Поетичні твори, повісті та оповідання

1

У працях, присвячених П. П. Гулаку-Артемовському, традиційно зазначається, що він навчався у Київській духовній академії. Це н& зовсім так: Києво-Могиляиська академія офіційно була перетворена на духовний иавчальний заклад лише 1817 р.— спочатку на духовну семінарію, а з 1819 р. на духовну академію.

2

Добролюбов Н. А. Полн. собр. соч. В 6-ти т. M., 1934, т. 2, с. 170.

10

3

^а «Вестник Европы», 1827, октябрь, с. 287.

4

Речи, произнесенные в торжественном собрании императорского Харьковского университета. Харків, 1828, с. IX.

5

«Украинский вестник», 1819, ч. 13, с. 144,

6

Памятники мировой эстетической мысли. М., 1968, т. IV, второй полутом, с. 11—12.

7

Шевченко Т. Повне зібр. творів. У 6-ти т, K., 1964, т. 6, с. 315.

8

Рильський М. Пушкін українською мовою. — Пушкін О. С. Статті) та матеріали. K., 1938, с. 21.

9

Отчет о 29-м присуждении наград графа Уварова. Спб., 1888, с. 264.

10

Див.: Белинский В. Г. Полн. собр. соч. В 9 ти т. М., 1978, т, 3, с. 420.

11

Белинский В. Г. Полн. собр. соч. В 9-ти т. М., 1981, т. 7, с. 53,

12

Там же, с. 508.

13

Белинский В. Г. Поли. собр. соч. В 9-ти т., т. З, с. 470.

14

«Україна», 1924, кн. З, с. 72—73.

15

«Северная пчела», 1837, № 260, с. 1037.

16

Там же, № 258, с. 1029.

17

Белинский В. Г. Поли. собр. соч. В 9-ти т., т. З, с. 470.

18

Опера.

19

Ви бачите, які великі прибутки король щороку має зі своїх мор« ських гаваней; отож, на мою думку, ще ніким не висловлену, слід було б усі береги Франції (зробити це неважко) перетворити на зручні гавані — це могло б дати дуже велику вигоду. Мольєр^г, «Докучливі», акт III, сцена 3 (франц.). — Ред.

20

Мої дні — це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись. Кохання — ці солодкі чари для багатьох сердець — для мого серця було джерелом болі та сліз. Щоби полегшити свою долю і свої пекучі жалі, зітхаючи, я пишу кумедні вірші. Яка ж бо справді смішна наша доля! Бажаючи плакати, я смішу інших! (франц.) — Ред,

21

Хай буде сховане на дев'ять років (лат.).— Ред.

22

Вода шуміла, вода підступала до берега; над водою сидів молодий рибалка і спокійно, з незворушним серцем, поглядав на поплавець. Гете (нім.).— Ред.

23

В скрутних обставинах не забувай тримати рівновагу І радість стримувати при надмірі щастя. Горацій, кн. 11, ода 3 (лат.). — Ред„

24

Не допитуйся, Левконоє,— того не можна дізнатися,— коли мені, коли тобі кінець приречено богами; не ворожи й на вавілонських числах. Краще змиритися з майбутнім, яким би воно не було. Горацій, кн. І, ода 11 (лат).— Ред.

25

Не весь- час ідуть з хмар дощі на поля, що поросли колючим бур’яном, і це безперервно гуляють Каспійським морем бурхливі хвилі (лат.).— Ред_ѵ

26

Скупий ї недбалий шанувальник богів, я помилявся, наслідуючи хибну мудрість; тепер знову скеровую свої вітрила на давню путь (латРед_ч

27

років через сто на цвинтар прийде внук,

Де грішні кості їх в одну копицю сперли,

Поверне череп їх та в лоб ногою стук!

Та й скаже: «Як жили, так дурнями і вмерли!»

