Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття

1

Відео з роботом, створеним компанією Іndustrial Perception, Inc., можна знайти на сайті цієї компанії за адресою http://www.industrial-perception.com/technology.html.

2

Компанія добре усвідомлює той вплив, який її технологія матиме на зайнятість і, як ідеться на веб-сайті організації, планує надати сприяння недорогій програмі перекваліфікації для робітників, які втратили роботу.

3

Економісти визначають швидке харчування як сектор послуг; однак із технічного погляду воно насправді є чимось на кшталт виробництва, що здійснюється за принципом «точно в призначений час».

4

Свій великий інтерес до робототехніки компанія Google іще раз продемонструвала 2013 року, коли впродовж шести місяців придбала вісім робототехнічних новопосталих компаній. Серед тих придбаних компаній була й Industrial Perception.

5

Прецизійне сільське господарство, або можливість відстежувати й обробляти конкретні рослини чи навіть фрукти, є частиною феномену «великого масиву даних», і цю тему ми детальніше розглянемо в розділі 4.

6

Комітет із Потрійної революції не виступав за негайне запровадження гарантованого доходу. Натомість він запропонував дев’ять перехідних кроків. Деякі кроки були цілком традиційні та стосувалися таких заходів, як значне збільшення витрат на фінансування освіти, проекти суспільних робіт для створення робочих місць і спорудження дешевого житла. У звіті також наводилися аргументи на користь значного розширення ролі профспілок і висловлювалася пропозиція, що профспілки мають стати виразником інтересів як тих людей, які мали роботу, так і безробітних.

7

ЕЦІК (Електронний цифровий інтегратор-комп’ютер) (ENIAC, Electronic Numerical Integrator and Computer) був створений 1946 року в Пенсильванському університеті. Ці технічні розробки фінансувалися армією США й передбачалися, передусім для розрахунків дальності стрільби, що застосовувалися артилерією.

8

З огляду на певні непорозуміння стаття Норбетра Вінера так і не була надрукована 1949 року. 2012 року її чернетку виявив один із дослідників, що працював з архівними документами в бібліотеці МТІ. Деякі уривки цієї статті за редакцією Джона Маркоффа були надруковані 2013 року в травневому номері New York Times.

9

Продуктивність праці вимірюється вартістю продукції (товарів або послуг), що її виробляє робітник за годину. Це — критично важливий показник загальної ефективності економіки; він значною мірою визначає багатство країни. Високорозвинені індустріалізовані країни мають високу продуктивність, бо їхні робітники мають доступ до більшої кількості кращих технологій, краще харчуються, мешкають в безпечнішому та здоровішому довкіллі і, загалом, мають кращу освіту і професійну підготовку. В бідних країнах всього цього бракує, тому вони є менш продуктивними, а їхньому населенню треба працювати довше й тяжче, щоб забезпечити аналогічний рівень виробництва.

10

При обговоренні розриву між зростанням зарплати й зростанням продуктивності праці виникає також одна технічна проблема. Цифрові показники як зарплати (або в ширшому сенсі — винагороди), так і продуктивності праці слід коригувати з урахуванням інфляції. Стандартний спосіб, в який це робиться, а також той метод, яким користується Бюро трудової статистики Сполучених Штатів, беруть за основу два різних мірила інфляції. Зарплата коригується за допомогою Індексу споживчих цін (ІСЦ) (Consumer Price Index, CPI), бо він відображає ціни на продукти й послуги, на які робітники фактично витрачають свої гроші. А цифри продуктивності коригуються за допомогою дефлятора ВВП (або перерахункового дефлятора цін), що є ширшою мірою інфляції в усій економіці. Іншими словами, дефлятор ВВП містить ціни на багато речей, які споживачі насправді не купляють. Одна особливо значуща різниця полягає в тому, що комп’ютери та інформаційна технологія (чиї ціни останнім часом істотно знизилися внаслідок дії закону Мура) є значно важливішими в дефляторі ВВП, аніж в Індексі споживчих цін (комп’ютери не є значною складовою сімейних бюджетів, проте масово купуються підприємствами). Декотрі економісти (особливо ті, що мають консервативні погляди) стверджують, що дефлятор ВВП слід використовувати для перерахунку як зарплат, так і продуктивності. Якщо користуватися цим методом, то розрив між зростанням зарплати і зростанням продуктивності істотно звужується.Одначе за такого підходу відбувається значна недооцінка того рівня інфляції, вплив якого відчувають на собі годувальники сімей.

