Павутинка

[1]

Расьомон – найбільша брама в місті Хейан (сучасне Кіото), побудована в 789 році.

[2]

Ітімеґаса – популярний в епоху Хейан (794-1192), плетений з осоки, лакований жіночий капелюх з широкими спадистими крисами; моміебосі – стародавня м'яка чоловіча шапка з нахиленим уперед верхом.

[3]

Сібі – архітектурна оздоба на дахах храмів і палаців у вигляді двох симетрично розміщених риб'ячих хвостів.

[4]

Четверта година пополудні.

[5]

Дзорі – сандалі з соломи або бамбукової кори.

[6]

Кебіісі – стародавня посада, що поєднувала в собі функції поліції та суду.

[7]

Один сун – Зсм.

[8]

Один сяку – 30см.

[9]

Каннон – богиня милосердя у буддійській релігії.

[10]

Суйкан – верхній чоловічий одяг з вибіленого на сонці, некрохмаленого шовку, поширений в епоху Хейан.

[11]

Катабіра – літній одяг з полотна.

[12]

Мокурен і Сяріхоцу – учні Будди.

[13]

Родзю і Мемьо – проповідники буддизму в Індії в ІІ-ІІІ ст.

[14]

Шуханське царство на півдні Китаю існувало в 221 -262 рр.

[15]

Юган Авґуст Стріндберґ (1849-1912) – відомий шведський критик, прозаїк і драматург.

[16]

Ґіфу – головне місто префектури Ґіфу.

[17]

Бусідо – моральний кодекс феодальної Японії, що вимагав безперечної вірності васалів своєму сюзеренові.

[18]

Хітое – літнє кімоно

[19]

Хаорі – верхнє коротке кімоно.

[20]

Табі – полотняні шкарпетки з окремим великим пальцем.

[21]

У буддійській релігії ріка, через яку переправляються на той світ душі померлих.

[22]

Один рі – міра довжини, 3,9 км.

[23]

Дайітокумьоо – буддійське божество, що своїм грізним виглядом оберігає людей від злих духів.

[24]

Ші Хуаньді – китайський імператор з династії Цінь (246-207 рр. до н. є.), «уславився» спаленням книг і винищенням конфуціанців. Янді – китайський імператор з династії Суй (589-619 рр. н. є.).

[25]

Садайдзін – «Лівий міністр», одне з трьох найвищих урядових і придворних звань у VIII-XII ст.

[26]

Ідеться про стародавній звичай віддавати в жертву богам людину при побудові палаців, мостів тощо.

[27]

Каріґіну – буденна одежа придворних.

[28]

Сару – мавпа (япон.).

[29]

За стародавнім японським етикетом листа подавали з гілкою сливи або сакури – японської декоративної вишні.

[30]

Хакама – шаровари.

[31]

Акоме – стародавнє ошатне жіноче вбрання.

[32]

Фудо – одне з божеств Мьоо, найпопулярніше в японському буддизмі (по-санскритському злий демон Акаланатха), захищає людей від злих духів, визволяє від земних пристрастей

[33]

Сюжет розпису в буддійському храмі, мета якого відвернути людину від життя й допомогти їй осягнути найвище блаженство – нірвану.

[34]

Мондзю – бог мудрості.

[35]

Мандзі – буддійський символ вічності й блаженства у вигляді свастики із загнутими наліво кінцями.

[36]

Асіда – дерев'яне взуття на високих підставках.

[37]

В японському фольклорі лисиця володіє чарами: може обертатися в упиря, вовкулаку, зачаровувати людей тощо.

[38]

В середньовічній Японії ніч ділилася на п'ять рівних частин.

[39]

Наосі – стародавнє придворне вбрання, що його одягали підчас урочистостей особи найвищих рангів.

[40]

П'ять принципів Конфуція – п'ять основних типів взаємин між людьми у феодальному Китаї та Японії: між володарем і підданим, батьком і дітьми, чоловіком і жінкою, старшим і молодшим і між товаришами.

[41]

Мейдзі – період новітньої історії Японії (1868-1911).

[42]

1603-1867 рр.

[43]

1878 р.

[44]

Хаорі- накидка.

[45]

1879 р.

[46]

Ґета – дерев'яне взуття.

[47]

Ітьоґаесі – зачіска дівчат з простолюду

[48]

Фуросікі – барвиста хустина.

[49]

Рокумейкан – палац в Токіо, в якому міністр закордонних справ щороку влаштовував бал на честь імператора для японських політичних діячів і закордонних гостей.

[50]

Ні, дякую (франц.).

[51]

Ж. А. Ватто (1684-1721) – французький художник, змальовував життя королівського двору.

