Повість про Ґендзі. Книга 1

Примітки

[1] Квітка (wisteria, горобейник) мурасакі — непримітна лугова рослина, з коренів якої отримують пурпурову фарбу, колір кохання. Фарба фудзі-іро, або мурасакі-іро, в японській колористиці є найбільш шляхетною. Наприклад, негласно, згідно з протоколом, якщо відомо, що на державному прийомі імператриця буде в сукні кольору фудзі, або мурасакі, то інші дами мають подбати про іншу колористику свого одягу.

[2] В японській історіографії періодизація історії відмінна від євро­пейської.

[3] Думка, що прийшла в музеї Д’Орсе в Парижі. Мине час, і твори японських імпресіоністів з’являться водночас або навіть раніше, ніж імпресіонізм у Франції. Це школа «Укійо-е» — Утамаро, Хокусаї, Хіросіге та ін.

[4] Ньоґо — придворна дама третього (після імператриці) рангу, зазвичай принцеса або дочка міністра, яка могла стати імператрицею; кої — наложниця, придворна дама четвертого-п’ятого рангу, як правило, дочка придворного четвертого-шостого рангу.

[5] Стародавня японська назва Китаю.

[6] Ян Ґуйфей — улюблена наложниця китайського імператора танської династії Сюаньцзуна (685—762), любов до якої, зокрема, стала причиною заворушення під проводом Ань Лушаня. На вимогу повстанців імператор був змушений її стратити. Коханню Ян Ґуйфей і Сюаньцзуна присвячена поема «Вічний смуток» китайського поета Бо Цзюйі (772—846).

[7] Наложниця жила в покої Кокіден.

[8] Кіріцубо (офіційна назва цих покоїв — Сіґейса) — покої павлонії. В садку біля покоїв наложниці росла павлонія.

[9] Покої імператора були досить далеко від її покоїв, на протилежному боці палацу.

[10] За східним звичаєм у вік дитини повністю зараховувався рік народження, незалежно від дня народження.

[11] Хакама — шаровари.

[12] Гори на схід від столиці, де відбувалося поховання.

[13] Виконавиця доручень імператора (мьобу), в якої батько, чоловік або старший брат був охоронцем воріт Імператорського двору, озброєний луком і стрілами в сагайдаку (юґеї).

[14] Цитата з вірша: «В пітьмі нічній / Побачення з тобою / Не більш реальним видалось мені, / Аніж ті сни, / В яких до тебе лину!» (див. «Збірку старих і нових японських пісень», 647, у перекладі Івана Бондаренка; тут і далі вірші з цієї збірки подаються в його перекладі, крім кількох випадків, позначених посиланням на оригінальну назву антології «Кокінвакасю», — прим. перекладача).

[15] Друга за старшинством придворна (після найсі-но камі — розпорядниці) з жіночої прислуги імператора.

[16] Хаґі — леспедеца двоколірна, кущова рослина, яка восени розпускає рожево-бузковий цвіт; долина Міяґі поблизу м. Сендай славилася її заростями. Згадуючи про кущик хаґі, Імператор має на увазі малого сина. Роса — метафора сліз — у долині Міяґі («мія» — «палац») символізує смуток в Імператорському палаці.

[17] Цитата з вірша невідомого автора: «Нехай ніхто не знає, / Що все ще я живу. / Бо соромно, / Що сосни в Такасаґо / Подумають про мене» (збірка «Кокінрокудзьо», 03057). Сосни в Такасаґо — символ довголіття.

[18] Мається на увазі Імператорський палац.

[19] Імператор Уда — правив упродовж 867—931 рр.

[20] Ісе — японська поетеса початку Х ст. Кі-но Цураюкі (868—945) — один з найвидатніших поетів стародавньої Японії, укладач антології «Збірка старих і нових японських пісень» («Кокінвакасю») і автор відомої передмови до неї.

[21] У поемі «Вічний смуток» розповідається, що після смерті Ян Ґуйфей китайський імператор Сюаньцзун посилає чарівника в царство безсмертних розшукати коханку й той приносить її шпильку та заповітні слова, відомі лише їм обом, як доказ, що бачився з нею.

[22] Тайє — озеро, Вейан — палац у Чан’ані, стародавній столиці Китаю.

[23] Слова з поеми «Вічний смуток».

[24] Слова з поеми «Вічний смуток».

[25] Від 1-ї до 3-ї години ночі; варта — одна з дванадцяти одиниць часу, використовувана при зміні вартових.

[26] Існувало повір’я, що вродливу людину нечиста сила забирає зі світу молодою.

[27] Йдеться про класичну китайську філософію, історію, поезію тощо.

[28] В той час кото означало будь-який вид струнних інструментів.

[29] Перед її покоєм у садку росла гліцинія (фудзі).

[30] Приблизно 3-тя година пополудні.

[31] Принц-спадкоємець.

[32] Укладання молодят у спільне ліжко.

[33] Уцікі — один з різновидів білого жіночого одягу, який дарували під час урочистостей.

[34] Йдеться про приятеля і суперника Ґендзі, в наступних розділах відо­мого як То-но цюдзьо.

[35] Персонаж загубленого любовного роману.

[36] Другий за старшинством офіцер Імператорської охорони — Лівої або Правої.

[37] Йдеться про буддійський обряд, дуже схожий на християнський піст.

[38] Носі — верхній буденний чоловічий одяг придворного.

[39] Цитата з вірша: «Що б не зробив — / Виходить все не так. / Що б не сказав — / Усе не те, що треба... / І зустріч — мука, і розлука — жах!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1060).

[40] Метафора привільного життя, запозичена з китайської поезії.

[41] Острівна гора, країна безсмертних.

[42] Надзвичайне свято Камо відбувалося одинадцятого місяця за місячним календарем, а звичайне, відоме також як Свято мальв, припадало на четвертий місяць.

[43] Богиня осені як втілення гори Тацута, славної красою осіннього листя, покровителька ткацтва.

[44] Небесна Ткаля — персонаж легенди про Ткалю й Волопаса (про зірок Вега й Альтаїр), які живуть розділені Небесною рікою (Чумацьким Шляхом) і зустрічаються один раз щороку на мості, створеному зграями сорок.

[45] Слова з народної пісні у стилі «сайбара»: «Біля джерела в Асука / Я радо б відпочив / Гей-гей! / І тінь там густа / І вода прохолодна / І трава для коня соковита».