11

Ведмеді та бики — алегоричні назви гравців ринку цінних паперів; ведмеді грають на пониження ціни акцій, бики — на підвищення. (Прим. пер.)

12

Це актуально, незалежно від політичної партії. В одному дослідженні, що його здійснив Ден Аріелі з Університету Дюка, понад 90 % республіканців і 93 % демократів віддають перевагу розподілу доходів, який характерний для Швеції, а не для Сполучених Штатів.

13

Кваліфікаційно зумовлений технічний прогрес і пов’язана з ним «інститутська» надбавка до зарплати є частковим поясненням такого феномену, як зростаюча нерівність доходів. Однак якщо зважити на те, що майже третина дорослого населення Сполучених Штатів має диплом про вищу освіту, і якщо припустити, що зазначена причина є єдиною, то наслідком була би толерантніша форма нерівності порівняно з тією, яка існує насправді. Проте найголовніша причина криється на самісінькому вершечку: що вище ви підніматиметеся, то більш поляризованою стає ситуація. Гігантські статки горішнього 1 % (або 0,1 %) жодним чином не можна раціонально пояснити кращою освітою чи кращою професійною підготовкою.

14

Приміром, надзвуковий «Конкорд» (supersonic Concorde) забезпечив нову S-криву в плані абсолютних льотно-технічних показників, утім він виявився економічно недоцільною технологією, і тому спромігся захопити лишень крихітну частку ринку авіаційних пасажирських перевезень. «Конкорд» експлуатували від 1976 до 2003 року.

15

Area 51 («Зона 51») – військова база у штаті Невада. (Прим. пер.)

16

Ідея тривимірних мікросхем полягає в тому, щоб розташовувати контури вертикально в декілька шарів. Компанія Samsung Electronics розпочала виробництво тривимірних мікросхем флеш-пам’яті в серпні 2013 року. Якщо цей

метод виявиться економічно доцільним для використання в значно складніших процесорних мікросхем, сконструйованих такими компаніями, як Intel і AMD (Advanced Micro Devices), то він, можливо, стане уособленням того майбутнього, яке чекає на закон Мура. Ще один із можливих способів полягає у використанні матеріалів на вуглецевій основі як альтернатива кремнію. Графенові та вуглецеві нанотрубки, створення яких стало результатом новітніх досліджень у сфері нанотехнологій, можуть, у підсумку, забезпечити нове середовище для швидкісного обчислення. Дослідники зі Стенфордського університету вже створили елементарний нанотрубковий комп’ютер, хоча його робочі параметри значно відстають від характеристик комерційних процесорів на кремнієвій основі.

17

DARPA також надавало початкову фінансову підтримку розробці Siri (яка нині є технологією віртуального помічника, створеною компанією Apple) і підтримувала розробку нової мікросхеми когнітивного обчислення SyNAPSE, створеної компанією ІВМ.

18

У книзі Стівена Бейкера за назвою Final Jeopardy: Man vs. Machine and the Quest to Know Everything («Фінальна частина гри „Ризикуй!”: Людина проти Машини та прагнення пізнати все»), 2011 року видання, детально розповідається цікава історія подій, що в підсумку призвели до створення програми ІВМ Watson.

19

В одному з різновидів більярду гравець, який неправильно загнав кулю в лузу, позбавляється права наступного удару, тобто «пролітає». (Прим. пер.)

20

У грі «Ризикуй!» ключові фрази вважаються відповідями, а відповідь має бути сформульована як запитання, правильною відповіддю на яке мала би бути відповідь, озвучена на початку.