[52]

Тайсьо – період японської історії (1912-1925). 2Камакура – курортне містечко недалеко від Токіо.

[53]

Жюльєн Віо – літературний псевдонім французького письменника П'єра Лоті (1850-1923), який багато подорожував, бував у Японії і присвятив їй роман «Панна Окіку» і щоденник вражень «Осіння Японія».

[54]

Один тьо – приблизно 109м.

[55]

Ебосі – висока м'яка шапка

[56]

Xаґі – леспедеца двоколірна, улюблена квітка в японській поезії.

[57]

Сусукі – колюча трава на японських луках і пустирях.

[58]

Бодісатва – друге за вагомістю після Будди божество буддійського пантеону.

[59]

…наше життя куплено. (Тут і далі замість викресленого цензурою подано ймовірний варіант тексту).

[60]

…його імператорської величності.

[61]

…його імператорської величності, заради держави.

[62]

…навіть заради імператора.

[63]

… слугування імператорові

[64]

…справу імператора.

[65]

…можна купити ?

[66]

…купили.

[67]

…розбійник

[68]

… благородну смерть ?

[69]

Кани – система опалення, застосовувана в Китаї: огрівається підлога й лежанки.

[70]

Ні – ти (кит.).

[71]

Секіканто – камені з двома-трьома ієрогліфами, поставлені на роздоріжжі, мали відганяти від людей нечисту силу.

[72]

Фундосі – пов'язка на стегна.

[73]

Князь Міто (Токуґава Міцукуні) – феодал-політик XIX ст.; Като Кійомаса – феодал XVI ст. Обох офіційна японська історіографія підносила як узірець освіченого й гуманного володаря.

[74]

Послухай мене, Мадлено… (франц.)

[75]

Тайсьо – період японської історії (1912-1925).

[76]

Отець Орґантіно (італ.) – італійський місіонер, що прибув до Японії 1570 р., заснував там духовну семінарію й будував католицькі храми. Храм Намбандзі (в перекладі – «Храм південних варварів») у Кіото – один з них.

[77]

Ребек – старовинний струнний смичковий музичний інструмент.

[78]

Японська вимова слова «Deus», тобто Бог.

[79]

Сакакі – сінтоїстське священне дерево, клеєра японська.

[80]

Охірумемуті, або Аматерасу – сінтоїстська богиня сонця, що вважається праматір'ю імператорської родини; в японській міфології розповідається, що, розгнівавшись на витівки свого молодшого брата Сусаноо, бога вітру, вона замкнулася в печері, й заспокоїла її та виманила звідти лише богиня Аманоудзуме своїми танцями.

[81]

Від 11 -ї вечора до 1 -ї ночі.

[82]

Конфуцій (по-кит. – Кунцзи) (551-479р. дон. є.), Менцзи (372-289 р. до н. є.), Чжуанцзи (369-286 р. до н. є.) – видатні китайські мислителі.

[83]

Хітомаро Какіномото (VII-VIII ст.) – перший великий японський поет.

[84]

Кукай (VII-VIII ст.) – поет і засновник буддійської секти Сінґон; Тофу Оно (894-966), Сукемаса Фудзівара (944-998), Юкінарі Фудзівара (972-1027) – японські каліграфи.

[85]

Ван Сичжі (307-365), Чу Суйлян (596-658) – китайські каліграфи.

[86]

Сіддхартхі – Історичний Будда, якого в Японії називають Сяка-муні, або Сяка-ньорай.

[87]

Дайніті (по-санскр.-Магавайрочана) – космічний Будда.

[88]

Сінран(1173- 1262) – засновник буддійської секти Дзьодо; Нітірєн (1222-1282) – засновник буддійської секти Нітірен.

[89]

Шорея (по-санскр. – сала) – буддійське священне дерево.

[90]

Принц Дзьоґу, або Сьотоку (574-622) – великий реформатор державного управління, творець першої японської конституції і будівничий буддійських храмів.

[91]

У грецькій міфології бог лісів, пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, зображався з цапиними ногами, рогами та борідкою.

[92]

Даймьо – удільні князьки в часи японського середньовіччя.

[93]

Юрівака – герой однієї японської драми, воєначальник, який після розгрому монгольського війська не з власної волі опинився на безлюдному острові, насилу врятувався й, повернувшись на батьківщину, помстився своїм зрадливим васалам.

[94]

Південними варварами японці колись називали європейців.

[95]

Натяк на те, як 1853 р. американська ескадра під проводом Метью Перрі з'явилася в затоці Ураґа, а через рік у Токійській бухті з вимогою до Японії відкритися для торгівлі із зовнішнім світом.

[96]

Японська вимова слів «падре Орґантіно».

[97]

Один кен – 1,81 м.

