Примітки

1

Гл. Схема "А"

2

Учасники: сот. П. Зілинський, сот. М. Зілинський, пор. С. Клокун, бунч. І. Рахальський,

3

Тоді рангів не було і коменданти називалися по посадах.

4

Коменданти дивізій і корпусів носили назву отаманів.

5

Архив Русской Революція т. І.

6

Кількість укр. армії в той час була 5.000 чоловіка.

7

Прапорщик Сіверс за часів Керенського видавав комуністичну газету "Окопная Правда*.

8

Архив Русском Революції т. XIV.

9

Ар Рус. Рев. т. XIV.

10

Ар. Рус. Р-в т. XIV.

11

Ар. Рус. Р-в т. XIV.

12

Там же.

13

Дневник ґен М. Г. Дроздовського, — С/їто Кирхнер Берлин 1923 г.

14

В лютні 1918 року в одному Севастополі розстріляно 800 офіцерів.

15

Архив Русской Революції т. XIII.

16

Архив Рус. Рев. т. XIV.

17

Архив Русской Револ. т. XI.

18

Архив Русской Революції т. XIV, вид. Гесена.

19

Пізніше ці самі матроси складали головне ядро відділу Гуляйпільського анархіста Махна. І ті діла, якими позначився шлях пересувань і нападів цього відділу, своєю жорстокістю і звірствами затьмили попередні злочинства матросів.

20

3 оповідання М. Падалки виходить, що думку організувати полк і назнати його іменем П. Полуботка подав Укр. Військовий Клуб ім. Полуботка в Київі. Лив. його статю: Виступ Полуботковців 4–9. липня 1917. p. u м. Кн'й'.і на фоні політичної ситуації того часу, збірник "До зброї", Тар'їів — Львів 1921, ст- 64.

21

М. Падалка признає, що "серед полуботковців дійсно була певна кількість дезертирів чистої води, був і елемент прямо таки карний, з вулиці, але він своєю нечисленністю губився в загальній масі". Op. cit., ст. 65.

22

Вісти з Ц. Ради, № 11–12, ст. 4.

23

Київська військова влада за згодою У. Ген. К-та, щоб спонукати полуботковців скорше забратися з Київа, умисне морила їх голодом і всякими невигодами

24

Вісти, № ІІ-12, ст. 6.

25

II. Милюковъ, Исторія второй русской революції, т, І. в. 2, Софія. 1922, ст. 80–81.

26

М. Падалка, ст. 66.

27

М. Падалка каже, що Капкан знав про планований виступ і був у звязку з його організаторами, але сам взяти в йому участи не схотів і грав у цілій історії подвійну ролю (ст. 68.)

28

Мілюков оповідає, що полуботковці таки взяли скарбницю і банк, що завяли цілу Печерську Кріпость і Арсенал, де забрали 1500 рушниць, захопили майже всі райони міліції й пообеззброювали міліціонерів, арештували начальника міліції Лепарського. Див. "Ист. рус. революцій", т, І., в. 2, ст. 82. Те саме каже й К. Оберучев у своїх споминах ("Воспомиианія". Ню-Йорк, 1930, ст. 289.)

29

Вістник Укр. Ген. В. Комітету. № 5–6.

30

Нова Рада., № 83.

31

ibidem, № 93.

32

"Вістник Укр. В. Ген. Комітетам № 18, ст. 7.

33

В. Оберучев у своїх споминах старається довести, ніби між виступом полуботковців і виступом большевиків у Петербурзі був тісний звязок (.Воспоминанія., ст. 292–293).

34

Нова Рада., № 92.

35

Нова Рада., No. 112. Дорошенко; Історія України в 1917—23. pp.

36

"Роб. Газета., 1918. No. 221,

37

"Роб. Газета., 1918. No. 221,

38

Коротку історію цього корпусу знаходимо в Споминах Гетьмана П. Скоропадською, в кн. IV. "Хліборобської України". Відень 1922—23. Деякі подробиці знаходимо також в статті М. Середи "Перші українські військові частини", в Календарі "Червоної Калини" на 1929. рік. Та в цій статі багато хронологичних і фактичних неточностей.

39

М. Середа згадує, що в 104. дівізії два полки були сформовані з псковських "дружин" і мали суто московський характер; другі два полки були укомплектовані українцями з Катєринославшини. Див. Кал. "Черв. Кал.". ст. 45.

40

М. Середа, ст. 46

41

М. Середа, ст. 47.

42

Спомини Гетьм. Скоропадського, ст. 27,>

43

Хліб. Україна, IV., ст. 39.

44

Хліб. Україна, IV., ст. 39–40.

45

Кал, Черв. Калини, на 1929. р., ст. 48–49.

46

"j ibidem, ст. 51.

Загрузка...