[46] Один з двох ладів японської класичної музики, що приблизно відповідає мінорному ладу західноєвропейської музики.

[47] Тринадцятиструнний щипковий інструмент, завезений з Китаю.

[48] Одна з шести основних тональностей японської класичної музики.

[49] У своєму вірші під гвоздикою (в оригіналі — «надесіко») жінка розуміє свою дочку. У свою чергу То-но цюдзьо у своєму вірші вводить іншу назву гвоздики — «токонацу» («вічне літо»), натякаючи на любовне ложе, оскільки «токо» означає не тільки «вічне», але й «ложе», а «нацу» — «літо».

[50] Слова з вірша: «Думав, що ніколи / Навіть пил / Не впаде на гвоздику — / Ложе, де ми колись / З коханою лежали» («Кокінвакасю», 167).

[51] Богиня щастя, відома своєю красою.

[52] Цитата з одного вірша Бо Цзюйі, в якому вихваляється перевага одруження з бідною дівчиною.

[53] Як правило, чоловіки писали ієрогліфами, а жінки — літерами «кана», створеними внаслідок спрощення деяких ієрогліфів.

[54] Цей вірш створений за мотивами танки: «Мабуть, / Під вечір милий завітає: / Заздалегідь / Маленький павучок / Для нього пастку з павутин сплітає» («Збірка старих і нових японських пісень», 1110). За давнім повір’ям, павук був провісником зустрічі з коханим.

[55] Йдеться про класичні твори, призначені для освіти чоловіків: «Історичні записки» Сима Цяня, «Історія ранньої династії Хань» Бань Ґу, «Історія пізньої династії Хань»; «Книга пісень», «Книга документів», «Книга змін», «Весни й осені», «Книга ритуалів».

[56] Цього дня придворні обмінювалися мішечками «кусудама» з пахощами лепехи та полину, а також проводилися змагання у стрільбі з лука.

[57] Одне з восьми небесних божеств, які, спускаючись на землю, пересувалися, змінюючи напрям через кожних п’ять днів. Рухатися людині в такому напрямі вважалося небезпечним.

[58] Слова з народної пісні «Коштовний глечик», в якій ідеться про те, що господар поставив перед гостями глечик з вином, а сам побіг шукати закуску на березі — їстівні водорості.

[59] Йдеться про Уцусемі, другу дружину Ійо-но суке.

[60] «Вранішнє лице» (оригінальна назва — «асаґао») — іпомея, що цвіте рожевим і блакитним кольором, розпускаючись зранку і в’янучи надвечір.

[61] Слова з народної пісні «Мій дім» у стилі «сайбара»: «Повішено завіси й штори, / Тож прийди, благородний юначе, / Станеш зятем моїм. / Чим пригостити тебе? / Може, вушком морським, трубачем? / Чи морським їжаком?»

[62] Гра слів: Ґендзі мав звання «цюдзьо», тобто офіцера Імператорської охорони.

[63] Слова з вірша: «Якщо кохаєш — / Честю дорожи! / Що ти бував не раз в моїй оселі, / Хто б не питав — / Нікому не кажи!» («Збірка старих і нових японських пісень», 811).

[64] Цей вірш складений за мотивами такої танки: «Чим я розвію / Кохання тугу, / Коли вночі не сплю, / Щоб хоч у сні / Побачитись з тобою? («Сюівакасю», 735).

[65] Міфічне дерево, що начебто росте в місцевості Сонохара. Побачене здалека, воно зникає, коли до нього підійти близько.

[66] Цей вірш складений за мотивами танки: «Росте в Фусея / В полях Сонохара / Дерево-мітла. / Здалека видно, / Як підійдеш — зника» («Кокінрокудзьо», 33865).

[67] Дочка Ійо-но суке від першого шлюбу, Нокіба-но оґі.

[68] Дружина Ійо-но суке і сестра Коґімі.

[69] Вільна клітина на дошці поряд з шашкою. Шашка випадає з гри, якщо всі його «даме» зайняті шашками супротивника.

[70] Ситуація, коли наступний хід веде до безглуздого повторення попередньої позиції.

[71] Провінція Ійо славилася мінеральними джерелами.

[72] Слова з такої танки: «Під горою Судзука / Залишила рибачка із Ісе / Одежу свою. / Кожен тепер побачить, / Як просякла сіллю вона» («Ґосенвакасю», 719).

[73] Тобто Нокіба-но оґі.

[74] Йдеться про вулиці, що, пролягаючи зі сходу на захід і перетинаючись з дорогами, які проходили з півночі, від Імператорського двору, на південь, розділяли Кіото на окремі квартали, де розміщувалися традиційні садиби столичної знаті.

[75] Слова з танки: «Який мені / Притулок відшукати / На цій землі? / У мандрах проживу / І просто неба буду ночувати!» («Збірка старих і нових японських пісень», 987).

[76] Слова з вірша типу «седока»: «Як звуть ці квіти, / Що, неначе сніг, / Поля встелили? — / Ту, що так далеко, / Спитав би я, / Якби спитати міг...» («Збірка старих і нових японських пісень», 1007).

[77] Рослина з родини гарбузових, legenaria siceraria, що розцвітає ввечері і в’яне вранці.

[78] Адзарі — монах-наставник, зразок служіння в буддійській секті Тендай і Сінґон.

[79] Будда Аміда — володар Чистої землі, найшанованіший будда стародавньої Японії.

[80] Слова з танки: «Безсмертя зичимо, / Згадавши їх тепло... / Як би хотілось дітям, / Щоб на світі / Розлук з батьками не було» («Збірка старих і нових японських пісень», 901).

[81] Слова з танки: «Як вогники / Вечірніх світлячків, / Я також пломенію від кохання... / Вона ж цього / Не хоче помічать» («Збірка старих і нових японських пісень», 562).

[82] Тобто пані Рокудзьо.

[83] Нокіба-но оґі.

[84] Нижня жіноча одежа, що прив’язувалася стрічками до талії.

[85] За стародавньою легендою, бог Кадзуракі мав потворну зовнішність і збудував міст, яким користувався лише вночі.

[86] Каріґіну — мисливський одяг, що складався з каптана й коротких шароварів.

[87] Слова із одного вірша Бо Цзюйі.

[88] Одяг з підкладкою.