21

Стівен Бейкер у книзі Final Jeopardy зауважує, що у Девіда Феруччі, керівника проекту Watson, кілька місяців поспіль сильно болів зуб. Опісля численних візитів до дантистів і видалення зубного нерва, яке зрештою виявилося абсолютно непотрібним, Феруччі порекомендували – зовсім випадково – звернутися до лікаря, який спеціалізувався в медичній галузі, не пов’язаній зі стоматологією, і проблему, нарешті, вдалося розв’язати. Це конкретне захворювання було описане також у статті в одному журналі, яка, загалом, залишилася непоміченою. Повз Феруччі не проминув той факт, що машина типу Watson змогла б видати правильний діагноз майже миттєво.

22

Цей метод є значно прогресивнішим, аніж загальноприйнятий статистичний метод, відомий як регресія. При регресії (як лінійній, так і нелінійній) форма рівняння задається наперед, і параметри рівняння оптимізуються таким чином, щоб збігатися з даними. На відміну від нього, програма «Еврика» здатна самостійно визначати рівняння будь-якої форми, використовуючи при цьому низку різноманітних математичних компонентів, зокрема і з арифметичними операціями, тригонометричними та логарифмічними функціями, константами тощо.

23

Окрім своєї роботи в галузі генетичного програмування, Джон Коза є винахідником білетів моментальної лотереї і творцем ідеї «конституційної оптимізації», яка полягає в тому, що президентів Сполучених Штатів слід обирати дійсно всенародним голосуванням, для чого треба ухвалити закон, за яким штати мусять призначати до колегії виборщиків таку пропорцію прихильників кожного кандидата, яка віддзеркалюватиме результати всенародного волевиявлення.

24

Якщо вас приваблює така робота, та вам бракує обов’язкової юридичної освіти, без вагань звертайтеся до служби Mechanical Turk компанії Amazon, яка пропонує багато подібних можливостей працевлаштування. Приміром, BinCam займається тим, що встановлює камери у ваших контейнерах для сміття, і вони фіксують усе, що ви туди викидаєте, а потім автоматично викладають результати такого моніторингу в соціальні мережі. Вочевидь, основна ідея цього полягає в тому, щоб вам стало соромно викидати харчі і щоб ви не забували про повторну переробку відходів. Як ми вже переконалися, візуальне розпізнання (в зазначеному випадку — розпізнання типу відходів) залишається для комп’ютерів украй важким завданням, тому для його виконання залучають людей. Один лише той факт, що така послуга є економічно вигідною, мусить дати вам певне уявлення про рівень оплати подібної роботи.

25

У книзі Average Is Over Тайлер Ковен прогнозує, що, можливо, близько 10–15 % американської робочої сили матимуть кваліфікацію достатню для виконання робіт у співпраці з машинами. Як на мене, то в довготерміновій перспективі навіть така оцінка виглядає аж надто оптимістично, особливо якщо врахувати ефект офшорингу. А скільки робіт, де необхідна співпраця з машинами, буде прикріплено до якогось конкретного місця? (Одним із винятків у контексті моїх скептичних міркувань може виявитися сфера охорони здоров’я. Як ідеться в розділі 6, на мою думку, зрештою з’явиться можливість створити новий тип медичного фахівця з підготовкою значно менш ґрунтовною, ніж у лікаря, який буде співпрацювати з діагностичними та лікувальними системами, створеними на основі штучного інтелекту. Однак охорона здоров’я – це особливий випадок, оскільки лікарі потребують украй ґрунтовної підготовки та колосального досвіду, а в майбутньому прогнозується значний дефіцит лікарів-терапевтів.)

26

З цього випливає ось яке питання: а чи не станеться так, що відповідальність просто переміститься з лікаря на виробника системи штучного інтелекту? Оскільки такі системи можуть використовуватися для діагностики десятків, а то й сотень тисяч пацієнтів, потенційна відповідальність за помилки може бути просто приголомшливою. Однак у справі Ріґель проти Medtronic, Inc. від 2008 року Верховний суд Сполучених Штатів постановив, що виробники медичного устаткування є захищеними від деяких позовів, якщо їхня продукція отримала схвальний висновок від Управління з контролю за харчовими продуктами і лікарськими засобами. Можливо, такий самий підхід буде поширено й на діагностичні системи. А те, що попередні спроби створити «зону захисту» за рахунок впровадження відповідного законодавства наштовхувалися на активний опір судових юристів, які мають значний політичний вплив, — це вже інше питання.

