Школа пані Фреймут: Етикет

Як правильно хворіти

1. Не зізнавайтесь людям, на що слабуєте, якщо хвороба не благородна.

Наприклад, якщо у вас — діар…я, педикул…з, гемо…й, корост… Якщо таки доведеться розповісти про захворювання, знайдіть делікатну альтернативу. Скажіть, що у вас анемія, астенія, аритмія, дистонія. Або що у вас віолончіння (такої хвороби нема, але, назвавши її, матимете загадковий вигляд). Говорити про фізіологію — не лише поганий тон, а й імовірність згидитися людям. Уявляєте, якщо ваша секретарка повідомлятиме відвідувачів: «Даруйте, Алли Пугачовівни сьогодні нема, бо у неї крутить живіт»? Ви не дитина, ніхто вас не пожаліє, а засоціюють з унітазом і спустять з п’єдесталу.

2. Не репетуйте на прийомі у лікаря.

Це неввічливо. Навіть якщо вам микають зуби, промивають носа, шлунок, роблять укол чи беруть кров із вени, спробуйте усміхатися. Болю все одно не уникнути, то ліпше змиритися і не ганьбитися бурхливим виплеском емоцій. Вити вовком справжній панні не личить. Перенесіть сльози на потім — поплачете вдома. Можна перед котом або краще — перед рибками в акваріумі — домашні улюбленці не викажуть вашої слабкості.

3. Йдіть до лікаря чиста як сльозинка, як сніжинка, тільки не як звіринка.

Переконайтеся, що волосся у вас чисте, зуби начищені, тіло помите та спіднє — на заздрість маркізі де Помпадур. Хтозна-яку болячку можуть виявити. Іноді дрібненький прищик може бути першим підсніжником скарлатини. І тоді доведеться лягти в лікарню. Моя мама вчила: «Донечко, нехай на тобі завжди буде ідеальна білизна. А як швидка забере?»

4. Здавайте аналізи вишукано.

Краще у приватних клініках. Там вашу органіку запакують у спеціальні ємності та акуратно приберуть від людського ока. Але якщо вже доведеться віднести аналіз сечі чи ще чогось до місцевої поліклініки, тримайтеся гордо; щоб уникнути ганьби, купіть в аптеці контейнери. Не потрібно пакувати аналізи, за старою модою, у дзбаночки з-під майонезу, кабачкової ікри та сірникові коробки. Цьоці-лаборантки дбати про ваш імідж не стануть. Чи ви хочете пройти повз стіл у поліклініці, який завжди на видному місці, і бачити тару з виразно виведеним вашим іменем: «Аналіз калу. Автор — Валентина Гойдалко»?

5. Якщо хворієте і вас піднуджує, чи ще щось гірше з вами діється, — не сумуйте, а потайки радійте.

Це знов-таки чудова нагода схуднути. Нудота буває набагато страшніша — почитайте «Нудоту» Сартра.

Як правильно конфліктувати

1. Скандальте на результат.

Робіть це тихо. Просто шуміти і вдаватися до галасу на людях неприпустимо. Я «зриваю маски», коли бачу самозванців. Якось на зйомках промо одного проекту режисер та оператор вирішили, що я беззахисна тваринка для дослідів. Відзняте було схоже на фільм про Другу світову війну. Через неправильне світло і виставлення кадру я була подібна на дядю Олю. Величезні груди сунули на глядача, масивне лице виглядало, як фото з паспорта боксера-суперважковаговика після поєдинку. Я промовила до обидвох колег повільно і спокійно: «Видається мені, що ви працюєте як аматори. Негайно переставляйте камери та світло». Мене почули, ситуацію вдалося врятувати.

2. Матюкайтеся — лише вишукано.

У крайньому разі — замість того, щоб дати нахабі в пику. Пані може лаятися, але бажано англійською і звертаючись до ображальника навіть віч-на-віч на Ви. Наприклад: «Пані Сніжано! Ваша поведінка зіпсувала вам ауру. Ви зазіхнули на мого коханого. Ваша кваліфікація — біч звичайна».

3. У сварці не переходьте на особисте.