28

Я залюбки подарував би друзям келихи й бронзові чаші... Гор., кн. IV» од. 8 (лат.). — Ред*

29

Миролюбний король відкидає розкоші, пишноту й усілякі витівки, здатні лише плекати розбещеність; він заохочує розквіт інших умінь, корисних для справжніх життєвих потреб, особливо дбаючи про застосування ЇХ; у землеробстві. Фенелон, Телемак, книга V (франц.). — Red.

30

Альба или Элііба.

31

Богиня древних ѵолавян.

32

треба ж, на біду, позаторішню весну Його лихий поніс чогось за Десну.

Хоч не багацько проходив,

Зате багато бачив світа:

Побачив він, як Сейм, мов бішений, шумів І як Десна ревла несамовита,

Мабуть, ворочавши не п’ятдесят млинів.

Вернувсь Мірошник наш додому,

33

Зникнути, вам наказують.

Розкішна печеня, вишукані страви!

Жі-Б. Раде (франц.). — Ред*

34

Як я люблю цей безлюдний ліс, У лісі розкошують закохані.

Жільбер (франц.). — Ред.

35

Холодком называется степное растение в виде куста.

36

Свирговский прибыл на помощь ^:Иоащіу, господарю молдавскому, во время войны-его с волошским ;вохев:одою Александром и турецким султаном в 1574 году.

37

Энгель «Geschichte der Ukraine», стр, 140*

38

Летопись Георгия Конисского ^І2.

39

Никитин Рог (Никополь) ¹⁴ был тогда местом Сечи запорожцев.

Ź31

40

«История русов», стр. 96.

41

Здесь нарочно оставлен малороссийский оборот речи.

42

Реестровый. Они пользовались большим уважением- между хлебо* сашцами.

43

Род белого хлеба.

44

Самое далекое расстояние реки Оржицы от Пирятина — двадцати верст.

45

«История Малой России» Бантыш-Каменского, т, I, стр. 351«

46

Солодке безділля (ітаА.).— Ред.

47

Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику (лат.).— Ред.

48

Ріг (лат.). Ред.

49

Один, два, три (нім.)г- Ред.

302

50

Потрійний фіалковий екстракт (франц.).— Fed,

51

52

Любов моя, любов сердечна,

Любов моя, любов сердечна,

Ісус, Ісус, Марія, Іосиф,

Ісус, Ісус, Марія, Іосиф,.. (польськ.) — Ред.

53

Славте діла господні, славте ім’я господнє (польськ.). — Ред,

54

Ісус, Марія! (лаг.).— Ред.

55

Тебе, боже, славимо! (лат.),— Ред,

56

Казачья одежда, вроде бурнуса, и теперь еще употребляемая в Малороссии.

57

Пікантний (франц.),— Ред,

58

В міру бажания (лат.),— Ред.

59

Бач, який чутливий (франц.)—іронічне переосмислення французького фразеологізму «Un homme sans des entrailles» — бездушна людина (буквально: «людина без нутрощів»). — Ред.

60

Повноправні (лат.). — Ред.

61

Уміння жити (франц.),— Ред.

. * Незвідана земля (лат.). — Ред.

62

Крещендо, з наростаючою гучністю (італ.),— Ред_ч

63

Під мужика (франц.).— Ред.

64

Як у Наполеона (франц.). — Ред.

65

Сам на сам (франц.),— Ред.

66

Прощавай, дорогі!.. До побачення! (франц.) — Ред.

67

На згадку (франц.).— Ред.

68

Фіалковою (франц.),— Ред.

69

За і проти (лат.). — Ред.

70

. ** Нетерпляча (франц.). — Ред.

71

Божевілля, дурість (франц.}. — Ред. '

72

См.: «Вестник Европы», 1827, № 6, с. 121—129.

73

См. его «Für Wenige. Для немногих». М., 1818.

74

«На языке, почти уже забытом мною»,— пишет он к редактору. Прекрасно! Многие из громких словесников, право, не остались бы* в накладе, променявши все сокровища' памяти своей на подобную забывчивость.