Де той табір нездоланний… Петру Нічипоровичу Мінько в стані хвороби



Де той табір нездоланний?

Коні. .. Жито... Забуття…

Чим тоді були старанні

Вранці нашого життя?


Обрій… Наче, як манеться!

Край безбіллю і весни!

Захлине в дорозі серце…

Став я кращий, чи рясний?


Я невинний у полоні

Мрій, пирнаючих в часи.

Де кохання забубонні,

Де перебіги краси.


От уж диво! Майже диво…

Де сховаєш – не знайдеш!

Ось він табір сиротливий -

Бачиш світ… Й жаданно п’еш!


06.07.2011 р


Загрузка...