Краще розкажіть безсовісному про свої відчуття. Так ефективніше. Одного дня я повернулася додому раніше, ніж планувала, а на нашому з чоловіком ліжку спить няня. Я її тихенько розбудила і сказала: «Ірино, даруйте, що турбую ваш сон. Мене не влаштовує, що маю ділити з вами ложе. Залиште право спати тут і з моїм чоловіком за мною, будь ласка!» Потім я цю няню звільнила.

4. Не показуйте ворогу свої больові точки.

Не плачте. Не впадайте у фатальність. Пояснюйте, наприклад, НЕ кажіть: «Семене Тетяновичу! Якщо ви мене звільните, мене ж ніхто на роботу не візьме! Я ж не переживу — зіп’юся! Вб’юся струмом! Стрибну з Говерли!» Ви згодом заспокоїтеся, а людина зрозуміє, що ви — слабка й невпевнена у собі суїцидалка. Кому таке треба?

5. Сваріться спокійно.

Без крику. Без завивань. Сліз. Тим паче з коханим. Навколо ніхто не має знати, що між вами шкандаль. Істерички вийшли з моди. Гумор — класика жанру.

6. Конфліктуйте так, щоб не було соромно і не було за що просити пробачення.

У минулому чоловік мого серця образив мене. Сильно образив. Я дала йому ляпаса. Вибачатися після цього довелось уже мені, чого я не планувала.

7. Ніколи не пишіть лайливі листи.

У листуванні дотримуйтеся ділового стилю. Нехай усі матюки адресат читає поміж рядками. Лист-сварка — документ не на вашу користь. Ліпше виважено висловити обурення тет-а-тет.

Панянка та безпека

1. Панянка, що має гонор, захищає себе. Якщо її ображають, — не вдає, що нічого не сталося, а дає відсіч.

Мого сина вдарила по обличчю няня, що зафіксували відеокамери і про що я наступного ж дня розповіла в Інстаграм. Гестапівську няню звільнила, про її методи виховання тепер знають — і не лише в агенціях.

2. Не тисне на жалість. Її життєва позиція — рівна спина та спокійний вираз обличчя.

Вона соромиться вдавати із себе жертву. І знає, що слабкими харчуються хижаки.

3. Не тиняється сумнівними місцями.

Її не знайти на сільській дискотеці, у під’їзді без лампочок чи у Кремлі на чаюванні у Путіна. Пані не виходить без компаньйона чи компаньйонки, коли на вулиці час сутінків. Прабабуся Євдокія була простою мешканкою Підгірців. Книги про манери не читала. Але вона інтуїтивно нас, дітей, вчила: «Після півночі і до перших півнів світом льотає дідько. Надвір ходити не можна в цей час».

4. Завжди блокує дверцята авто, коли за кермом.

Уночі паркується на освітленій стоянці, а не під липами біля генделя — пиякам на розвагу. Пані завжди дивиться під сидіння і на задні сидіння, коли сідає у машину. Раптом там причаїлася несподіванка, раптом бандитко щось замислив.

5. Робить усе, щоб уникнути ситуації, коли у безлюдних місцях — переходах, вулицях, паркінгах за нею, як гієна, хтось іде назирці.

У студентські роки я працювала офіціанткою у львівському кафе «Лісова пісня». Опівночі пішки поверталася додому: на таксі грошей не було. Трамвай уже в такий час не їздив. Якось за мною причепився підозрілий вуйко. Він ішов і повертав туди, куди я. Хоч дуже налякалася, але продовжувала рішуче прямувати до освітленої вулиці. Біля костелу святої Ольги побачила молодого чоловіка. Побігла йому назустріч, кинулася на плечі і вигукнула: «Мій милий, дякую, що зустрів!» Потім цей хлопець провів мене додому. А маніяк пішов кудись у напрямку Личаківського цвинтаря, напевно. Та якби такий на вас напав, — цільтеся в його дзвіночки нижче пупа. Влупіть з усієї сили і тікайте.

6. Не носить у гаманці багато готівки, бо гроші тримає на банківській картці.

Документи ховає не в гаманці, а у кишеньці куферка. Якщо гаманець вкрадуть, — картки пані швидко заблокує. А паспорт і права водія не доведеться переробляти.

7. Ніколи телефоном не видає фінансову інформацію, паспортні дані, пінкоди. Ні адресу, ні номери телефонів рідних — допитливим незнайомим.