27

Медсестри-практики високої кваліфікації змогли подолати цей політичний спротив у сімнадцяти штатах США, й у майбутньому вони неодмінно стануть важливою складовою первинної медичної допомоги.

28

Назви, що їх вибрав професор Санкаї, видаються дещо дивними як для компанії, діяльність якої загалом зосереджена на допомозі літнім людям. Як відомо, ім’я Hal (Гал) мав злий комп’ютер, що не бажав відчиняти двері вантажного відсіку в фільмі 2001: space Odyssey («Космічна одіссея 2001 року»). Cyberdyne — так називалася вигадана корпорація, яка збудувала Skynet у фільмах про Термінатора. Можливо, це пояснюється тим, що компанія націлюється й на інші споживчі ринки.

29

Візьмімо хоча б Радянський Союз, що, згідно з загальною думкою, мав багато найкращих у світі інженерів і науковців. Радянці спромоглися досягнути солідних результатів у військовій і космічній галузях, однак їм так і не вдалося поширити вигоди від таких інновацій на всю цивільну економіку. Причина, без сумніву, значною мірою полягає у відсутності реально працюючих ринків.

30

У Сполучених Штатах конституційне повноваження створювати систему єдиного платника (незалежно від того, хто нею керує — уряд чи приватні корпорації) вочевидь витікає з компетенції уряду стягувати податки з кожного, щоб оплатити функціонування системи. Так уже сталося зі страховими субсидіями, пов’язаними з Законом про доступне медичне обслуговування. Іншими словами, федеральний уряд може примусити кожного оплачувати систему єдиного платника через податки, утім він не може заборонити існування паралельної приватної системи. Тож там все одно будуть надаватися додаткові послуги тим, хто забажає оплачувати їх безпосередньо зі своєї кишені, так само, як і, приміром, приватні школи. На відміну від такого принципу, канадська система забороняє переважну частину приватних медичних послуг і, як наслідок, дехто з канадців прагне отримати ці послуги в Сполучених Штатах.

31

Штат Меріленд має спеціальний виняток із правил, що діяв понад тридцять років і дає змогу представникам штату встановлювати вищі тарифи в системі Medicare. Станом на 2014 рік Меріленд перейшов на нову експериментальну систему, дозволену відповідно до Закону про доступне медичне обслуговування. Окрім єдиного тарифу, нова програма запроваджує чіткі обмеження на подушні шпитальні витрати. Протягом п’яти років цей штат планує зекономити коштів Medicare на суму 330 млн доларів.

32

У тій же самій інформаційній довідці йдеться про те, що Medicaid (програма для бідняків) покривала 89 % фактичних шпитальних витрат.

33

Існує ще одна споріднена проблема, що має стосунок до патентів, які видаються виробникам медичних препаратів. Ці патенти протягом тривалого часу не дають можливості запроваджувати дешеві непатентовані ліки. Багато економістів вважає, що фармацевтична патентна система украй неефективна. Окрім того, інші країни потенційно можуть відмовитися від патентів на медпрепарати як механізму ціноутворення і в результаті перекласти на плечі американців іще важчий тягар. У 2004 році Центр економіко-політичних досліджень (Center for Economic and Policy Research) опублікував короткий інформаційний звіт, де в загальних рисах окреслив ці проблеми і представив декотрі ефективніші альтернативні шляхи фінансування досліджень у сфері медичних препаратів. Щодо конкретних деталей дивіться, будь ласка, відповідну кінцеву примітку.

34

Увесь сенс потреби в таких рецептах полягає в тому, що пацієнти неспроможні самотужки приймати потрібні рішення (або їм не можна ввіряти таку відповідальність). Тоді чому ж ми дозволяємо фармацевтичним компаніям і виробникам медичного обладнання в своїй рекламі звертатися безпосередньо до пацієнтів?

