Maja, majo — модники, які походили з народу (передовсім у Мадриді), що носили дещо надмірно різнобарвний одяг (відгомоном його нині є костюми тореро). Majismo — це ціла суб-культура зі своїми звичаями, розвагами, кодексом, а також із неприйняттям afrancescados (офранцужених) і petimetres, які запозичили французькі звичаї. — Прим. автора. Далі примітки автора позначаємо, а непозначені примітки належать перекладачеві.
Нім. «білий».
Саїнет (ісп. sainete) — популярна іспанська комічна опера, одноактна драматично-музична віньєтка. Часто демонструвалася наприкінці розваг або як інтермедія між різними видовищами.
Сеґідилья (ісп. seguidilla) — іспанський народний танець, подібний до болеро, але трохи від нього швидший. Виконується під акомпанемент кастаньєт і гітари.
Maravedi — іспанська монета, в часи Ґойї 85 мараведів (maravedis) складали один срібний реал (real de plata fuerte) або 2,5 реала дрібними монетами (міддю і сріблом), real de vellón. Своєю чергою, 16 срібних реалів складали золотий escudo. — Прим. автора.
Solo Goya (ісп.) — лише Ґойя, один Ґойя.
Canadas — португальська міра об’єму, яка використовувалась у процесі приготування шоколаду.
In flagranti або in flagranti delicto (лат.) — на місці злочину.
Поглянь, отам, понад височиною,
Амфітеатр стоїть печерний,
Над ним в промінні сонця самотою
Блідий здіймається Колос.
Помостом скромним Піренеї
Були для величезних членів.
Алюзія на віршовану автоепітафію римського імператора Адріана, яка починається рядком Animula vagula, blandula («Душе, ніжна мандрівниця»).
Ісп. офранцужені.
Josefino — прибічник Хосе І, тобто Хосефа Бонапарте, якого Наполеон посадив на іспанський трон. — Прим. автора.
Arroba — міра ваги (дещо відрізнялася, залежно від реґіону; кастильська — 10,4 кг) і об’єму (від 12 до 16 літрів). — Прим. автора.
Saturnismo — сатурнізм, отруєння оловом. — Прим. автора.
Fanega — міра площі ґрунту (0,643 га). — Прим. автора.
Birlocho — тип легкого, відкритого екіпажу. — Прим. автора.
Coroza — шпичаста шапка, яка, разом із плоскінною тунікою sambenito (назва походить від Сан-Беніто через форму, що нагадує бенедиктинські ладанки), становила одяг засуджених інквізицією. На них виписували провину грішника і малювали відповідні символи: у засуджених до смерті через спалення — пекельний вогонь і демонів (такий одяг називається samarra); у тих, кому зберігали життя після зречення гріха — повернутий вогонь на знак того, що вони уникнули спалення на вогнищі (fuego revolto); і, врешті-решт, у посполитих грішників — хрест Святого Андрія (звичайне sambenito, яке з часом почало означати всі види спокутних тунік). — Прим. автора.
«Божевілля» (ісп. Disparates) — серія із 22 ґравюр Франсиско Ґойї в техніці акватинти, аквафорти та сухої голки (1815–1823).
Idem (лат.) — також, так само.
Хав’єр Ґойя-і-Байеу, художник (ісп.)