Моя кузина за 20 хвилин збанкрутіла. Їй зателефонували і сказали, що збій у системі. Потрібно відновити рахунок — Леся здала все. Залишилася необтяжена грошима, як немовля, яке щойно прийшло у світ.

8. Не знайомиться в пошуках пригод у соціальних мережах.

А якщо так сталося — і її запросили на здибанку, пані повідомляє рідних про те, куди вона йде. Місце для першого побачення обирає сама. І не у себе чи у нього вдома.

9. Якщо авто пані поламалося десь серед траси Київ — Чоп, вона не виходить на дорогу трусити руками про допомогу.

Пані завжди має номери телефонів технічних служб підтримки. Або ж вона телефонує у поліцію. Або моїй мамі, — якщо у вас є її номер телефону, — вона завжди знає, як діяти в екстремальних ситуаціях.

10. Коли панянка надовго їде з дому, вона зачиняє двері на сигналізацію.

Або просить подругу, щоб у неї той час пожила (але подругу, а не когось, хто винаймає квартири подобово). Я, коли йду з хати, а вдома ніхто не залишається, навчена мамою ще в дитинстві робити так. Замикаю двері на ключ, а потім вигукую у простір, щоб усякий злодюга почув: «Тату! Я побігла! Скоро буду! Нікому двері не відчиняй». Навіть тепер так роблю у Києві. Хоч тато далеко у Новому Роздолі.

11. Має гарні зв’язки, у разі потреби — тямущого адвоката.

Вона має номер телефону мера міста і є далекою родичкою президента країни.

§6. Традиційний етикет, або Урок від пані Адаменко

Як змінився етикет із плином часу

Етикет — не догма, а інструкція для дій. Із плином часу суспільство стало демократичнішим, етикет — ще більш доцільним. Якщо надто спекотно, колготки на званий вечір під сукню «до підлоги» можна не одягати. Якщо ви спізнюєтеся (не більш аніж на 20 хвилин), можна попередити через мобільний телефон — надіслати повідомлення, заздалегідь написати на e-mail.

1. Не приходьте в гості без попередження, без дзвінка по телефону.

2. Парасоля ніколи не сохне у відкритому вигляді — ні в офісі, ні вдома — її потрібно скласти й помістити на спеціальну підставку або ж повісити подалі від одягу. (Колись було навпаки).

3. Не варто пропонувати гостю роззуватися — він має сам це запропонувати (чи дощ, чи сніг, чи ні), вирішувати вам — знімати чи не знімати йому взуття.

4. Можна не лишати в тарілці недоїдений шматочок («я не голодна!»). Якщо смакує — їжте все, призволяйтеся!

5. «Коли я трапезую, то глухну і німію» — забуваємо. Бо «Коли смакую, — я розмовляю і куштую!»

Які теми не варто порушувати

Є теми-табу, на які не варто говорити під час бесіди: політика, релігія, здоров’я, гроші.

Що робити, якщо хтось почав із вами про це розмовляти і ставити вкрай неделікатні запитання? (Скільки вам років, чому ви не заміжня, чому не маєте дітей?..) Знизуйте плечима (нейтральний жест) і відповідайте на запитання: «Я волію поки що не говорити про це»… Й усе.

Як реагувати на хамство

Ви не виправна колонія, тому не зобов’язані щоразу виховувати хама, як не можна чинити.

Проте, якщо співрозмовник настирливо «тикає» вам, спочатку перепитайте: «Скажіть, будь ласка, ви до мене звертаєтесь?» Якщо не подіяло, то знову спитайте: «Ви до мене?», наступний етап — нейтральний жест — стенути плечима, який допоможе вам у будь-якій ситуації: мовляв, що з таким вдієш. Ніколи не опускайтеся до рівня хама, уникайте конфлікту і відмежовуйтесь від нього — у цьому й полягає достойна поведінка.

І ще. Останнім часом у діловому (і не тільки) етикеті чоловіки часто порушують норми поведінки, згадуючи девіз феміністок: «У бізнесі (а інколи в житті) нема чоловіків і жінок». Це означає, що можна не подавати руки, коли жінка виходить з авто, не пропускати вперед, не допомагати одягти чи зняти верхній одяг, не вставати з місця, коли зайшла жінка. Я не є прибічницею таких нових правил, які, як на мене, є правилами хама.

