Вілаєт (сучасне іль) — одиниця територіального поділу Туреччини, провінція.
Бостанджі-баші (від турецьк. бостан — сад) — варта в султанському саду, яку вперше настановив Сулейман І. Начальник цієї варти, бостанджі-баші, виконував одночасно обов’язки головного наглядача над султанським палацом, портового інспектора та начальника поліції в столиці.
Під час і після Громадянської війни в Росії (1917–1921) білогвардійці та інтервенти захопили й викрали значну частину російського флоту.
Нахіє — найменша одиниця територіального поділу османської Туреччини.
Айвалик — місто на узбережжі Егейського моря, розташоване навпроти острова Лесбос.
Раки — ганусова горілка.
Бора (ще відомий як борей) — різкий північний вітер, що дме з боку узбережжя на Егейському та Середземному морях.
Франше д’Еспере Луї Фелікс Марі Франсуа (1856–1942) — французький генерал східної групи армій союзних військ Антанти на Балканах.
Йдеться про Бейоглу — район Галати в Стамбулі, де селилися іноземці.
Паша— почесний титул, який султан міг присвоїти губернатору або генералу (приблизно те саме, що й «сер» або «пан»).
Балканська війна (1912–1913) — війна Балканського союзу (Болгарія, Сербія, Греція і Чорногорія) проти Османської імперії.
Хайдарпаша — вокзал в азійській частині Стамбула, відправна точка залізниці в Анатолії.
Тут: генерал Ісмет-паша Іньоню та міністр охорони здоров’я Риза Нур.
Слово (фр.).
Баглама — щипковий музичний інструмент, схожий на мандоліну.
Тамбур — східний шестиструнний щипковий музичний інструмент; загальна назва струнних щипкових інструментів.
Тюркю — турецька народна пісня.
Кюлоти — штани із застібками під коліньми.
Ріжкове дерево — рослина родини бобових, плоди якої вживають у їжу (як ласощі чи сурогат кави).
Меджліс — назва постійно діючого законодавчого органу, переважно в арабських та ісламських країнах.
Деребей — феодал, удільний володар.
Саз — струнний щипковий музичний інструмент, поширений у країнах Близького Сходу, Закавказзя, а також в Ірані й Туреччині.
Кеман — турецька скрипка.
Уд — струнний щипковий інструмент.
Газель — віршова форма поезії народів Сходу, що складається з 10–12 двовіршів, об’єднаних наскрізною римою, яка повторюється в кожному парному рядку.
Хафиз — читець Корану, що знає його напам’ять.
Чаршаф — жіночий головний убір у вигляді великої хустки, зазвичай чорного кольору.
Яшмак — хустка, що закриває рот.
Хіджран (араб.) — розлука; душевний біль.
Курбела — священне для шиїтів місто, де в 680 р. солдати арабського халіфа Язіда ібн Мураві відрубали голову імаму Хусейну, онукові пророка Мухаммеда.
Пара — срібна монета Туреччини, випущена в обіг у 1623 році.
Себілджі — людина, що в армії відповідає за розподіл води.
За легендою, старші брати Юсуфа, ревнуючи його до батька і заздрячи його вроді, вирішили його вбити. Тільки один з братів не дозволив учинити смертовбивство, і тоді вони вкинули Юсуфа в колодязь.
Містифікація, жарт, розіграш (фр.).
Намик Кемаль (1840–1888) — турецький поет, белетрист, романіст.
Екрем-бей (1847–1913) — Раджан заде Махмуд Екрем.
Тевфік Фікрет (1868–1914) — турецький поет.
«Джезмі» — історичний роман Намика Кемаля, в якому автор утверджує ідеал справедливого правителя.
Газі Ататюрк Мустафа Кемаль (1881–1938) — керівник національно-визвольної революції в Туреччині 1918–1923 рр. Перший президент Турецької республіки (1923–1938).
Міхраб — молитовна ніша в мечеті, що вказує напрям молитви в Мецці.
У 1925 році на засіданні Великих національних зборів Туреччини було ухвалено закон про обов’язкове носіння капелюхів і заборону фесок — обов'язкового головного убору для чоловіків в Османській імперії.
Борці-пехлевани — силачі, багатирі.
Мономанія — сильна пристрасть, надмірний потяг до чогось одного.
Етатизм — один з напрямів політичної думки, який визнає пріоритети держави в усіх сферах суспільного життя.
Буджак — одиниця територіального поділу Туреччини.
Кизкалесі (турецьк. «Дівоча башта») — кам’яна башта, побудована на злитті Мармурового моря і Босфору; довгий час правила за маяк.
Омер Фарук (1898–1969) — син останнього турецького султана, халіфа Абдул-Меджіда II.
Абла — ввічливе звертання молодших до старших — дівчат або жінок.
Ентарі — довгий просторий халат, який носять поверх одежі чоловіки в мусульманських країнах.
Джубба — плащ.
Бісмілля — «Вім’я Аллаха…» — слова, що їх промовляють мусульмани, перш ніж почати якусь справу.
Мавалід (мн. від ар. мавлід) — мусульманські поеми про народження пророка Мухаммеда.
Полковник Васос — керівник експедиційного корпусу на Криті в 1897 році.
Венізелос — грецький політик, народився на Криті,був ініціатором критського революційного руху і повстання, внаслідок якого Крит, що був під турецькою окупацією, здобув автономію.
Суннат — традиційний для мусульман обряд обрізання.
Ільче — одиниця територіального поділу Туреччини, повіт.
Автомотриса — самохідний залізничний вагон з мотором, призначений для службових поїздок персоналу, перевезення пасажирів тощо.