1

У працях, присвячених П. П. Гулаку-Артемовському, традиційно зазначається, що він навчався у Київській духовній академії. Це н& зовсім так: Києво-Могиляиська академія офіційно була перетворена на духовний иавчальний заклад лише 1817 р.— спочатку на духовну семінарію, а з 1819 р. на духовну академію.

2

Добролюбов Н. А. Полн. собр. соч. В 6-ти т. M., 1934, т. 2, с. 170.

10

3

а «Вестник Европы», 1827, октябрь, с. 287.

4

Речи, произнесенные в торжественном собрании императорского Харьковского университета. Харків, 1828, с. IX.

5

«Украинский вестник», 1819, ч. 13, с. 144,

6

Памятники мировой эстетической мысли. М., 1968, т. IV, второй полутом, с. 11—12.

7

Шевченко Т. Повне зібр. творів. У 6-ти т, K., 1964, т. 6, с. 315.

8

Рильський М. Пушкін українською мовою. — Пушкін О. С. Статті) та матеріали. K., 1938, с. 21.

9

Отчет о 29-м присуждении наград графа Уварова. Спб., 1888, с. 264.

10

Див.: Белинский В. Г. Полн. собр. соч. В 9 ти т. М., 1978, т, 3, с. 420.

11

Белинский В. Г. Полн. собр. соч. В 9-ти т. М., 1981, т. 7, с. 53,

12

Там же, с. 508.

13

Белинский В. Г. Поли. собр. соч. В 9-ти т., т. З, с. 470.

14

«Україна», 1924, кн. З, с. 72—73.

15

«Северная пчела», 1837, № 260, с. 1037.

16

Там же, № 258, с. 1029.

17

Белинский В. Г. Поли. собр. соч. В 9-ти т., т. З, с. 470.

18

Опера.

19

Ви бачите, які великі прибутки король щороку має зі своїх мор« ських гаваней; отож, на мою думку, ще ніким не висловлену, слід було б усі береги Франції (зробити це неважко) перетворити на зручні гавані — це могло б дати дуже велику вигоду. Мольєрг, «Докучливі», акт III, сцена 3 (франц.).Ред.

20

Мої дні — це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, я плачу сміючись. Кохання — ці солодкі чари для багатьох сердець — для мого серця було джерелом болі та сліз. Щоби полегшити свою долю і свої пекучі жалі, зітхаючи, я пишу кумедні вірші. Яка ж бо справді смішна наша доля! Бажаючи плакати, я смішу інших! (франц.)Ред,

21

Хай буде сховане на дев'ять років (лат.).— Ред.

22

Вода шуміла, вода підступала до берега; над водою сидів молодий рибалка і спокійно, з незворушним серцем, поглядав на поплавець. Гете (нім.).— Ред.

23

В скрутних обставинах не забувай тримати рівновагу І радість стримувати при надмірі щастя. Горацій, кн. 11, ода 3 (лат.).Ред„

24

Не допитуйся, Левконоє,— того не можна дізнатися,— коли мені, коли тобі кінець приречено богами; не ворожи й на вавілонських числах. Краще змиритися з майбутнім, яким би воно не було. Горацій, кн. І, ода 11 (лат).— Ред.

25

Не весь- час ідуть з хмар дощі на поля, що поросли колючим бур’яном, і це безперервно гуляють Каспійським морем бурхливі хвилі (лат.).— Редѵ

26

Скупий ї недбалий шанувальник богів, я помилявся, наслідуючи хибну мудрість; тепер знову скеровую свої вітрила на давню путь (латРедч

27

років через сто на цвинтар прийде внук,

Де грішні кості їх в одну копицю сперли,

Поверне череп їх та в лоб ногою стук!

Та й скаже: «Як жили, так дурнями і вмерли!»

