Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію

Примітки

Повість уперше була оприлюднена на сторінках харківського журналу «Літературний ярмарок» як два окремих твори: «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швайцарію» (№ 1, 1928 р.; перша і друга книги), і «Неймовірні авантури дона Хозе Перейри у Херсонськім степу» (№ 8, 1929 р.). Поєднані однією композицією, ці два сюжети склали основну версію повісті, що була надрукована у книзі: «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Харків, Пролетарій, 1930 р.; пролог, дві книги та епілог). У наступному виданні у книзі: «Оповідання» (Харків, Рух, 1932 р.), — автор додає до «Подорожі…» третю книгу-розв’язку, (яка сюжетними лініями пов’язується з іншими творами збірки, зокрема з «Оповіданнями слюсаря Шарабана», таким чином продовжуючи композиційний експеримент); а також «Післяслово».

Повість подається за виданнями 1930 і 1932 років.

Збережено лексичні, стилістичні та правописні (за незначними винятками) особливості авторського тексту. (Примітка верстальника).

В деяких сучасних публікаціях епілог розташований між третьою книгою та післясловом. В даній публікації він, як і у книжному виданні 1930 року, поміщений після другої книги.

Представлені нижче коментарі додані до даної інтернет-публікації 2017 року, крім однієї, позначеної як «Примітка автора», що належить до друкованої публікації.

Coelum, non animum mutant qui trans mare currunt. – Небо, а не душу змінюють ті, хто через море йде. (латин.) (Цитата з епістол Горація (1,11,27))

… only dull... ...deliberately attempted. – Переклад цієї англійської цитати автор помістив у «Післяслові».

(From an unpublished essay on «Landscape in the Litterature» by the Author. Quoted for the use of critics only). – (З неопублікованого есе автора за темою «Пейзаж в літературі». Цитується лише для використання критиками) (англ.).

... і він незабаром дістався б у відомий латвійський порт, що фігурує в стародавніх анекдотах на цю тему. – Певно натяк на ідіоматичний вираз «їхати до Риги», що означає – блювати. Походить від схожості назви латвійського портового міста Риги зі словом «ригати».

... конкретний і рельєфний як меццо-тинто... – Меццо-тинто – старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.

... дурила нас блискучою рінню... – Рінь – крупний пісок, гравій, галька і т. ін.; берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки і т. ін.

... тремтить містична блискуча юга. – Юга – те саме, що імла.

... куркуль Довб зачепив рубля мотузом, зігнув його ще, так що здоровенний рубель застережливо рипнув, і замотав мотуза за належні виступи на гарбі. – Рубель (тут) – довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.

... узяв зайця в тороки... – Тороки – ремені для прив’язування речей.

... конфіскував усю сметану і шомполку дядька Мусія. – Шомполка – рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола. Персонажі на ім’я Мусій фігурують і в творах Майка Йогансена «Кінець Майкла Паркера» (у збірці «Оповідання про Майкла Паркера») і «Дядько Мусій і заєць» (у збірці «Джан та інші оповідання»).

... будував машину, щоб летіти з Дунькою на Марс і приєднатися там до інженера Менні. – Інженер Менні – марсіянин, персонаж науково-фантастично-утопічного роману Олександра Олександровича Богданова «Червона зірка», виданого вперше 1908 року, перевиданого у 1918 та 1929 роках. У романі йдеться про подорож російського революціонера із марсіянськими розвідниками (що конспіративно перебували на Землі під виглядом землян, ховаючи справжній вигляд під масками людських облич) на Марс, де марсіяни побудували комунізм.

... як прозора киновар. – Киновар (зазвичай – кіновар) – червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.

... щоб їхати в Слобожанську Швайцарію... – Слобожанська Швейцарія – неофіційна назва місцевості південніше від Харкова, найменована так через красу краєвидів.

А в Харкові Дінець поганий! – Дінцем в повісті називається річка Сіверський Дінець (або Донець). Насправді Сіверський Дінець не протікає в Харкові. В Харкові є вузенькі річки Лопань, Харків та Уди. Уди уливаються у Сіверський Дінець, але відносно далеко від Харкова. Тож баба у Харкові вважала за Дінець іншу річку. Проте у середньовіччі Уди називалися Дінцем, але тоді не було міста Харкова. Одначе баба напевно не знала цього історичного факту.

... фотограф Довбня... – Напевно мається на увазі харківський фотограф Веніамін Михайлович Довбня, 1875 року народження (рік смерті невідомий). Представник українського дворянського роду. 30 листопада 1928 року був заарештований ОДПУ за антирадянську агітацію і засуджений до ув’язнення у концтаборі. Реабілітований посмертно у 1996 році.

... бачив також Нову Баварію. – Нова Баварія – район у західній частині Харкова. Була відома насамперед броварнею, де виготовлялося пиво з тією ж назвою, та однойменною залізничною станцією.