[89] Щоб піднятися на вершину священної гори Мітаке, треба було упродовж тисячі днів поститись і молитися Учителю Прийдешнього — будді майбутнього часу Міроку.

[90] За поемою «Вічний смуток» Бо Цзюйі, китайський імператор Сюаньцзун зустрічався зі своєю наложницею Ян Ґуйфей у Палаці Довголіття.

[91] Очевидно, йдеться про стосунки Юґао й То-но цюдзьо.

[92] Цитата з вірша: «Навіть якщо навіки перестане текти / Вода у річці Окінаґа, / В якій норці пірнають, / Та для розмови, люба, із тобою / Не вичерпаю слів ніколи» («Ман’йосю», 4458).

[93] Слова з вірша: «В селі занедбанім / І люди постаріли — / Як їх оселі. / А за тином сад / Нагадує мені поля осінні» («Збірка старих і нових японських пісень», 248).

[94] Слова з вірша: «На березі морському, / Де білі хвилі / Повсякчас набігають, / Я, дитина рибалки, живу, / Та своєї оселі не маю» («Ваканроейсю», 722).

[95] Вартовий Водоспаду — воїн, який стояв біля водоспаду поблизу імператорської палати Сейрьоден; під час вечірньої переклички він називав своє ім’я останнім.

[96] Про такий випадок з міністром Фудзівара Тадахіра (880—949) згадується в історичній повісті «Оокаґамі».

[97] Хворого слугу перед смертю переносили в інше місце, щоб уникнути осквернення.

[98] Там відбувалася кремація.

[99] Знаменитий буддійський храм, присвячений богині милосердя Каннон.

[100] Дочка Правого міністра була першою дружиною То-но цюдзьо.

[101] Слова з одного вірша Бо Цзюйі, в якому йдеться про викачування рублем полотна нічною порою.

[102] В оригіналі: «Нокіба-но оґі». Вірш натякає на клятви, які Ґендзі дав дочці Ійо-но суке (традиційно, з посиланням на цей вірш, — Нокіба-но оґі).

[103] Вважалося, що після сорока дев’яти днів блукання в цьому світі душа померлої людини відроджується (відповідно до своїх добрих і поганих вчинків) в одному з шести світів: пеклі, світі голодних духів, тварин, демонів-асюра, людей або небожителів.

[104] Раніше було сказано, що вона — дружина почесного помічника намісника провінції.

[105] Фудзіцубо — молодша сестра принца Хьобукьо.

[106] Мох — метафора чернечого одягу.

[107] Замовляння, що сприяє добру й перешкоджає злу.

[108] Міфічна квітка, що цвіте один лиш раз за тисячу років; у вірші монаха вона символізує Ґендзі.

[109] Ритуальний буддійський предмет — загострений з обох боків стержень — символізує зброю проти злих духів.

[110] Бодхі — дерево, під яким Будда начебто досягнув просвітління.

[111] Кудара — країна, що існувала на південно-західній частині Корейського півострова.

[112] Сьотоку-тайсі (574—622) — посмертне ім’я японського принца, відомого своєю активною державною діяльністю та поширенням в Японії буддизму.

[113] Слова з народної пісні «Кадзуракі» у стилі «сайбара».

[114] Кінець Закону — третя, за буддійськими уявленнями, історична епоха — період безладу й морального занепаду, який мав настати 1052 року.

[115] Молода пані — Аої, офіційна дружина Ґендзі.

[116] Натяк на такий вірш невідомого автора: «Як вичерпаєш всі слова, / А той, хто обіцяв, / Ні разу не приходить, / Як це не прикро, знай, / Що збайдужів» («Кокінрокудзьо»).

[117] Фудзіцубо.

[118] Йдеться про вірш, який використовувався для початкового навчання з каліграфії.

[119] Цей вірш перегукується з такою танкою, яку використовували для навчання дітей з каліграфії: «Гора Асака відбивається / У воді мілкій / Гірського джерела, / У мого ж кохання / Морська глибина» («Ман’йосю», 3807).

[120] Цитата з такої танки: «На човники безпалубні на веслах, / Що шастають протокою / Весь час, / Моя любов до неї, / Мабуть, схожа» («Збірка старих і нових японських пісень», 732).

[121] Мурасакі (горобейник) — білоцвітна лугова рослина, з коріння якої виробляли бузкову фарбу, що вважалася кольором кохання. У цьому вірші «мурасакі» — метафора Фудзіцубо.

[122] Цей палац, побудований за часів імператора Саґа (809—823), служив резиденцією для імператорів, які зреклися престолу.

[123] Цитата з вірша: «Хоч потай від людей / Спішу до тебе / Рік за роком, / Чому на Зустрічей горі застава / Для мене неприступна?» («Ґосенсю», 731).

[124] Натяк на те, що, за тодішнім звичаєм, в разі одруження наречений мав би провести поспіль три ночі разом з нареченою.

[125] Цитата з вірша: «Ніколи там не був, / Та як почую: «Долина Мусасі», — / Мимоволі зітхаю. / А все тому, що в ній / Квітка «мурасакі» росте» («Кокінрокудзьо», 34353).

[126] Натяк на Аої, дружину, і коханку Рокудзьо з Шостої лінії.

[127] Слова з такого вірша китайського поета Бо Цзюйі (772—846): «Сьогодні край Північного вікна / Себе питав: «То що ж робити?» — / І втішився — знайшов трьох друзів. / Трьох друзів... але хто вони? / Як цитру відкладу — вино беру, / Як відкладу вино — складаю вірші. / Один одному навзамін приходять троє друзів, / І в їхньому круговороті не помічаю, як минає час».

[128] Оуті («Великий дім») — метафора Імператорського палацу, місяць — метафора Ґендзі.

[129] Тамакадзура, дочка Юґао й То-но цюдзьо.

[130] Біва — чотири- (або п’яти-) струнний музичний інструмент.

[131] Мати То-но цюдзьо.

[132] Слова з народної пісні в стилі «сайбара» «Ворота моєї коханої» — алегорія любовної зустрічі.

[133] Натяк на те, що деякі буддійські дискусії закінчувалися дзенькотом дзвіночка.

[134] Тобто Рокудзьо.

[135] Сяку — міра довжини, приблизно 30 см.

[136] Ворота, встановлені посередині східної або західної частини прямокутної огорожі навколо тодішньої аристократичної садиби.

[137] Сама-но камі (див. «Дерево-мітла»).