Знімати капелюшок чи не знімати

Чи знаєте ви, що жінки мають набагато більше привілеїв, аніж здогадуються? Більше, ніж прав і обов’язків. І боротися жінка має лише за одне право — право бути жінкою. Бо жінці можна все, або майже все.

Після того як чоловік першим із вами привітався (хоча б очима або кивнув), ви маєте право першою подати йому руку. Виняток — чоловік од вас набагато старший, його статус надто високий порівняно з вашим. І ваша рука може бути в рукавичці (не в зимовій, ясна річ). Ви можете залишатися у капелюшку у будь-я кому приміщенні. Сподіваюся, ви відчуваєте різницю між капелюхом і шапкою-вушанкою чи «копицею сіна махровою».

Як справити перше враження

Королівська постава — жити потрібно з прямою спиною.

Йдеться не лише про здоровий хребет, а й про життєву позицію, спрямованість увись.

Гарна хода — ніжку ставимо перед ніжкою, ви тоді не крокуватимете, як солдат на плацу, а рухатиметеся жіночно.

Виструнчений силует, коли стоїте — і не потрібно ставити ноги «навхрест», а руки викручувати в немислимі фігури. Мерилін Монро говорила, що жінка має уявити собі шовковий мотузочок, що тягнеться крізь її тіло у небо.

Вміння невимушено стояти, присісти, але водночас не обсмикувати спідницю, коліна тримати зімкнутими — ось що справляє приємне враження без слів, бо це і є т. зв. невербальна мова. Сідайте легко, як метелик, що будь-якої миті може так само легко здійнятися з місця. Незалежно від того, як ви одягнені чи роздягнені (я про купальник). Не ховайте ноги за ніжками стільця і ніколи не смикайте донизу коротку спідницю. Все уже сталося, сіла і сиджу, наче я королева!

Як реагувати на комплімент

Як жінці, навіть діловій чи діловитій, без компліментів прожити?

Вони — складова поняття «галантний кавалер». Чи траплялися вам такі чоловіки? Той, що може очима сказати: «Яка ж ви чарівна!» Він і двері перед вами відчинить, і пальто допоможе зняти, і за столом про вас дбатиме, водночас говоритиме компліменти. Комплімент — це коли віддають належне вам, вашій зовнішності та діяльності.

Не плутати з лестощами, що прилипають до вас, як фальш, і вони ж — словесний хабар. Відповідайте: «Дякую». У жодному разі не кажіть: «Я знаю». Не будьте зарозумілою, не задирайте високо носа. Не обурюйтеся, коли вам сказали: «Ви нині дуже гарна!» — «Невже? Лише сьогодні? Я — гарна завжди!» Це смішно. Чи обманюють жінку, яку бачать після недуги або нещастя та прагнуть підтримати й утішити? Їй добре слово тоді приємне як ніколи. Тож щедро даруйте компліменти жінкам. Та пам’ятайте: чоловікам можна робити компліменти (які не стосуються їхньої зовнішності, бо це таки інша історія…) щодо інтелектуальних, професійних здобутків, та якщо таких не бачите, — то похваліть його автомобіль або годинник.

Якщо у вас дірка на колготках або панчосі

Це жах — ви вже вийшли з дому і помітили, що на нозі чомусь «стрілка пішла»…

Що робити? А нічого! Сумніваюся, що кожна жінка має в сумочці (або у клатчі) запасну пару. Навіть якщо ви її прихопили про всяк випадок, не завжди є змога нею скористатися. Тому нічого не робіть, ніби все гаразд. Бо насправді нічого страшного не сталося, та й кому спаде на думку, що ви порвані колготки на себе вдома вдягли, тож «стрілка» з’явилася тут і тепер. Отже, я певна, що ви спілкуєтеся з людьми тактовними, які з усмішкою зреагують на вашу оказію та й вас підбадьорять, якщо порвані колготки — те, що засмучує. Ви ж на місці візаві вчинили б так само?

Як правильно позіхати

За обіднім столом і за столом переговорів іноді невтримно хочеться позіхнути.

Як це зробити так, щоб не мати вигляд знудженої або й невихованої? Звісно, можна затулити долонькою рота, як тоді, коли раптом нападе кашель або гикавка. Проте можна навчитися позіхати «у себе» — глибоко вдихнути. І це — залежно від ситуації — може стати свідченням глибоких почуттів: здивування, збудження, потрясіння.

