Винниченко Володимир Кирилович (1880—1951) – український прозаїк, драматург, а також політичний і державний діяч. Член Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Член Центральної Ради в Україні. Автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Більшовицьку політичну програму намагався скерувати на користь національним інтересам.
Його художня творчість була сприйнята Т. Осьмачкою за основу літератури 1920-х років. У статті «На початку – слово. В. Винниченко на тлі сучасної української прози» Т. Осьмачка-критик підкреслює вплив митця на всю революційну і пост-революційну прозу, зокрема на твори Г. Косинки, М. Хвильового, В. Підмогильного. Саме тому багато уваги у дискусіях головних героїв повісті приділяється літературній і громадській діяльності В. Винниченка.
Народні школи – 25 червня 1912 р. законом було впроваджено новий тип народних шкіл, т. зв. вищих початкових училищ з 4-річним строком навчання.
Рамено – плече (заст.).
«Хрест не витримав, тріснув і з місяцем упав в ограду… І цей тріск продзвенів як смертельний постріл» – за народними уявленнями, якщо з церкви падає хрест, значить, вона є вмістилищем нечистої сили. Саме в такому антуражі автор вводить в оповідь постать Варки, що проходила відьомським шляхом задля порятунку материної душі.
Тясмин (в давнину – Біла річка) – річка в Кіровоградській та Черкаській областях України, права притока Дніпра.
Кагла – отвір у димовій трубі, що зачиняється для утримання тепла (заст.).
Альпагова спідниця – з низькопробної вовняної тканини.
Макітра – конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини, для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів.
Макогін – дерев'яний стрижень із потовщеним і заокругленим кінцем, яким розтирають у макітрі мак, пшоно, сіль.
«Ти таке накидаєш своїй панні, яке ніколи не буває жадній дівчині до шмиги…» – не до вподоби, не підходить (фраз.).
Сердегівка – село у Шполянському районі Черкаської області.
«Достойно», або «Достойно є» – молитва до Пресвятої Богородиці, первісно присвячена однойменній чудотворній іконі Божої Матері, що зберігається наразі у храмі на горі Афон у Греції.
Меляса, або меляс, патока кормова – густа брунатна рідина, що залишається після переробки цукрових буряків як відходи виробництва цукру.
Кібець – хижий корисний птах родини соколових, з сірим або рудим пір'ям.
«панянки одуковані» – освічені, виховані (заст).
«співає билиця…» – те саме, що й «билина» – стебло польового злаку, травинка, перен, самотня істота, яку кожен може образити й понівечити.
Ожеред – скирда соломи (заст).
Малахай – батіг (заст.).
Штиль – дерев'яний рожен для переносу соломи (заст).
Середохресна неділя посту – третя неділя Великого посту перед Великоднем (церк).
Анцихрист, або антихрист – послана дияволом особа, противник Христа, часто слово використовується як лайливе.
Білий четвер – четвер останнього тижня Великоднього посту, що також має назву Чистий четвер.
«…наїхала московська закуція в село…» – скорочено від «екзекуція» (заст), тут у значенні масової розправи над чоловіками, що дали опір слузі графа.
Брилик, або бриль – солом'яний капелюх, пошитий з гладкої, не зубчастої солом'яної тасьми (заст).
Наритник – елемент кінської збруї.
Екстраваганція – вчинок або поведінка, що не відповідає загальноприйнятим звичаям, нормам, моді (фр).
Пужално – кнутовище (заст).
Зашлапані – заляпані чимось, затоптані (розм).
Цямрини – верхня частина колодязного зрубу, складена переважно з дерев'яних колод.
Корба криниці – ручка, руків'я.
«Першим возвісником неспокою був сич…» – сич (сова, пугач) – народнопоетичний символ смерті, пітьми. Крик сича віщує пожежу, смерть, біду взагалі.
Рєпін Ілля Юхимович (1844—1930) – російський художник-реаліст українського походження.
Натягайлівка – село у Переяслав-Хмельницькому районі Київської області.
Крилошанка – мирянка, учасниця церковного хору (церк).
Дискант – співочий голос, найвищий голос хлопців, аналогічний жіночому сопрано.
«…давав їм найбільший дан на найпекучішу потребу…» – давав подаяния, пожертву.
Мазепинство – зневажливий ярлик, вживаний у відношенні до національно-визвольного руху українців в Російській імперії. Термін почав вживатися у XVIII ст. після виступу гетьмана Івана Мазепи проти російського царя Петра І у 1709 році.
Український сепаратизм – рух за відокремлення України від Російської імперії та утворення окремої незалежної держави.
