Чуга — накидка.
П’ястук — кулак.
Забороло — щити з дерева або з каменю, встановлені на мурах фортеці для захисту її оборонців від ворога.
Бартка — маленька сокира.
Тивун — господарський управитель князя, боярина або іншого феодала.
Посадник — у Київській Русі — намісник князя.
Ворина — зрубаний тонкий довгий стовбур дерева.
Морана — богиня смерті.
Черес — широкий шкіряний пояс.
Студня — криниця.
Косиця — квітка.
Вивірка — білка.
Газдиня — господарка.
Одрина — ліжко, постіль.
Клебук — обрізок стовбура.
Варяги — давньоруська назва жителів Скандінавії.
Родень — давньоруське місто.
Звізди — зірки.
Кептар — у жителів Карпат — верхній хутряний одяг без рукавів.
Крисаня — бриль своєрідної форми з вузькими краями (крисами).
Поруб — в'язниця, тюрма.
Борть — дупло в дереві, де живуть бджоли.
Діл — долина.
Вирай — потойбічний світ (за язичн. віруваннями).
Гнєзно — столиця давньопольської держави.
Збуй — розбійник, грабіжник.
Кавалки — шматки.
Таті — грабіжники, злодії.
Білі хорвати — частина слов’янського племені хорватів, які жили на території західної Русі.
Метавка — праща (тут: стінобитна машина).