Тактична рухливість танка — рухливість на полі бою і марші при виконанні тактичних завдань (завдання одного дня бою або маршу без дозаправки паливом або боєкомплектом).
Оперативно-тактична рухливість танка — рухливість при веденні армійських і фронтових операцій.
Стратегічна рухливість танка — рухливість в стратегічних операціях при переміщенні танка своїм ходом на великі відстані заздалегідь обладнаними маршрутами або перевезення транспортними засобами (автомобільним, залізничним, морським або авіаційним транспортом).
Рухливість танка визначається швидкохідністю, прохідністю і автономністю. Стратегічна рухливість, крім того, характеризується транспортабельністю (придатністю до перевезення транспортними засобами та десантування). — Прим. ред.
ПТУР — ПротивоТанковая Управляемая Ракета (рос.)
Бойовий статут Сухопутних військ — Боевой Устав Сухопутных Войск (БУ СВ)