Історія війни козаків проти Польщі

Примечания

1

Relations de divers voyages curiex, qui n’ont point été publiés et qu’on a traduits ou tirés originaux des voyageurs francais, espagnols, allemands, portugais, hoilandais, persans, arabes etc., Paris, 1663.

2

Див. даний переклад, стор. 20.

3

Краткое описание о козацком малороссийском народе и о военных его делах, собранное из разных историй. иностранных, немецкой – Бишенга, латинской – Безольди, французской – Шевалье и рукописей русских чрез бунчукового товарища Петра Симоновского, 1765 года. «Чтения в императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете», год третий, № 2, М., 1847, і окремий відбиток.

4

«Летописное повествование о Малой России и ее народе и козаках вообще, отколь и из какого народа оные происхождение свое имеют, и по каким случаям они ныне при своих местах обитают, как-то: черкасские или малороссийские и запорожские, а от них уже донские, а от сих яицкие, что ныне уральские, гребенские, сибирские, волгские, терские, некрасовские и проч. козаки, как равно и слободские полки. Собрано и составлено через труды инженер-генерал-майора и кавалера Александра Ригельмана 1785–1786 года». Москва. В университетской типографии, 1847, стор. 49-100.

5

Д. М. Бантыш-Каменский, История Малой России, K., I903, стор. 147–175.

6

Див. присвячення автором праці графові де Брежі, стор. 18.

7

Див. даний переклад, стор. 71.

8

Див. даний переклад, стор. 46.

9

Див. даний переклад, стор. 30.

10

Див. даний переклад, стор. 44.

11

Див. даний переклад, стор. 27.

12

Див. даний переклад, стор. 44.

13

Див. даний переклад, стор. 44.

14

Див. даний переклад, стор. 76.

15

Див. даний переклад, стор. 164.

16

S. Twardowski, Wojna domowa z Kozaki, Tatary, Moskwa, potem Szwedami i z Węgry, (C. Твардовський, Громадянська війна з козаками, [війна з] татарами, Москвою, потім з шведами і венграми, Каліш), Calissii, 1681.

17

S. Grondski, Historia belli cosacco-polonici (C. Грондський, Історія козацько-польської війни, Пешт), Pestini, 1789. Викладаючи в листі до Богдана Хмельницького твердження Киселя про те, що в Польщі «всі мають можливість відстоювати свої інтереси», Шевальє вставив від себе два слова: «особливо військові». Це єдиний суб’єктивний момент, який Шевальє, як нами встановлено, вніс у виклад цих двох важливих документів.

18

Relacja pogromu wojska Polskiego pod Pilawcami anno domino 1648, Ягеллонська бібліотека в Кракові, рукопис № 90, арк. 9-10. Копія.

19

Relatio gloriosissimae expeditionis yictoriosissimi progressus et faustissimae pacificationis cum hostibus serenissimi et potentissimi principis ас domini Johannis Casimiri regis Poloniae et Sheciae anno 1649 (Реляція про найславніший похід, найпереможніше просування і укладення найтривкішого миру з ворогами найяснішого і наймогутнішого монарха і владаря Яна Казіміра, короля Польщі і Швеції, року 1649), Головний архів стародавніх актів у Варшаві, архів Потоцьких, кн. 35, арк. 840–852.

20

Див. даний переклад, стор. 102.

21

Diariusz spisany w obozie pod Zborowem anno domino 1649, Головний архів стародавніх актів у Варшаві, архів Радзівіллів, від. II, кн. 18, арк. 1–5.

22

Див. Памятники, изданные Киевской комиссией для разбора древних актов, т. I–II, К., 1898, стор. 598–602.

23

Див. даний переклад, стор. 179–183.

24

Див. даний переклад, стор. 81.

25

Див. даний переклад, стор. 78.

26

Jakuba Michałowskiego Księga Pamiętnicza (Якуба Михаловського Пам’ятна Книга, Краків), Kraków, 1864, стор. 25.

27

Pastorius. Bellum scythico-cosacium seu de conjura- tione Tartarorum, Cosacorum et plebis Russicae contra regnum Poloniae ab invictissimo Poloniae et Sveciae rege Joanno Casimiro (Пасторій. Скіфсько-козацька війна або про змову татар, козаків і руської черні проти польського королівства за непереможного короля Польщі і Швеції Яна Казіміра, Гданськ), Gdańsk, 1652, стор. 5–6.

28

М. Грушевський, Початки Хмельниччини (1638–1648), «Історія України-Русі», т. VIII, ч. II, вид. 2, Київ – Відень, 1922, стор. 189.

29

К. І. Стецюк, Початок визвольної війни українського народу і переговорів про возз’єднання України з Росією в 1648 р., у книзі: «Визвольна війна 1648–1654 рр. і возз’єднання України з Росією», під редак- цією В. А. Дядиченка, О. К. Касименка і Ф. П. Шев- ченка, К., 1954, стор. 95–96; В. А. Голобуцкий, Освободительная война украинского народа под руководством Хмельницкого, М., 1954, стор. 50–51; І. Кри- п’якевич, Богдан Хмельницький, К., 1954, стор. 129–130.

30

Див. даний переклад, стор. 164–165.

31

Relacja pogromu wojska Poskiego pod Pilawcami anno domino 1648, Ягеллонська бібліотека в Кракові, рукопис № 90, арк. 9-10. Копія.

32

Див. даний переклад, стор. 28.

33

Volumina legum, т. III, Петербург, 1860, стор. 440.

34

Volumina legum, т. III, Петербург, 1860, стор. 440.

35

Див. даний переклад, стор. 127.

36

Див. даний переклад, стор. 132.