[98]

Йдеться про шлюбну подорож принцеси Кадзу, доньки імператора Комей, в 1861 р. з Кіото (резиденції імператора) до Едо (столиці сьоґунів – військових диктаторів з династії Токуґава). Одруження принцеси з передостаннім сьоґуном Іемоті – спроба досягти компромісу між імператорським двором і сьоґуном.

[99]

Інкьо – голова сім'ї після відмови від своїх юридичних прав; користується повагою і шаною молодших.

[100]

Котацу – кімнатна жаровня, накрита ковдрою.

[101]

Го – стародавня японська гра на зразок шахів, але набагато складніша.

[102]

Куґе – придворний імператорського двору до реставрації Мейдзі в 1868 р.

[103]

Юкіті Фукудзава (1834-1901) – видатний японський громадський діяч, просвітитель, прихильник європейської культури й науки.

[104]

Рожева й біла вата – традиційний весільний подарунок.

[105]

Сямісен – триструнний щипковий японський інструмент.

[106]

Ойран – повія високого ґатунку.

[107]

Момоваре – святкова дівоча зачіска.

[108]

Хьобунотайфу – заступник начальника управління військового відомства імператорського двору.

[109]

Кото – тринадцятиструнний музичний інструмент.

[110]

Танка – класичний японський вірш.

[111]

Суґороку – гра на дошці, в якій супротивники почергово кидають кісточки й пересувають фігурки на чужу територію.

[112]

Тен'якуносуке – заступник начальника медичного управління імператорського двору.

[113]

Будда Аміда (по-санскр.-Амітабха) – володар раю.

[114]

Куя (903 -972) – відомий буддійський діяч епохи Хейан (VIII-XII ст.).

[115]

Свято «Семи трав» припадало на 7 січня.

[116]

Сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

[117]

Бенто – їжа в коробочці.

[118]

Варадзі – солом'яні сандалі.

[119]

Тан – міра площі, приблизно 0,1 га.

[120]

Тьо – міра площі, приблизно 1 га.

[121]

0, дякую (англ.).

[122]

Прочитане з кінця слово Parnassus, тобто Парнас.

[123]

Стиль у мистецтві, започаткований молодими художниками 1897 р. у Відні на чолі з Отто Ваґнером (1841-1918).

[124]

Харуо Сато(1892- 1964) – відомий японський письменник.

[125]

Знавець вишуканого смаку (лат.).

[126]

Котацу – жаровня.

[127]

Ідзанаґі та Ідзанамі – перші боги японської міфології про створення світу.

[128]

«Мімікакусі» – жіноча зачіска, при якій закриваються вуха.

[129]

Суміко Курісіма (1902-1987) – одна з перших японських кінозірок.

[130]

Ґіндза – одна з центральних вулиць Токіо.

[131]

Великий землетрус стався в Токіо 1923 р.

[132]

Сан – суфікс ввічливості

[133]

Ґіндза – центральна вулиця в Токіо

[134]

Lied – пісня (нім.).

[135]

Один сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.

[136]

Четвертий стан – робітники і селяни.

[137]

Куніо Янаґіда (народ. 1875 р.) – відомий японський етнограф, засновник японського етнографічного інституту.

[138]

Сєнсєй – вчитель; часто вживається як вираз шаноби до старших віком, посадою тощо (япон.).

[139]

Доппо Кунікіда (1871-1908) – відомий японський новеліст. Далі йдеться про головного героя Бунко з оповідання «Жалюгідна смерть» (1907).

[140]

Йдеться про Басьо (1644-1694), славетного японського поета пізнього середньовіччя.

[141]

Сумідаґава – ріка в Токіо.

[142]

Йдеться про Дзюнітіро Танідзакі, відомого японського письменника.

[143]

Ідеться про оповідання «Расьомон».

[144]

Ідеться про Нацуме Сосекі (1867-1916), класика новочасної японської літератури.

[145]

Фусума – внутрішня розсувна стіна в японському будинку.

[146]

Мадзян – китайська гра в кості.

[147]

Землетрус в Токіо й п'ятьох суміжних префектурах 1 вересня 1923 р., коли тільки в столиці загинуло 70 тис. людей.

[148]

Суґеґаса – схожий на парасольку плетений бриль.

[149]

«Чарівна флейта» Моцарта.

[150]

«Нове життя» – твір Сімадзакі Тосона (1872-1943), творця японського реалістичного роману.

[151]

Platonic suicide – платонічне самогубство (англ.)

[152]

Double platonic suicide – подвійне платонічне самогубство (англ.)

[153]

«Поезія і правда» – автобіографічний твір Ґете.

[154]

Т. Радіґе (1903-1923) – французький письменник.