[138] Слова з вірша: «Невже мої рукава / На славетну гору Суе-но мацу схожі? / Ні дня не минає, / Щоб хвилі небесні / Їх не заливали» («Ґосенсю», 684).

[139] Цитата з вірша Бо Цзюйі, який описує людські злидні, викликані непосильними податками, й закінчується згадкою про ніс.

[140] Папір «мітіноку», який виробляли у провінції Мітіноку, використовувався лише в офіційному листуванні.

[141] Мабуть, темно-рожевого кольору.

[142] Японська назва шафрану — «суецумухана», у дослівному перекладі «квітка, якій зривають вершок», містить у собі слово «хана», яке на слух може означати «квітка» і «ніс», а тому «червона квітка» може глузливо сприйматися як «червоний ніс».

[143] Слова з народної пісні «Гора Мікаса», повний текст якої не зберігся. У словах «гора Мікаса» є натяк на дочку принца Хітаті, оскільки за легендою діва з гори Місака служила в храмі Касуга, що містився у провінції Хітаті.

[144] Придворні жінки, які більше у творі не згадуються.

[145] Гучна хода співаків і танцівників із середньої знаті навколо Імператорської палати, яка відбувалася у середині першого місяця.

[146] Вважалося, що своєю присутністю на показі білих коней, який відбувався за участі Імператора, придворні оберігалися від усякого лиха на весь наступний рік.

[147] Цитата з вірша: «Перлиною новою / Рік новий засіяє, / А завтра вранці / Нетерпляче чекатимемо, / Коли соловей заспіває» («Сюісю», 5).

[148] Цитата з вірша: «Пташок численних щебет! / Навесні / Усе довкола / Знову оживає. / І тільки я старішаю один» («Збірка старих і нових японських пісень», 28).

[149] Хейтю — герой повісті «Хейтю-моноґатарі» (перша половина Х ст.), який намагався переконати свою коханку в душевній чуйності, непомітно змочував очі водою, а вона розкрила його хитрість, доливши до води туші.

[150] Садайсьо — персонаж, який більше ніде у творі не зустрічається.

[151] Більше ніде у творі не згадується ця мати-наложниця, ні її син.

[152] Через закоханість у Фудзіцубо та юну Мурасакі.

[153] Звичай виганяти злих духів припадав на останній день року.

[154] Палацовий бенкет відбувався наприкінці першого місяця.

[155] Ці слова перегукуються з таким відомим віршем: «Хоч батьківське серце / Не в мороці, / Та людям усім блукати / Судилося у тривозі / Про долю дітей» («Ґосенсю», 1103).

[156] Цитата з такого вірша: «Як зацвіте гвоздика, / Що посадив недавно / У саду під живоплотом, / То буду милуватись нею / І думати про тебе» («Ґосенсю», 199).

[157] Цитата з вірша: «Невже ти водорость, / Яка зникає коло берега / У припливах води? / Я рідко тебе бачу / Й сумую часто» («Ман’йосю», 1394).

[158] Цитата з вірша: «Рибачка, що в Ісе / Щодня у воду пірнає, / Перед очима тільки водорость має. / Тож не хотілося б / Набриднути тобі» («Кокінвакасю», 683).

[159] Корейська мелодія.

[160] Цитата з вірша: «У лісі Оаракі сохнуть трави... / Ні кінь не забреде, / Ні чоловік, / Аби скосити коням / На потраву» («Збірка старих і нових японських пісень», 892).

[161] Цитата з вірша: «Зозуля прилетіла / Та про щось кувала. / Начебто про те, що саме в лісі Оаракі / Цього літа / Буде її оселя» («Санеакіра-сю»).

[162] Цитата з вірша: «Палі під мостом / На річці Наґара / В провінції Цу / Вже трухляві. / Так і старість мене засмутила» («Сінтьокусенсю» 1285).

[163] Слова з народної пісні «Ямасіро» у стилі «сайбара».

[164] Йдеться про героїню вірша «Почутий уночі голос» Бо Цзюйі, від якої автор так і не дізнався, чому вона так сумно співала й плакала.

[165] Цитати з пісні «Хатина під стріхою» у стилі «сайбара»: «Він: Стою під хатиною, / А зі стріхи на мене, до нитки промоклого, / Без упину періщить дощ, / Тож двері скоріш відчиняй! / Вона: Якби мала засув чи замок, / Двері хатини замкнула б, / А так їх штовхни і заходь — / Я дружина твоя, не чужа».

[166] Сурі-но камі — начальник ремонтної служби.

[167] Див. вірш: «Мабуть, / Під вечір милий завітає: / Заздалегідь / Маленький павучок / Для нього пастку з павутин сплітає» («Збірка старих і нових японських пісень», 1110).

[168] Цитата з вірша: «Справжнє страждання / Прийшло після розлуки, / Коли всі сльози висохли / Й навіть оголилося дно / У річці Сліз» («Сінтьокусенсю», 939).

[169] Із змісту пісні «Ісікава» у стилі «сайбара» виходить, що забрати пояс означало порвати стосунки.

[170] Див. вірш: «Річко Мовчання, / Що в Інуґамі / Під горою Токонояма протікаєш, / Нікому мого імені / Не називай» («Кокінвакасю», 1108).

[171] Зазвичай державними справами тоді управляли регенти з роду Правого міністра, що, як відомо з історії Японії, належав до клану Фудзівари, а не Мінамото.

[172] Чунь — весна (кит.).

[173] Цитата з вірша: «Імлистий місяць, / Що весняної ночі / Яскраво не світить / І за хмарами не ховається, / Ні з чим незрівнянний» («Тісато-сю»). До речі, саме з цим віршем пов’язане ім’я головного персонажа цього розділу Обородзукійо («Ніч з імлистим місяцем»).

[174] Молодший брат Ґендзі.

[175] Тобто Обородзукійо.

[176] Тобто Мурасакі.

[177] Тобто Аої.

[178] Слова з народної пісні «Ріка Нукі» у стилі «сайбара».

[179] Тобто Обородзукійо.

[180] Мо — одяг, схожий на спідничку із шлейфом.

[181] Дочок імператора Кіріцубо й ньоґо Кокіден.

[182] Фраза за мотивом народної пісні «Ісікава», в якій, щоправда, чоловік з Кома, тобто кореєць, відібрав у дівчини пояс, а не віяло.

[183] Він став «дайсьо», тобто начальником Імператорської охорони.

