[i] Хвильовий Микола. Твори: у 2 т. – К.: Дніпро, 1991. – Т. 1. – С. 79 (далі посилання в тексті).
[ii] Овчаренко Ф. Д. Спогади. – К.: Оріяни, 2000. – С. 281–282.
[iii] Там само. – С. 282.
[iv] Див. детальніше: Шпол Юліан. Вибрані твори. – К.: Смолоскип, 2007.
[v] Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури. – Х., 1928. – Т. 2. – С. 65.
[vi] «Жовтень». Збірник. Листопад 1921 р.
[vii] «Шляхи мистецтва», 1921 р.
[viii] Книга і революція. – 1923. – № 4 (28). – С. 74.
[ix] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? Памфлети. – К.: Смолоскип, 1999. – С. 112.
[x] Там само. – С. 110.
[xi] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? – С. 110–111.
[xii] Хвильовий Микола. Україна чи Малоросія? – С. 234.
[xiii] Там само. – С. 235.
[xiv] Там само. – С. 265.
[xv] Лейтес А., Яшек М. Десять років української літератури. – Х., 1928. – Т. 1. – С. 526.
[xvi] Вперше оповідання надруковане у зб. «Дочери Октября» (X., 1922), згодом у «Синіх етюдах» та двічі – 1924 і 1925 рр. – окремими виданнями. У «Вибраних творах» М. Хвильовий додав до твору такий вступ: «Новела «Кіт у чоботях» давно ввійшла в хрестоматії й не потребує коментарів. Написано 1921 року».
Подаємо за т. І «Творів».
[xvii] Надруковане оповідання вперше у «Синіх етюдах», згодом окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т. І тритомників.
Подаємо за останнім виданням.
[xviii] Фігнер Віра (1852–1942) – російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох гучних замахів. Засуджена на довічне ув’язнення, двадцять років перебувала у Шліссельбурзі в одиночній камері. 1900 р. утекла з архангельського поселення за кордон.
[xix] Антична назва чорноморського узбережжя Кавказу.
[xx] Шаміль (1799–1871) – третій і останній імам (релігійний правитель) Дагестану і Чечні (1834–1859), вождь національно-визвольної боротьби горців Північного Кавказу проти російського колоніалізму, засновник імамату. В 1859 р. підступно взятий у полон і засланий у Калугу. Тільки 1870 р. йому вдалося втекти із заслання. Помер Шаміль поблизу Медіни (Аравія) по дорозі в Мекку.
[xxi] Вперше новела з’явилася у збірці «Сині етюди», згодом – у т. І тритомників.
Подаємо за другим виданням.
[xxii] Новела вперше видрукувана в альманасі «Гарт» (X., 1924), невдовзі у збірці «Осінь» (1924), згодом у двох виданнях т. II тритомників 1928 і 1929 рр.
Подаємо за виданням 1929 р.
[xxiii] Синедріон – збори, рада старійшин у давній Іудеї. У християнські часи частіше вживається іронічно як зборище, неправедний суд (наприклад, над Ісусом).
[xxiv] Жирандоль – розкішний висячий свічник, люстра (фр.).
[xxv] Штаб Духоніна – йдеться про генерал-лейтенанта М. М. Духоніна (1876–1917), начальника штабу, а згодом і головнокомандувача царської армії, який не визнав революції. Наприкінці листопада 1917 р. заарештований у Могилеві, згодом убитий. Звідси й походження евфемізму – «відправити у штаб Духоніна».
[xxvi] Людині властиво помилятись (латин.).
[xxvii] Надруковане вперше у журналі «Червоний шлях» (1923. – № 6–7), згодом у збірці «Осінь», виходило також окремо з оповіданням «Пудель» 1926 р.
Подаємо за т. І «Творів» (1929).
«Лілюлі» – драматична сатира Р. Роллана гостро антивоєнного спрямування, написана 1919 р. у стилі народного лубка. У перші пореволюційні роки набула значного поширення в Україні. Численні переробки на «новий лад», а то й відверті пародії у дусі пролеткультівських інтерпретацій викликали саркастичну реакцію М. Хвильового на ці вульгаризації.
[xxviii] Сіденхем Томас (1624–1689) – англійський лікар, один із фундаторів клінічної медицини, активно впроваджував і вдосконалював систему практичної медицини.
[xxix] Бойовий порядок (фр.).
[xxx] «Артемівці» – студенти Комуністичного університету ім. Артема, який існував у Харкові в першій половині 1920-х рр. для підвищення загальноосвітніх і політичних знань комсомольського та партійного активу.
[xxxi] Сведенборг Емануель (1688–1772) – шведський філософ-ідеаліст, письменник, теософ-містик. Створив відому теософську систему «потойбічного життя» і поведінки духів. Мав значний вплив на теорії романтиків, зокрема його ідеї позначались на творчості Блейка, Кольріджа, Емерсона, Бальзака, Стріндберга. Вченням Е. Сведенборга особливо цікавились російські релігійні філософи XIX – поч. XX ст.
[xxxii] Вперше під такою назвою повість надрукована у журналі «Червоний шлях» (1924. – № 3), того ж року вийшла у збірці «Осінь». Востаннє, вже під назвою «Повість про санаторійну зону», з присвятою С. Пилипенкові видана у т. II «Творів».
Подаємо найповніший текст за першодруком з урахуванням деяких подальших стилістичних авторських виправлень (переважно на шляху уникнення кальок з російської).
[xxxiii] Вишиваний Василь (справжн. Габсбург-Льотрінген Вільгельм; 1895–1948) – австрійський принц. У 1918 р. очолював загони Українських січових стрільців, які у складі австро-угорських військ воювали проти Росії. У період Директорії – полковник Січових стрільців, був у військовому міністерстві петлюрівців. Автор збірки поезій «Минають дні» (українською мовою). Заарештований 1948 р. сталінськими агентами у Відні. Після тривалих допитів помер 18 серпня 1948 р. в Лук’янівській лікарні Києва.
[xxxiv] Саєта – сорт вишуканого тонкого сукна або високоякісний шовк.
[xxxv] Савонарола Джіроламо (1452–1498) – італійський монах, проповідник, релігійно-політичний реформатор у Флоренції. Після падіння тиранії Медичі очолив уряд і провів ряд корисних реформ. Водночас закликав до аскетизму, нищив гуманістичну культуру. Це викликало обурення народних мас, внаслідок чого Савонарола був відлучений від церкви і страчений.
[xxxvi] Хмари (волинська говірка).