35

Можна також стверджувати, що технологія побічно сприяє зменшенню перспектив для випускників-фармацевтів, бо вона збільшує наплив людей до цієї сфери. Протягом першого десятиліття третього тисячоліття свої двері відчинили майже п’ятдесят нових фармацевтичних аспірантур (60-відсоткове збільшення), а набір на вже наявні навчальні програми також різко зріс. До 2016 року кількість нових випускників може сягнути 15 тисяч; ця кількість удвічі перевищує число дипломів, виданих 2000 року. Щось дуже схоже (і, напевне, в іще екстремальнішій формі) трапилося з юридичними інститутами: кількість охочих вступити до них зросла, мов мильна бульбашка, що, як нині відомо, гучно луснула. Юридичний інститут завжди був второваним шляхом до монетизації диплому з гуманітарних наук. Цілком можливо, що різке зростання попиту на юридичну освіту стало, принаймні частково, результатом зникнення інших добрих нагод працевлаштування для випускників ВНЗ. Маючи відносно мало привабливих альтернатив, випускники шкіл гуртом кинулися до юридичних або фармацевтичних інститутів, і ця галузь зреагувала: вона збільшила набір студентів, але, у підсумку, це призвело до значно більшої кількості випускників, аніж спромігся прийняти ринок. Ситуація значно погіршується ще тією обставиною, що і на фармацевтичну, і на юридичну галузь істотний вплив справляє також і пряма автоматизація. До речі, можу запропонувати власний прогноз стосовно наступної сфери професійної освіти, де виникне чергова бульбашка: диплом магістра з адміністрування бізнесу.

36

Тривимірні принтери вже вміють друкувати базові електросхеми, але видається вкрай малоймовірним, що вони коли-небудь зможуть друкувати найновіші зразки процесорів і мікросхем пам’яті для смартфонів. Виробництво таких мікросхем відбувається у промисловому масштабі і потребує такого рівня прецизійності, який знаходиться далеко за межами технічних можливостей будь-якого принтера. Одна з очевидних майбутніх тенденцій полягає в тому, що дедалі більше предметів, якими ми користуємося в повсякденному житті, скоріш за все, невдовзі матимуть вбудовані в них новітні процесори та кмітливе програмне забезпечення. Для мене це означає, що персональний тривимірний друк навряд чи зможе йти нога в ногу з тими продуктами, які споживачі насправді бажатимуть придбати. Звісно, що якийсь ентузіаст-аматор зможе надрукувати основну частину того чи іншого продукту, а потім доукомплектувати його необхідними компонентами, та я маю сумніви, що це буде до вподоби більшості людей.

37

Однією з проблем, пов’язаних з експлуатацією спільних автоматизованих автомобілів, особливо тих, що мають приватні відсіки, буде необхідність підтримувати чистоту в салоні. Це — спільна проблема і автобусів, і вагонів метро, а за відсутності водія (чи інших пасажирів) деякі люди можуть поводитися не найліпшим чином.

38

Коли ж модель спільного користування не приживеться, то в такому разі автоматизовані автомобілі фактично матимуть негативний вплив на ділянки шляхів з транспортними заторами. Якщо ви є власником автоматизованого автомобіля і потребуєте дістатися до району, де місць для паркування мало і коштують вони недешево, то ви зможете обрати такий варіант: запустити автомобіль по колу, щоб він кружляв доти, доки ви не зробите свої справи, а потім підібрав би вас у призначеному місці. Або можна буде відіслати його «на відпочинок» до якогось сусіднього житлового масиву, щоб не платити за паркування. Можна навіть завантажити нелегальну програму, яка дасть змогу вашому авто паркуватися незаконно, а потім різко вшиватися геть, якщо воно зафіксує наближення якогось авто аж надто офіційного вигляду.

39

Класичним прикладом цього є те, як Microsoft чіпляється за свій потужний потік грошей, забезпечуваний операційними системами Windows, і боїться бодай одним пальцем ступити на ринок смартфонів і планшетів.

40

Мені це видається більш реальним, аніж ідея доставки товарів за допомогою безпілотників, яку компанія Amazon оприлюднила в одному з випусків програми 60 Minutes телекомпанії CBS. Жодну технологію не можна зробити надійною на 100 %. Бізнес компанії Amazon є настільки величезним, що для забезпечення відчутного результату знадобиться здійснювати колосальну кількість доставок за допомогою безпілотних літальних апаратів. І навіть невеликий відсоток похибок, помножений на гігантське число польотів, неминуче призведе до безперервного потоку неприємних інцидентів. А інцидент за участю корисного вантажу вагою два кілограми, що летить у повітрі на висоті кількох сотень метрів, — це аж ніяк не той випадок, який би ви хотіли мати.

