Я працював у клініці, знову почав шукати видавця. І щастя мені посміхнулося! Одне видавництво прийняло мій роман, і ми підписали контракт на видання книжки, до того ж на гарних для мене умовах.
Всі в сім’ї, звичайно, були щасливі. Син на радощах стрибав до стелі. Тато казав, що я — гордість нашої родини і моє місце за письменницьким столом, а не в психіатричній клініці серед «божевільних». Тато навіть спеціально замовив собі нові окуляри, аби читати мою майбутню книжку.
Лія розповідала своїм подругам і колегам в ательє про свого талановитого брата, який «скоро стане багатим та відомим». А дружина оголосила:якщо я захочу писати новий роман і мені для цього доведеться ненадовго піти з роботи, то вона не заперечує.
Ось як багато означає успіх для людей.