Якою бути на першому побаченні

Перше побачення — це дуже важливо для майбутніх стосунків, але багато залежить від того, яку мету ставить перед собою дівчина.

Якщо вона шукає швидкої перемоги в певному сенсі, то вдягне спідницю, яка ледь починається і вже закінчується, декольте до живота… а ще червона помада і дуже яскравий макіяж, то, ймовірно, ця дівчина непогано проведе ніч. Та ніхто не знає, чи то буде вперше і востаннє, чи, може, ще щось відбудеться після тої ночі разом. Проте чоловіки, а я раджу обирати саме таких, не настільки примітивні, як може видатися на перший погляд. Якщо чоловік хоче сексу, і ви думаєте, що передусім від першого сексу залежить майбутнє ваших стосунків, то іноді все зовсім не так.

Однак якщо ви прагнете тривалих стосунків, у кожному разі варто спромогтися на цей крок, то вдягайтеся так, щоб бути яскравою, але не строкатою. Можна промовляти очима й устами без слів, але бути при цьому в «глухому» чорному кольорі. Очима говорити більше, ніж голими колінками і демонструванням декольте. Або можна бути відвертою в одязі та водночас виваженою щодо макіяжу, тобто майже без макіяжу. І чоловік збентежиться, адже одяг налаштує його на легкість у стосунках, а ви стримана, наче «синя панчоха». Створіть контраст. І знову-таки все залежить від того, яка ваша мета. Подумайте: хто цей чоловік для вас є. Якщо ви відчуваєте, що це герой вашого роману, то будьте стриманою. Та коли наприкінці другої години спілкування відчуваєте, що навіть нема потреби торкатися один одного рукавами, бо вилітають іскри — і між вами виникає такий струм, що загоряються навіть не очі, а свічки без сірників, то — я не ханжа — ідіть і робіть усе, що вам заманеться. Можете сміливо викликати в чоловіка когнітивний дисонанс, але краще не бути прочитаною книгою вже й одразу. Нехай він відчує, що у цій книзі — тааакі є сторінки цікаві, — та й він ще навіть не дійшов і до середини… Але ще маленька ремарка: не зачаровуйтеся, не поспішайте. Іноді краще розлюбити чоловіка, ніж у ньому розчаруватися. Дуже важко любити чоловіка, коли ви розчарувалися в ньому. Ви перестанете його поважати. Пам’ятайте про це. А інколи й зрада не перекреслює поваги до нього.

Як правильно народжувати

Я бачила народження своїх онуків, їх у мене двоє.

Я пишаюся своєю донькою — вона поводилася як належить. Хоч і було нелегко, — терпіла, жартувала, сміялась (коли було доречно), плакала (коли було боляче), хапала за руку… але передусім турбувалася про дитину, хвилювалася про неї, однак була налаштована позитивно. Знаю, що інколи (переважно, на жаль) буває у цей час невесело, бо народжувати боляче. Але, дорогі мої дівчата, ставтеся до пологів із повагою, так, саме з повагою і любов’ю. Знаю, що деякі жінки саме в ці важливі хвилини нарікають на чоловіків, на лікарів — не треба так робити. Народжуйте з радістю і здійснюйте своє диво!

Демаркаційна зона у стосунках

Усе починається з дитинства і сім’ї.

Якщо ви, перш ніж зайти до кімнати своєї дитини, постукаєте, то й дитина не зайде до вашої кімнати без дозволу. Найкращий спосіб виховання — це любов і власний приклад.

Якщо ви дізналися, що чоловік має іншу жінку

Якщо він справді вартий, щоб йому пробачити й боротися за те, щоб бути разом, не кажіть йому про те, що ви знаєте, що він має іншу.

Плачте на кушетці в психолога, але не плачтеся мамі. Можете поплакати разом із найближчою подругою, та щоб він не знав. Будьте терплячою і не кажіть йому про це — може, воно минеться. Є чоловіки, для яких це те саме, що й висякатися. Бо накопичується щось. І він вивільнився. Чоловіки переважно полігамні. А коли він потім вертається до вас і говорить: «Я тебе люблю», — то не обманює. Бо те полігамне — фізіологічне, але не більше, ніж фізіологічне. Та інша для нього — що? Це так, як соус до риби, як пиво після сауни.