41

Зрозуміло, що не всі ро́боти використовуються у виробництві. Є також і споживацькі ро́боти. Уявіть собі, що колись ви зможете придбати собі персонального ро́бота, здатного виконувати хатні робо́ти. І цей робот може «споживати» електричний струм, а також потребувати регламентного догляду й ремонту. Одначе в економічному сенсі споживачем є ви, а не робот. Це вам потрібна робо́та й дохід, інакше ви не зможете покривати вартість експлуатації вашого ро́бота. Ро́боти не підживлюють кінцеве споживання – його підживлюють люди. (Звісно, якщо припустити, що ро́боти не є по-справжньому розумні, чутливі, і їм не забезпечується та економічна свобода, яка буде необхідна їм для того, щоб стати повноцінними споживачами. Цю суто уявну перспективу ми розглянемо в наступному розділі.)

42

Важливо зазначити, що роздрібні продажі є лише невеличкою часткою сукупного споживання або ж того, що формально зветься «витратами на особисте споживання» (ВОС). Зазвичай ВОС становить 70 % американського ВВП і включає в себе всі товари та послуги, які купують споживачі, а також житлові витрати — або рента, або умовно нарахована рента (показник, який застосовується до тих помешкань, в яких живуть їхні власники).

43

Найголовніший контраргумент Крюґмана стосується того факту, що споживачі не завжди перебувають на тих самих щаблях розподілу доходів. Для декого рік може видатися напрочуд вдалим або невдалим, і витрати цих людей будуть більше відображенням їхніх довготермінових сподівань, аніж віддзеркаленням реальної поточної ситуації. (Як ми побачимо невдовзі, тут йдеться про так звану гіпотезу перманентного доходу.) Зрештою, стверджує Крюґман, споглядання даних у будь-який момент часу «не скаже вам нічого про те, що станеться в майбутньому». Пол Крюґман зазначає, що наука економіка — це не моралізаторська п’єса», і навіть робить припущення, що ми можемо забезпечити «повну зайнятість, купляючи яхти, автомобілі класу люкс, а також послуги персональних тренерів і знаменитих шеф-кухарів». До цієї аргументації я ставлюся скептично (але більш детально з цього приводу читайте підрозділ про «техно-феодалізм» далі в цьому ж розділі). Як я вже зазначав раніше, майже всі основні галузі промисловості, з яких складається сучасна економіка, виробляють товари й послуги для масового споживання. Ані яхт, ані автомобілів Ferrari не вистачить для того, щоб компенсувати широкомасштабне зменшення попиту на всі ті товари та послуги, які купують 99 % споживачів. У будь-якому разі, виробництво і яхт, і Ferrari буде зазнавати дедалі більшої автоматизації. А скільки в реальності потрібно персональних тренерів і знаменитих шеф-кухарів для задоволення потреб 0,01 відсотка населення?