[184] Тобто за сином принцеси Фудзіцубо, який залишився в палаці.

[185] Принц Дзембо — молодший брат імператора Кіріцубо.

[186] Тобто не одружувався.

[187] Асаґао («Вранішнє обличчя») — дочка принца Сікібукьо.

[188] Тобто вагітність.

[189] Тут ідеться про друге Обмивання, перед Святом Камо (іншими словами — Свято мальви).

[190] Слова з такої танки: «Спинись біля ріки Хінокума / В Сасанокума — / Дай коню напитись, / А я на тебе гляну / Крадькома» («Збірка старих і нових японських пісень», 1080).

[191] Тобто офіцера Лівої Імператорської охорони.

[192] Батько Асаґао.

[193] Хіро — міра довжини, приблизно 2 метри.

[194] В оригіналі гра слів: слова «день зустрічі» й «мальва» — омоніми.

[195] Вагітність.

[196] За стародавнім японським повір’ям, душі мертвих і живих людей могли вселятися в іншу людину з метою помсти.

[197] Цитата з вірша: «Яка досада! / Хотіла зачерпнути я води, / Та як на зло, / Таким мілким було це джерело в горах, / Що лиш рукава замочила» («Кокінрокудзьо», 31861).

[198] Тобто Ґендзі.

[199] Паленим маком відганяли злих духів.

[200] Син Фудзіцубо від Ґендзі.

[201] Тобто причетність Рокудзьо до смерті дружини.

[202] Йдеться про смерть Юґао.

[203] Слова з такого вірша: «Якби вона / Не залишила нам на пам’ять / Цього дитяти, / Хіба збирали б ми тепер / Спогадів квіти?» («Ґосенсю», 1188).

[204] У той час він уже мав чин «саммі-но цюдзьо».

[205] Цитата з поеми «Вічний смуток» Бо Цзюйі.

[206] Так само цитата з цієї ж поеми.

[207] Тобто сина імператриці Фудзіцубо.

[208] Тобто Фудзіцубо.

[209] За тодішнім повір’ям, з’ївши моті в такий день на початку десятого місяця, люди сподівалися запобігти хворобам і мати здорове покоління.

[210] Тобто про намір Ґендзі одружитися з панночкою.

[211] Наступний після дня Свині день, оригінальна назва якого містить склад «не», співзвучний з частиною слова «неру» («спати»).

[212] Тобто Мурасакі.

[213] Йдеться про переїзд жриці зі Святилища на рівнині в Саґа, де вона відбувала очищення, до головного святилища в Ісе.

[214] Там готувалися пожертви для богів.

[215] Цей вірш перегукується з такою танкою: «Моя оселя — / На підніжжі Міва. / Там криптомерія стоїть біля воріт. / Якщо кохаєш, / То заходь провідать!» («Збірка старих і нових японських пісень», 982); криптомерія — високе хвойне вічнозелене дерево.

[216] Тобто смерті дружини.

[217] Цитата з вірша: «На небесах / Бог грому вже сердито / Ногами тупотить, / Та навіть він / Закоханих не зможе розлучити!» («Збірка старих і нових японських пісень», 701).

[218] Тобто Японії.

[219] За звичаєм, перед від’їздом до Ісе жрицю привозили в Імператорський палац для прощання з Імператором.

[220] Від третьої до п’ятої пополудні.

[221] Дорога до Ісе проходила через річку Судзука.

[222] Йдеться про заставу між провінціями Ямасіро та Омі, оспівану в япон­ській поезії як застава Зустрічей.

[223] Тобто син Фудзіцубо.

[224] Тобто ньоґо Кокіден.

[225] Тобто Судзаку.

[226] Тобто приблизно четверта година ночі.

[227] Цитата з вірша: «Хіба що туги / Може нам додати / З роками старість... / В гори Йосіно / Піду стежками серед скель блукати!» («Збірка старих і нових японських пісень», 951).

[228] Тобто колишня ньоґо Кокіден.

[229] Наложниця імператора ханської династії Ґао-цзу (206—195 рр. до н. е.), якій після його смерті жорстоко помстилася імператриця-мати.

[230] Мабуть, служниця.

[231] Монах, якого запрошують додому молитися всю ніч.

[232] Зазвичай жінки покривали свої зуби чорною фарбою.

[233] Тобто Фудзіцубо.

[234] Слова із сутри про Чисту землю, тобто рай.

[235] Цитата з вірша: «Вбранням парчевим ночі стаючи, / Далеко від очей людських / Спадає / Кленове золото / В ущелинах гірських» («Збірка старих і нових японських пісень», 297).

[236] Тобто імператора Судзаку, свого старшого брата від колишньої ньоґо Кокіден, а тепер Імператриці-матері.

[237] Тобто Обородзукійо.

[238] Тобто з Ґендзі.

[239] Річ у тім, що жалоба по смерті Імператора ще не скінчилася.

[240] Тобто Фудзіцубо.

[241] В одному з епізодів «Історичних записок» Сима Цяня розповідається про одного принца, замовника вбивства імператора Цінь Шихуана, який після невдачі згадав, що перед тим бачив, як «біла веселка перетнула сонце». Згадкою про це То-но бен застерігає Ґендзі від спроби заміни Імператора юним принцом-спадкоємцем.

[242] Імператорська влада перейшла в руки сім’ї Правого міністра.

[243] Обряд-нагадування про те, як Будда допомагав одному відлюдникові — рубав дрова, збирав хмиз і приносив для нього воду.

[244] Пахощі, приготовані зі сандалового дерева, гвоздики тощо.

[245] Ґендзі натякає на своє бажання прийняти постриг.

[246] Обидва вірші, Фудзіцубо й Ґендзі, сповнені турботою про їхнього сина, принца-спадкоємця.

[247] Цитата з вірша: «Нарешті сьогодні / Острів у Сосновій затоці побачив, / Про який від людей лише чув. / Благородна і справді рибачка, / Що тут живе» («Ґосенсю», 1094).

[248] Йдеться про монахиню-мирянку, яка жила вдома, але дотримувалася чернечих приписів.

[249] В «Історичних записках» Сима Цяня розповідається, як, повчаючи свого сина, князь Чжоу-ґун казав: «Я — син володаря Вень-вана, брат володаря У-вана і дядько володаря Чен-вана. Я — в Піднебесній. І не нікчемний». Такою цитатою Ґендзі хотів сказати, що він — син імператора Кіріцубо, брат імператора Судзаку й дядько принца-спадкоємця, сина Фудзіцубо.