... десь за Мжею. – Мжа – річка на Харківщині, у місті Змієві вливається у Сіверський Дінець.

... в Слобожанській Столиці... – Тобто у Харкові.

... степового тура, що так безрезультатно носив на своїх рогах князя Мономаха. – Київський князь Володимир Мономах у своєму «Повчанні», адресованому його дітям, розповідаючи зокрема про небезпеки, що їх він пережив під час полювань, написав, що «тура мене два метали на рогах і з конем».

... лежала на бушприті. – Бушприт, або бугшприт – передня похила, горизонтальна щогла судна.

... це той самий Перебийніс... – Максим Перебийніс (або Кривоніс, загинув 1648 року) – Черкаський полковник, герой Визвольної війни. У перші дні Визвольної війни пристав до Богдана Хмельницького, зробився його найближчим другом і сподвижником. Брав участь як проводир Черкаського полку в усіх головних бойовищах з польсько-шляхетським військом 1648 р. Деякі історики припускали, що він мав шотландське походження.

... як той іґдразил... – Іґдразил (швед. Yggdrasills, Yggdrasil) – Світове дерево (дерево життя) в германо-скандинавській міфології – велетенський ясен (або тис), у вигляді якого скандинави уявляли собі всесвіт. Згадується у «Молодшій Едді», «Старшій Едді» та інших пам’ятках середньовічної германської писемності.

... увійшли низенькими дверима у біле слобожанське шале... – Шале (фр. chalet) – невеликий сільський будиночок в Альпах у швейцарському стилі. Невелика дача (закордонне).

... колосальне червоне гало... – Гало – (від грец. Ἅλως – коло, диск; також аура, німб, ореол) – оптичний феномен, кільце, що світиться навколо джерела світла. Гало зазвичай з'являється навколо Сонця і Місяця. Існує безліч типів гало і викликані вони переважно крижаними кристалами в перистих хмарах на висоті 5-10 км у верхніх шарах тропосфери. Вид гало залежить від форми і розташування кристалів.

... клацаючи по дорозі замком берданки і закладаючи в неї патрон. – Берданка – однозарядна рушниця зразка 1870 року.

... номер італійської газети «Воче-Дель-Пополо». – “La Voce del Popolo” – в перекладі з італійської «Голос народу». Відомі чотири періодичні видання з цією назвою, що були засновані ще у XIX столітті: дві газети і два журнали. Але одна з газет видається не в Італії, а в Хорватії (італійською мовою), а один з журналів отримав цю назву 1933 року, а до того, у час написання повісті Йогансеном, називався інакше.

... дугою зігнулася куга... – Куга (діалект.) – рогіз.

... круглий і глибокий, як макотерть. – Макотерть, або макітра – вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.

... до самих брам сонячного ґалаґану. – Ґалаґан (тут) – старовинна мідна монета, а також мідна монета взагалі.

... сонце вже скрадалося підліссям, шукаючи в цьому ундервуді грибів... – «Undеrwood», товаришки машиністки, значить «підлісся», да просвітить світ істини ваші кучеряві голови. (Примітка автора). «Undеrwood» – назва дуже поширеної в ті часи друкарської машинки.

«Червоний Перець» – український сатирично-гумористичний двотижневий журнал, що видавався у Харкові з 1927 по 1934 рік (перша спроба видавати його була зроблена ще 1922 року, але тоді через економічну скруту видання припинилося після другого номеру). Видання було ліквідовано 1934 року через арешти співробітників. Лише через сім років у Києві став видаватися журнал «Перець» як наступник харківського «Червоного Перцю».

... генерал Санхурхо, що оце недавно провалився з монархічним путчем. – Хосе Санхурхо-і-Саканель (ісп. José Sanjurjo Sacanell, 1872-1936) – іспанський воєначальник, генерал. Організував та очолив спробу військового перевороту, яка привела до початку Громадянської війни в Іспанії.

Деркач – невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком.

Крижні – великі дикі качки.

... якісь вечірні смоли і смовді... – Смовдь – багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних.

... геть у неймовірну нігич. – Нігич (присл.) – нічого, зовсім ніскільки.

... за таку нахабну авторову презумпцію (хоча ні одна з них, прекрасних читачок, не знає, на жаль, що таке презумпція). – Презумпція (лат. praesumptio — «припущення») — припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується життєвим досвідом. Презумпція є не достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою ймовірністю і застосовується в правовій практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні юридичної справи.

... поросли замість щетини райським крином... – Крин – лілея.

Спотонову він зробив пантаґрюелічні, ґуліверівські висновки... – Спотонову – спочатку, попервах. Пантаґрюелічні, ґуліверівські – тобто гігантські, велетенські, перебільшені (Пантаґрюель і Ґуллівер були велетнями, але останній – лише з погляду ліліпутів).