Чи полігамні жінки

А ось якщо жінка говорить, що вона полігамна, то в мене до неї є питання. Чи любить вона цього чоловіка, чи ні?

Бо коли жінка має стосунки з чоловіком — і щось між обома відбувається, але навіть крихітки серця або душі вона не вклала в це почуття, то поганий знак для жінки. Чоловік це відчує. Тому що найлагідніше слово, яким таку легку поведінку можна назвати — легковажність. Але ж ця фраза вживається чоловіками лише щодо жінок. Несправедливо? А ми фізіологічно різні. Спільного між нами, чоловіком і жінкою, — лиш те, що ми люди. Тому чоловік, який переспав із жінкою і продовжує любити свою дружину — не бреше. У жінки інші фізіологія та природа, психологія. У нас душа і тіло — воєдино. А в чоловіків є один орган, який живе окремо від душі. У жінок нема ефекту Куліджа, а в чоловіків — є.

Як справити незабутнє враження на майбутню свекруху

Якщо ви впевнені, що вона таки ваша майбутня свекруха, і ваш супутник допоміг вам це зрозуміти: йдете знайомитися з його матінкою не просто так.

І навіть якщо він не зробив цього, але вирішив познайомити вас зі своєю мамою, то найперша і головна порада — не налаштовуйте себе, що його мама — ваш ворог. Тому що, по-перше, вона — мати вашого чоловіка. По-друге, ви ще не невістка. Станете його дружиною — тоді й поговоримо, як треба поводитися з нею. А коли це перша зустріч і він вас лише знайомить, — маєте зробити все, щоб він вийшов з батьківського дому і був щасливий з тієї зустрічі. Бо дві найголовніші жінки в його житті — порозумілися. Бодай вдавайте, що так і є, нехай ви зловили себе на думці: «Боже милий, як ця жінка могла народити мені мого коханого…» Змогла! І ви маєте з цим фактом погодитися і все зробити для того, щоб з’їсти салат, який просто неможливо було з’їсти. І потім сказати: «Дайте мені, будь ласка, рецепт, бо я ніколи в житті такого не їла!» До речі, ви ж не скажете неправди: ви справді ще такого не їли. У кожному разі не робіть з матері коханого свого ворога. І намагайтеся знайти в людині щось позитивне, не лише те, що ця жінка вам його народила. А щось, може, в ній є. Може — і Бог пошле вам приємну для спілкування жінку, хоч і не другу маму, та й не потрібно, щоб вона нею вам стала.

Чоловік і жінка в ресторані — хто оплачує рахунок?

Чоловік у будь-якій ситуації має бути чоловіком. І навіть якщо він розуміє, що жінка не зі свого гаманця сплачує за обох.

Я знаю чоловіків, які не можуть — за визначенням — за будь-яких обставин — дозволити жінці заплатити за себе. Не можуть. Фізично.

Це може бути комусь смішно, але такий чоловік не дозволить, аби жінка заплатила за нього. Згідно з діловим етикетом, якщо я запросила, платитиму грошима компанії, яка мене на ці перемовини уповноважує, але... Але якщо ваш візаві наполягає, що він платитиме, — дайте йому змогу бути чоловіком і зробити так, як він вирішив.

Якщо це студентська зустріч, то прийнятно, що кожен платить за себе. У часи моєї юності було інакше, та й ціни в кафе були інші, але щоб хлопець не заплатив за подружку — ні-ні. Хіба що йшлося про святкування всім гуртом, наприклад, Нового року та ін. Проте нині це вже не порушення правил етикету, якщо ми йдемо до ресторану, а кожен сплачує сам за себе. Адже як ми туди йдемо? Хто запросив? Усе ж таки є правило: якщо чоловік запрошує жінку до ресторану, відповідно до європейських цінностей, вона за себе платить, а він вдає, що не помічає цього, то я б радила з таким чоловіком не зустрічатись. Я не маю на увазі, що треба розкидати гроші наліво і направо, та коли я бачу, що чоловік бере рахунок і — чутно, як скрипить його мозок: він рахує-рахує-рахує… чи не обдурив його офіціант? От я з таким чоловіком знову до ресторану не піду. Бо він жадібний. Ні, не економний. Роби це, коли ти сам-один, ніхто не бачить твоїх зусиль. Роби це, коли ти з діловим партнером. Але перед очима жінки? Я цього не розумію.