44

Цей «ефект швидкого харчування» може загрозливо нависнути над кваліфікованими робітниками і в багатьох інших галузях. Технологія може декваліфікувати ці робочі місця і знизити зарплатню іще задовго до того, як ро́боти спроможуться повністю витіснити цих робітників. Класичним прикладом декваліфікації є лондонські таксисти. Їхня професія потребує запам’ятовування неймовірної кількості інформації про розташування лондонських вулиць. Ця інформація відома за назвою «Компетенція», і знати її вимагали від лондонських візників іще з 1865 року. Нейробіолог Елеонора Меґвайр з Університетського коледжу Лондона виявила, що вся ця запам’ятовувана інформація фактично спричиняла зміни у мозку водіїв: лондонські таксисти в середньому мали розвиненіший центр пам’яті (або гіпокамп), аніж представники інших професій. Звісно, що поява супутникових навігаційних систем на основі GPS сильно зменшила вартість усіх цих знань. Таксисти з «Компетенцією», які сидять за кермом знаменитих чорних таксомоторів (вони вже не чорні, бо вкриті різнокольоровою рекламою), і досі домінують в Лондоні, але така ситуація зберігається здебільшого завдяки законодавчому регулюванню. Водіїв без «Компетенції» треба замовляти заздалегідь; їм не дозволяється зупинятися на вимогу клієнта, який «голосує» на вулиці. Звісно, що нові служби таксі на кшталт Uber, чиї авто можна замовляти зі смартфона, можуть невдовзі зробити «голосування» на вулиці пережитком минувшини. Та й самих таксистів можуть невдовзі замінити автоматизовані автомобілі, але технологія може декваліфікувати їхню роботу і знизити зарплатню іще задовго до того, як ці автомобілі з’являться. Можливо, законодавча регуляція й допоможе врятувати лондонських таксистів від такої долі, але працівникам в багатьох галузях поталанить значно менше5

45

Коли центральний банк, на кшталт Федерального резервного банку, друкує гроші, то він зазвичай купує державні облігації. Після виконання цієї операції він кладе гроші на рахунок того, у кого він ті облігації придбав. Це — новостворені гроші: вони з’являються начебто нізвідкіля. Раз ці гроші з’явилися в банківській системі, то це означає, що банки отримали змогу дати їх кому-небудь в борг. Це називається частковим банківським резервуванням. Банки мають тримати у себе в наявності невелику частку новостворених грошей, але переважну їх частину їм дозволяється позичати. Ця схема має працювати таким чином: банки позичають новостворені гроші підприємствам, які за допомогою цих грошей будуть розширювати свою діяльність і наймати на роботу нових працівників. Або банки можуть позичити ці гроші споживачам, які їх витрачатимуть і таким чином створюватимуть новий попит. У кожному з випадків мають створюватися нові робочі місця, в результаті чого гроші (купівельна спроможність) потоком хлинуть до споживачів. Зрештою гроші знову опиняються на банківських рахунках, і опісля більшу їх частину можна буде знову комусь позичити — і так далі. Отже, новостворені гроші проливаються каскадним потоком через всю економіку, зростаючи у своєму обсязі й чинячи загалом позитивний вплив. Однак якщо зрештою технологія автоматизації забезпечить підприємствам можливість розвиватися та задовольняти новий попит без найму істотної кількості нового персоналу або якщо попит настільки слабкий, що підприємства не зацікавлені в банківських позиках, то до споживачів зможе знайти дорогу лише невеличка частка новостворених грошей, і тому вони не будуть витрачені, і їхня маса не зросте у тому обсязі, який планувався на початку. Ці гроші просто бовтатимуться в банківській системі. Приблизно так і сталося під час фінансової кризи 2008 року — не через автоматизацію робочих місць, а через те, що банки не змогли знайти платоспроможних позичальників, а інших охочих просто не виявилося. Кожен просто намагався втримати свої гроші і скоротити витрати. Таку ситуацію економісти називають «пасткою ліквідності».

46

У фільмі «Елізіум» натовп насамкінець проникає до елітарної орбітальної фортеці, зламавши її комп’ютерні системи. Оце і є та єдина оптимістична нота, притаманна цьому сценарію: представникам еліти доведеться з великою обережністю вибирати тих, кому вони будуть доручати конструювання і обслуговування їхньої технології. Найімовірніше, хакерство і кібернапади стануть найбільшими загрозами для їхнього стабільного панування.

47

Наприклад, для обслуговування столиків у ресторані повного обслуговування знадобиться надзвичайно складний робот, тобто такий, якого ми найближчим часом не побачимо. Одначе коли у споживачів виникнуть великі проблеми, то ресторанне харчування буде однієї з перших статей витрат, від яких доведеться відмовитися, тому офіціанти все одно будуть перебувати в групі ризику.

48

З огляду на останні події, у декого з читачів може виникнути спокуса кинути з цього приводу в’їдливу заувагу щодо Національної агенції з безпеки (НАБ) (National Security Agency, NSA). Як ідеться у статті Стівена Гокінґа, існують безпосередні і цілком реальні загрози, пов’язані зі штучним інтелектом. Якщо насправді новітньому штучному інтелекту й судилося десь виникнути, то НАБ стала б для цього підходящим місцем.