37

Див. даний переклад, стор. 67, 68.

38

Description d’Ukraine, qui sont plusieurs provinces du royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moskovie jusqu’aux limites de la Transilvanie, ensemble leurs moeurs, facons de vivre et de faire la guerre. Par le sieur de Beauplan (Опис України, яку складають декілька провінцій королівства Польського, що розташовані між кордонами Московії і Трансильванії, разом з описом їх нравів, способу життя і ведення війни Боплана, Руан), Rouen, 1650, 1660.

39

Порівняй даний переклад, стор. 36, 37–39, 43, 44 і Боплан, Описание Украины, Спб., 1832, стор. 6, 8, 21–23, 62–69, 82–83, 84–89.

40

Див. даний переклад, стор. 32.

41

Боплан, Описание Украины, стор. 6.

42

Grand dictionnaire universel du XIX siecle… par Pierre Larousse, t. IV, Paris, стор. 136.

43

П. Симоновський повідомляє (див. згадану працю, стор. 20), що Шевальє «на той саме час», тобто на початку визвольної війни українського народу, був секретарем французького посольства в Польщі. Хоч джерело цієї звістки ним не вказано, але вона є цілком імовірною.

44

Див. даний переклад, стор. 127.

45

Буквально: де їх коси часто косили.

46

Автор командував 2400 польських піхотинців під час першої облоги Дюнкерка. – Примітка автора.

47

Див. вступну статтю до цього видання, стор. 5.

48

Тобто української.

49

Тобто кримських татар.

50

У тексті «Натолі».

51

У тексті «Требізонд».

52

У тексті «Павлюкус».

53

Тобто Старець.

54

У тексті «генерала».

55

Буквально: Переяславську, Корсунську та Вишні- вецьку території.

56

Це ім’я означає Теодор. Теодор – божий дар. – При- мітка автора.

57

Буквально: служити війні.

58

Буквально: в цих місцях і заворотах.

59

У тексті «адмірал».

60

Саме це і називається табором. – Примітка автора.

61

Тобто Азовського моря.

62

У тексті «Нєпер».

63

У тексті «Бог».

64

У тексті «Нєстер».

65

У тексті «Чегрин».

66

У тексті «Сіркасії».

67

[Plica polonica або гостець – колтун. Див. подібну згадку у Боплана].

68

Буквально: зменшувальностей.

69

Тобто українці.

70

Тобто церковного обряду під час літургії.

71

Тобто патріарха.

72

У тексті помилково «або».

73

Татари вірять, що вони є залишками обраного богом народу, араби ж переконані, що походять від Ізмаїла, сина Авраама. – Примітка автора.

74

Орда означає зборище. – Примітка автора.

75

У тексті «імператор».

76

Див. примітку на стор. 38.

77

Тобто Євпаторія.

78

Буквально: шкіри.

79

Буквально: влаштовували собі бенкет.

80

Див. вступну статтю.

81

У тексті «галга».

82

Підстароста – це заступник старости, а староста в Польщі є тим самим, чим колись у Франції був граф до того, як ленне володіння почало успадковуватися. Воєводи – це те саме, що герцоги. – Приміт- ка автора.

83

Буквально: генералів.

84

Буквально: капітана.

85

Буквально: з заздрістю.

86

У тексті «Сапіга».

87

Скелі чи камінне громаддя на цій ріці. – Примітка автора.

88

Це рід укріплення з возів. – Примітка автора.

89

Так називають татарських коней. – Примітка автора.

90

У тексті «породжений».

91

Буквально: викласти всі несправедливості, яких зазнали вони і він зокрема.

92

Це те саме, що генерал-лейтенант або бригадний генерал у Франції. – Примітка автора.

93

Тобто шляхти Руського воєводства.

94

Тобто короля Франції.

95

Буквально: всупереч будь-якому іншому міркуванню.

96

Буквально: спроба.

97

Це польський су, який приблизно дорівнює одному каролюсу.^{76} 20 півтораків дорівнює одному флоринові. – Примітка автора.

98

У тексті «Вітуський».

99

У тексті «Вітуський».

100

Її виплачувано почасти грішми, а почасти овечими смушками, з яких татари роблять свої кожухи. – Примітка автора.

101

У тексті «Сюлімаз».

102

У тексті «Череську».

103

У тексті «Прінсько».

104

У тексті «Гансковський».

105

Тобто до Литви.

106

У тексті «Подобайла».

107

У тексті помилково «Сулою».

108

У тексті «Лойовогрод».

109

У тексті «Гозєвський».

110

У тексті «Гонзєвський».

111

Буквально: навпаки.

112

У тексті «генералісимуса».

113

Звичайний напій для цього народу, як і для московитів. – Примітка автора.

114

У тексті «Кравченського».

115

Буквально: ярма.

116

Тобто Турецької імперії.

117

У тексті «генерал-майорів».

118

Буквально: на сусідньому полі.

119

Тобто від посла германського імператора.

120

Буквально: в п’ятистах кроках.

121

В тексті «Лігеза».

122

Так називають татарських коней. – Примітка автора.

123

У тексті: «Переяславський».

124

Буквально: подвоїти кількість батарей.

125

Буквально: новий козак.

126

Як ті, яких право називає servi glebae (раби землі. – Упорядники). – Примітка автора.

127

У тексті «Лойовогрод».

128

У тексті «Гонсєвському».

129

У тексті помилково «Фронцкевича».

130

У тексті «Оркюса».

131

У тексті «цього».

132

У тексті «Гонзевського».

133

Буквально: території Черкас і Боровиці.

134

Тобто великих коронних гетьманів.

135

Буквально: для охорони литовських кордонів.

136

У тексті помилково «Жолкєвича».