[250] Тобто колишня ньоґо Кокіден, старша сестра Обородзукійо.

[251] Один із синів Правого міністра.

[252] Тобто Імператриці-матері, колишньої ньоґо Кокіден.

[253] Тобто імператора Судзаку, її сина.

[254] Тобто Обородзукійо.

[255] Учасники свята Камо прикрашали свої голови мальвою та лавровим листям.

[256] Цитата з невизначеного джерела.

[257] Згадується уперше.

[258] Ці слова перегукуються із віршем: «Дорога — ніби пояса кінці: / Розходяться / І зв’язуються знову... / Так само й ми / Зустрінемося ще!» («Збірка старих і нових японських пісень», 405).

[259] Такий настрій передає вірш: «Не знаю я, / Куди мене несе / І винесе куди моє кохання? / Про зустріч з нею / Мрію більш за все!» («Збірка старих і нових японських пісень», 611).

[260] Тепер уже в чині «саммі-но цюдзьо».

[261] Цитата з вірша: «Де відшукать притулок непримітний / Посеред скель, / Де чути б я не міг / Сумних вістей / Про світ людський огидний?» («Збірка старих і нових японських пісень», 952).

[262] Цитата з вірша: «У сріблі, / Що блищить на рукаві, / Заплаканого місяця обличчя / Закоханій / Ввижається мені» («Збірка старих і нових японських пісень», 756).

[263] Мілина — метафора зустрічі.

[264] Божество святилища Сімоґамо; «тадасу» означає «виправляти», «виправдовувати».

[265] Вважається, що мова йде про відомого китайського поета Цюй Юана (прибл. 340—278 рр. до н. е.), який, несправедливо засланий, з горя втопився.

[266] Цитата з вірша: «Дедалі більше / Сумую я за тими, / Кого удалині покинув, / А тому так заздрю, хвилі, вам, / Що котитесь назад!» («Ґосенвакасю», 1353).

[267] Цитата із вірша: «Якщо спитає хтось, / Згадавши з сумом, — / Скажи, що сіль виварюю в журбі / Із водоростей / У затоці Сума!» («Збірка старих і нових японських пісень», 962).

[268] В оригіналі гра слів: «ама» означає «рибачка» і «монахиня».

[269] Мацусіма — Острів сосен.

[270] В оригіналі гра слів: «міруме» означає «зустріч» і «водорость».

[271] Цей вірш перегукується з таким: «Якщо спитає хтось, / Згадавши з сумом, — / Скажи, що сіль виварюю в журбі / Із водоростей / У затоці Сума!» («Збірка старих і нових японських пісень», 962).

[272] Йдеться про смерть Аої.

[273] В оригінал гра слів: «укіме» означає «водорость» і «горе».

[274] Тобто Ґендзі.

[275] Цитата з вірша Арівара-но Юкіхіра: «У мандрівця / Вже прохололи рукава, / А із затоки Сума / Хвилі такі піднялися, / Для яких перепон жодних немає» («Сьокукокінсю», 876).

[276] Відомі японські живописці середини Х ст.

[277] Цитата з одного вірша Бо Цзюйі.

[278] Цитата з вірша китайською мовою Суґавара-но Мітідзане (845—903).

[279] Заступник намісника Цукусі (тепер — Кюсю).

[280] Цитата з вірша: «Ну, що ж! / Тепер мені не докоряй! / Мов корабель, / Несе мене кохання, / Гойдаючи на хвилях, в океан!» («Збірка старих і нових японських пісень», 508).

[281] Цитується вірш із «Збірки старих і нових японських пісень», 961.

[282] Йдеться про Суґавара-но Мітідзане (845—903), державного діяча й поета, який, прямуючи на заслання в Цукусі, проїжджав через Акасі — сусідню із Сума місцевість.

[283] Тобто Ґендзі.

[284] Натяк на епізод з «Історичних записок» Сима Цяня, в якому бунтівник перевіряв вірність своїх підлеглих, запитуючи, чи вони прилюдно погодяться визнати оленя конем.

[285] Цитата з вірша: «Від вогнищ дим на березі Сума, / Де варять сіль рибалки, / Вітер стелить / Чомусь в той бік, / Де любої нема!» («Збірка старих і нових японських пісень», 708).

[286] В оригіналі гра слів: «сіба» означає «хмиз», а «сібасіба» — «часто».

[287] Йдеться про наложницю імператора династії Хань Юань-ді (48—32 рр. до н. е.), красуню Ван Чжаоцзюнь, яка відмовилася дати хабара художнику і той зобразив її потворною, внаслідок чого імператор віддав її володареві гуннів.

[288] Цитата з вірша Ое-но Асацуна (886—957) «Ван Чжаоцзюнь», написаного китайською мовою.

[289] Цитата з вірша Суґавара-но Мітідзане, написаного в дорозі на заслання.

[290] Її правила гри не збереглися.

[291] Народна пісня у стилі «сайбара»: «Біля джерела в Асука / Я радо б відпочив / Гей-гей! / І тінь там густа / І вода прохолодна / І трава для коня соковита».

[292] Цитата з вірша Бо Цзюйі про розлуку з другом.

[293] Цитата зі стародавньої китайської антології.

[294] Піднебесся — метафора Імператорського палацу.

[295] У цьому обряді очищення лялька відносила з собою всі людські вади й нещастя.

[296] Цитата з вірша: «Який близький / Тепер той місяць, / Що колись ледве виднів / Удалині над островом Авадзі, / Схожим на піну» («Кокінрокудзьо», 31210).

[297] Назва «Авадзі» містить склад «ава», що означає «піна».

[298] Біва-хосі — мандрівний музикант, своєрідний японський кобзар.

[299] Слова з вірша невідомого автора: «Ще темно, / А вже прилетів / І стукає голосно / Болотний пастушок. / Мабуть, хтось ворота замкнув».

[300] Енґі — епоха правління імператора Дайґо (901—923), видатного поета й каліграфа.

[301] Натяк на поему Бо Цзюйі, в якій описується гра на біва жінки, колишньої куртизанки, що вийшла заміж за торговця.

[302] Слова з пісні «Море Ісе» в стилі «сайбара».