«Він же (про о. Діяковського) …мусить держати хрест святий, а не батіг на ті коні, яким домовики вночі часом заплітають гриви…» – за народними повір'ями, домовик – охоронець оселі, подобає найкращих коней, часом заплітає їм гриву в косиці і їздить на них цілу ніч верхи у стайні, так що врешті-решт може геть загнати коня.
Дашок – зменшувальне від «дах».
Гоголь Микола Васильович (справжнє прізвище – Яновський, 1809—1852) – український прозаїк, драматург, поет, критик, публіцист, визнаний класик української та російської літератури.
Клейнод – дорогоцінність (заст).
Тужурка – повсякденна коротка домашня або формена куртка, зазвичай двобортна, із застібками, коміром та довгими рукавами.
Ковнірець – зменшувальне від «ковнір», або «ковмір» – комір.
Атеїст – людина, що не вірить у Бога, в існування будь-яких богів узагалі, духів, інших «потойбічних» істот тощо.
Ятір, або ятер – риболовецька снасть.
Лондон Джек (Джон Ґрифіт Чейні, 1876—1916) – американський письменник, у своїх творах багато уваги приділяв проблемам соціальної справедливості.
Кацап – зневажливе прізвисько росіян (розм.).
«…Пуришкевич, Савенко, Марков, князь Мещерський, граф Бобринський і Столипін на останній Сесії державної Думи домоглися закону, який вже не буде ставитися до українського питання неначе селянська дівка в коровні до поповича…». – Йдеться про російських та українських політичних діячів, що виступали за підтримку цілісності й міцності Російської імперії. Згаданий циркуляр забороняв продаж книжок, проведення концертів і вечорів українською мовою, закривав національні організації, видавництва та газети тощо. Столипінська аграрна реформа так само була збитковою для українського народу. Вона укріпила сили можновладців і прискорила остаточне збідніння простих селян, що змусило їх кидати домівки і шукати заробітку.
Експропріатори – ті, що примусово (без відшкодування) позбавляють власності (лат.). За експропріацію виступали речники пролетарської революції.
Харциз – розбійник, грабіжник.
Чаплія – залізний гачок з дерев'яною ручкою для утримання гарячої сковорідки.
Копистка – дерев'яна лопатка для розмішування тіста.
Обіясник – біс-спокусник.
Крижем падати – падати лицем до землі, розкинувши руки, хрестоподібно (фраз).
Жертка, або жердка – підвішена горизонтально дерев'яна перекладина.
Рогіз – болотяна рослина, очерет.
Гайдамаки – учасники народно-визвольного руху на Правобережній Україні, спрямованого головним чином проти національно-релігійного гніту; розбійники.
Бательня – прилад для биття конопель чи льону.
Таран – у давнину колода із металевим наконечником, якою руйнували стіни, башти та інші споруди під час облоги.
«І 1240 рік, коли татари… руйнували стіни старої української столиці Києва…». – Згадується татаро-монгольська навала на Київську Русь у 1237—1241 pp. та облога її столиці загарбниками.
Очамріти – очманіти (розм.).
Церата – клейонка.
Колодач – широкий кривий ніж.
Кріс – кремнієва рушниця.
Хананеї або ханаанці – група семітських племен, які населяли Палестину до приходу євреїв, що згадується ще у Старому Завіті.
Галанці – вузькі штани.
Ковінька – палиця із зігнутим кінцем (на зразок ключки) для спортивних ігор та забав.
Чимерка або чемерка – приталений чоловічий одяг з призбираною спиною.
Вудина або огудина – стебла і листя рослинних культур сімейства гарбузових.
«Ой, поклали Ґонту аж на три драбини…» – пісня присвячена Івану Ґонті, керівникові українського гайдамацького руху XVIII ст. проти релігійного, національного та соціального гніту.
«…зустрітися з Богдановою чайкою…» – йдеться про Богдана Хмельницького та національно-визвольну боротьбу. Чайка – козацький човен.
«…а хто ж були Полуботок, Павлюк, Остряниця, Наливайко, Лобода, Шевченко, Гонта, Залізняк?» – козацькі отамани і гетьмани, учасники національно-визвольної боротьби. Останні були оспівані Т. Шевченком у поемі «Гайдамаки».
Ваганка – корито.
Мажара – великий віз.
Оказія – непередбачуваний, рідкісний випадок (лат.).
Наполеон І Бонапарт (1769—1821) – французький імператор початку XIX ст.
Озія – щось величезне, безмірне.
Двунадесяті свята – 12 найважливіших після Великодня свят у православ'ї (Різдво, Хрещення Господнє, День Святої Трійці та ін.), присвячені подіям земного життя Ісуса Христа і Богородиці.