49

Варто зазначити, що шляхом до суперінтелекту найчастіше називають інтелект машинний, утім він може бути й біологічним. Людський інтелект можна буде покращити за допомогою технології, або ж людей майбутнього будуть піддавати генній інженерії, щоб їхній мозок досягнув вищого рівня. Тимчасом як країни Заходу будуть вередливо відмовлятися від усього навіть віддалено схожого на євгеніку, є свідчення, що китайці щодо цієї ідеї мають значно менше докорів сумління. Пекінський інститут геноміки взяв багато тисяч зразків ДНК у людей, відомих своїм високим IQ, і нині працює над виокремленням генів, пов’язаних з розумом. Цю інформацію китайці можуть використати для сканування зародків з метою пошуку високорозвиненого інтелекту, і таким чином з часом покращити розумові здібності населення цієї країни.

50

Обговорення Мічіо Каку питань дефіцитної економіки можна переглянути на YouTube у відео за назвою Can Nanotechnology Create Utopia? («Чи можуть нанотехнології створити утопію?»).

51

Пам’ятайте, що над тими висококваліфікованими робочими місцями також може нависнути загроза офшорингу.

52

Та ідея, що як уряд, так і суспільство мусять еволюційно розвиватися з плином часу, була озвучена ще одним відомим консерватором. Ось міркування Томаса Джефферсона, викарбувані на панелі № 4 Меморіалу Джефферсона: «Я не є прихильником постійних змін у законодавстві та конституціях, але законодавство й державні інститути влади мають іти пліч-о-пліч з прогресом людського інтелекту. З тим, як останній розвиватиметься, ставатиме освіченішим із появою нових відкриттів і нових істин, зі зміною манер і переконань, з тим, як мінятимуться обставини, державні інститути також мусять рухатися вперед нога в ногу з часом. Вимагати від цивілізованого суспільства назавжди залишитися в умовах устрою, запровадженого ще його предками-варварами, це все одно, що вимагати від дорослого чоловіка продовжувати носити те пальто, яке добре сиділо на ньому ще тоді, коли він був малим хлопчиком».

53

Те, що ми називаємо «економікою», насправді є сумарною вартістю всіх товарів і послуг, вироблених і проданих споживачам. Економіка може виробляти або величезну кількість товарів низької або середньої вартості, чи значно меншу кількість надзвичайно коштовних товарів і послуг. Для першого варіанта необхідне масштабне поширення купівельної спроможності; на поточний момент це уможливлюється через робочі місця. За другого ж варіанта неясно, які товари й послуги має виробляти економіка, які заможна еліта оцінювала б за достатньо високою ціною. Хоч би якими надзвичайно дорогими були ці товари й послуги, нечисленні щасливці муситимуть споживати їх аж захлинаючись від пожадливості, інакше економіка припинить своє зростання і зійде нанівець.

54

Зрозуміло, що я не маю на увазі тих людей, які волітимуть покинути ринок праці (принаймні тимчасово) через підстави, які можна буде з великою часткою імовірності вважати більш легітимними: хоча б через потребу доглядати дітей або інших членів родини. Наприклад, для багатьох сімей базовий дохід може стати частковим розв’язанням важкої проблеми догляду за літніми людьми.

55

Деякі економісти, а зокрема колишній міністр фінансів Сполучених Штатів Ларрі Саммерс, висловлюють припущення, що нині економіка опинилася у пастці «перманентної стагнації», тобто ситуації, коли процентна ставка є близькою до нуля, економіка функціонує нижче свого потенціалу, а в потенційно продуктивніші галузі інвестується замало коштів. На мою думку, майбутнє, де економічне виживання кожного індивіда буде майже цілком залежати від вагомості його голосу в фонді спільної відповідальності, запросто може завершитися саме так.

56

Існує українськомовне видання: Пікетті Т. Капітал у ХХІ столітті / пер. з англ. Н. Палій. — Київ: Наш формат, 2016. — 696 с. (Прим. пер.)