28

Я залюбки подарував би друзям келихи й бронзові чаші... Гор., кн. IV» од. 8 (лат.). — Ред*

29

Миролюбний король відкидає розкоші, пишноту й усілякі витівки, здатні лише плекати розбещеність; він заохочує розквіт інших умінь, корисних для справжніх життєвих потреб, особливо дбаючи про застосування ЇХ; у землеробстві. Фенелон, Телемак, книга V (франц.).Red.

30

Альба или Элііба.

31

Богиня древних ѵолавян.

32

треба ж, на біду, позаторішню весну Його лихий поніс чогось за Десну.

Хоч не багацько проходив,

Зате багато бачив світа:

Побачив він, як Сейм, мов бішений, шумів І як Десна ревла несамовита,

Мабуть, ворочавши не п’ятдесят млинів.

Вернувсь Мірошник наш додому,

33

Зникнути, вам наказують.

Розкішна печеня, вишукані страви!

Жі-Б. Раде (франц.). — Ред*

34

Як я люблю цей безлюдний ліс, У лісі розкошують закохані.

Жільбер (франц.). — Ред.

35

Холодком называется степное растение в виде куста.

36

Свирговский прибыл на помощь :Иоащіу, господарю молдавскому, во время войны-его с волошским ;вохев:одою Александром и турецким султаном в 1574 году.

37

Энгель «Geschichte der Ukraine», стр, 140*

38

Летопись Георгия Конисского І2.

39

Никитин Рог (Никополь) 14 был тогда местом Сечи запорожцев.

Ź31

40

«История русов», стр. 96.

41

Здесь нарочно оставлен малороссийский оборот речи.

42

Реестровый. Они пользовались большим уважением- между хлебо* сашцами.

43

Род белого хлеба.

44

Самое далекое расстояние реки Оржицы от Пирятина — двадцати верст.

45

«История Малой России» Бантыш-Каменского, т, I, стр. 351«

46

Солодке безділля (ітаА.).— Ред.

47

Що дозволено Юпітеру, не дозволено бику (лат.).— Ред.

48

Ріг (лат.). Ред.

49

Один, два, три (нім.)г- Ред.

302

50

Потрійний фіалковий екстракт (франц.).— Fed,

51

52

Любов моя, любов сердечна,

Любов моя, любов сердечна,

Ісус, Ісус, Марія, Іосиф,

Ісус, Ісус, Марія, Іосиф,.. (польськ.)Ред.

53

Славте діла господні, славте ім’я господнє (польськ.).Ред,

54

Ісус, Марія! (лаг.).— Ред.

55

Тебе, боже, славимо! (лат.),— Ред,

56

Казачья одежда, вроде бурнуса, и теперь еще употребляемая в Малороссии.

57

Пікантний (франц.),— Ред,

58

В міру бажания (лат.),— Ред.

59

Бач, який чутливий (франц.)—іронічне переосмислення французького фразеологізму «Un homme sans des entrailles» — бездушна людина (буквально: «людина без нутрощів»). — Ред.

60

Повноправні (лат.).Ред.

61

Уміння жити (франц.),— Ред.

. * Незвідана земля (лат.). — Ред.

62

Крещендо, з наростаючою гучністю (італ.),— Редч

63

Під мужика (франц.).— Ред.

64

Як у Наполеона (франц.).Ред.

65

Сам на сам (франц.),— Ред.

66

Прощавай, дорогі!.. До побачення! (франц.) — Ред.

67

На згадку (франц.).— Ред.

68

Фіалковою (франц.),— Ред.

69

За і проти (лат.).Ред.

70

. ** Нетерпляча (франц.).Ред.

71

Божевілля, дурість (франц.}.Ред. '

72

См.: «Вестник Европы», 1827, № 6, с. 121—129.

73

См. его «Für Wenige. Для немногих». М., 1818.

74

«На языке, почти уже забытом мною»,— пишет он к редактору. Прекрасно! Многие из громких словесников, право, не остались бы* в накладе, променявши все сокровища' памяти своей на подобную забывчивость.

Загрузка...