[303] Цитата з вірша: «Мене моє кохання подолало! / Як не таїв / До неї почуття — / Рум’янцем на обличчі / Проступало» («Збірка старих і нових японських пісень», 503).

[304] Тобто Мурасакі.

[305] Голова Державної ради, колишній Правий міністр, батько Імператриці-матері.

[306] Цитата з вірша: «Цієї ночі, / Чудової такої, / Хотів би показати квіти й місяць / Тому, кого они зворушують / Так само, як мене» («Ґосенсю», 103).

[307] Фактично йшлося про одруження за тодішнім звичаєм.

[308] В оригіналі гра слів: «міруме» означає «водорость» і «зустріч».

[309] Цей вірш складений за таким: «Суе-но мацу — гору перекриє / Висока хвиля швидше, / Ніж тебе / Моє серденько / Розлюбить зуміє!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1093); Суе-но мацу — сосна на вершині гори.

[310] Тобто сина Фудзіцубо.

[311] Цитата з вірша: «Про себе, забуту, / Не думаю. / Мене лиш турбує / Життя того, / Хто присягнувся мені» («Сюівакасю», 1203).

[312] Ґендзі натякає на епізод з японської міфології, в якому розповідається про те, що перші японські боги Ідзанамі й Ідзанаґі, народивши першого сина, який до трьох років не міг ходити, посадили у човен і пустили блукати по морю; пізніше, в середні віки, цей божий первісток під іменем Ебісу став вважатися богом мореплавання.

[313] За японською міфологією, перші боги Ідзанамі й Ідзанаґі, зустрівшись після обходу животворного небесного стовпа з різних боків, народили японську землю.

[314] Тобто Обородзукійо.

[315] Тобто колишній Правий міністр, який потім став Великим міністром — номінальним головою Державної ради.

[316] Тобто дружини імператора Судзаку.

[317] Йдеться про стародавній Китай.

[318] Тобто То-но цюдзьо.

[319] Тобто його власного сина від Фудзіцубо.

[320] Йдеться про трьох богів Сумійосі, які, за японською міфологією, народилися в морі від перших богів Ідзанамі та Ідзанаґі, й вважаються охоронцями мореплавців.

[321] Натяк на неймовірно велику одиницю часу — «кальпа» — та її визначення в буддійській міфології.

[322] Цей вірш перегукується з таким із розділу «Акасі»: «Хоч розлучатись / Нам з тобою доведеться, / Та дим багаття, / Де сіль виварюють, / За мною стелиться...»

[323] Свято, яке відзначається на п’ятдесятий день від народження дитини.

[324] Символ дитячого свята п’ятого дня п’ятого місяця.

[325] Цитата з вірша: «Від затоки Кумано / У відкрите море / Човен усе далі й далі відпливає / І мене, бідолашну, / Напризволяще залишає».

[326] Тобто імператора Судзаку.

[327] Тобто Обородзукійо.

[328] Тобто колишнього То-но цюдзьо.

[329] Очевидно, через народження дочки.

[330] Червоний колір одягу свідчив, що Йосікійо мав ранг на один ступінь вищий від офіцера Охорони воріт Імператорського двору в зеленому вбранні.

[331] Йдеться про Мінамото Тоору (822—895), Лівого міністра, який за правління імператора Уда побудував собі чудовий палац у Кавара.

[332] Тобто Юґірі, син Ґендзі від покійної дружини Аої.

[333] Цитата з вірша: «У полоні відчаю / Мені не залишилося / Нічого іншого, / Як намагатися / Побачити її у Наніва» («Сюівакасю», 766).

[334] В оригіналі гра слів: слово «міоцукусі» означає «буйок» і «всією душею».

[335] Таміно — солом’яний плащ.

[336] Цей вірш перегукується з таким: «Не врятував сьогодні від дощу / Мене цей острів / Попри власну назву... / Тож гріш ціна / І назві, і плащу!» («Збірка старих і нових японських пісень», 918).

[337] Тобто в сінтоїстському святилищі.

[338] За буддійським віруванням, душа покійного упродовж сорока дев’яти днів після смерті літає неподалік своєї колишньої оселі.

[339] Тобто Рейдзей, син Фудзіцубо.

[340] Тобто імператор Судзаку, син ньоґо Кокіден.

[341] Тобто колишнього То-но цюдзьо, сина теперішнього Великого міністра.

[342] Перші дві стародавні японські повісті не збереглися, третя відома тепер під назвою «Такеторі моноґатарі» («Повість про старого Такеторі»).

[343] Обидва різновиди паперу використовувалися для офіційних документів.

[344] Третій за рангом службовець управління провінції Цукусі (тепер — Кюсю).

[345] Тобто Ґендзі.

[346] Цитата з вірша: «Віддавна був цей світ / Такий сумний / Чи лиш для мене він таким зробився — / Хто б відповісти міг / На це мені?» («Збірка старих і нових японських пісень», 948).

[347] Цитата з вірша: «Подався б стежкою гірською навмання, / Аби не бачити / Цього сумного світу, / Але стриножила мене / Любов моя!» («Збірка старих і нових японських пісень», 955).

[348] Натяк на вірш китайського поета Тао Юаньміна (365—427) «Додому» про сад, в якому відлюдник Цзян Суй проклав три стежки для своїх друзів з сосною, хризантемою і бамбуком.

[349] Йдеться про гору в провінції Ецідзен (тепер — північна частина провінції Фукуї).

[350] Тобто Мурасакі.

[351] Цитата з вірша: «Хазяїнові, / Служнику дбайливий, / Скажи, щоб капелюха одягнув, / Бо в Міяґі / Роса з дерев — мов злива!» («Збірка старих і нових японських пісень», 1091).

[352] Натяк на такий вірш: «Моя оселя — / На підніжжі Міва. / Там криптомерія стоїть біля воріт. / Якщо кохаєш, / То заходь провідать!» («Збірка старих і нових японських пісень», 982).

[353] Ця повість не збереглася.

[354] Найвища гора у провінції Хітаці.

[355] Славетний буддійський храм секти Сінґон, побудований 762 року.

[356] В оригіналі гра слів: «каї» означає «черепашка» і «користь».

[357] Натяк на чоловіка Хітаці-но суке.

[358] Тобто імператор Рейдзей, син Фудзіцубо.

[359] Тобто колишнього То-но цюдзьо, приятеля і суперника Ґендзі.

[360] Поема Ое-но Асацуна, написана китайською мовою.

[361] Героїні обох творів загинули через любов.

[362] Тобто колишня жриця.

[363] Тобто дочка Ґон-цюнаґона (колишнього То-но цюдзьо).

[364] «Повість про старого Такеторі» — одна з перших стародавніх япон­ських повістей із середини ІХ ст.

[365] «Повість про дупло» — старовинна японська повість з кінця Х ст. про одну сім’ю, пов’язану з появою в Японії музичного інструменту «кото»; Тосікаґе — герой першої частини цієї повісті.

[366] Каґуя-хіме — місячна діва, героїня «Повісті про старого Такеторі».

[367] Вогняна миша — за китайською легендою, фантастичний звір, шерсть з якого у воді розчинялася, а в полум’ї ставала білішою.

[368] Гора Хорай — гора на острові, на якому живуть безсмертні мудреці.

[369] У цій повісті йдеться про те, як багаті женихи, добиваючись руки у Каґуя-хіме, вдавалися до різних хитрощів, а вона викривала їхній обман.

[370] Косе-но Оомі — відомий художник початку Х ст.

[371] Асукабе-но Цуненорі — японський художник середини Х ст.

[372] Оно-но Мітікадзе (894—966) — відомий японський каліграф.

[373] «Повість з Ісе» — збірник новел, в яких проза чергується з п’ятивіршами (танка), автором якої вважають Арівара-но Наріхіра.

[374] «Дзьосаммі» — стародавня повість, яка до наших днів не збереглася.

[375] Хьое-но ооґімі — героїня повісті «Дьосаммі».

[376] Тобто колишньої жриці.

[377] Косе-но Кіммоті — один з видатних художників Х ст. з роду Косе.

[378] Ньоґо Кокіден доводилася племінницею матері колишнього імпе­ратора.

[379] Тобто Ґендзі.

[380] Можливо, нащадка принца Накацукаса.

[381] Храм на заході столиці, в Саґа.

[382] Йдеться про приїзд Ґендзі в Акасі.

[383] Тобто від сьомої до восьмої години.

[384] Натяк на такий вірш невідомого автора: «Ледь-ледь видніється / В ранковому тумані / За островом в затоці Акасі / Той човен, / Що забрав мої надії!» («Збірка старих і нових японських пісень», 409).

[385] Береги далекі — метафора нірвани.

[386] Натяк на китайську легенду про дроворуба, в якого згнило топорище, коли він задивився на гру дітей у ґо.

[387] Слова з вірша: «Хто ще живий / Із тих, кого я знав? / Хіба що та сосна, що в Такасаґо — / Та її давнім другом / Я не став! / («Збірка старих і нових японських пісень», 909).

[388] Не плутати з То-но цюдзьо (пізніше Ґон-цюнаґоном), приятелем і водночас суперником Ґендзі.

[389] Кацура (багряник японський; лат. Cerсidiphyllum japonicum) — високе дерево родини лаврових, яке, за китайською легендою, росте на місяці й має чарівні властивості.

[390] Цитата з вірша: «Який близький / Тепер той місяць, / Що колись ледве виднів / Удалині над островом Авадзі, / Схожим на піну» («Кокінрокудзьо», 31210).

[391] Цю пісню у стилі «сайбара» зазвичай використовували вершники, вирушаючи в дорогу.

[392] Натяк на легенду про Ткалю і Пастуха (Вега та Альтаїр), які зустрі­чаються один раз на рік.

[393] Тобто Мурасакі.

[394] Тобто шароварів.

[395] Цитата з вірша невідомого автора: «Невже цей світ — / Плавучий і хисткий / Міст сновидінь, / Через який ніхто / Не пройде без страждань?»

[396] Тобто батько Аої, покійної дружини Ґендзі.

[397] Офіційно імператор Кіріцубо, а фактично — Ґендзі.

[398] Йдеться про її тридцять сьомий рік, який у жінок вважався небез­печним.

[399] Цитата з вірша: «Якби квітучі вишні / Серце мали, / То в цьому році в траурне вбрання / Фукаса-рівнину / Одягали б» («Збірка старих і нових японських пісень», 832).

[400] Тобто буддійське вчення Сінґон.

[401] Тобто імператора Кіріцубо.

[402] Тобто молодшого брата імператора Кіріцубо, батька Асаґао, колишньої жриці святилища Камо.

[403] Удайсьо — начальник Правої імператорської охорони.

[404] Очевидно, йдеться про Фудзіцубо.

[405] Див. вірш: «Весною лиш квіти / Зір барвами / Тішать. / Чарівність же світу цього / Не має рівня собі восени» («Сюівакасю», 509).

[406] Цитата з вірша: «Хоча немає пори року, / Яка мені нелюба, / Та лише в осінній вечір, / Як ніколи, / Серце тривожно б’ється» («Кокінвакасю», 546).

[407] Див. для порівняння вірш: «Як під водою / Відблиски вогню / Рибальських смолоскипів, / Бідне тіло / Згорає від кохання та жалю» («Збірка старих і нових японських пісень», 530).

[408] Тобто принцеса Оомія — мати Аої, покійної дружини Ґендзі.

[409] Див. вірш: «Під струменем / Священної води / Даремно я благав / Богів могутніх / Позбавити кохання назавжди» («Збірка старих і нових японських пісень», 501).

[410] Див. вірш: «Повз твої ворота / Зараз я проходжу, / Тож вийди і поглянь, / Як змінилося обличчя / Того, хто любить» («Сумійосі моноґатарі»).

[411] Вірш невідомого автора: «У рибачок із Сума / Збляк одяг від солі. / Просто обриднути / Може усе, / До чого з роками звикаєш».

[412] Натяк на вірш у стилі «наґаута» принца Сьотоку-тайсі (574—622), в якому автор глибоко переживає, побачивши, що на узбіччі дороги лежить нещасний подорожній.

[413] Натяк на вірш: «Річко Мовчання, / Що в Інуґамі / Під горою Токонояма протікаєш, / Нікому мого імені / Не називай» («Кокінвакасю», 1108).

[414] Тобто Фудзіцубо.

[415] Тобто Обородзукійо, дочка колишнього Правого міністра й молодша сестра ньоґо Кокіден, наложниці імператора Кіріцубо.

[416] Вони вважаються символом подружньої вірності.

[417] Ріка, через три броди якої переправляються покійники на сьомий день після смерті в інший світ.